ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Із життя племені дулібів
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш…
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
* * *
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
* * *
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 *** (Наталі К. ... і собі)

...Я беру в руку біль,
щоб нарешті розбити вікно.

Оля Лахоцька

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-27 23:36:52
Переглядів сторінки твору 12304
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.848 / 5.5  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:34:52 ]
хай осиплеться біль самоцвітами снів і кришталю,
бо від серця до серця прорубане в ночі вікно
літа човник пливе і відносить нас далі й далі
від усього важкого, що з нами узимку було...

(експромт :)) може, більше схожий на нічне марення жайворонка... уклін, Схимнице :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:42:25 ]
класний експромт! якби я не втратила навиків, то б спробувала б повести з вами діалог, як колись з ЛЮ ;) але трохи я вилетіла з поетичної колії(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-28 01:34:43 ]
Як знайоме! Аж сльози в очах...
Чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 09:31:05 ]
дякую)
хай вам лише усміхається у житті)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 07:27:29 ]
Сервус, Схимнице :)

Думаю, що вірша би прибавилось - коли б то його дещо устаканити.
Ось прошу - дещо упорядкованіша ритміка:
***
Цей пронизливий біль візьме спазмом за вгоєне серце,
Спалить крила жадань і розколе горіха-гріха.
Наше танго вогню розірвалось на сотні інерцій
І розвіявло шал по розкинутих долі шляхах.

Велкам бек...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 09:34:41 ]
сервус, ЛЮсику!
мерсі за твій варіант, але він уже надто перероблений, щоб я сміла присвоїти його. І надто красивий:) Ти, ез южелі - гранд талант!!! *
про "велкам" - ще не певна, колія втрачена, бачиш сам...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:30:06 ]
Тра у ту колію віднайти і в`їхати в неї...
Бо ждуть вєлікіє дєла - закатано-рукавниє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 08:24:31 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 09:35:12 ]
;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 09:45:58 ]
Колись і я мала таку зачіску і колір волоося, як у Вас, Схимнице! Але в мене нема такого яскравого таланту, як у Вас! Вірш вогненний. Тільки вогонь не обпікає. Вогонь жалю і смутку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:10:50 ]
ох, кокетуєте, Мар"янко! бо ж добре знаєте: і зачіска у Вас, і талант - усе по найвищому розряду)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:16:05 ]
Та ні, не кокетую! З жінками - інколи! Інколи - з чоловіками! Про Вашу зачіску і талант - це щира правда. Я так не вмію писати. Пробувала. Бо перечиталася Вашої творчості. Але, ні жаль, нічого в мене не вийшло. Дуже мене притягує у вашій поезії той вогненний магнетизм. Читаю, ніби сама влізаю в шкуру Ваших ЛГ і згораю, згораю!
Зачіска. Зачіска. Ваша зачіска - моя улюблена. на жаль, такі кучеряві локони вже не приміряти мені. хіба що купити собі перуку. Правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:16:42 ]
Ой,я мала на увазі, що з жінками - НІКОЛИ!))) Що це зі мною сьогодні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:21:15 ]
а я не вмію так писати, як Ви... так просто і щиро про такі трагічно-банальні речі. І так з душі відверто, називаючи усе своїми іменами. Хоч усі описані ситуації знайомі не з книжок. Ви дуже смілива жінка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:20:13 ]
"Біль пронизує зиму - наскрізно - аж спазми у серці".
А чому не
"Біль пронизує зиму - наскрізно - до спазмів у серці"?
У такий спосіб ми позбавляємось одного збігу приголосних.
Але ці питання - то пусте у порівнянні з головним:
Де це Ви так довго були?

З повагою,
Г.С.
"Чорний лебідь, як осуд, як вирок, як плата за гріх".
А чому не
"Чорний лебідь, як осуд, як вирок і плата за гріх".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:22:54 ]
врахую)
де я була? блукала світами... і серцями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:27:23 ]
І де краще? Стереотипно де нас немає?

З інтересом,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:45:35 ]
мені добре в товаристві))) гарному товаристві;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:31:44 ]
Згадала одну цікаву прозову річ Оксани Луцишиної. В неї є такі слова: "Я тільки трішечки надріжу собі руку. Хочу дізнатися, чи хтось зустріне мене там..." Це з пам’яті. І далі ще в її новелі є гарне речення, мовляв, там її ніхто не зустрів, бо всі рідні ще тут!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:44:28 ]
у мене "ТАМ" - чоловік...