ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни. Воно стосувалось новин. Висновки за результатам

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 *** (Наталі К. ... і собі)

...Я беру в руку біль,
щоб нарешті розбити вікно.

Оля Лахоцька

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-27 23:36:52
Переглядів сторінки твору 12307
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.848 / 5.5  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:49:45 ]
Ой, вибачте мені, будь ласонька! Я не хотіла, не знала. Хто мене за руки смикав писати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:50:30 ]
Схимнице, пробачте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:54:24 ]
Мар"яночко, та чого Ви так... я ж не про це - мене просто є кому зустріти... у кожного своя доля. просто треба вміти жити і радіти життю... воно, попри все - прекрасне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 12:29:39 ]
Як завжди - почуттєво-штормово! Глибоко і шалено! І колія що треба! З поверненням!(?) Я би в третьому рядку знизу замість "створю" порадив "найду". Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 17:40:04 ]
дякую, Іванку)
про "створю" подумаю і, може, таки створю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 17:19:43 ]
Філігранна оздоба душі...
Пронизливо до болю.

А слово "пахощ" буває в однині? Я думала, що є тільки "пахощі" (так як "любощі", "пестощі" і т.п.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 17:37:32 ]
ПАХОЩ
-у, ч. і ж., рідко. Те саме, що пахощі.
З ціложиттсвого ждання
Ти смерть на кілька літ відтрутив,
аби почути пахощ рути
і в неї впасти навмання —
з усіх розлук — на обакрай
Вітчизни — і яви, і мрії. (П-2:19).

це рідкісне слово, в сенсі маловживане. Але таки існуюче.

Дякую, пані Любо, до ваших порад дослухаюсь особливо трепетно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 22:13:11 ]
Я так вірила серцю, а воно мене зрадило всоте,
Шал чуттєвих інерцій проминув, наче літні дощі,
В прірву фальші зірвались всі слова, що колючі на дотик,
Недопита любов... незагоєні стигми душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:08:35 ]
отож...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:51:10 ]
Сильно. Знаково. Боляче. Повніше відпишу згодом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:58:31 ]
Не плекай отой біль,а збери у вологе намисто, загорни у хітон із обіцяних слів і образ. Відішли в далечінь - понад гори, поля, понад місто, аби серце твоє ожило і очистилось враз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:17:06 ]
якби ж так можна було робити у житті - отак - легко і граційно. і без болю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:49:14 ]
На те вона й Душа, на те й жива, навіть коли болить. Але я знаю, що ви вмієте бути пристрасною до щастя. Одягайте самоцвіти, вони вам личать, як нікому! :)

Дуже гарна поезія - справжня, жива!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 14:25:55 ]
дякую, бо я трохи сумнівалась, чи повертатися - давно не писалось...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 16:45:21 ]
Дуже складно (складочок до складочка) вiдписано, але дещо менi не пiшло
Зима&чорний лебiдь - не сприйняла.
Згадуэться КВНовське
А белый лебедь на пруду прочертит попой борозду
И всех имеет он ввиду в своем прудуууууу...
Сподiваюсь що у вас гаразд почуття гумору, бо ображати Вас зовсiм не хотiла


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 18:15:12 ]
та най уже той лєбєдь па прудуууу...))))
іншим разом напишу про папугу або страуса;) і африканське літо - буде гармонійніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 18:01:51 ]
От що, Схимнице: вірш п'янить набагато сильніше від мартіні :), та поки ще остаточно не захмеліла, скажу, що треба було б вирівняти наголос у "віддалАся". Багатобарвно, але не строкато. Насичене, близьке мені. Цьом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 18:17:33 ]
от за що я тебе люблю, Свєтік, - так це за конструктів і канкрєтіку!!! Виправляю. А мені оце навіть в голову не прийшло: зовсім здіалектувалася я...(