ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Мої романи

28.07.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-28 19:24:02
Переглядів сторінки твору 7272
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.808 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:07:56 ]
Гаррі, ну що ви, що ви! я відгукнулася саме тому, що хотіла... ну якраз відгукнутися, у вашому кожному вірші є якась родзинка... просто я ніколи б не наважилася обговорювати саме вірш - ви для мене надто великий авторитет. Єдине, що можу - спробувати пожартувати.
Може, не зовсім вдало... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 07:16:42 ]
Мій офісний адміністратор мені порадив теж через ту штуку ходити по файлах. Бо через локальну сітку вічно якісь трояни з червами лізуть. Ну от і вирішила захиститись за Гаррі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 08:48:09 ]
Та все ОК, Олю. Я належу до числа (чи когорти) тих зануд, які є справжніми занудами, або навіть снобами. Також я належу до числа тих зануд, які не проти пояснити, що воно і як. І це я роблю з радістю. І іронізую (якщо іронізую) також з нею.
Ніякого сарказму чи образ не може бути.

З великою радістю просвітителя,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 10:46:45 ]
та то я, Софійко, не серйозно. Просто захотіла трохи попідклювати Гаррі... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 10:47:49 ]
тобто попідколювати )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:00:51 ]
Вірно Софійка зауважила - за Гаррі "питали і говорили". А ще їли і пили... І плавали, і співали. І вірші читали. Бо Гаррі на городі. Ну куди це годиться - прямо як у цигана. Не може він і танцювати, і співати, і працювати...
А вірш - що треба. Настроєвий! Може "піДжмурки"? - тут невпевнений. І в першому рядку останньої строфи наче склад зайвий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:22:18 ]
Як це я до хати повернувся з сінника...
Дякую, Іване. Це я експериментував. А гарно знав, що вірш - це миттєвість, зафіксована в рядках. То треба було не чіпати. І не чіпатимую
Піжмурки. Зірки за хмари ховаються. І немає часу них дивитись.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:22:17 ]
О, Гаррі рулз!
Слухай - а може не тра Канева проклинати - таки святе місце як-не-як?
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:32:56 ]
Нє, Юрчику, він його лише покидАв..
Гарний вірш, ніжний..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:41:11 ]
Коли я ще читав перший раз то було "проклинав"... Чи то мені вже не того... сліпну....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:36:30 ]
Oh, yes of course.
Без задньої думки. Так вийшло.
Згадуючи місто-море, думається не про лани широкодолі, а чомусь про села, які опились під водою. З цвинтарями, колодязями та церквами.
А згадуючи інше...
З подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:43:45 ]
Санчику-Оксанчику, дякую. Вітаю і біжу. Преферанс до ранку розжене усю лірику. Друзі чекають. Дзеленчить скляна тара 0,25. Туга розвіюється драйвом. Гра на гроші перемикає на інші вектори.
Щасти:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-31 02:01:28 ]
Дуже люблю коли вживаються всякi хайтековськi словечка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-31 23:04:56 ]
І я іноді не проти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 23:55:32 ]
... що таке "штандер" - ?
"Досить оцих легковажних романів.
Хай пропадають усі, що були". - якщо вони "були", то вони (романи) і так пропали... е-хе-хе :)...
якби вірш написала "жінка", то слово "Романи", могло б набути власного імені...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 00:23:23 ]
"Штандер" - це гра з тенісним волохатим м'ячем. Один з гравців відправляє його у зеніт, при цьому називаючи ім'я гравця, який його прийматиме внизу. І гравці в цей час розбігаються, а лише один з них поспішає до місця приземлення. Якщо впіймав, то відправляє його в зеніт, оголошуючи інше ім'я. Якщо ні - то приймає, як зможе. А гравці тікають. Впіймавши, він намагається жбурнути так, щоб поцілити у когось з них. У такий спосіб він передає хід. Грав і я у цю гру, а одного разу розповів про неї німцю. А той порадив мені переглянути відповідну статтю у словнику.
Можна сміятись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-16 09:24:01 ]
Я от теж збиралася до Умані.Років десять. Допоки звідти усі знайомі по світу не розбіглися. Тепер немає до кого їхати. Але то нічого, я все ще збираюся)