ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.02.07 20:19
Я продираюся крізь гілки часу,
які шмагають моє обличчя,
крізь різні епохи і цивілізації.
Я спотикаюсь об пеньки,
ніби пастки позапростору.
Гілки часу залишають сліди
на обличчі, мов ієрогліфи,
які неможливо прочитати,

Іван Потьомкін
2025.02.07 20:08
Не кожного московита варт кацапом звати.
Тільки того, хто взяв звичку поспіль ображати.
А найпаче бовдуряку, що з екрана кряче:
"Нема мови вкраїнської, як хохол судачить".
Стоп! В історію поринем та знайдем коріння,
Що з подиву на лайку зросло бади

Віктор Кучерук
2025.02.07 13:26
Як важко і сумно без тебе, матусю,
Літати у мріях, впадати в гріхи, -
Зважати на час і мотати на вуса
Оте, що звільнив од нальоту трухи.
Набридло вчувати нікчемні поради
Про рух уперед без проблем вороття,
Аби не здаватись овечкою в стаді -
Між в

Борис Костиря
2025.02.06 20:22
Закинутий колодязь
заріс травою, як спогадами.
У ньому більше не можна
зачерпнути космічної води,
не можна налити
у долоні вічності.
Я пам'ятаю, як ми класом
стояли біля нього.

Іван Потьомкін
2025.02.06 18:58
Таж і хочу лиш це:
Позабуть гірку мить,
Серця крик, заблукалий в пустині,
Повернутись і жить,
Як жилося колись,-
Ой, дубочку ти мій...
Ой, озерце моє ти синє...

Євген Федчук
2025.02.06 15:32
Як дорвався Янукович до влади в країні,
То почав народ ламати він через коліно.
До Москви потягся зразу – йому ближча була.
Про вступ до Євросоюзу одразу ж забули.
Панували в Україні ницість і обман.
Тоді люди в знак протесту вийшли на Майдан.
Хоч М

Світлана Пирогова
2025.02.06 09:09
Зима прийшла, цілує місто в тиші,
сніжинками торкаючись легенько.
Чарівною народжується... втіха.
Цей Божий день у серці ніжно тенькнув.
Нарешті, скинута завіса сіра:
туманів і дощів етюди мокрі.
Небесні сакви снігом сіють,
Який кружляє, виробляє р

Віктор Кучерук
2025.02.06 06:58
Уже так рано не смеркає
Межи засніжених осик,
Хоч сонця диск крутнувсь над гаєм
І, опускаючись, поник.
Але не вщухло денне світло
І сніг полискує, як ртуть, –
Ще гілочки, неначе мітли,
Шумлять і в груди м’яко б’ють.

Олена Побийголод
2025.02.06 04:25
Дні 35-й, 36-й і ранок 37-го. Повернення Телемаха)

1.
Мудра Афіна удосвіта
в Спарту примчалася в милі, –
там Телемах, геть без досвіду,
так і гуляв на весіллі.

Артур Сіренко
2025.02.06 00:39
Цю історію розповів мені колишній парторг колгоспу «Шлях Ілліча» Петро Іванович Лукін. У Криму в ті роки він славився як правдолюб: навіть з партії та з колгоспу його вигнали, як він висловився, «за правду». Хоча злі язики говорили, що начебто за контраба

Уляна Світанко
2025.02.05 23:07
Послухай тишу, бо у ній слова,
Легенький гомін лісових фіалок,
Безликий спокій серцем відчувай,
бо дивом муки відлетіли вдалеч.

У тиші музика завжди жива:
мелодія любові та розлуки,
прадавня, незбагненна таїна,

Володимир Бойко
2025.02.05 22:38
Трепетно слова
Для тебе добирала,
Зріли ті слова
У радості й журбі.
Краю рідний мій,
Я хочу, щоб лунало –
Як в любові я
Освідчуюсь тобі.

Ярослав Чорногуз
2025.02.05 22:11
Здається, горе розіп'яло...
Та ні, то темна смуга лиш.
Чи неприємностей навала
У серце вжалила сильніш.

Воно дурненьке і вразливе
Не має захисту броні.
Як те пташатко полохливе --

Сонце Місяць
2025.02.05 21:14
свинцевий дирижабль
цитринний блюз
кислотний дощ
побудь зі мною
базікай дурниць
лий скільки бажаєш чаїв
випусти через кватирку сплін
розв’яжи рукави оці

Борис Костиря
2025.02.05 20:19
Оголеність тополь,
як оголеність ілюзій,
оголеність правди,
оголений крик,
оголене безумство.
Жодна надія
не може вчепитися
за живу парость,

Володимир Ляшкевич
2025.02.05 16:10
Встали ми до сонця
у вогні навали -
вороги за смертні
узялися справи!

Зрадники впустили,
Інші підсобили.
Та народ не здався,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дмитро Віск
2025.02.02

Ігор Петренко
2025.01.31

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Мої романи

28.07.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-28 19:24:02
Переглядів сторінки твору 7364
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.808 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:07:56 ]
Гаррі, ну що ви, що ви! я відгукнулася саме тому, що хотіла... ну якраз відгукнутися, у вашому кожному вірші є якась родзинка... просто я ніколи б не наважилася обговорювати саме вірш - ви для мене надто великий авторитет. Єдине, що можу - спробувати пожартувати.
Може, не зовсім вдало... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 07:16:42 ]
Мій офісний адміністратор мені порадив теж через ту штуку ходити по файлах. Бо через локальну сітку вічно якісь трояни з червами лізуть. Ну от і вирішила захиститись за Гаррі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 08:48:09 ]
Та все ОК, Олю. Я належу до числа (чи когорти) тих зануд, які є справжніми занудами, або навіть снобами. Також я належу до числа тих зануд, які не проти пояснити, що воно і як. І це я роблю з радістю. І іронізую (якщо іронізую) також з нею.
Ніякого сарказму чи образ не може бути.

З великою радістю просвітителя,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 10:46:45 ]
та то я, Софійко, не серйозно. Просто захотіла трохи попідклювати Гаррі... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 10:47:49 ]
тобто попідколювати )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:00:51 ]
Вірно Софійка зауважила - за Гаррі "питали і говорили". А ще їли і пили... І плавали, і співали. І вірші читали. Бо Гаррі на городі. Ну куди це годиться - прямо як у цигана. Не може він і танцювати, і співати, і працювати...
А вірш - що треба. Настроєвий! Може "піДжмурки"? - тут невпевнений. І в першому рядку останньої строфи наче склад зайвий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:22:18 ]
Як це я до хати повернувся з сінника...
Дякую, Іване. Це я експериментував. А гарно знав, що вірш - це миттєвість, зафіксована в рядках. То треба було не чіпати. І не чіпатимую
Піжмурки. Зірки за хмари ховаються. І немає часу них дивитись.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:22:17 ]
О, Гаррі рулз!
Слухай - а може не тра Канева проклинати - таки святе місце як-не-як?
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:32:56 ]
Нє, Юрчику, він його лише покидАв..
Гарний вірш, ніжний..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:41:11 ]
Коли я ще читав перший раз то було "проклинав"... Чи то мені вже не того... сліпну....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:36:30 ]
Oh, yes of course.
Без задньої думки. Так вийшло.
Згадуючи місто-море, думається не про лани широкодолі, а чомусь про села, які опились під водою. З цвинтарями, колодязями та церквами.
А згадуючи інше...
З подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:43:45 ]
Санчику-Оксанчику, дякую. Вітаю і біжу. Преферанс до ранку розжене усю лірику. Друзі чекають. Дзеленчить скляна тара 0,25. Туга розвіюється драйвом. Гра на гроші перемикає на інші вектори.
Щасти:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-31 02:01:28 ]
Дуже люблю коли вживаються всякi хайтековськi словечка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-31 23:04:56 ]
І я іноді не проти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 23:55:32 ]
... що таке "штандер" - ?
"Досить оцих легковажних романів.
Хай пропадають усі, що були". - якщо вони "були", то вони (романи) і так пропали... е-хе-хе :)...
якби вірш написала "жінка", то слово "Романи", могло б набути власного імені...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 00:23:23 ]
"Штандер" - це гра з тенісним волохатим м'ячем. Один з гравців відправляє його у зеніт, при цьому називаючи ім'я гравця, який його прийматиме внизу. І гравці в цей час розбігаються, а лише один з них поспішає до місця приземлення. Якщо впіймав, то відправляє його в зеніт, оголошуючи інше ім'я. Якщо ні - то приймає, як зможе. А гравці тікають. Впіймавши, він намагається жбурнути так, щоб поцілити у когось з них. У такий спосіб він передає хід. Грав і я у цю гру, а одного разу розповів про неї німцю. А той порадив мені переглянути відповідну статтю у словнику.
Можна сміятись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-16 09:24:01 ]
Я от теж збиралася до Умані.Років десять. Допоки звідти усі знайомі по світу не розбіглися. Тепер немає до кого їхати. Але то нічого, я все ще збираюся)