ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 ***
Образ твору День насторожений, ніч нашорошена.
Разом зі мною ідуть.
Будемо, друзі, єдині запрошені
В трикутник під назвою "суть".
Чом насторожений? Ніби і рівна
Дорога та гострі кінці.
Чим нашорошена? Ніби і бачим,
Насправді у всьому сліпці.
Радість розірвана, смуток наповнений.
Вами дорога болить.
Разом ідемо вперед у неміряне,
А за плечима лиш мить.
Чом ти розірвана, радосте вітряна?
Хто режисує стоп-кадр?
Смутку наповнений, може ти виллєшся?
Іншим піднімешся з надр?
Пропасте близькая, небо піднесене,
Роздуми душу про "сущеє" рвуть.
Я на межі, балансую на лінії, -
Як не зійти із добра в каламуть?
29.07.2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-29 15:35:00
Переглядів сторінки твору 5226
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.910 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 15:56:48 ]
Дай Боже утримати рівновагу! Глибока і болісна філософія... Може краще замість "неміряне" - "намріяне"(?) Проте, трохи міняє загальну тональність. Оптимізму автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:03:15 ]
Дякую, Іванку, та те, що попереду, не в значенні одного окремо взятого життя, все ж неміряне.
А, настрій у автора, звичайно, не найоптимістичніший. Мож' тимчасово?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 16:06:39 ]
Тоді - кріпись! Будемо надіятися, що ненадовго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:08:02 ]
привіт, Женєчка! Дуже вітряно в тебе тут. Дуже вітряна поезія - я маю на увазі присутність вітру відчуваю. Вітру, до якого безліч запитань. З одного боку і філософські питання, з іншого - суто людські, але глибинні.

Чом ти розірвана, радосте вітряна?
Хто режисує стоп-кадр? - це запитання мені дуже імпонує.

І чомусь мені твій вірш суголосний з настроєм деяких віршів Івана Франка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 16:18:37 ]
Дуже і дуже класно! Тільки фінал, може трошки, підсилити б, але то моє. А так супер!!1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:20:02 ]
Привіт, Маріанно.
Про Франка, не знаю, не помітила. Можливо.
Є вірші наперед задумані, спеціально написані, з створеними образами.
А цей прийшов сам, незванно. Я просто записала.
Співпав під настрій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:23:40 ]
ой, а я так люблю такі незвані вірші! вони суперові просто! з такою гіркою начинкою, з таким больовим шоком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:25:39 ]
Так, Маріанно, усе не без причини.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:26:48 ]
цей вірш - йому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:27:25 ]
Дякую, Ірино, підсилити - боюсь.
І так балансую.
Це вже веселіше трохи.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:28:39 ]
Ні, Маріанно, цей вірш - собі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 17:36:47 ]
Женечко, зміст - суперезний,
трошки підкульгав розмір: ти почала з впевненого дактилю (чи може я не права?), а потім, з четвертого рядка він трохи порушився. Ну - це єдина заувага)))

"Я на межі, балансую на лінії" - дуже співзвучно мені... та, напевне, і багатьом, тому цей вірш так "бере".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 18:12:13 ]
Знаєш, Олю, я зовсім не розуміюсь у розмірах віршів.
Єдине, іноді рахую кількість складів. В даному випадку і цього не робила.
Якось так вийшло, саме по собі все.
Дякую за те , що "бере".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 20:35:46 ]
Вибач, Бурштинова, жартувати не буду. Я б твір цей переробив, але... не маю права. І тому, що в житті повноцінно має бути присутнім те, про що говориш ти. Більш того, я Тебе ВІТАЮ з життям з усіма його кольорами! Адже твій ЛГ вийде переможцем. Це депресантам "усьо пофіг" (мертві не пітніють)... А тут (рознорозмірний) плескіт вируючих почуттів.. О!

Давай, Бурштинова!

Аватарка теж цікава: чи то дівчинка-сова, чи то косметика на рушнику ( про гігієнічний папір я порядно промовчу ), чи ескіз ожіноченого білого паперу...

Привіт! Хоча цікаво: чи вмієш ти сердитися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 20:58:14 ]
Ціла дисертація, а не коментар.
Скористаюся при потребі... (в смислі як...чим думаю здогадаєшся).
Аватарка класна.
Стовідсоткове моє внутрішнє "я".
Переробити вірш, нєа.
Чи вмію сердитися, продемонструю по іншому каналу?!
Чи тобі зовнішнє видати "на гора"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-30 06:48:04 ]
Зовнішнє "я", Бобиков, в значенні фото, колись буде... Зачекай... найкращий друже - жартівник...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-30 21:26:10 ]
У першiй половинi вiрша трохи забагато, як на мене, того насторожений, нашорошена. Трохи заважаэ зосередитись на сутi та фiлософiъъ у вiршi а вона однозначно висока.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-01 12:36:52 ]
Дякую, напевне і справді забагато...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 21:22:15 ]
О, Женю!
Штормовий ритм твого вірша висмикнув з пам"яті епізод, коли вночі я вирішив скупатись у морі (під час шторму).
Хвилі підкидали мене, як тріску і радість "гойдалки" швидко змінилась страхом, бо мене відносило від берега...
"Пропасте близькая, небо піднесене."

"...Хто режисує стоп-кадр?"
Режисер Роман Балаян якось сказав щодо кадрів: "Шукається не підходяще, а АБСОЛЮТНЕ"
Нехай, Женю, зустрінеться на твоїй стежинці справжній Режисер...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 21:57:33 ]
Відносно страху, поїхала раз з сусідами у ліс за грибами, і так як люблю "сама", то відійшла, іду лісом, дерева височенні, грибів нема, а я вірш складаю, незчулася, що й не знаю, куди далі, вибрала ніби напрям назад, іду, глядь, - загородка для диких кабанів, значить сам глиб лісу, ото був страх, добре, що дорога там же знайшлася ,та, що нею єгері корм возять, а то б не було зараз тут Жені... Я ті відчуття повік пам'ятатиму, але і екстрім сподобався те ж.
Правда, грибами сусіди поділилися. А я віршик написала.
Дякую, Василю і за спогади те ж.