ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 ***
Образ твору День насторожений, ніч нашорошена.
Разом зі мною ідуть.
Будемо, друзі, єдині запрошені
В трикутник під назвою "суть".
Чом насторожений? Ніби і рівна
Дорога та гострі кінці.
Чим нашорошена? Ніби і бачим,
Насправді у всьому сліпці.
Радість розірвана, смуток наповнений.
Вами дорога болить.
Разом ідемо вперед у неміряне,
А за плечима лиш мить.
Чом ти розірвана, радосте вітряна?
Хто режисує стоп-кадр?
Смутку наповнений, може ти виллєшся?
Іншим піднімешся з надр?
Пропасте близькая, небо піднесене,
Роздуми душу про "сущеє" рвуть.
Я на межі, балансую на лінії, -
Як не зійти із добра в каламуть?
29.07.2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-29 15:35:00
Переглядів сторінки твору 6026
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.910 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 15:56:48 ]
Дай Боже утримати рівновагу! Глибока і болісна філософія... Може краще замість "неміряне" - "намріяне"(?) Проте, трохи міняє загальну тональність. Оптимізму автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:03:15 ]
Дякую, Іванку, та те, що попереду, не в значенні одного окремо взятого життя, все ж неміряне.
А, настрій у автора, звичайно, не найоптимістичніший. Мож' тимчасово?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 16:06:39 ]
Тоді - кріпись! Будемо надіятися, що ненадовго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:08:02 ]
привіт, Женєчка! Дуже вітряно в тебе тут. Дуже вітряна поезія - я маю на увазі присутність вітру відчуваю. Вітру, до якого безліч запитань. З одного боку і філософські питання, з іншого - суто людські, але глибинні.

Чом ти розірвана, радосте вітряна?
Хто режисує стоп-кадр? - це запитання мені дуже імпонує.

І чомусь мені твій вірш суголосний з настроєм деяких віршів Івана Франка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 16:18:37 ]
Дуже і дуже класно! Тільки фінал, може трошки, підсилити б, але то моє. А так супер!!1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:20:02 ]
Привіт, Маріанно.
Про Франка, не знаю, не помітила. Можливо.
Є вірші наперед задумані, спеціально написані, з створеними образами.
А цей прийшов сам, незванно. Я просто записала.
Співпав під настрій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:23:40 ]
ой, а я так люблю такі незвані вірші! вони суперові просто! з такою гіркою начинкою, з таким больовим шоком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:25:39 ]
Так, Маріанно, усе не без причини.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:26:48 ]
цей вірш - йому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:27:25 ]
Дякую, Ірино, підсилити - боюсь.
І так балансую.
Це вже веселіше трохи.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:28:39 ]
Ні, Маріанно, цей вірш - собі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 17:36:47 ]
Женечко, зміст - суперезний,
трошки підкульгав розмір: ти почала з впевненого дактилю (чи може я не права?), а потім, з четвертого рядка він трохи порушився. Ну - це єдина заувага)))

"Я на межі, балансую на лінії" - дуже співзвучно мені... та, напевне, і багатьом, тому цей вірш так "бере".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 18:12:13 ]
Знаєш, Олю, я зовсім не розуміюсь у розмірах віршів.
Єдине, іноді рахую кількість складів. В даному випадку і цього не робила.
Якось так вийшло, саме по собі все.
Дякую за те , що "бере".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 20:35:46 ]
Вибач, Бурштинова, жартувати не буду. Я б твір цей переробив, але... не маю права. І тому, що в житті повноцінно має бути присутнім те, про що говориш ти. Більш того, я Тебе ВІТАЮ з життям з усіма його кольорами! Адже твій ЛГ вийде переможцем. Це депресантам "усьо пофіг" (мертві не пітніють)... А тут (рознорозмірний) плескіт вируючих почуттів.. О!

Давай, Бурштинова!

Аватарка теж цікава: чи то дівчинка-сова, чи то косметика на рушнику ( про гігієнічний папір я порядно промовчу ), чи ескіз ожіноченого білого паперу...

Привіт! Хоча цікаво: чи вмієш ти сердитися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 20:58:14 ]
Ціла дисертація, а не коментар.
Скористаюся при потребі... (в смислі як...чим думаю здогадаєшся).
Аватарка класна.
Стовідсоткове моє внутрішнє "я".
Переробити вірш, нєа.
Чи вмію сердитися, продемонструю по іншому каналу?!
Чи тобі зовнішнє видати "на гора"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-30 06:48:04 ]
Зовнішнє "я", Бобиков, в значенні фото, колись буде... Зачекай... найкращий друже - жартівник...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-30 21:26:10 ]
У першiй половинi вiрша трохи забагато, як на мене, того насторожений, нашорошена. Трохи заважаэ зосередитись на сутi та фiлософiъъ у вiршi а вона однозначно висока.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-01 12:36:52 ]
Дякую, напевне і справді забагато...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 21:22:15 ]
О, Женю!
Штормовий ритм твого вірша висмикнув з пам"яті епізод, коли вночі я вирішив скупатись у морі (під час шторму).
Хвилі підкидали мене, як тріску і радість "гойдалки" швидко змінилась страхом, бо мене відносило від берега...
"Пропасте близькая, небо піднесене."

"...Хто режисує стоп-кадр?"
Режисер Роман Балаян якось сказав щодо кадрів: "Шукається не підходяще, а АБСОЛЮТНЕ"
Нехай, Женю, зустрінеться на твоїй стежинці справжній Режисер...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 21:57:33 ]
Відносно страху, поїхала раз з сусідами у ліс за грибами, і так як люблю "сама", то відійшла, іду лісом, дерева височенні, грибів нема, а я вірш складаю, незчулася, що й не знаю, куди далі, вибрала ніби напрям назад, іду, глядь, - загородка для диких кабанів, значить сам глиб лісу, ото був страх, добре, що дорога там же знайшлася ,та, що нею єгері корм возять, а то б не було зараз тут Жені... Я ті відчуття повік пам'ятатиму, але і екстрім сподобався те ж.
Правда, грибами сусіди поділилися. А я віршик написала.
Дякую, Василю і за спогади те ж.