ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
***
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 ***
Образ твору День насторожений, ніч нашорошена.
Разом зі мною ідуть.
Будемо, друзі, єдині запрошені
В трикутник під назвою "суть".
Чом насторожений? Ніби і рівна
Дорога та гострі кінці.
Чим нашорошена? Ніби і бачим,
Насправді у всьому сліпці.
Радість розірвана, смуток наповнений.
Вами дорога болить.
Разом ідемо вперед у неміряне,
А за плечима лиш мить.
Чом ти розірвана, радосте вітряна?
Хто режисує стоп-кадр?
Смутку наповнений, може ти виллєшся?
Іншим піднімешся з надр?
Пропасте близькая, небо піднесене,
Роздуми душу про "сущеє" рвуть.
Я на межі, балансую на лінії, -
Як не зійти із добра в каламуть?
29.07.2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-29 15:35:00
Переглядів сторінки твору 5698
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.910 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 15:56:48 ]
Дай Боже утримати рівновагу! Глибока і болісна філософія... Може краще замість "неміряне" - "намріяне"(?) Проте, трохи міняє загальну тональність. Оптимізму автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:03:15 ]
Дякую, Іванку, та те, що попереду, не в значенні одного окремо взятого життя, все ж неміряне.
А, настрій у автора, звичайно, не найоптимістичніший. Мож' тимчасово?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 16:06:39 ]
Тоді - кріпись! Будемо надіятися, що ненадовго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:08:02 ]
привіт, Женєчка! Дуже вітряно в тебе тут. Дуже вітряна поезія - я маю на увазі присутність вітру відчуваю. Вітру, до якого безліч запитань. З одного боку і філософські питання, з іншого - суто людські, але глибинні.

Чом ти розірвана, радосте вітряна?
Хто режисує стоп-кадр? - це запитання мені дуже імпонує.

І чомусь мені твій вірш суголосний з настроєм деяких віршів Івана Франка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 16:18:37 ]
Дуже і дуже класно! Тільки фінал, може трошки, підсилити б, але то моє. А так супер!!1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:20:02 ]
Привіт, Маріанно.
Про Франка, не знаю, не помітила. Можливо.
Є вірші наперед задумані, спеціально написані, з створеними образами.
А цей прийшов сам, незванно. Я просто записала.
Співпав під настрій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:23:40 ]
ой, а я так люблю такі незвані вірші! вони суперові просто! з такою гіркою начинкою, з таким больовим шоком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:25:39 ]
Так, Маріанно, усе не без причини.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:26:48 ]
цей вірш - йому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:27:25 ]
Дякую, Ірино, підсилити - боюсь.
І так балансую.
Це вже веселіше трохи.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:28:39 ]
Ні, Маріанно, цей вірш - собі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 17:36:47 ]
Женечко, зміст - суперезний,
трошки підкульгав розмір: ти почала з впевненого дактилю (чи може я не права?), а потім, з четвертого рядка він трохи порушився. Ну - це єдина заувага)))

"Я на межі, балансую на лінії" - дуже співзвучно мені... та, напевне, і багатьом, тому цей вірш так "бере".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 18:12:13 ]
Знаєш, Олю, я зовсім не розуміюсь у розмірах віршів.
Єдине, іноді рахую кількість складів. В даному випадку і цього не робила.
Якось так вийшло, саме по собі все.
Дякую за те , що "бере".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 20:35:46 ]
Вибач, Бурштинова, жартувати не буду. Я б твір цей переробив, але... не маю права. І тому, що в житті повноцінно має бути присутнім те, про що говориш ти. Більш того, я Тебе ВІТАЮ з життям з усіма його кольорами! Адже твій ЛГ вийде переможцем. Це депресантам "усьо пофіг" (мертві не пітніють)... А тут (рознорозмірний) плескіт вируючих почуттів.. О!

Давай, Бурштинова!

Аватарка теж цікава: чи то дівчинка-сова, чи то косметика на рушнику ( про гігієнічний папір я порядно промовчу ), чи ескіз ожіноченого білого паперу...

Привіт! Хоча цікаво: чи вмієш ти сердитися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 20:58:14 ]
Ціла дисертація, а не коментар.
Скористаюся при потребі... (в смислі як...чим думаю здогадаєшся).
Аватарка класна.
Стовідсоткове моє внутрішнє "я".
Переробити вірш, нєа.
Чи вмію сердитися, продемонструю по іншому каналу?!
Чи тобі зовнішнє видати "на гора"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-30 06:48:04 ]
Зовнішнє "я", Бобиков, в значенні фото, колись буде... Зачекай... найкращий друже - жартівник...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-30 21:26:10 ]
У першiй половинi вiрша трохи забагато, як на мене, того насторожений, нашорошена. Трохи заважаэ зосередитись на сутi та фiлософiъъ у вiршi а вона однозначно висока.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-01 12:36:52 ]
Дякую, напевне і справді забагато...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 21:22:15 ]
О, Женю!
Штормовий ритм твого вірша висмикнув з пам"яті епізод, коли вночі я вирішив скупатись у морі (під час шторму).
Хвилі підкидали мене, як тріску і радість "гойдалки" швидко змінилась страхом, бо мене відносило від берега...
"Пропасте близькая, небо піднесене."

"...Хто режисує стоп-кадр?"
Режисер Роман Балаян якось сказав щодо кадрів: "Шукається не підходяще, а АБСОЛЮТНЕ"
Нехай, Женю, зустрінеться на твоїй стежинці справжній Режисер...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 21:57:33 ]
Відносно страху, поїхала раз з сусідами у ліс за грибами, і так як люблю "сама", то відійшла, іду лісом, дерева височенні, грибів нема, а я вірш складаю, незчулася, що й не знаю, куди далі, вибрала ніби напрям назад, іду, глядь, - загородка для диких кабанів, значить сам глиб лісу, ото був страх, добре, що дорога там же знайшлася ,та, що нею єгері корм возять, а то б не було зараз тут Жені... Я ті відчуття повік пам'ятатиму, але і екстрім сподобався те ж.
Правда, грибами сусіди поділилися. А я віршик написала.
Дякую, Василю і за спогади те ж.