ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
Поліхтон
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (4)
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Сутінки
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,

хома дідим
2026.10.08 09:45
* 225 *
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Вячеслав Руденко
2026.10.08 08:44
Обраний домен
Погляд повен муки, а кругом — полин,
А кругом сукуба непроглядна тінь.
Мерехтливі перла в косах між рамен,
Губ нерідних, мертвих обраний домен.
Вівчареві місяць сяє над грудьми,
Провіщає ранком справжнє рази три.

Цвинтар біля греблі тихий і чужий,

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Світлана
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Переселенське
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Осінній пасьянс (сонет)
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти

Світлана Пирогова
2026.10.07 18:07
Шипшина (рондель)
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,

Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист

Тетяна Левицька
2026.10.07 15:20
Мотиви осені
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.

Борис Костиря
2026.10.07 14:41
* * *
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Штрихи до автопортрета
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
* * *
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Сім каменів (Genesis)
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
***
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Сон
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 ***
Образ твору День насторожений, ніч нашорошена.
Разом зі мною ідуть.
Будемо, друзі, єдині запрошені
В трикутник під назвою "суть".
Чом насторожений? Ніби і рівна
Дорога та гострі кінці.
Чим нашорошена? Ніби і бачим,
Насправді у всьому сліпці.
Радість розірвана, смуток наповнений.
Вами дорога болить.
Разом ідемо вперед у неміряне,
А за плечима лиш мить.
Чом ти розірвана, радосте вітряна?
Хто режисує стоп-кадр?
Смутку наповнений, може ти виллєшся?
Іншим піднімешся з надр?
Пропасте близькая, небо піднесене,
Роздуми душу про "сущеє" рвуть.
Я на межі, балансую на лінії, -
Як не зійти із добра в каламуть?
29.07.2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-29 15:35:00
Переглядів сторінки твору 6201
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.910 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 15:56:48 ]
Дай Боже утримати рівновагу! Глибока і болісна філософія... Може краще замість "неміряне" - "намріяне"(?) Проте, трохи міняє загальну тональність. Оптимізму автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:03:15 ]
Дякую, Іванку, та те, що попереду, не в значенні одного окремо взятого життя, все ж неміряне.
А, настрій у автора, звичайно, не найоптимістичніший. Мож' тимчасово?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 16:06:39 ]
Тоді - кріпись! Будемо надіятися, що ненадовго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:08:02 ]
привіт, Женєчка! Дуже вітряно в тебе тут. Дуже вітряна поезія - я маю на увазі присутність вітру відчуваю. Вітру, до якого безліч запитань. З одного боку і філософські питання, з іншого - суто людські, але глибинні.

Чом ти розірвана, радосте вітряна?
Хто режисує стоп-кадр? - це запитання мені дуже імпонує.

І чомусь мені твій вірш суголосний з настроєм деяких віршів Івана Франка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 16:18:37 ]
Дуже і дуже класно! Тільки фінал, може трошки, підсилити б, але то моє. А так супер!!1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:20:02 ]
Привіт, Маріанно.
Про Франка, не знаю, не помітила. Можливо.
Є вірші наперед задумані, спеціально написані, з створеними образами.
А цей прийшов сам, незванно. Я просто записала.
Співпав під настрій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:23:40 ]
ой, а я так люблю такі незвані вірші! вони суперові просто! з такою гіркою начинкою, з таким больовим шоком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:25:39 ]
Так, Маріанно, усе не без причини.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:26:48 ]
цей вірш - йому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:27:25 ]
Дякую, Ірино, підсилити - боюсь.
І так балансую.
Це вже веселіше трохи.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:28:39 ]
Ні, Маріанно, цей вірш - собі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 17:36:47 ]
Женечко, зміст - суперезний,
трошки підкульгав розмір: ти почала з впевненого дактилю (чи може я не права?), а потім, з четвертого рядка він трохи порушився. Ну - це єдина заувага)))

"Я на межі, балансую на лінії" - дуже співзвучно мені... та, напевне, і багатьом, тому цей вірш так "бере".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 18:12:13 ]
Знаєш, Олю, я зовсім не розуміюсь у розмірах віршів.
Єдине, іноді рахую кількість складів. В даному випадку і цього не робила.
Якось так вийшло, саме по собі все.
Дякую за те , що "бере".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 20:35:46 ]
Вибач, Бурштинова, жартувати не буду. Я б твір цей переробив, але... не маю права. І тому, що в житті повноцінно має бути присутнім те, про що говориш ти. Більш того, я Тебе ВІТАЮ з життям з усіма його кольорами! Адже твій ЛГ вийде переможцем. Це депресантам "усьо пофіг" (мертві не пітніють)... А тут (рознорозмірний) плескіт вируючих почуттів.. О!

Давай, Бурштинова!

Аватарка теж цікава: чи то дівчинка-сова, чи то косметика на рушнику ( про гігієнічний папір я порядно промовчу ), чи ескіз ожіноченого білого паперу...

Привіт! Хоча цікаво: чи вмієш ти сердитися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 20:58:14 ]
Ціла дисертація, а не коментар.
Скористаюся при потребі... (в смислі як...чим думаю здогадаєшся).
Аватарка класна.
Стовідсоткове моє внутрішнє "я".
Переробити вірш, нєа.
Чи вмію сердитися, продемонструю по іншому каналу?!
Чи тобі зовнішнє видати "на гора"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-30 06:48:04 ]
Зовнішнє "я", Бобиков, в значенні фото, колись буде... Зачекай... найкращий друже - жартівник...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-30 21:26:10 ]
У першiй половинi вiрша трохи забагато, як на мене, того насторожений, нашорошена. Трохи заважаэ зосередитись на сутi та фiлософiъъ у вiршi а вона однозначно висока.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-01 12:36:52 ]
Дякую, напевне і справді забагато...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 21:22:15 ]
О, Женю!
Штормовий ритм твого вірша висмикнув з пам"яті епізод, коли вночі я вирішив скупатись у морі (під час шторму).
Хвилі підкидали мене, як тріску і радість "гойдалки" швидко змінилась страхом, бо мене відносило від берега...
"Пропасте близькая, небо піднесене."

"...Хто режисує стоп-кадр?"
Режисер Роман Балаян якось сказав щодо кадрів: "Шукається не підходяще, а АБСОЛЮТНЕ"
Нехай, Женю, зустрінеться на твоїй стежинці справжній Режисер...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 21:57:33 ]
Відносно страху, поїхала раз з сусідами у ліс за грибами, і так як люблю "сама", то відійшла, іду лісом, дерева височенні, грибів нема, а я вірш складаю, незчулася, що й не знаю, куди далі, вибрала ніби напрям назад, іду, глядь, - загородка для диких кабанів, значить сам глиб лісу, ото був страх, добре, що дорога там же знайшлася ,та, що нею єгері корм возять, а то б не було зараз тут Жені... Я ті відчуття повік пам'ятатиму, але і екстрім сподобався те ж.
Правда, грибами сусіди поділилися. А я віршик написала.
Дякую, Василю і за спогади те ж.