ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Пологи (диптих)
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-07 12:34:42
Переглядів сторінки твору 7605
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.046 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 12:54:40 ]
Сила!!!!!!
Браво!!!!!! аж мурашками по спині!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:19:23 ]
Дякую, Софійко! Ми з тобою на одній хвилі.Дещо мені довелося пережити те, що й тобі. Потім, при зустрічі, може...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:04:28 ]
Таких чесних і високих рядків про пологи я ще не читала. Скандую "Браво!" разом із Софією.

Вірш, звісно, по-своєму візуальний... Але маю сумнів щодо означення теми "Візуальна поезія". Колись сама отримала настанову від Редакції Майстерень, що для цієї рубрики потрібен принаймні образ (картинка). Зрештою там, в умовах вибору при публікації - все сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:22:42 ]
Дякую, Любонько! Це точно - я довго не мудрувала, а за звичкою натиснула "візуальна поезія". От морока мені з цими означеннями! Думай, що саме ти написав... А це нічого, що я не виконала правила "ПМ" і неправильно позначила твір? А я не знаю - куди його...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 13:41:57 ]
Дуже мені сподобався вірш, але... (знов те але - не для того, щоб докорити, а швидше, щоб поспілкуватися :))
оцей відчай - "відчай самотньої жінки" - збиває з пантелику... яка може бути вища чистота від тієї, щоб народити дитину чоловікові? Звідки ця самотність? я не вловила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 16:13:03 ]
може, це не стільки про самі пологи, скільки про бажання народити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:29:10 ]
Олечко, як добре, що Ви і думки не припускаєте, що може у жінки не бути "мужика", і взяти його нема звідки! А таке буває, і справа - не в зовнішній красі чи некрасі,а в різних чинниках, залежних і незалежних від жінки... Цей вірш (друга частина)про тих, що втратили віру в ідеальний варіант - коли є чоловік. І правильно роблять, бо КОЛИ ЩЕ ЧЕКАТИМУТЬ,може бути так, як пише про це Люба БЕНЕДИШИН.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 14:08:20 ]
Сильна річ ( навіть пробачила Вам Свєту з Інтернету :), але й мені, як і Олі, незрозуміла самотність жінки, що народила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:33:44 ]
СВІТЛАНО, у епіграфі - про самотність жінки, яка надумала це зробити. А далі, у вірші - ні , вже самотності нема, або вона (самотність), принаймні, пригасила свої кольори!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 15:43:11 ]
Як гімн жінці сприймається мною, Ларисо, твій диптих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:35:00 ]
Дякую, єдиний мужчино, який залишив тут свого коментаря!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:36:32 ]
О ні, це не так! Ще один мужчина на звязку:Последний Лель! Дякую вам, що витримали таку тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 17:30:06 ]
Буває, що жінка народжує з відчаю, щоб не бути самотньою... Знайома з такими... Знаю й таку, що так і не зважилась на цей відчайдушний крок. Все чекала, що з'явиться ВІН. Тепер у її однолітків уже внуки. А в неї - ні чоловіка, ні дитини... А у її мами - принаймні, була і є - вона. Ех, доля, доля...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 20:12:35 ]
Знаєте, Любо, не зовсім згодна. "Доля" - це щось таке сліпе, непідвладне. А тут - власний вибір самої жінки. Знову той самий страх "шо люде скажуть" :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:39:13 ]
А буває і така "доля", що й зачати немає від кого, хоч би жінка й захотіла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 21:22:06 ]
Щодо дитини, Любо, так, погоджуюсь із Вами. А як щодо чоловіка? Це не її вибір, знаю точно. Як і її мати зовсім не планувала своє життя прожити лише з донькою. Я вже готова повірити, що "венок безбрачия" це далеко не вигадка. Причини якісь є... Але вони відомі тільки небесам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 21:45:50 ]
Так, безумовно, причини є. І одна з них - у "закритих" 2 і 4 чакрах. Тобто, мені здається, що відповідь не у небесах варто шукати. Часто жінки самі "програмують" себе на такий "вінець", навіть підсвідомо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 22:39:42 ]
Можливо, Любо, можливо... А знаєте, я їй постійно раджу позбуватися негативних афірмацій на кшталт: "У мене по життю одні козли". Воно таки програмує... Хочеш змінити світ - зміни себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:42:51 ]
Оце точно: хто використовує такі характеристики мужчин, той викликає, навіть у незнайомих, негативні реакції. Чоловіків треба любити і поважати. Вони це тонко відчувають. І тоді й доля це відчує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Последний Лель (М.К./Л.П.) [ 2011-08-07 23:35:26 ]
Неймовірно.