Западає - це по-сучасному. Зараз хлопці не кажуть: "Я закохався у дівчину", а - "Я запав на неї" )) Цікаво, як казатимуть наступні за ними покоління?)))

я мав її
любов ще може бути
а там і познайомимось
як буде час

А, ну так, адже це ще не привід для знайомства)))

Єдине, що класик вже не зможе написати пародію у відповідь.)))

Ти нас маєш на увазі, Іване?)))

Це колись скромність прикрашала)) А зараз це - найкоротший шлях до невідомості))) (російською - безвестности) :)

Шановна Оксано! Щиро вдячний за розуміння, прошу, не переймайся - ми ж на Майстернях всі вчимося...

А хіба з Тернополя не помітно хто саме вампірить чужі тексти? (
Звідки у вас, Оксано, жовч, яка причина?

Та ні, саме ви тут, Оксано, і про вампірів, і про жовч - це саме ваше вербальне породження.
Ви теж чужі тексти звикли перекривлювати, плюндрувати, обпльовувати? (
Це для вас прояв і міра добра? (

Дорогий Володимире! Зразу наперед хочу обмовитися, що буду спілкуватися з Вами як з рівноправним колегою по сайту (хоч і більш високорейтинговим), а ні в якому разі не РМ. Саме так я сприймав Вас як автора оригіналу пародійованого мною твору в момент написання пародії. Надзвичайно прикро мені, що Ви саме так сприйняли це пародійне творіння, побачивши в ньому елементи перекривлювання, плюндрування і обпльовування. Спішу завірити Вас, що таких цілей автор пародії перед собою не ставив, і на його думку вони тут не зреалізовані.
Про "вампірення" чужих текстів промовчу - хай це залишиться на совісті шановного дописувача.
А тепер, як колега колезі, хочу звернути Вашу увагу на технічні огріхи Вашої відповіді-коменту, що, як бачу, була опублікрвана окремим твором.
Найперше (і головне), я вже це писав сьогодні в коменті В. Хмельницькому - в пародії (і, заувважте, в антипародії теж) АБСОЛЮТНО неприпустимо переходити на особистості авторів, це, пробачте, непрофесійно, і спрацьовує проти того, хто пише. Це на майбутнє. Нема жодної необхідості 4 рази підряд в перших4-х рядках вживати слово "пародисту", пересічному читачу після першого звертання ясно, про кого йдеться.Цей дорогоцінний рядковий простір бажано використовувати доцільніше. А тепер по порядку даю відповідь, оскільки. розумію так, звертання в недуже делікатній формі було до мене.
Дядька в Канаді немаю, кризи розсуду теж.
Мешти файні маю, спробую плюнути на кризу.
Маю гарну дружину, минулого року відмітили "срібне весілля", чого і Вам бажаю.Сни збудливі ще в юнацькі роки пройшли.
Є багато іншого, часто дійсно не гіршого за "переписнуте".Ну, виходить тільки й дядька нема, а це, як розумієте. не причина для "досаждування".
А про нужду в серці - то вже чиста вигадка, галицьким діалектом - "бздура", Вам напевно траплялося це слово.
"Сожалею і скорблю",що так ся стало.
Щиро