Александр Белоусов

Иврит
Как сердце, как душа, как вера,
Язык священный, ты во мне.
Ты солнечного света мера,
Пусть вечно ночь в моем окне.

Домой вернусь, раскрою Книгу,
Услышу вещие слова –
Звенят на протяженье мига,
Как вздрогнувшая тетива.

Стрелу пославший сквозь столетья,
Едва ты не исчез во мгле;
Я не хотел бы жить на свете,
Не будь ты рядом на земле.

Как в дни Гиллеля и Шамая,
Твоя душа юна, нова;
Как почек взрыв в начале мая –
Твои нелегкие слова.

И как Шагал свои картины
Писал на продранном мешке –
Я про тебе, язык старинный,
Пишу на новом языке.


Олександр Бєлоусов

Іврит
Як серце, як душа, як віра,
Святая мово, ти в мені.
Ти сонячного світла міра,
Хай вічно ніч в моїм вікні.

Тільки-но Книгу я розкрию,
Почую віщії слова –
Дзвенять вони, як давня мрія,
Тремтять, мов лука тятива.

Стрілу пославши крізь століття,
Не щез ти мало уві млі;
Я не хотів би жить на світі,
Якби не був ти поруч на землі.

Як в дні Шамая і Гіллеля ,
Душа твоя і юна, і нова;
Як вибух бруньки і прозорість клею –
Прості й важкі твої слова.

І як Шагал свої картини
Писав на продранім мішку –
Про тебе, мово старовинна,
На мові новій я пишу.
------------
Олександр Бєлоусов (1949-2004) – росіянин з діда прадіда. Підлітком закохався в ідиш, вивчив його, став писати цією мовою і перейшов в юдаїзм. 1990 року переїхав в Ізраїль і за свою творчість отримав премію Спілки письменників і журналістів, які пишуть на мові ідиш, та премію імені Давида Гофштейна. Посмертно в США вийшла книга вибраних віршів.
Гіллель і Шамай (кінець першого століття до н.е. – початок першого століття н.е.) - остання пара мудреців. Гіллель прибув в Ерец Ісраель з Вавілону і, згідно з традицією, належав до сім’ї, що походила від царя Давида.
Шагал Марк (1887-1985) – видатний художник, один з лідерів світового авангарду 20-го століття.