ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні

Євген Федчук
2025.11.20 21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди

Іван Потьомкін
2025.11.20 21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня

Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

С М
2025.11.20 07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?

Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Півсонети, мініатюри в сім рядків

 «Стара» любов

М.Л.

Образ твору Не подівалася моя любов нікуди,
не обернулися літа у тло полуди.

Була і будеш ти, кохана, у мені,
як юне сонечко у зору бурштині,
як мовчазна твоя печаль-застуда мною,

з якою й Бог у дні мої, такі земні,
глядить порою сумно - «що ж я кою?»…


2011


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-19 21:51:48
Переглядів сторінки твору 6510
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.197 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.206 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.935
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Портрети
Півсонети
Автор востаннє на сайті 2025.11.09 11:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-19 22:00:17 ]
таку любов усі ми пережили...(а мо" ще й досі нею є)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 22:10:19 ]
Очень хорошо воспринимается на слух. Словно камушки перекатываются, а затем тают. Морские, но конфетные.
А история печальная. Я вокзалов опасаюсь. Едва ли не все разлуки происходили на их перронах. Встречались-сходились мы в космосах, а расходились-разъезжались - да, на вокзалах.
Благодарствую. Проникающее ранение прямо в сердце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-19 22:13:00 ]
О так, Володимире, Олексію, - це наші блюзи, безперервна мелодія недосказаного, не зробленого, але не втраченого, доки ми є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 23:45:59 ]
ніщо нікуди ніколи не зникає. особливо справжнє )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 08:31:12 ]
Дуже романтично і в міру сентиментально...

Пане Володимире, а Ви б не хотіли перші два рядки зробити в одному часі?
Або
"Ні, не поділася моя любов нікуди,
не обернулися літа у тло полуди"
Або
"Не подівалася моя любов нікуди,
не оберталися літа на тло полуди".

Бо особисто я, як читач, у цих двох рядках трішки дезорієнтувалася. (Хоч, певно, то мої проблеми...)

А в останньому рядку особливо цікаво і глибоко розкривається образ, коли розумієш, що "порою" це зовсім не "часом" чи "буває". Що це та пора у природі чи житті, якою Бог сумно дивиться на нас...
"Мовчазна печаль-застуда" - дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 09:12:07 ]
Дякую, Мріє, і я вважаю, що справжнє і добротне має ще більше значення, ніж ми іноді думаємо...
Життя безмежне )

О, дорога Любове, так, всі ці варіанти в моїй голові крутилися і ще крутяться... Зараз, ніби найбільш цілісний варіант, але потрібен час для осягання...
Ну так, останній рядок трохи нахабний зі сторони ліргероя, що дозволяє собі можливо надмірну багатозначність бачення...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 12:10:31 ]
міні-експромт (навіяло)

Сильні почуття, які, здається, на все життя,
і час від часу крають серце, зігрівають душу.
Тільки той,за ким летить у спогад дума моя
перетворився на гладкого кабана, і дружина при нім - свиня, і діти голодні-обідрані.
А суть життя-існування тільки б поїсти, попить...
І куди прикипало серце моє, про що думало, мріяло!?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 17:15:32 ]
Ну, тому йдеться про наш смак? Він захищає нас від бід...
Але бувають такі ситуації, коли навіть два любячих серця розлучає простір і Призначення...
Любов не зникає, але руки роз'єднуються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 18:21:01 ]
Це точно, а от "на щастя" чи "на жаль" мені складно сказати. Але точно знаю, відбувається так як повинно бути. Якщо воно повинно ТАК бути, то ти (маленький всесвіт у Великому Всесвіті) нічого не зможеш зробити, тільки час і сили свої витратиш, або все зіпсуєш так, що потім, хоч у петлю лізь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 12:14:38 ]
Поету дозволяється бути трохи нахабним. Це, навіть, цікавіше.
Мені особливо сподобалось це:
як мовчазна твоя печаль-застуда мною.
Печаль-застуда - це так точно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 17:12:27 ]
І ми це бачимо, пане Василю, але що можемо вдіяти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-20 16:44:23 ]
Заходячи у ПМ я люблю милуватись ніжною чуттєвістю віршів Люби Бенедишин, її відчуттям слова, але тут я з нею не погоджуюсь, виходячи з наступних міркувань:
«Не подівалася моя любов нікуди» - тихий, спокійний плин води у струмочку, що вже давно знайшов вихід на поверхню і знає свій шлях. (Говорячи більш сухою мовою – констатація факту.) «Ні, не поділася моя любов нікуди» - джерельце виривається з-під землі, намагаючись довести своє існування. (За емоційним фоном більш личить, як відповідь на чиїсь чи власні сумніви) На мій погляд, для тої лінії думки, що розвивається далі, перший (той, що в оригіналі) варіант підходить більше.
Отже, чи змінювати другу строчку. «Не оберталися літа на тло полуди» - слово «оберталися» вказує або на незавершеність дії, або на її повторюваність у часі, що, з моєї точки зору, теж не в’яжеться з ідеєю вірша. «Не обернулися літа на тло полуди» - тобто все гаразд позаду, отже, гаразд і зараз, то має сенс бажати, аби так було і далі – і це є базою, інтригою вірша, бо закінчення його дисонує з початком.
А все ж… Кохана ЛГ викликає співчуття, бо її кохання – «печаль-застуда» - схоже на хворобу, змушує її страждати, але ж це кохання, таблеткою не вилікуєш… Ох, ці чоловіки, вони не тільки жіночі, а і власні почуття здатні замутити…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 17:11:10 ]
Дякую, дорога Тетянко, за тонке відтворення течій )
На захист чоловіків мав би сказати, що ключем до комплексного розуміння взаємин у любові, які чомусь не надто щасливі, може бути і Промисел, звідси і смиренне ремство гол.героя до Бога...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 17:18:07 ]
Ну так, ще борюся з - "у тло" чи "на тло"...
Ще деякі нюанси втримують мене на "у тло"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-20 19:58:10 ]
Тут уже не так однозначно, але й не настільки суттєво. З одного боку, за моїми власними відчуттями, «обернутися на…» ближче українській мові, аніж «обернутися у…», крім цього, у тексті, начебто, і так забагато «у»… але… коефіцієнт прозорості на боці «у» - це раз, всі ці «у» вносять деяку співзвучність з мелодійним, повільним соло на скрипці… (хоча можливий і інший інструмент… це несуттєво) – це два, і, відштовхуючись від значень слів «у» та «на»: перше вносить відчуття глибини «тла» (не конкретизує його кордонів, а викликає відчуття напівпрозорого туману, за котрим ховається глибина невизначеного тьмяно-холодного кольору), а друге, тобто «на», викликає відчуття пласкої поверхні… і це мені не подобається. Але ж це мої асоціації, не більше, не можна опиратись на асоціації іншої людини, адже у Вас є власні. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 14:34:29 ]
Саме так, дорога Тетяно, о, ви вкрай небезпечна жінка, бачите майже все... Але бачите з поблажливою усмішкою, це одне і рятує бідолашного автора... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-12-31 16:53:53 ]
Затишку, любові,
сонячного настрою
помережаного натхненням.
Веселих новорічних свят!
Щасливого Різдва! Куті смачної!)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-12-31 22:53:59 ]

Так і буде, так і буде у нас усіх!
Нам нікуди від цього, дорога Терцинко, подіватися. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-08 04:35:05 ]
Веселого Різдва.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 09:44:47 ]
Отак, Юлечко, не було би Різдва саме взимку - то зовсім сумно було би...