ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2026.03.27 13:10
Без майбуття, о, щемна яв!
Я чую зраду в кожнім слові!
І спадної тепер любові
Для мене сяє вже зоря.

Так відлітаючи, із тим,
Не впізнавати безкінечно.
В знемозі цілувати плечі,

Борис Костиря
2026.03.27 12:33
Пробудження, немов із поля битви
Відхід в пустелю чи в рясні ліси.
Це прокидання у росі молитви,
У непорочнім сяєві краси.

Пробудження із-під руїн і горя,
Із-під уламків часу і доби.
Пробудження у буйних хвилях моря,

хома дідим
2026.03.27 07:08
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім

Віктор Кучерук
2026.03.27 06:45
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити

Артур Курдіновський
2026.03.27 03:35
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!

Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє

Мирон Шагало
2026.03.26 21:41
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.

Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,

Тетяна Левицька
2026.03.26 21:15
Там немає біди, і колись не було,
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.

У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей

Артур Курдіновський
2026.03.26 17:11
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!

Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,

Олена Побийголод
2026.03.26 16:48
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.

Артур Сіренко
2026.03.26 16:26
Сині проліски снива
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями

хома дідим
2026.03.26 15:01
шкандибає вперед за звичкою скоцюрблено роззираючись на місцевість понад свої крихітні окуляри · звіть його хомою чи сявою чи валєрою байдуже · зима завертається сніги пливуть дехто вже ходить без шапки · незнайомі тітки бабки матусі дідусі під пікселем і

Євген Федчук
2026.03.26 14:16
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп

Охмуд Песецький
2026.03.26 12:16
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.

Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,

Борис Костиря
2026.03.26 12:05
Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.

Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця

Іван Потьомкін
2026.03.26 11:32
Зродилася калина як тужлива пісня
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як

Сергій Губерначук
2026.03.26 08:25
Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!

Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Півсонети, мініатюри в сім рядків

 «Стара» любов

М.Л.

Образ твору Не подівалася моя любов нікуди,
не обернулися літа у тло полуди.

Була і будеш ти, кохана, у мені,
як юне сонечко у зору бурштині,
як мовчазна твоя печаль-застуда мною,

з якою й Бог у дні мої, такі земні,
глядить порою сумно - «що ж я кою?»…


2011


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-19 21:51:48
Переглядів сторінки твору 6708
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.935
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Портрети
Півсонети
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 13:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-19 22:00:17 ]
таку любов усі ми пережили...(а мо" ще й досі нею є)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 22:10:19 ]
Очень хорошо воспринимается на слух. Словно камушки перекатываются, а затем тают. Морские, но конфетные.
А история печальная. Я вокзалов опасаюсь. Едва ли не все разлуки происходили на их перронах. Встречались-сходились мы в космосах, а расходились-разъезжались - да, на вокзалах.
Благодарствую. Проникающее ранение прямо в сердце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-19 22:13:00 ]
О так, Володимире, Олексію, - це наші блюзи, безперервна мелодія недосказаного, не зробленого, але не втраченого, доки ми є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 23:45:59 ]
ніщо нікуди ніколи не зникає. особливо справжнє )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 08:31:12 ]
Дуже романтично і в міру сентиментально...

Пане Володимире, а Ви б не хотіли перші два рядки зробити в одному часі?
Або
"Ні, не поділася моя любов нікуди,
не обернулися літа у тло полуди"
Або
"Не подівалася моя любов нікуди,
не оберталися літа на тло полуди".

Бо особисто я, як читач, у цих двох рядках трішки дезорієнтувалася. (Хоч, певно, то мої проблеми...)

А в останньому рядку особливо цікаво і глибоко розкривається образ, коли розумієш, що "порою" це зовсім не "часом" чи "буває". Що це та пора у природі чи житті, якою Бог сумно дивиться на нас...
"Мовчазна печаль-застуда" - дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 09:12:07 ]
Дякую, Мріє, і я вважаю, що справжнє і добротне має ще більше значення, ніж ми іноді думаємо...
Життя безмежне )

О, дорога Любове, так, всі ці варіанти в моїй голові крутилися і ще крутяться... Зараз, ніби найбільш цілісний варіант, але потрібен час для осягання...
Ну так, останній рядок трохи нахабний зі сторони ліргероя, що дозволяє собі можливо надмірну багатозначність бачення...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 12:10:31 ]
міні-експромт (навіяло)

Сильні почуття, які, здається, на все життя,
і час від часу крають серце, зігрівають душу.
Тільки той,за ким летить у спогад дума моя
перетворився на гладкого кабана, і дружина при нім - свиня, і діти голодні-обідрані.
А суть життя-існування тільки б поїсти, попить...
І куди прикипало серце моє, про що думало, мріяло!?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 17:15:32 ]
Ну, тому йдеться про наш смак? Він захищає нас від бід...
Але бувають такі ситуації, коли навіть два любячих серця розлучає простір і Призначення...
Любов не зникає, але руки роз'єднуються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 18:21:01 ]
Це точно, а от "на щастя" чи "на жаль" мені складно сказати. Але точно знаю, відбувається так як повинно бути. Якщо воно повинно ТАК бути, то ти (маленький всесвіт у Великому Всесвіті) нічого не зможеш зробити, тільки час і сили свої витратиш, або все зіпсуєш так, що потім, хоч у петлю лізь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 12:14:38 ]
Поету дозволяється бути трохи нахабним. Це, навіть, цікавіше.
Мені особливо сподобалось це:
як мовчазна твоя печаль-застуда мною.
Печаль-застуда - це так точно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 17:12:27 ]
І ми це бачимо, пане Василю, але що можемо вдіяти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-20 16:44:23 ]
Заходячи у ПМ я люблю милуватись ніжною чуттєвістю віршів Люби Бенедишин, її відчуттям слова, але тут я з нею не погоджуюсь, виходячи з наступних міркувань:
«Не подівалася моя любов нікуди» - тихий, спокійний плин води у струмочку, що вже давно знайшов вихід на поверхню і знає свій шлях. (Говорячи більш сухою мовою – констатація факту.) «Ні, не поділася моя любов нікуди» - джерельце виривається з-під землі, намагаючись довести своє існування. (За емоційним фоном більш личить, як відповідь на чиїсь чи власні сумніви) На мій погляд, для тої лінії думки, що розвивається далі, перший (той, що в оригіналі) варіант підходить більше.
Отже, чи змінювати другу строчку. «Не оберталися літа на тло полуди» - слово «оберталися» вказує або на незавершеність дії, або на її повторюваність у часі, що, з моєї точки зору, теж не в’яжеться з ідеєю вірша. «Не обернулися літа на тло полуди» - тобто все гаразд позаду, отже, гаразд і зараз, то має сенс бажати, аби так було і далі – і це є базою, інтригою вірша, бо закінчення його дисонує з початком.
А все ж… Кохана ЛГ викликає співчуття, бо її кохання – «печаль-застуда» - схоже на хворобу, змушує її страждати, але ж це кохання, таблеткою не вилікуєш… Ох, ці чоловіки, вони не тільки жіночі, а і власні почуття здатні замутити…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 17:11:10 ]
Дякую, дорога Тетянко, за тонке відтворення течій )
На захист чоловіків мав би сказати, що ключем до комплексного розуміння взаємин у любові, які чомусь не надто щасливі, може бути і Промисел, звідси і смиренне ремство гол.героя до Бога...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 17:18:07 ]
Ну так, ще борюся з - "у тло" чи "на тло"...
Ще деякі нюанси втримують мене на "у тло"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-20 19:58:10 ]
Тут уже не так однозначно, але й не настільки суттєво. З одного боку, за моїми власними відчуттями, «обернутися на…» ближче українській мові, аніж «обернутися у…», крім цього, у тексті, начебто, і так забагато «у»… але… коефіцієнт прозорості на боці «у» - це раз, всі ці «у» вносять деяку співзвучність з мелодійним, повільним соло на скрипці… (хоча можливий і інший інструмент… це несуттєво) – це два, і, відштовхуючись від значень слів «у» та «на»: перше вносить відчуття глибини «тла» (не конкретизує його кордонів, а викликає відчуття напівпрозорого туману, за котрим ховається глибина невизначеного тьмяно-холодного кольору), а друге, тобто «на», викликає відчуття пласкої поверхні… і це мені не подобається. Але ж це мої асоціації, не більше, не можна опиратись на асоціації іншої людини, адже у Вас є власні. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 14:34:29 ]
Саме так, дорога Тетяно, о, ви вкрай небезпечна жінка, бачите майже все... Але бачите з поблажливою усмішкою, це одне і рятує бідолашного автора... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-12-31 16:53:53 ]
Затишку, любові,
сонячного настрою
помережаного натхненням.
Веселих новорічних свят!
Щасливого Різдва! Куті смачної!)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-12-31 22:53:59 ]

Так і буде, так і буде у нас усіх!
Нам нікуди від цього, дорога Терцинко, подіватися. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-08 04:35:05 ]
Веселого Різдва.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 09:44:47 ]
Отак, Юлечко, не було би Різдва саме взимку - то зовсім сумно було би...