ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.08 23:25
А евенки і чукчі Аляски
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.

***
А зі США надійдуть томагавки

Ігор Терен
2025.11.08 22:39
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.

***
А занозою електорату

Борис Костиря
2025.11.08 22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає

Олег Герман
2025.11.08 21:08
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ

Юлія Щербатюк
2025.11.08 16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,

В Горова Леся
2025.11.08 15:39
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.

Так і хочу йому простягнути у рук

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Обсихає літо...




Найвища оцінка Ірина Людвенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Марія Гуменюк 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-20 21:33:58
Переглядів сторінки твору 11092
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.845 / 5.45  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.665 / 5.5  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:26:15 ]
і тобі дякую, сонце! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 09:20:38 ]
Про "терафим" - я теж не зрозуміла... "серафим"?

І з "подихом" трішки невиразно. Тут би одну літеру в рядку змінити, і тоді - буде все об'ємно і чітко:

"У собі ховає теплий подих глинА..."

подих Бога...

А взагалі, Олю, мені сподобався вірш. Цікавий погляд на процес "творення нас".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:31:34 ]
терафим - я вже написала Констянтину - предмет, в якому закладена концентрована психічна енергія, він дуже часто використовувався на сході як магічний предмет, хоча має ширше значення (гарно описаний у Реріхів) - ми самі творимо терафимів з будь-чого, прив'язуючи до подій чи речей свої почуття.

про "подих" подумаю, бо мені здавалося, що тут якраз все дуже прозоро :))) тобто глина у руках Творця жива - це ми самі, і подих у нас теплий. А разок намиста може ховати в собі "теплий подих глини" - бо ми всі на різних етапах творіння - хтось вже намистинка, хтось ще глина :)))

дуже дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:23:19 ]
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:35:12 ]
уклін, Наталко! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:29:42 ]
Я тебе не знаю, ти мене не знаєш.
Потаємна сповідь, вічне небуття.
Що тебе бентежить? Хто тебе так крає?
Може, все відносно. То - твоє життя...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:40:09 ]
що найтяжче в світі - знати чи не знати?
погляд, слово, дотик - чи вони життя?
головне - за кадром - те, що не сказати,
вічне невимовне - далеч і буття... ))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 11:12:07 ]
ох, і сказала.... )))))) останній рядок міг би звучати так:

...хто б мене так мучив, як не я сама... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 10:18:49 ]
чудова картина! Так близько до серця!у вас глина,а в мене пластилін.почитайте'без змін' моє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 11:13:50 ]
"І ліпить Бог життя, бо доля – пластилін"
справді, співзвучно ))
дякую, Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 10:51:04 ]
Ясно. Зрештою, усе в цьому світі живе і дихає... А до слова, яке може виявитись незрозумілим для необізнаного читатча, краще одразу давати зноску-пояснення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 11:17:25 ]
дякую, пані Любо, буду робити зноски.
Я ще, правда, не дуже відчуваю, що саме буде сприйматися так, як я хотіла його подати у вірші, а що - ні. Тому мені дуже цікаво читати відгуки. Я все, що пишу, намагаюся собі пояснити логічно, образно уявити, "побачити" ))) і менше працюю над тим, як свою "картинку" представити іншим. Дякую, що підказали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 14:39:44 ]
Проочитав із насолодою. Вірю у Творця, як і в матеріал в Його руках. Так поетично, Олю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:46:15 ]
дякую! )) я дуже радію, коли вдається написати щось таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 16:11:58 ]
Гарно, Олю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:46:47 ]
дякую, пані Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 16:34:39 ]
Такий мелодійно - ніжний вірш, що, читаючи його, просто наспівував усі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:48:27 ]
уклін вам, пане Вікторе! це ваші вірші - як музика, тому мені дуже приємно почути від вас схвальні слова. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 17:35:11 ]
"Ти – мій княжий замок, вечорова пісня,
тиха-тиха зірка на нічній воді".
Поетично, ніжно, пристрасно і слізно.
Щиро тобі вдячний за рядки такі.

Поетичний друже,дуже, дуже гарно...
Олю, Ви - диво.Щось схоже давно вже не доводилось читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:52:19 ]
о, дякую, Василю! Добре, що я не довго сумнівалася в цих рядках, бо ці образи буквально "побачила", а написавши, побоялася, що вони якісь надто традиційні )))


1   2   3   Переглянути все