ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
Як гетьман Богдан Микошинський зупинив набіг татарської орди в 1586 році
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Прометей
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
* * *
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
2008. Футбольний репортаж (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
***
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
За хмарою
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
***
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Ренесанс
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
Доля
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Заморозки
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Глибінь
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом (квартон)
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Дякую Тобі
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Паросток
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
Чиста конкретика (Procol Harum)
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Кинуті тюльпани (сонет)
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Обсихає літо...
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Ірина Людвенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Марія Гуменюк 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-20 21:33:58
Переглядів сторінки твору 11294
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.845 / 5.45  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.665 / 5.5  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:26:15 ]
і тобі дякую, сонце! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 09:20:38 ]
Про "терафим" - я теж не зрозуміла... "серафим"?

І з "подихом" трішки невиразно. Тут би одну літеру в рядку змінити, і тоді - буде все об'ємно і чітко:

"У собі ховає теплий подих глинА..."

подих Бога...

А взагалі, Олю, мені сподобався вірш. Цікавий погляд на процес "творення нас".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:31:34 ]
терафим - я вже написала Констянтину - предмет, в якому закладена концентрована психічна енергія, він дуже часто використовувався на сході як магічний предмет, хоча має ширше значення (гарно описаний у Реріхів) - ми самі творимо терафимів з будь-чого, прив'язуючи до подій чи речей свої почуття.

про "подих" подумаю, бо мені здавалося, що тут якраз все дуже прозоро :))) тобто глина у руках Творця жива - це ми самі, і подих у нас теплий. А разок намиста може ховати в собі "теплий подих глини" - бо ми всі на різних етапах творіння - хтось вже намистинка, хтось ще глина :)))

дуже дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:23:19 ]
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:35:12 ]
уклін, Наталко! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:29:42 ]
Я тебе не знаю, ти мене не знаєш.
Потаємна сповідь, вічне небуття.
Що тебе бентежить? Хто тебе так крає?
Може, все відносно. То - твоє життя...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:40:09 ]
що найтяжче в світі - знати чи не знати?
погляд, слово, дотик - чи вони життя?
головне - за кадром - те, що не сказати,
вічне невимовне - далеч і буття... ))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 11:12:07 ]
ох, і сказала.... )))))) останній рядок міг би звучати так:

...хто б мене так мучив, як не я сама... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 10:18:49 ]
чудова картина! Так близько до серця!у вас глина,а в мене пластилін.почитайте'без змін' моє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 11:13:50 ]
"І ліпить Бог життя, бо доля – пластилін"
справді, співзвучно ))
дякую, Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 10:51:04 ]
Ясно. Зрештою, усе в цьому світі живе і дихає... А до слова, яке може виявитись незрозумілим для необізнаного читатча, краще одразу давати зноску-пояснення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 11:17:25 ]
дякую, пані Любо, буду робити зноски.
Я ще, правда, не дуже відчуваю, що саме буде сприйматися так, як я хотіла його подати у вірші, а що - ні. Тому мені дуже цікаво читати відгуки. Я все, що пишу, намагаюся собі пояснити логічно, образно уявити, "побачити" ))) і менше працюю над тим, як свою "картинку" представити іншим. Дякую, що підказали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 14:39:44 ]
Проочитав із насолодою. Вірю у Творця, як і в матеріал в Його руках. Так поетично, Олю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:46:15 ]
дякую! )) я дуже радію, коли вдається написати щось таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 16:11:58 ]
Гарно, Олю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:46:47 ]
дякую, пані Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 16:34:39 ]
Такий мелодійно - ніжний вірш, що, читаючи його, просто наспівував усі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:48:27 ]
уклін вам, пане Вікторе! це ваші вірші - як музика, тому мені дуже приємно почути від вас схвальні слова. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 17:35:11 ]
"Ти – мій княжий замок, вечорова пісня,
тиха-тиха зірка на нічній воді".
Поетично, ніжно, пристрасно і слізно.
Щиро тобі вдячний за рядки такі.

Поетичний друже,дуже, дуже гарно...
Олю, Ви - диво.Щось схоже давно вже не доводилось читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:52:19 ]
о, дякую, Василю! Добре, що я не довго сумнівалася в цих рядках, бо ці образи буквально "побачила", а написавши, побоялася, що вони якісь надто традиційні )))


1   2   3   Переглянути все