ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / миТІ

 неЗАЛЕЖНІСТЬ

"Журналісти кохати не вміють. Усе життя - пошук сценарію"

авторське

Образ твору -Давай не зараз? У мене справи:
Мої рахунки на перших шпальтах.
А вчора бачила, як зіграли?
Ну, так майстерно! Таке пенальті!
Давай, збирайся. Писати треба.
Немає часу в кохання гратись.
Мене втомили твої потреби
І я з тобою втомився спати.

-Давай спочатку? Давай навіки?
Я буду поруч завжди і всюди.
Я все здолаю і стану ліком,
Щоб ти задихав на повні груди.
Давай так ніжно, немовби діти,
Радіти митям і йти під руку.
Збирати листя, ловити світло
І просто знати — позаду муки.

-Давай, вдягайся. Везу додому.
Бо завтра зранку не зможу встати.
Сама все знаєш, тобі ж відомо.
Ну, може досить мене торкатись?
Давай швиденько, бо майже північ.
А, може, краще, вже по дорозі?
Ну, що там сталось? Чого ти ниєш?
Мене дратують усі ці сльози.

-Давай... окремо? Не так то просто:
Осіннім листям змете нас вітер.
Твоє минуле закрило доступ
До мого кисню, до мого світу.
Залиш ті ігри, думки й прогнози,
Які на душу лягають віршем.
Бо серце просить німої прози
Про те, що я не така, як інші.


24.08.2011




Найвища оцінка Олексій Тичко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Валерій Гребенюк 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-24 19:23:49
Переглядів сторінки твору 5921
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.900 / 5.38  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-24 20:00:35 ]
як казала моя подружка, "ненавиджу професіоналів..." ))))
дуже сподобався вірш,
в ньому вже є ключик до подолання всіх проблем -
"Я буду поруч завжди і всюди.
Я все здолаю і стану ліком..."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 20:03:01 ]
Дякую, Олю)
ЛГ у це щиро вірить. Так і терпить поруч і всюди... Тільки от чи на довго її вистачить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Синюк (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 21:10:10 ]
Сильно життєва штука. Цікаво тільки звідки про таке знає автор, якщо здебільшого воно починається після тридцяти пяти? Але, зрештою, це ж і є поезія...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 13:12:41 ]
після 35? Ех, то не залежить від віку. Зрештою, одному з нас майже 35...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Гребенюк (М.К./Л.П.) [ 2011-08-25 04:09:18 ]
Вірш мене вразив своєю змістовністю!
Відсутність лірики на перший погляд дещо псує твір , але при другому читанні все стає на свої місця....
Відлетело літо з ним його кохання
заросла стежина полином гірким
падають холодні роси на світанні
і щемить серденько спогадом сумним....
ЧОЛОВІК КРАЩЕ ПОМРЕ ЗАРАДИ КОХАНОЇ ЖІНКИ , НІЖ ЖИТИМЕ З НЕЮ..... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 13:14:39 ]
Знаєте, щось трохи нудить від лірики. Я не про чужу лірику - про свою. В житті немає й краплі, то навіщо когось обманювати і писати про "ой, я не можу без тебе жити". Хочеться просто бути потрібною.

А щодо вашого останнього речення, цілком правильно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 16:44:55 ]
То чому знизили оцінку Юлі? Власні, дещо нерівні, вірші ви оцінюєте вище....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-25 07:53:41 ]
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 13:14:49 ]
вдячна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 13:05:25 ]
Хороший вірш, Юлю, майстерний. Бажаю ЛГ світлих почуттів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 13:15:12 ]
Аделечко, дякую) Все неодмінно так і буде)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-25 13:47:18 ]
Юля, цікавий вірш.Відвертий, правдивий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 14:56:29 ]
вдячна за розуміння)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 14:00:04 ]
Десь трохи не згодна з епіграфом))
але гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 14:57:50 ]
Ну, епіграф стосується, певно, не всіх журналістів. Та й взагалі, важко сказати щось таке, яке стосувалось би всіх. Ну, але серед моїх знайомих усе саме так. То лише моє... суб'єктивне)
Дякую за візит)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 15:14:59 ]
Гарно, Юльцю!
Зростаєш і дорослішаєш. Це гарний знак на майбутнє:)
Кожна жінка хоче чути від коханого (і не тільки), що вона особлива, не така як інші. Так воно і є. Проте, не всі ту особливість помічають і цінують.
Але, думається, такі слова все ж мають більше пнагадувати поезію, а не "німу прозу".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 15:19:55 ]
Дякую! Ні, німу прозу! МЕНІ НЕ ТРЕБА КАЗАТИ ЩО Я ПОТРІБНА! мені треба це розуміти....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 15:37:22 ]
Гаразд, з "німою" згоден. Та невже такі відчуття нагадують тобі прозу?.. Хіба що - найвишуканішу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 00:41:50 ]
неприємно, але раз це неприємно - значить написано гарно...
поменше б таких сценаріїв
побільше б щасливих посмішок...