Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.21
20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!
Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!
Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,
2026.05.21
18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.
Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.
Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь
2026.05.21
18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
2026.05.21
16:00
У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.
Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.
Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,
2026.05.21
13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
2026.05.21
12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
2026.05.21
12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
2026.05.21
09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки
На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!
По ночах небо геть червоне,
На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!
По ночах небо геть червоне,
2026.05.21
09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця.
Князь, що тримав небо над Руссю,
поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові.
Ліворуч від нього – Любава,
тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни.
Вона – жива
2026.05.20
20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі
Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі
Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч
2026.05.20
17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
2026.05.20
16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
2026.05.20
12:04
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА
На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість.
Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,
2026.05.20
11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
2026.05.20
10:42
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!
Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!
Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?
2026.05.19
18:03
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
Цей брудний суд не над Юлею - а над всіма українськими жінками...
Не таємниця, що за традиційними, освяченими тисячоліттями поглядами - саме чоловіки несуть найвищу відповідальність за земні справи. Саме чоловіки мали би підтримувати Божий стан справ на землі. І жінки їм у цьому досконалі Помічниці. Жінки, через багатство дарованих їм талантів, займають собою більший обсяг Покликань, і тому, суто до матеріальних і цивілізаційних звершень прикладаються не напряму, а через інструмент "чоловіцтва".
Проблема в тому, що постійне знищення адекватного українського чоловіцтва привело до появи нинішніх, абсолютно безвідповідальних "чоловічих примар", якими дуже легко керувати злу. Можливо юне покоління українських чоловіків позбудеться цієї набутої духовної і душевної "дистрофії", а можливо й ні. Тож головною ціллю для зла, після фактичного знищення українського чоловіцтва, нині залишилися українські діти і жінки.
І цей, нинішній, судовий процес не проти конкретної Юлії, а проти української жінки в цілому. Проти українського жіноцтва, що посміло спробувати взятися за справи, які ганебно провалені "чоловіками".
Назавжди відбити в українських жінок бажання і можливість впливати на стан справ в Україні - ось головна ціль брудного судового процесу. Вже не одна потвора з "наших чоловіків" дозволила собі сказати, що місце жінки на кухні, не одна потвора туди і заховала своїх жінок. Не одна дурна потвора, вслід за злими сатанинськими устами, повторює "юлька - злодійка", "пішла в політику - отримуй по повній!"...
І ці мої слова не для чоловіків, бо їх фактично не залишилося в нас, як їх давно вже не залишилося і, наприклад, в Росії, але там і жінка давно забита в "патріархальні" рамки і немає вже майже жодної можливості впливати на ситуацію. Ці мої слова лише для чутливого і вимогливого українського жіноцтва.
Не вірте на слово нашим чоловікам, вірте тільки їхнім вчинкам - і вимагайте від них справжнього! І щодня! І в жодному випадку не опускайте рук, не відсторонюйтесь від відповідальності за країну. Нинішні чоловіки її просто знищать до кінця.
Ви єдині, хто ще може врятувати свою Подругу і Матір, і Сестру - Україну...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цей брудний суд не над Юлею - а над всіма українськими жінками...
Не таємниця, що за традиційними, освяченими тисячоліттями поглядами - саме чоловіки несуть найвищу відповідальність за земні справи. Саме чоловіки мали би підтримувати Божий стан справ на землі. І жінки їм у цьому досконалі Помічниці. Жінки, через багатство дарованих їм талантів, займають собою більший обсяг Покликань, і тому, суто до матеріальних і цивілізаційних звершень прикладаються не напряму, а через інструмент "чоловіцтва". Проблема в тому, що постійне знищення адекватного українського чоловіцтва привело до появи нинішніх, абсолютно безвідповідальних "чоловічих примар", якими дуже легко керувати злу. Можливо юне покоління українських чоловіків позбудеться цієї набутої духовної і душевної "дистрофії", а можливо й ні. Тож головною ціллю для зла, після фактичного знищення українського чоловіцтва, нині залишилися українські діти і жінки.
І цей, нинішній, судовий процес не проти конкретної Юлії, а проти української жінки в цілому. Проти українського жіноцтва, що посміло спробувати взятися за справи, які ганебно провалені "чоловіками".
Назавжди відбити в українських жінок бажання і можливість впливати на стан справ в Україні - ось головна ціль брудного судового процесу. Вже не одна потвора з "наших чоловіків" дозволила собі сказати, що місце жінки на кухні, не одна потвора туди і заховала своїх жінок. Не одна дурна потвора, вслід за злими сатанинськими устами, повторює "юлька - злодійка", "пішла в політику - отримуй по повній!"...
І ці мої слова не для чоловіків, бо їх фактично не залишилося в нас, як їх давно вже не залишилося і, наприклад, в Росії, але там і жінка давно забита в "патріархальні" рамки і немає вже майже жодної можливості впливати на ситуацію. Ці мої слова лише для чутливого і вимогливого українського жіноцтва.
Не вірте на слово нашим чоловікам, вірте тільки їхнім вчинкам - і вимагайте від них справжнього! І щодня! І в жодному випадку не опускайте рук, не відсторонюйтесь від відповідальності за країну. Нинішні чоловіки її просто знищать до кінця.
Ви єдині, хто ще може врятувати свою Подругу і Матір, і Сестру - Україну...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Творча зустріч "Разом" 1 жовтня о 15-00 в Пороховій вежі Львова!"
• Перейти на сторінку •
"Юрій Андрухович: Фірташ фінансує фестиваль, де я буду хедлайнером? Окей, хай покращує собі карму"
• Перейти на сторінку •
"Юрій Андрухович: Фірташ фінансує фестиваль, де я буду хедлайнером? Окей, хай покращує собі карму"
Про публікацію
