ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.14 09:55
* 78 *
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Чигирин
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Як ще не писав ніколи
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,

Тетяна Левицька
2026.05.14 07:25
Знов день промайнув...
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.

Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню

Віктор Кучерук
2026.05.14 06:54
* * *
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
***
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко

С М
2026.05.13 16:06
Щоб Заводить (Jethro Tull)
Зростили і відправили до школи
Учитись як не гратися у гру
Нічо, якщо би прививали успіхи
Або казали, що утнув утнув
І йшов я спозаранку
Бога їхнього під ліктем потримать
Зубаті усмішки, книжки понять

Ірина Вовк
2026.05.13 15:20
А вода по каменю... (продовження 1)
ТІНІ НОВГОРОДСЬКОГО ЛЬОДУ: АННА ТА ІЛЛЯ Ще до того, як золоті бані Києва віддзеркалили велич Ярослава, у його молодечому неспокійному житті була північна завірюха і княжна на ім’я Анна. Вона була його першою фортецею, його тихим притулком у Новгороді,

хома дідим
2026.05.13 14:30
* 77 *
вертаючись до персони літгероя нашого покинутого · із лотреамонівського району спального · у мареннях ілюзійних або часом діалектичних · не пропускаючи простяцькі на позір ситуації · утім ситуації нетривіальні радше сюрні мусили бавити · оце якраз сезон ·

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Телефон
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
У облозі фа мажору
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі

Тетяна Левицька
2026.05.13 05:58
О, Боже...
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?

Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада

Володимир Бойко
2026.05.13 01:07
Нетривіальні думки –5
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати. Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються. Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером. Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
Мій читацький денник. Іван Потьомкін
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Освідчення
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика

 Цей брудний суд не над Юлею - а над всіма українськими жінками...
Образ твору Не таємниця, що за традиційними, освяченими тисячоліттями поглядами - саме чоловіки несуть найвищу відповідальність за земні справи. Саме чоловіки мали би підтримувати Божий стан справ на землі. І жінки їм у цьому досконалі Помічниці. Жінки, через багатство дарованих їм талантів, займають собою більший обсяг Покликань, і тому, суто до матеріальних і цивілізаційних звершень прикладаються не напряму, а через інструмент "чоловіцтва".
Проблема в тому, що постійне знищення адекватного українського чоловіцтва привело до появи нинішніх, абсолютно безвідповідальних "чоловічих примар", якими дуже легко керувати злу. Можливо юне покоління українських чоловіків позбудеться цієї набутої духовної і душевної "дистрофії", а можливо й ні. Тож головною ціллю для зла, після фактичного знищення українського чоловіцтва, нині залишилися українські діти і жінки.
І цей, нинішній, судовий процес не проти конкретної Юлії, а проти української жінки в цілому. Проти українського жіноцтва, що посміло спробувати взятися за справи, які ганебно провалені "чоловіками".
Назавжди відбити в українських жінок бажання і можливість впливати на стан справ в Україні - ось головна ціль брудного судового процесу. Вже не одна потвора з "наших чоловіків" дозволила собі сказати, що місце жінки на кухні, не одна потвора туди і заховала своїх жінок. Не одна дурна потвора, вслід за злими сатанинськими устами, повторює "юлька - злодійка", "пішла в політику - отримуй по повній!"...
І ці мої слова не для чоловіків, бо їх фактично не залишилося в нас, як їх давно вже не залишилося і, наприклад, в Росії, але там і жінка давно забита в "патріархальні" рамки і немає вже майже жодної можливості впливати на ситуацію. Ці мої слова лише для чутливого і вимогливого українського жіноцтва.
Не вірте на слово нашим чоловікам, вірте тільки їхнім вчинкам - і вимагайте від них справжнього! І щодня! І в жодному випадку не опускайте рук, не відсторонюйтесь від відповідальності за країну. Нинішні чоловіки її просто знищать до кінця.
Ви єдині, хто ще може врятувати свою Подругу і Матір, і Сестру - Україну...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-06 15:00:41
Переглядів сторінки твору 3761
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Людина і тоталітаризм, аналітика
Чоловічий клуб, аналітика
Автор востаннє на сайті 2026.05.13 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-07 07:59:57 ]
Так, арештувати, замкнути, обмежити певними рамками прагнуть не тільки одну конкретну особистість, але разом з нею хочуть знищити, розтоптати, принизити і змусити танцювати на короткому повідку тих, хто йде не в ногу з ними, розчищають дорогу для майбутніх бойових дій, готуючи собі плацдарм для "легкого" штурму. А це означає єдине - БОЯТЬСЯ. Бояться - її сили волі, духу, розуму, думки.
БОЯТЬСЯ - всенародної підтримки, незважаючи на всі звинувачення і обмови. БОЯТЬСЯ - бо тільки вона зараз є реальним майбутнім супротивником, бояться, тому і поспішають усунути ЄДИНУ реальну загрозу їх пануванню.
Ницо і підло, нечесними і підступними методами ідуть зараз можновладці до мети. За такими звинуваченнями і вони підлягають тим же судам.
І їм варто б розпочати судовий процес над собою, але ж вони зараз зайняті іншим, "переписують" і "перекроюють" історію під свої мірки.
І все ж вони не все врахували - цей показовий судовий процес може і об'єднає, згуртує більшу частину населення України і в майбутньому дасть добрі сходи, але зовсім не ті, на які вони очікують.
Тому, на мою думку, всі їхні намагання зараз працюють тільки проти них.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-12 08:44:43 ]
А чому я не бачу чоловіка, біологічного батька дитини поряд, коли судять жінку за те, що викинула немовля на сміття.Він же ж викинув її вагітну на сміття дев'ять місяців перед тим...
Підписуюсь під вашими словами!

Саландяк Ярослав



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 08:33:37 ]
А це було б цілком справедливо, Ярославе.
З повагою до вашої думки, Женя.
На жаль, розанонімитись аж ніяк не можу :).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2011-11-17 18:57:14 ]
Пилат з невмитими руками
тепер не нехтує жінками,
ножі кидаючи у спину.
Не жінку судять – Україну…
… Юда з прóклятим лицем
не повісився. Правцем
раби заклякли.
На коліна!!!
… Ще не вмерла Україна???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Кияшко (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-06 11:04:28 ]
Дозволю собі висловити альтернативну думку..
Якщо чоловік - голова, то жінка - шия. Про мене, саме нестримні бажання жінок змушують чоловіків творити зло. Якщо жіноцтво продажне, то чоловікі - сжильні до злочину. Міф про чоловіка - мисливця на витримує ніякої критики.. Жінка - то є справжній мисливець, а чоловік дичина. Жінка майже завжди - сірий кардинал, який досить рідко несе відповідальность за те, що скоїв чоловік. У більшості чоловіків підтримується іллюзія про їхню повноцінність, це дає змогу легко їми маніпулювати. Cherche la femme!) Доречі, саме в Росії більшість суб"єктів підприємницької діяльності - жінки!)