ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
ЧАРІВНИК
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Вуличка на Підзамчі (спогад зі Львова)
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
З книгою новою, ЮП
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
* 39 *
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Крокую вперед
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Ця мить
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
Наснилося Мені -- українська блюзова балада
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
Твій шизоїде 21-й вік (King Crimson)
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
Страсні хліби
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
* * *
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Гефсиманія
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
День Господній України
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Земля і дим
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Скорбота
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Рыбный день
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-17 19:47:55
Переглядів сторінки твору 12003
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.651
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 08:52:18 ]
А тепер, Василю, погляньте, до чого ваші фантазії та коноплі довели… ;)

Літо. Надвечір'я. Приватна садиба-новобуд. Біля будинку – альтанка, трохи далі - мілкий ставок, плесо якого рясно заросло блідо-зеленими гладіолусами. На гладіолусах (ледве видершись на них і вчепившись усіма чотирма лапами), розхитуючись разом зі стеблами, сидять жаби і обурено кумкають.
Жаб'ячий ватажок (соло):
- Неподобство! Коли нас у цю калюжу запускали - райське життя обіцяли, а де латаття? Де, я вас питаю, зручні широкі листочки?! Ви тільки гляньте, на чому доводиться сидіти! А співати, між іншим, заставляють щовечора! Які нафіг пісні – та на цих штурпаках втриматися неможливо: лапи терпнуть моментально!
(Не витримує і шубовстає у воду. Вступає хор)
- Хазяї ще й клятий «Раптор» купили
І комариків усіх потравили!
(Ватажок, випірнувши з намулу і відпльовуючись – бо сьорбнув жабуриння)
- Все – йдемо в гастарбайтери найматися у сусідній маєток! Там, кажуть, лотоси у ставку ростуть, а комарі – як вертольоти!
Жаби дружними шеренгами покидають водойму і прошкують до сусідів, продираючись крізь густі зарості конопель, що оточують ставочок. До конопель якраз підбираються наркомани з секаторами, а за нариками, тримаючи дистанцію, скрадаються міліціонери, тримаючи напоготові дубці. Наркомани, побачивши масову жаб’ячу ходу, злегка торопіють…
В альтанці тим часом Чорі та Грені попивають каву. Праворуч від Чорі криво прикноплений аркуш паперу з текстом: «Сакура: http://bm.img.com.ua/img/prikol/images/large/4/9/117294_184316.jpg»; ліворуч – ще один аркуш: «Сад каміння: http://www.chocolate-fish.net/albums/Japan/traditional_Japan/Kamakura-Stone-Garden.jpg», а над головою – життєрадісний транспарант: «В гробу я бачила ваші сільгоспроботи!»
Тут чашки на столику починають підплигувати і дзенькотіти об блюдця, вода в ставку йде брижами, земля стугонить і хитається… Кавоманки (замість того, щоб тікати, синхронно репетуючи: «Землетрус!!!») сидять і далі мовчки цмулять вистиглу каву. І не тому, що витримка залізна – просто реакція на несподіванки в обох отака… Двигтіння стає підозріло ритмічним, на альтанку з півночі насувається якась тінь. Чорі й Грені повертаються в той бік і бачать Зотову, що наближається, а за нею на повідку понуро бреде… Ейфелева вежа, геть вкрита бурульками. Переступивши через вінницьку телебашту, вежа однією з опор загрузає в ставку і зупиняється.
Зотова (сердито зиркаючи на Ейфелиху):
- Ото думала-думала, що тобі подарувати - ще одного кота ти явно не витримаєш, сердечко слабеньке... То я оцю притарабанила - будеш мати на чому килими вибивати. А як не хотіла сюди йти, зараза! Довелося у фіорд затягти, пару разів вмокнути з головою і пригрозити, що прикую там у шхерах до скелі на віки вічні…
Вежа, почувши слово «фіорд», починає дрібно тремтіти:
- Non, non! Fjord - mauvais! Ukraine - ainsi, au chaud!
Грені й Чорі мовчки доїдають кавову гущу…
Жаби, що принишкли було в коноплях, зачувши французьку мову, порскають врізнобіч…
З тремтячої вежі бурульки градом обсипаються прямісінько на міліціонерів. Ті, відбиваючись від крижинок дубцями, електрошокерами і пістолетами, вимагають у вежі «документики»…
Наркомани, очманіло задерши голови, тягнуть:
- Ну, ващє плющіт… Прікінь, а чьо будєт, када пакурім…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 11:17:41 ]
Ой, Нуілі!
Що Ви натворили?!!! :)))
Учора щось сервер ПМ штормило, то не заходив, але ж відчував(!), що Ваш вулкан вибухне...
Ранком на роботі вмикнув, а тут!..
Реготав так, що заболіло у потилиці, а зав. кадрами телерадіокомпанії - дуже правильна ще того - сталінсько-брежневського вишколу (її кабінет за стіною), прибігла перелякано і запитувала, що сталося? І чи може викликати швидку, бо треба терміново щось робити зі мною. А я не можу зупинитися...
Дав почитати другу (кращому звукорежисеру Лівобережної України) - прихильнику Вашої творчості. То він реготав до сліз і захотів накласти вишукану музику на оті дивовижні жаб"ячі співи, землетруси і унікальні, дотепні діалоги.
Нуілі! Якби не державна ТРК, то можна запустити в ефір. Це був би шедавр радіоновели!
Оце пишу Вам, а на душі весело і гарно.
І не забути ніколи,
і перечитуватиму ще і ще,
і в хвилини радості і розпуки повертатимусь...
Бо додає сил і натхнення!
Спасибі, Нуілі!!!!!! :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:18:42 ]
Ага, я оцю "п'єску" вчора написала, хотіла закинути - а на сайт якась недобра сила не пускає! То лише вранці нарешті втулила цей комент, бо ж кортіло: дарма старалася, чи що?!
Рада, що підняла вам і вашому другові настрій зранку :))
Дякую за гарні слова, але ж не розхвалюйте мене так, а то аж незручно! :)
А колежанку більше так не лякайте... чи хоч валідолом (для неї) запасіться ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-03 18:27:12 ]
Прикольно. Все це нагадує мого кота, буває перечепися через нього матюкнешся тай далі йдеш, і зайдеш тако далеченько наскільки можна в однокомнатній квартирі, і вже шось свое робиш, забулася, а воно підступне на тебе вискочить з під краваті вкусить і тікати. Таки його зверху. Ото вже далися тобі та Франція та фьорди... Ну будем вважати шо котяча справа зрештою зроблена я пасаж зацінила, аплодисменти стоячи ))))
Здорово шо опублікувала, воно й дійсно смішненько.
Блін якось агресивно написалося, але то в мій настрій, вибачай ні за шо ні про шо зрикошетило...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 17:20:22 ]
Хотіла спочатку щось сказати про текст, але неоглядно прочитала твій кавово-конопельний гон, Грені.... ну, що ж, я ще сюди прийду. і не одна :))

І все-таки про текст. От варто було тебе залишити саму на кілька днів, а ти тут таке "рибне меню" видаєш. Несподівано, чесно кажучи :)
Може, я шото не розумію, але цей рядок мені сприймається в такому написанні:
"О себ(я) же неразглашении."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:08:20 ]
Не одна прийдеш - то це ж це добре, я гарну компанію люблю. Ну, звичайно, якщо в компаньйонки візьмеш не статую Свободи :)
А що "меню" несподіване - ну, яка новина, така й реакція...
Мабуть, прийму твою поправочку. Там, правда, трошки про інше: ЛГ в ту скриню ховає свої тривоги, пов'язані з її теперішнім станом - неспокій щодо деякої невизначеності і "підвішеності" etc, вона про це зараз вирішує просто не думати. І з цим перегукується побажання їй іншої ЛГ у кінці вірша, бо та вже знає на власній шкурі, що такий самообман нічим добрим все одно не закінчується... але дає змогу деякий час проіснувати без візитів до піраміди і білочок (це я по місцеву топографію) ;) Коротше, отакою була "сверхзадача", але я з нею не справилася. Бо для цього треба якось все вищесказане стиснути у пару слів і кудись їх впхати - а вже нема куди... З того, що було на чернетці, лишилася десь половина - покромсала і ледве стулила, як уже тулилося, а хотілось одного: швидше збутися, бо воно мені не те що руки - всі нутрощі пекло...
А твій варіант такий "загадочний", мені подобається. Дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 14:15:18 ]
М-да, так швидко не попустить, якщо жаби строєм стали ходити. Сидять дві женьшини, можна сказати аристократки і каву п'ють. Та тут не те що жаби, щурі по японському стануть балакати. Треба щось робити.
Мадам, самогон будете? А тушонкою?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 20:14:12 ]
А з чого мсьє самогоночку гнали? Якщо бурячиха, то ще подумаю, а коли мелясиха - то й не пропонуйте, не буду! Аристократки - вони, знаєте, перебірливі... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-25 00:08:57 ]
А де ж Файні гості, які обіцяла Чорі?
Чи вони ще не позлазили зі статуї Свободи? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-25 00:11:44 ]
гості чекають на жабячі лапки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-25 00:17:54 ]
Клас!!! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-25 00:33:07 ]
Чорі! В моєму домі - і про такі речі?!
А не діждуться!!! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-25 00:34:09 ]
Швидше вже - салатику з кропиви ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-25 00:37:59 ]
Нє понял :) А шо, Ейфеліха без делікатесів припхалася???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-25 00:45:36 ]
Може, щось і прихопила була - то воно все мирно спочиває на дні фіорду... після вимушеного "моржування" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-25 12:44:53 ]
Та ота Ейфелиха (Зотова) вопще мишей не ловить не те що жабок.:))
І досі не зайшла і не поглянула на загальну картину... Чи вона мовчки мостить дзот у коноплях, щоб звідти пулятися сливами... Неподобство!
Нуілі! На роботі винести догану і відправить у фіорд без відрядження і добових. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 16:27:51 ]
Баронесо, ви що? Аристократка з таким тонким смаком і якась бурачиха? В нашому самогоні тіко цукор, дрожжи і вода.
Горить... і як сльоза!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 16:33:31 ]
Е, ні! Бурячиха - не "якась", бо буряки, на власному городі вирощені - то таки натурпродукт, а от цукор... Поцікавтеся технологією виготовлення - там стільки всякої хімії - жах! Так що баронеси нині лише бурячиху вживають ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 18:51:05 ]
Цікаво!
А хто ж ото
дивиться крізь
бите скло
великими,
печальними,
віїстими
очима??? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 19:43:38 ]
То була улюблена (наскільки я розумію) модель фотохудожника Federico Erra. Але я вже змінила фото: Сара - звичайно ж, дівчинка чарівна, але ж не я :)


1   2   3   Переглянути все