ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
ОСТАННЯ ДЕКАДА ЛЮТОГО
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
***
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
***
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Краплі бруслинового меду
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Як помирає дитинство
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Екскурс винуватцям нашим
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Чекаючи на сонячні хвилини (сонет)
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Чарівні Карпати
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Майдан
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не

Ігор Терен
2026.02.23 10:16
Несподівані пасажі
                І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Вибачення
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
* * *
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Танець під дощем
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Дощ
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
* * *
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
1897. Друзі, сміливо, у ногу! (в скороченні)
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Рыбный день
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-17 19:47:55
Переглядів сторінки твору 11824
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.651
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 08:52:18 ]
А тепер, Василю, погляньте, до чого ваші фантазії та коноплі довели… ;)

Літо. Надвечір'я. Приватна садиба-новобуд. Біля будинку – альтанка, трохи далі - мілкий ставок, плесо якого рясно заросло блідо-зеленими гладіолусами. На гладіолусах (ледве видершись на них і вчепившись усіма чотирма лапами), розхитуючись разом зі стеблами, сидять жаби і обурено кумкають.
Жаб'ячий ватажок (соло):
- Неподобство! Коли нас у цю калюжу запускали - райське життя обіцяли, а де латаття? Де, я вас питаю, зручні широкі листочки?! Ви тільки гляньте, на чому доводиться сидіти! А співати, між іншим, заставляють щовечора! Які нафіг пісні – та на цих штурпаках втриматися неможливо: лапи терпнуть моментально!
(Не витримує і шубовстає у воду. Вступає хор)
- Хазяї ще й клятий «Раптор» купили
І комариків усіх потравили!
(Ватажок, випірнувши з намулу і відпльовуючись – бо сьорбнув жабуриння)
- Все – йдемо в гастарбайтери найматися у сусідній маєток! Там, кажуть, лотоси у ставку ростуть, а комарі – як вертольоти!
Жаби дружними шеренгами покидають водойму і прошкують до сусідів, продираючись крізь густі зарості конопель, що оточують ставочок. До конопель якраз підбираються наркомани з секаторами, а за нариками, тримаючи дистанцію, скрадаються міліціонери, тримаючи напоготові дубці. Наркомани, побачивши масову жаб’ячу ходу, злегка торопіють…
В альтанці тим часом Чорі та Грені попивають каву. Праворуч від Чорі криво прикноплений аркуш паперу з текстом: «Сакура: http://bm.img.com.ua/img/prikol/images/large/4/9/117294_184316.jpg»; ліворуч – ще один аркуш: «Сад каміння: http://www.chocolate-fish.net/albums/Japan/traditional_Japan/Kamakura-Stone-Garden.jpg», а над головою – життєрадісний транспарант: «В гробу я бачила ваші сільгоспроботи!»
Тут чашки на столику починають підплигувати і дзенькотіти об блюдця, вода в ставку йде брижами, земля стугонить і хитається… Кавоманки (замість того, щоб тікати, синхронно репетуючи: «Землетрус!!!») сидять і далі мовчки цмулять вистиглу каву. І не тому, що витримка залізна – просто реакція на несподіванки в обох отака… Двигтіння стає підозріло ритмічним, на альтанку з півночі насувається якась тінь. Чорі й Грені повертаються в той бік і бачать Зотову, що наближається, а за нею на повідку понуро бреде… Ейфелева вежа, геть вкрита бурульками. Переступивши через вінницьку телебашту, вежа однією з опор загрузає в ставку і зупиняється.
Зотова (сердито зиркаючи на Ейфелиху):
- Ото думала-думала, що тобі подарувати - ще одного кота ти явно не витримаєш, сердечко слабеньке... То я оцю притарабанила - будеш мати на чому килими вибивати. А як не хотіла сюди йти, зараза! Довелося у фіорд затягти, пару разів вмокнути з головою і пригрозити, що прикую там у шхерах до скелі на віки вічні…
Вежа, почувши слово «фіорд», починає дрібно тремтіти:
- Non, non! Fjord - mauvais! Ukraine - ainsi, au chaud!
Грені й Чорі мовчки доїдають кавову гущу…
Жаби, що принишкли було в коноплях, зачувши французьку мову, порскають врізнобіч…
З тремтячої вежі бурульки градом обсипаються прямісінько на міліціонерів. Ті, відбиваючись від крижинок дубцями, електрошокерами і пістолетами, вимагають у вежі «документики»…
Наркомани, очманіло задерши голови, тягнуть:
- Ну, ващє плющіт… Прікінь, а чьо будєт, када пакурім…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 11:17:41 ]
Ой, Нуілі!
Що Ви натворили?!!! :)))
Учора щось сервер ПМ штормило, то не заходив, але ж відчував(!), що Ваш вулкан вибухне...
Ранком на роботі вмикнув, а тут!..
Реготав так, що заболіло у потилиці, а зав. кадрами телерадіокомпанії - дуже правильна ще того - сталінсько-брежневського вишколу (її кабінет за стіною), прибігла перелякано і запитувала, що сталося? І чи може викликати швидку, бо треба терміново щось робити зі мною. А я не можу зупинитися...
Дав почитати другу (кращому звукорежисеру Лівобережної України) - прихильнику Вашої творчості. То він реготав до сліз і захотів накласти вишукану музику на оті дивовижні жаб"ячі співи, землетруси і унікальні, дотепні діалоги.
Нуілі! Якби не державна ТРК, то можна запустити в ефір. Це був би шедавр радіоновели!
Оце пишу Вам, а на душі весело і гарно.
І не забути ніколи,
і перечитуватиму ще і ще,
і в хвилини радості і розпуки повертатимусь...
Бо додає сил і натхнення!
Спасибі, Нуілі!!!!!! :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:18:42 ]
Ага, я оцю "п'єску" вчора написала, хотіла закинути - а на сайт якась недобра сила не пускає! То лише вранці нарешті втулила цей комент, бо ж кортіло: дарма старалася, чи що?!
Рада, що підняла вам і вашому другові настрій зранку :))
Дякую за гарні слова, але ж не розхвалюйте мене так, а то аж незручно! :)
А колежанку більше так не лякайте... чи хоч валідолом (для неї) запасіться ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-03 18:27:12 ]
Прикольно. Все це нагадує мого кота, буває перечепися через нього матюкнешся тай далі йдеш, і зайдеш тако далеченько наскільки можна в однокомнатній квартирі, і вже шось свое робиш, забулася, а воно підступне на тебе вискочить з під краваті вкусить і тікати. Таки його зверху. Ото вже далися тобі та Франція та фьорди... Ну будем вважати шо котяча справа зрештою зроблена я пасаж зацінила, аплодисменти стоячи ))))
Здорово шо опублікувала, воно й дійсно смішненько.
Блін якось агресивно написалося, але то в мій настрій, вибачай ні за шо ні про шо зрикошетило...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 17:20:22 ]
Хотіла спочатку щось сказати про текст, але неоглядно прочитала твій кавово-конопельний гон, Грені.... ну, що ж, я ще сюди прийду. і не одна :))

І все-таки про текст. От варто було тебе залишити саму на кілька днів, а ти тут таке "рибне меню" видаєш. Несподівано, чесно кажучи :)
Може, я шото не розумію, але цей рядок мені сприймається в такому написанні:
"О себ(я) же неразглашении."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:08:20 ]
Не одна прийдеш - то це ж це добре, я гарну компанію люблю. Ну, звичайно, якщо в компаньйонки візьмеш не статую Свободи :)
А що "меню" несподіване - ну, яка новина, така й реакція...
Мабуть, прийму твою поправочку. Там, правда, трошки про інше: ЛГ в ту скриню ховає свої тривоги, пов'язані з її теперішнім станом - неспокій щодо деякої невизначеності і "підвішеності" etc, вона про це зараз вирішує просто не думати. І з цим перегукується побажання їй іншої ЛГ у кінці вірша, бо та вже знає на власній шкурі, що такий самообман нічим добрим все одно не закінчується... але дає змогу деякий час проіснувати без візитів до піраміди і білочок (це я по місцеву топографію) ;) Коротше, отакою була "сверхзадача", але я з нею не справилася. Бо для цього треба якось все вищесказане стиснути у пару слів і кудись їх впхати - а вже нема куди... З того, що було на чернетці, лишилася десь половина - покромсала і ледве стулила, як уже тулилося, а хотілось одного: швидше збутися, бо воно мені не те що руки - всі нутрощі пекло...
А твій варіант такий "загадочний", мені подобається. Дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 14:15:18 ]
М-да, так швидко не попустить, якщо жаби строєм стали ходити. Сидять дві женьшини, можна сказати аристократки і каву п'ють. Та тут не те що жаби, щурі по японському стануть балакати. Треба щось робити.
Мадам, самогон будете? А тушонкою?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 20:14:12 ]
А з чого мсьє самогоночку гнали? Якщо бурячиха, то ще подумаю, а коли мелясиха - то й не пропонуйте, не буду! Аристократки - вони, знаєте, перебірливі... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-25 00:08:57 ]
А де ж Файні гості, які обіцяла Чорі?
Чи вони ще не позлазили зі статуї Свободи? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-25 00:11:44 ]
гості чекають на жабячі лапки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-25 00:17:54 ]
Клас!!! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-25 00:33:07 ]
Чорі! В моєму домі - і про такі речі?!
А не діждуться!!! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-25 00:34:09 ]
Швидше вже - салатику з кропиви ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-25 00:37:59 ]
Нє понял :) А шо, Ейфеліха без делікатесів припхалася???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-25 00:45:36 ]
Може, щось і прихопила була - то воно все мирно спочиває на дні фіорду... після вимушеного "моржування" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-25 12:44:53 ]
Та ота Ейфелиха (Зотова) вопще мишей не ловить не те що жабок.:))
І досі не зайшла і не поглянула на загальну картину... Чи вона мовчки мостить дзот у коноплях, щоб звідти пулятися сливами... Неподобство!
Нуілі! На роботі винести догану і відправить у фіорд без відрядження і добових. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 16:27:51 ]
Баронесо, ви що? Аристократка з таким тонким смаком і якась бурачиха? В нашому самогоні тіко цукор, дрожжи і вода.
Горить... і як сльоза!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 16:33:31 ]
Е, ні! Бурячиха - не "якась", бо буряки, на власному городі вирощені - то таки натурпродукт, а от цукор... Поцікавтеся технологією виготовлення - там стільки всякої хімії - жах! Так що баронеси нині лише бурячиху вживають ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 18:51:05 ]
Цікаво!
А хто ж ото
дивиться крізь
бите скло
великими,
печальними,
віїстими
очима??? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 19:43:38 ]
То була улюблена (наскільки я розумію) модель фотохудожника Federico Erra. Але я вже змінила фото: Сара - звичайно ж, дівчинка чарівна, але ж не я :)


1   2   3   Переглянути все