ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Синій вірш




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-17 21:40:45
Переглядів сторінки твору 7213
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.026 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2011-09-17 21:58:42 ]
Сподобався вірш. Цікава синява. Вечірньо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:21:56 ]
такий сюрреалізм... ) Дякую, Вячеславе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:16:52 ]
Мимоволі пригадався - наспівався - "Синий-синий иней", а тут ще й мелодія підходить! - коротше, я ваш вірш оце зараз співаю :)
Може, ніч "шугне" чи "промчить" (якщо вона у вас - пташина зграя, чи я неправильно зрозуміла)?
І трошки шкрябає "я тобі прилину" - прилинути, якщо не помиляюся, можна кудись або до когось...
А так - синьо-синьо, гарно-гарно! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:27:30 ]
знаєте, Гренуіль, мені чомусь дуже стійко це чується: я тобі прилину, десь так приблизно, як "я тобі впаду", дуже органічно - я думала над цим, але не хотіла міняти.
і - мені дуже хотілося, щоб ніч пройшла, так дуже тихо-тихо, мирно-мирно...
насправді я багато правила цей вірш) і здається, що він став менш виразним, ніж був спочатку. Але логіку зберегла - і це добре)
і так цікаво - у мене навіть не було ніяких згадок про "синій-синій іній". я коли шукала картинку до вірша, то хотіла поставити квіти на зоряному небі - щось дуже схоже до цього відчуття. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:38:39 ]
Тоді, може, ніч "спливе"? Це наче тихе і мирне слово :) А то "пройде" до птахів якось не дуже підходить...
Перепрошую за настирливість - це я, так би мовити, свіжим оком пробую глянути... сама добре знаю, що коли правиш-міняєш по кілька разів, то врешті вже хочеться одного - спокою :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:44:51 ]
дякую, Гренуіль! чудові ваші поради! а чому не "прОйде"? - мені відчувалося, що вона як дощ - синіми листками - тут майже немає асоціації з птахами - тільки їхня якість, що листки - крилаті )))
я чому не хочу зараз втручатися у вірш - бо мені треба зберегти його мелодику - тут дуже багато "с" і я гашу їх іншими "темнішими" звуками.))
але я дуже рада, що ви підказуєте, - є над чим подумати, я вчуся. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:58:38 ]
...Аж лоба попробувала - наче прохолодний...
"Пройде ніч над містом
синьоперим клином" -
тобто клином (зграєю) птахів із синім пір'ям. Це я таке побачила :)) Пора мені спати лягати, да? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:40 ]
я зараз кинуся вас обіймати! ні-ні, не тому, що прийшла думка поспати (це мені треба йти - точно, бо я зараз одним оком на світ дивлюся - друге вже спить... я жайворонок)))) а тому, що ви так тепло до мене ставитеся! - я ж відчуваю...
обіймаю... міцно-міцно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:10:03 ]
Синьоперим жайворонкам - доброї_тихої_мирної ночі ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:23:43 ]
Паталогічно непереношу ядучо-сині кольори...
Але Ваші, Олю, сині кольори і відтінки - казкові!!! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:29:12 ]
а я потім довго думала, чому саме синій колір тут (я люблю пояснити собі вірш до дрібниць - розшифрувати геть усе)) і думаю, що це, напевне, колір інтуїції - тому він тут не ядучий )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:38:55 ]
Супер, Олю!)
Замість "і назве", я б написав "назове", щоб було менше тих "і", а ще глибше на мою думку (і може й правильніше ) було б "підбере"... я лише даю ідеї, а ти думай... і не ображайся, якщо щось невпопад.
я "тобі прилину" - не дуже. Грені права.
можна "к тобі", але не певен чи воно буде органічним по стилістиці вірша.
і оце - "не впізнати нам, де" чуть звертає на себе увагу. НМД було б краще, якщо б перехід в інший рядок був на логічній паузі, а це "де" - вже було б в другій стрічці. але там мало місця. та й я не певен чи я правий. це справа смаку. але суб"єктивно ця стрічка читається важче для мене.
а вірш - супер.) дивуюся твоїм віршам кожен раз.
ще подумаю, може й щось підкажу. хотілося б, щоб він був ідеальним... він вартий того...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:44:19 ]
я помітив, що кожен твій вірш - це подія на ПМ)
всі збираються і висловлюють свої захоплення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:50:47 ]
а може й добре оте "тобі прилину". виглядає, наче ти експерементуєш зі словами. бо перед тим теж якесь своєрідне "ти мене сказала", "повтори нас".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:53:10 ]
то щось таке внутрішнє в мені спрацювало - "я тобі прилину" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:51:21 ]
а я пробувала правити "назове" - але два "і" там звучать як підсилення наступного - "а я буду" - з одним "і" - не звучить, я перевіряла))
"назве ім'я" - тут мені йде асоціація з іменем, яке знає тільки той, хто назвав, і кому воно назване - апокаліптичний образ )))
про "я тобі прилину" - обіцяю подумати... "к тебі" - не треба, я підберу милозвучніший варіант...
"не впізнати нам де" - я навмисно це написала, бо мені треба було, щоб залишилося "ти, а де не ти". і я подумала - де - зараз навіть модно так закінчувати рядок.

знаєш, я рада, що ти так докладно пройшовся по вірші - але я вже два дні так його "омилозвучнювала", що боюся, щоб він не став надто плавним, щоб не тік повз свідомість... ))) дякую, Слав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:25 ]
над цим ламаним рядочком можна подумати. я сам тобі підкажу кілька варіантів)
а мені подобається "підбере" - воно якесь глибше для мене. але , це твій вірш)
в любому віипадку вірш дуже гарний. в твоєму особливому стилі. коли все, наче напівнатяками. коли наче і відчуваєш, але весь час щось невловиме. і це зовсім не з серії віршів ні про що, коли ні автор не дуже усвідломлює, про що пише, ну а читач - тим більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:42:15 ]
Синьо-синьо, гарно-гарно.
Спробувала і собі проспівати..., виходить класно.
"Я тебе собою виллю на папері" - надзвичайно правдиво.
Яка ти, Олю, молодець!
" 12 "- бальний шторм ( не знаю, правда, чи є такий, але в моєму озвученні - най, най, най).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:55:08 ]
дякую, Жень!
бо я справді побоювалася, що цей вірш надто гладкий, плавний. Там спочатку були чіткіші образи - "вмочиш сум у серце" - але я його прибрала, щоб не збігалися дві шиплячі))) хоч вмочиш - значно виразніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:17 ]
Ну й даремно забрали. Треба не на збіги дивитися, а слухати: а вийшло шипіння - наче той сум аж розпечений був, а серце його остудило-заспокоїло... Ну, це, звичайно, мої видіння-чуття. Але саме такі :)