ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Як Хмельницький шукав союзу зі Швецією в 1655 році і чим все закінчилося
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Нерафіновані думки
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Осіння глибина
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
***
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
Марсель Марсо
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Час пробудження
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Китайський Кіт Соняшний (Grateful Dead)
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Карjєра асистента Мороки
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
Сюр-реалії дійсності
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Вільні хліба
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Дорога крізь сон
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Сирітське
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Торнадо
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Синій вірш
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-17 21:40:45
Переглядів сторінки твору 8166
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.026 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2011-09-17 21:58:42 ]
Сподобався вірш. Цікава синява. Вечірньо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:21:56 ]
такий сюрреалізм... ) Дякую, Вячеславе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:16:52 ]
Мимоволі пригадався - наспівався - "Синий-синий иней", а тут ще й мелодія підходить! - коротше, я ваш вірш оце зараз співаю :)
Може, ніч "шугне" чи "промчить" (якщо вона у вас - пташина зграя, чи я неправильно зрозуміла)?
І трошки шкрябає "я тобі прилину" - прилинути, якщо не помиляюся, можна кудись або до когось...
А так - синьо-синьо, гарно-гарно! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:27:30 ]
знаєте, Гренуіль, мені чомусь дуже стійко це чується: я тобі прилину, десь так приблизно, як "я тобі впаду", дуже органічно - я думала над цим, але не хотіла міняти.
і - мені дуже хотілося, щоб ніч пройшла, так дуже тихо-тихо, мирно-мирно...
насправді я багато правила цей вірш) і здається, що він став менш виразним, ніж був спочатку. Але логіку зберегла - і це добре)
і так цікаво - у мене навіть не було ніяких згадок про "синій-синій іній". я коли шукала картинку до вірша, то хотіла поставити квіти на зоряному небі - щось дуже схоже до цього відчуття. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:38:39 ]
Тоді, може, ніч "спливе"? Це наче тихе і мирне слово :) А то "пройде" до птахів якось не дуже підходить...
Перепрошую за настирливість - це я, так би мовити, свіжим оком пробую глянути... сама добре знаю, що коли правиш-міняєш по кілька разів, то врешті вже хочеться одного - спокою :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:44:51 ]
дякую, Гренуіль! чудові ваші поради! а чому не "прОйде"? - мені відчувалося, що вона як дощ - синіми листками - тут майже немає асоціації з птахами - тільки їхня якість, що листки - крилаті )))
я чому не хочу зараз втручатися у вірш - бо мені треба зберегти його мелодику - тут дуже багато "с" і я гашу їх іншими "темнішими" звуками.))
але я дуже рада, що ви підказуєте, - є над чим подумати, я вчуся. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:58:38 ]
...Аж лоба попробувала - наче прохолодний...
"Пройде ніч над містом
синьоперим клином" -
тобто клином (зграєю) птахів із синім пір'ям. Це я таке побачила :)) Пора мені спати лягати, да? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:40 ]
я зараз кинуся вас обіймати! ні-ні, не тому, що прийшла думка поспати (це мені треба йти - точно, бо я зараз одним оком на світ дивлюся - друге вже спить... я жайворонок)))) а тому, що ви так тепло до мене ставитеся! - я ж відчуваю...
обіймаю... міцно-міцно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:10:03 ]
Синьоперим жайворонкам - доброї_тихої_мирної ночі ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:23:43 ]
Паталогічно непереношу ядучо-сині кольори...
Але Ваші, Олю, сині кольори і відтінки - казкові!!! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:29:12 ]
а я потім довго думала, чому саме синій колір тут (я люблю пояснити собі вірш до дрібниць - розшифрувати геть усе)) і думаю, що це, напевне, колір інтуїції - тому він тут не ядучий )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:38:55 ]
Супер, Олю!)
Замість "і назве", я б написав "назове", щоб було менше тих "і", а ще глибше на мою думку (і може й правильніше ) було б "підбере"... я лише даю ідеї, а ти думай... і не ображайся, якщо щось невпопад.
я "тобі прилину" - не дуже. Грені права.
можна "к тобі", але не певен чи воно буде органічним по стилістиці вірша.
і оце - "не впізнати нам, де" чуть звертає на себе увагу. НМД було б краще, якщо б перехід в інший рядок був на логічній паузі, а це "де" - вже було б в другій стрічці. але там мало місця. та й я не певен чи я правий. це справа смаку. але суб"єктивно ця стрічка читається важче для мене.
а вірш - супер.) дивуюся твоїм віршам кожен раз.
ще подумаю, може й щось підкажу. хотілося б, щоб він був ідеальним... він вартий того...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:44:19 ]
я помітив, що кожен твій вірш - це подія на ПМ)
всі збираються і висловлюють свої захоплення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:50:47 ]
а може й добре оте "тобі прилину". виглядає, наче ти експерементуєш зі словами. бо перед тим теж якесь своєрідне "ти мене сказала", "повтори нас".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:53:10 ]
то щось таке внутрішнє в мені спрацювало - "я тобі прилину" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:51:21 ]
а я пробувала правити "назове" - але два "і" там звучать як підсилення наступного - "а я буду" - з одним "і" - не звучить, я перевіряла))
"назве ім'я" - тут мені йде асоціація з іменем, яке знає тільки той, хто назвав, і кому воно назване - апокаліптичний образ )))
про "я тобі прилину" - обіцяю подумати... "к тебі" - не треба, я підберу милозвучніший варіант...
"не впізнати нам де" - я навмисно це написала, бо мені треба було, щоб залишилося "ти, а де не ти". і я подумала - де - зараз навіть модно так закінчувати рядок.

знаєш, я рада, що ти так докладно пройшовся по вірші - але я вже два дні так його "омилозвучнювала", що боюся, щоб він не став надто плавним, щоб не тік повз свідомість... ))) дякую, Слав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:25 ]
над цим ламаним рядочком можна подумати. я сам тобі підкажу кілька варіантів)
а мені подобається "підбере" - воно якесь глибше для мене. але , це твій вірш)
в любому віипадку вірш дуже гарний. в твоєму особливому стилі. коли все, наче напівнатяками. коли наче і відчуваєш, але весь час щось невловиме. і це зовсім не з серії віршів ні про що, коли ні автор не дуже усвідломлює, про що пише, ну а читач - тим більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:42:15 ]
Синьо-синьо, гарно-гарно.
Спробувала і собі проспівати..., виходить класно.
"Я тебе собою виллю на папері" - надзвичайно правдиво.
Яка ти, Олю, молодець!
" 12 "- бальний шторм ( не знаю, правда, чи є такий, але в моєму озвученні - най, най, най).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:55:08 ]
дякую, Жень!
бо я справді побоювалася, що цей вірш надто гладкий, плавний. Там спочатку були чіткіші образи - "вмочиш сум у серце" - але я його прибрала, щоб не збігалися дві шиплячі))) хоч вмочиш - значно виразніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:17 ]
Ну й даремно забрали. Треба не на збіги дивитися, а слухати: а вийшло шипіння - наче той сум аж розпечений був, а серце його остудило-заспокоїло... Ну, це, звичайно, мої видіння-чуття. Але саме такі :)