ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
"Ось і добіг зимопис крапки..."
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
* 169 *
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся!
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
1989. Дев’яте травня
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Desertum
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
* * *
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
За межею змісту й біганини
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
* * *
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
"Чорний сніг Александрії" (продовження 5)
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Юрба
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Краплі-перли
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
* 168 *
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
Порожній глек смутку
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
***
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
* * *
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Чорно-білий
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

  Квазімодо
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-19 00:21:08
Переглядів сторінки твору 7216
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-19 00:35:52 ]
Сумно, але таких зараз дуже багато... Ззовні - красиві, а в душі - нічого. =(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 00:44:04 ]
Коли Квазімодо закоханий - це вже не пуста краса, і з цього може вийти хороше діло. Мій вірш - про любов і про те, щоб всі у неї вірили. Цинізм у людині буде доти, доки вона своє кохання не зустріне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-19 00:46:00 ]
Так, добре, що тут закінчення оптимістичне))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 01:45:53 ]
"Сумління його жоден сумнім не ссе." Сумнів?
Як для 29-річної жінки - надто наївно й просто: кинув пити і навчився кохати. Це не кращий ваш твір. Або я надто сердитий після чергування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:16:26 ]
Вразило оте кепкування з посиланням на вік. Дуже вже негарно тицяти у вічі жінці її роки. Тим більше що "кинув пити і навчився кохати" ой як непросто. А що таке існує - серед моїх знайомих таких випадків як мінімум штук 10, а ще дві чудові історії чула в маршрутці. А про одну пару, котра кинула пити і добилась таких успіхів у всіх сферах життя, можна писати книжку, порівняно з якою всі американські "історії успіху" - просто дитячі казочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:03:50 ]
Хронологічні роки не мають жодного значення. Є такий жарт: "Мудрість приходить в старості. Але деколи старість приходить сама" :) Має значення те, який досвід отримала людина за прожиті роки, і який висновок вона зробила для себе з цього досвіду. "Історія вчить, що вона нічого не вчить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 22:39:50 ]
Пробачте, часом сам відчуваю в собі дух казарми. Пробачте. Навіть юні 29 не треба було згадувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:31:59 ]
Галино, дякую за підтримку, бо тут хлопці затопчуть!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 13:19:55 ]
А хто тут 29-річна жінка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:55:31 ]
Я так зрозуміла, що мається на увазі пані Лариса, бо на час написання вірша, 1996-й рік, авторці якраз виповнювалося стільки років, 29.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:06:58 ]
Це - сюди:
Хронологічні роки не мають жодного значення. Є такий жарт: "Мудрість приходить в старості. Але деколи старість приходить сама" :) Має значення те, який досвід отримала людина за прожиті роки, і який висновок вона зробила для себе з цього досвіду. "Історія вчить, що вона нічого не вчить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:30:36 ]
Ой, зайшла на цю сторінку, а тут скільки цікавого!..Олександре, не "кинув пити і навчився кохати", а навпаки - "навчився кохати і кинув пити". Це різні речі, о, повірте мені!.."Сумління" - так-так, Ви правильно прочитали. По-російськи це ніби "совість".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 09:37:43 ]
Ларисо! Ви мені трохи нагадуєте Гі де Мопассана. Тільки він - в прозі, а ви - в поезії. Описуєте життя дуже реалістично. Часто помічаю, що пишете так, як воно є. Ваші образи і метафори дуже відверті і, деколи, навіть, сміливі. І через це (хоч і не тільки через це) поезії ваші дуже впізнавані, що вже є позитивною характеристикою для автора.
Мені сподобалося!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:34:51 ]
Ярославе, дякую, що на Вашу підтримку можу розраховувати, бо мені тут дістається... (тільки чомусь мені від цього легко і весело!).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 09:52:10 ]
Ларисо, а мене Ви не переконали! Людина завжди залишається такою, як вона є, і нічого і ніхто її не змінить. Ось моя песимістична думка на противагу Вашому незрозумілому оптимізму щодо головного героя вірша. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:19:02 ]
Підтримую цю думку. Ларисо, не розслабляйтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:59:48 ]
Стосовно навчання, правда. "Погана звістка. Людину ніхто і ніщо не може навчити, якщо вона не захоче навчитися. Хороша звістка. Людина всьому може навчитися, якщо вона захоче навчитися." Хлопці, ви або ще не закохувалися по-справжньому, або закохалися давно і вже забули, як ви змінилися. В обох випадках вам пощастило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:06:07 ]
Хто не закохувався по-справжньому? Я?! А як би інакше я став поетом? :) А всередині самої системи неможливо вивчити саму систему. Її вивчення можливе лише ззовні. Наші зміни ми самі не помічаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 14:24:52 ]
"В обох випадках вам пощастило". Іноді чудовим "ззовні" стає дзеркало, хоча з ним можна домовитися. А взагалі можна спробувати перегнати або хоча б догнати маршрутку. Це такі собі цілком помітні неозброєним оком зміни, котрі приходять з мудрістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:37:07 ]
Для того, аби не пробувати змагатися з маршруткою, достатньо здорового глузду. ))) А дзеркало? Хіба ось таке. "Аби знати, як ти виглядаєш, подивись в очі гарній дівчині, яка дивиться на тебе" ;)