ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

  Квазімодо

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-19 00:21:08
Переглядів сторінки твору 6819
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-19 00:35:52 ]
Сумно, але таких зараз дуже багато... Ззовні - красиві, а в душі - нічого. =(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 00:44:04 ]
Коли Квазімодо закоханий - це вже не пуста краса, і з цього може вийти хороше діло. Мій вірш - про любов і про те, щоб всі у неї вірили. Цинізм у людині буде доти, доки вона своє кохання не зустріне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-19 00:46:00 ]
Так, добре, що тут закінчення оптимістичне))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 01:45:53 ]
"Сумління його жоден сумнім не ссе." Сумнів?
Як для 29-річної жінки - надто наївно й просто: кинув пити і навчився кохати. Це не кращий ваш твір. Або я надто сердитий після чергування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:16:26 ]
Вразило оте кепкування з посиланням на вік. Дуже вже негарно тицяти у вічі жінці її роки. Тим більше що "кинув пити і навчився кохати" ой як непросто. А що таке існує - серед моїх знайомих таких випадків як мінімум штук 10, а ще дві чудові історії чула в маршрутці. А про одну пару, котра кинула пити і добилась таких успіхів у всіх сферах життя, можна писати книжку, порівняно з якою всі американські "історії успіху" - просто дитячі казочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:03:50 ]
Хронологічні роки не мають жодного значення. Є такий жарт: "Мудрість приходить в старості. Але деколи старість приходить сама" :) Має значення те, який досвід отримала людина за прожиті роки, і який висновок вона зробила для себе з цього досвіду. "Історія вчить, що вона нічого не вчить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 22:39:50 ]
Пробачте, часом сам відчуваю в собі дух казарми. Пробачте. Навіть юні 29 не треба було згадувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:31:59 ]
Галино, дякую за підтримку, бо тут хлопці затопчуть!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 13:19:55 ]
А хто тут 29-річна жінка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:55:31 ]
Я так зрозуміла, що мається на увазі пані Лариса, бо на час написання вірша, 1996-й рік, авторці якраз виповнювалося стільки років, 29.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:06:58 ]
Це - сюди:
Хронологічні роки не мають жодного значення. Є такий жарт: "Мудрість приходить в старості. Але деколи старість приходить сама" :) Має значення те, який досвід отримала людина за прожиті роки, і який висновок вона зробила для себе з цього досвіду. "Історія вчить, що вона нічого не вчить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:30:36 ]
Ой, зайшла на цю сторінку, а тут скільки цікавого!..Олександре, не "кинув пити і навчився кохати", а навпаки - "навчився кохати і кинув пити". Це різні речі, о, повірте мені!.."Сумління" - так-так, Ви правильно прочитали. По-російськи це ніби "совість".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 09:37:43 ]
Ларисо! Ви мені трохи нагадуєте Гі де Мопассана. Тільки він - в прозі, а ви - в поезії. Описуєте життя дуже реалістично. Часто помічаю, що пишете так, як воно є. Ваші образи і метафори дуже відверті і, деколи, навіть, сміливі. І через це (хоч і не тільки через це) поезії ваші дуже впізнавані, що вже є позитивною характеристикою для автора.
Мені сподобалося!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:34:51 ]
Ярославе, дякую, що на Вашу підтримку можу розраховувати, бо мені тут дістається... (тільки чомусь мені від цього легко і весело!).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 09:52:10 ]
Ларисо, а мене Ви не переконали! Людина завжди залишається такою, як вона є, і нічого і ніхто її не змінить. Ось моя песимістична думка на противагу Вашому незрозумілому оптимізму щодо головного героя вірша. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:19:02 ]
Підтримую цю думку. Ларисо, не розслабляйтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:59:48 ]
Стосовно навчання, правда. "Погана звістка. Людину ніхто і ніщо не може навчити, якщо вона не захоче навчитися. Хороша звістка. Людина всьому може навчитися, якщо вона захоче навчитися." Хлопці, ви або ще не закохувалися по-справжньому, або закохалися давно і вже забули, як ви змінилися. В обох випадках вам пощастило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:06:07 ]
Хто не закохувався по-справжньому? Я?! А як би інакше я став поетом? :) А всередині самої системи неможливо вивчити саму систему. Її вивчення можливе лише ззовні. Наші зміни ми самі не помічаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 14:24:52 ]
"В обох випадках вам пощастило". Іноді чудовим "ззовні" стає дзеркало, хоча з ним можна домовитися. А взагалі можна спробувати перегнати або хоча б догнати маршрутку. Це такі собі цілком помітні неозброєним оком зміни, котрі приходять з мудрістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:37:07 ]
Для того, аби не пробувати змагатися з маршруткою, достатньо здорового глузду. ))) А дзеркало? Хіба ось таке. "Аби знати, як ти виглядаєш, подивись в очі гарній дівчині, яка дивиться на тебе" ;)