ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.10.05 06:09
Пручатися долі,
хоч горя по вінця.
Питання: доколи
нас будуть вбивати?
Зросте хліб у полі
і ми – Українці,
голінних до волі
родила нас мати.

Віктор Кучерук
2024.10.05 05:23
Нас снів позбавила весна,
А юність чарами кохання
Гуляти звала від темна
До блисків сяйного світання.
Цвітінням пахнули луги
І майоріли жовтим рястом, –
І панувало навкруги
Обох вдоволення та щастя.

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній

Віктор Кучерук
2024.10.04 14:51
В боргах та позичках загруз
І борсається в скруті
Обставин виниклих дідусь,
Родиною забутий.
Зазнав приниження й відчув
Байдужість од родини,
Бо, кажуть, що не по плечу
Потратитися нині,

Сергій Губерначук
2024.10.04 13:33
Багатокрапка… Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення. Перерваність… Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя… Багато разів згодом склад

Світлана Пирогова
2024.10.04 08:52
Гойдається у ретро стилі осінь...
Той парк рудий із фейєрверком листя,
Той падолист триває наче досі,
І сонце те ж із променистим диском.

І кличе в юність неба сіть бездонна,
Під ним зустрілись очі сині вперше,
Не знаючи, що приготує доля,

Микола Дудар
2024.10.04 07:48
Нічого в голову не лізе, нічого…
Усе, що міг, уже створив
Лишилось втілитись в німого
Вже й настрій втілень нагострив…

Нічого в пам’ять не заходить, нічого…
Дарма, мабуть, заглох двигун
Вернувшись з рейсу він з нічного

Микола Соболь
2024.10.04 07:10
Закрутить, захурделить, замете…
зима на сніг цьогоріч не скупа,
у хмаровинні сонце золоте,
ворона підлетіла до стовпа,
нема де сісти, скрізь біліє сніг,
посеред міста річки варикоз
її б уже і лід скувати міг,
аби хоч тиждень втримався мороз

Ярослав Чорногуз
2024.10.04 00:09
В саду прекрасному моєму
Заснула осінь чарівна.
І золотаву діадему
Сховала в листячку вона.

І так поблискує лукаво,
Немов підморгує мені.
І стелить запашні отави

Тетяна Левицька
2024.10.03 22:49
День поховала ніч,
ладаном пахне мла,
з Господом вч-на-вч
щирою не була.
Зиркаю в даль тепер,
бо припекло як слід.
Батько давно помер,
мати, як визрів глід.

Сонце Місяць
2024.10.03 22:30
місяця оловоколиво
страви спішать униз

швейцар потира голову ~
ану неприязний сюрприз

історія трохи мелеться
& навіть герой колись

Володимир Каразуб
2024.10.03 19:36
Я дивлюся униз і вона відчуваючи погляд піднімає голову...

Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,

Вона відвертає погляд, наче крутить материками

Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.

Євген Федчук
2024.10.03 16:40
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.03 12:21
Нажалілася кума, що не має щастя,
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

  Квазімодо

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-19 00:21:08
Переглядів сторінки твору 6188
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-19 00:35:52 ]
Сумно, але таких зараз дуже багато... Ззовні - красиві, а в душі - нічого. =(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 00:44:04 ]
Коли Квазімодо закоханий - це вже не пуста краса, і з цього може вийти хороше діло. Мій вірш - про любов і про те, щоб всі у неї вірили. Цинізм у людині буде доти, доки вона своє кохання не зустріне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-19 00:46:00 ]
Так, добре, що тут закінчення оптимістичне))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 01:45:53 ]
"Сумління його жоден сумнім не ссе." Сумнів?
Як для 29-річної жінки - надто наївно й просто: кинув пити і навчився кохати. Це не кращий ваш твір. Або я надто сердитий після чергування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:16:26 ]
Вразило оте кепкування з посиланням на вік. Дуже вже негарно тицяти у вічі жінці її роки. Тим більше що "кинув пити і навчився кохати" ой як непросто. А що таке існує - серед моїх знайомих таких випадків як мінімум штук 10, а ще дві чудові історії чула в маршрутці. А про одну пару, котра кинула пити і добилась таких успіхів у всіх сферах життя, можна писати книжку, порівняно з якою всі американські "історії успіху" - просто дитячі казочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:03:50 ]
Хронологічні роки не мають жодного значення. Є такий жарт: "Мудрість приходить в старості. Але деколи старість приходить сама" :) Має значення те, який досвід отримала людина за прожиті роки, і який висновок вона зробила для себе з цього досвіду. "Історія вчить, що вона нічого не вчить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 22:39:50 ]
Пробачте, часом сам відчуваю в собі дух казарми. Пробачте. Навіть юні 29 не треба було згадувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:31:59 ]
Галино, дякую за підтримку, бо тут хлопці затопчуть!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 13:19:55 ]
А хто тут 29-річна жінка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:55:31 ]
Я так зрозуміла, що мається на увазі пані Лариса, бо на час написання вірша, 1996-й рік, авторці якраз виповнювалося стільки років, 29.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:06:58 ]
Це - сюди:
Хронологічні роки не мають жодного значення. Є такий жарт: "Мудрість приходить в старості. Але деколи старість приходить сама" :) Має значення те, який досвід отримала людина за прожиті роки, і який висновок вона зробила для себе з цього досвіду. "Історія вчить, що вона нічого не вчить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:30:36 ]
Ой, зайшла на цю сторінку, а тут скільки цікавого!..Олександре, не "кинув пити і навчився кохати", а навпаки - "навчився кохати і кинув пити". Це різні речі, о, повірте мені!.."Сумління" - так-так, Ви правильно прочитали. По-російськи це ніби "совість".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 09:37:43 ]
Ларисо! Ви мені трохи нагадуєте Гі де Мопассана. Тільки він - в прозі, а ви - в поезії. Описуєте життя дуже реалістично. Часто помічаю, що пишете так, як воно є. Ваші образи і метафори дуже відверті і, деколи, навіть, сміливі. І через це (хоч і не тільки через це) поезії ваші дуже впізнавані, що вже є позитивною характеристикою для автора.
Мені сподобалося!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:34:51 ]
Ярославе, дякую, що на Вашу підтримку можу розраховувати, бо мені тут дістається... (тільки чомусь мені від цього легко і весело!).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 09:52:10 ]
Ларисо, а мене Ви не переконали! Людина завжди залишається такою, як вона є, і нічого і ніхто її не змінить. Ось моя песимістична думка на противагу Вашому незрозумілому оптимізму щодо головного героя вірша. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:19:02 ]
Підтримую цю думку. Ларисо, не розслабляйтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:59:48 ]
Стосовно навчання, правда. "Погана звістка. Людину ніхто і ніщо не може навчити, якщо вона не захоче навчитися. Хороша звістка. Людина всьому може навчитися, якщо вона захоче навчитися." Хлопці, ви або ще не закохувалися по-справжньому, або закохалися давно і вже забули, як ви змінилися. В обох випадках вам пощастило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:06:07 ]
Хто не закохувався по-справжньому? Я?! А як би інакше я став поетом? :) А всередині самої системи неможливо вивчити саму систему. Її вивчення можливе лише ззовні. Наші зміни ми самі не помічаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 14:24:52 ]
"В обох випадках вам пощастило". Іноді чудовим "ззовні" стає дзеркало, хоча з ним можна домовитися. А взагалі можна спробувати перегнати або хоча б догнати маршрутку. Це такі собі цілком помітні неозброєним оком зміни, котрі приходять з мудрістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:37:07 ]
Для того, аби не пробувати змагатися з маршруткою, достатньо здорового глузду. ))) А дзеркало? Хіба ось таке. "Аби знати, як ти виглядаєш, подивись в очі гарній дівчині, яка дивиться на тебе" ;)