Щоб розпочати шлях до істини, і підступитися до тих запитань, які ви поставили, почнемо з самої персони Кавафіса.
1. Бродський пише, що Кавафіс знав древньо- та новогрецьку мови а також латину. Отже, він читав Біблію в оригіналі, в оригіналі (без накладок церковнофанатичних маразмів). Бо ж відомо, що Біблія від початків була написана трьома мовами: древньоєврейською, древньоьолатинською та латиною. Це значить, що Кавафісу були відомі такі джерела, котрі проста смертна людина знати не могла. Власне, сам автор цими ждерелами і цікавився (як пише Бродський), його цікавили першопричини, історія. Тому і про Христа Кавафіс знав значно більше, ніж ми з вами. Бродський, пишучи про КАвафіса, очевидно, дізнався з його джерел багато чого нового та прихованого історією і часом. Отже, тільки тепер ми можемо говорити про персону самого Бродського.

2. Апполоній Тіанський - загадкова людина, що жила у часі з Христом, що творила чудеса, і ніде не був похований. І відрізняло його те від Христа, що він умів писати. Так? Але... про нього, на відміну від Христа, люди не знають майже нічого.

Володимире, а тепер підемо шляхом логіки. Усі сакральні знання не записувались свідомо, і не тому, що люди не вміли писати. Цього не можна було робити. Оскільки! Ті знання, що закарбовуються на папері, уже не є сакральними, уже не є знаннями посвячених, вони стають загальнодоступними. Будь-який пастух може взяти в руки і прочитати, а потім бити себе в груди і кричати, що він осягнув істину.
Отже, Христос не те що нічого не записував, він навіть нічого не говорив прямо. А тільки притчами. А що таке притча? Це такий твір, який не має якогось чіткого варіанту тлумачення. Це твір із безліччю кодів. Отже, Христос говорив дещо арготичною мовою - мовою посвячених і для посвячених у певні знання. ВІн говорив, а інші слухали, і , пропустивши через власне "я" записували. Записували тільки те, що сприймало і могло зрозуміти їхнє власне "я". А тепер самі дайте відповідь - що ж насправді ми маємо? А ми маємо тільки ті знання, які вважав Ісус, ми мати повинні (не більше). Ісус нічого не міг писати власноруч, оскільки не готова цивілізація була тоді, як і зараз, отримати ті знання у чистому вигляді.
ОТже, Бродський не хулить Господа (це знаєте і ви, і я, і сам Бродський), Бродський іронізує, як істинне дитя постмодерну (ось вам і гра тексту, його тексту у чистому вигляді, до гри долучились ви, і мене за собою долучили). Він співставляє сенси кодів і значень, докопуючись до Істини. І... може це дещо нахабно прозвучить із моїх вуст, але він тисне руку Господу і його Сину за те, що він, Христос, нічого не написав. Бо ж люди не можуть впоратись навіть із тим, що мають, а що вже говорити про більше?..

Коли писала про мови, якими була написана Біблія, то мала на увазі древньогрецьку мову. Автоматична помилка - двічі написала латину.

А я теж бачила цей серіал!!!1

А Бродському Нобеля дали у 1987, а не у 1997. Він здається, до того часу вже помер.