ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Вірші

 Еще одно утро

Мне кажется, что у каждого из нас есть свое отчаяние, тенью следующее за нашей уверенностью в себе, за нашим спокойным настоящим

Жан-Поль Сартр

Образ твору Стремительно надо забыть, запаролен архив.
Последней маршруткой отправлены наспех надежды.
А помнишь, тем летом в жару, мы почти без одежды,
почти в...

До боли зажата в корсет, остывает мой чай.
Дышу ровно столько, чтоб снова добраться до завтра.
"Давай на созвоне", и смех круче едкого натра,
давай...

Прозрачно от найденых истин, разбилось стекло.
Трезветь, забывая как счастье в ладонях гнездилось.
Предательски прошлое в тень новых фраз протеснилось.
Взошло...

3 октября 2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-03 18:06:51
Переглядів сторінки твору 12692
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.188 / 5.5  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 00:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 21:40:39 ]
Там як погуглити ше купа зсилок на словники...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 22:11:41 ]
ага, бачу. воно просто застаріле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 22:19:05 ]
Ти права... Я про протиснулось нічо не знала до сьогодні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 23:06:12 ]
Чорі, дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 23:06:33 ]
всіда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 10:59:49 ]
"Стремительно надо забыть, запаролен архив".
Осмелюсь полюбопытствовать - а что следует (или нужно) забыть?
Пускай бы это был некий проштрафившийся мачо. В таком случае можно было бы написать, что, мол, "тебя бы скорее забыть и внести бы в архив".
Над частицами "бы" можно поработать для того, чтобы была одна, а не две.
"надежды - одежды" - это очень хорошая рифма, например, для игры в рифмы, а для поэзии высокого полета, наверное (я не настаиваю на своем мнении), она слабовата.
"Последней маршруткой отправлены наспех надежды."
Куда отправлены надежды, если не секрет? "Наспех" - это всего лишь наречие. А вместо его можно было бы пристроить вполне понятное место.
"До боли зажато в корсеты".
Что именно зажато? "До боли" - это знакомое сочетание.
Как Вы понимаете, я ни в коем случае не критикую. Я не критик, а внимательный, любознательный и вдумчивый читатель.
Дальше - лучше. Я даже восхищаюсь хорошей рифмой "едкого натра" и "завтра". Не шучу.
А что такое "прозначно"?
Имеют место и слияния гласных.
Но читать Ваши стихотворения я не против.
Но хочется наслаждаться, а не задавать вопросы :)

Наилучшие пожелания - Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 13:46:57 ]
1 Если вы сами однозначно, не напрягаясь, угадали мачо как обьект забывания, то есть ли надобность о нем вспоминать?
2 В виду пункта 1 позвольте не упражнятся с "Бы" в отдельно взятом тексте. Утверждать не берусь, но смею предположить, что такая подача тоже может быть. Она весьма спорна, но не считаю сей ракурс провальным.
3 "надежды - одежды". Уважаю вашу "слабость" к простым рифмам, тут вы совершенно правильно меня ткнули, Настоятельно прошу вас это делать и впредь. Но... рифма, так четко легла на бумагу и так естественно тут находтся, что рука не поднимается ее подвинуть. Поверте это не лень, это чудачество.
4 Я хотела написать последней маршруткой отправлены на х.. надежды, но оно выбивалось из контекста да и зритель не готов. Был вариант когда я, в поиске легкого пути употребила цензурно-подростковое "нафиг" что вызвало легкий рвотный рефлекс, закончилось тем, что я употребила спасительное "наспех". Мне в этом повкусилась эдакая женская трепетность в порыве: "куда глаза глядят", или "далеко-далеко..." или "в неведомую бездну". Ну вобщем у дамочек так случается. Обещаю в дальнейшем не злоупотреблять дамскими приёмами.
5 А что можно зажать в корсеты? кроме него?.. Про это было в пункте 1 и 2.
6 Вот вы подходите к тексту как сканер
Одежды надежды - нельзя
Натра завтра - можно :) Я эти натра как в той песне "Я не люблю вас и люблю-у-у ва-а-ас"
Техничность в стихе важна. Есть метры которым писать стих, как сто приседаний. Они блестяще с этим справляются. А мне стыдно за натр. Я не работала с ним на уроках химии. Он не встречался мне в наборе юного химика который, я купила своему ребенку. Я нашла это слово в словаре рифм... Но я такая вся из себя гордая, что получилось, сделать достойную строчку. И мне так приятно что рифма "натра-завтра" удовлетворяет вашу требовательность.
7 Прозрачно от найденых истин, разбилось стекло. Снова отсылаю вас к пункту 1 и 2 плюс пояснения:
Когда разобрался в чемто установил истину говорят: "разогнал туман" или "прояснилось". Тут прозрачно как антоним к "туманно". Ну а вообще то это пустая винная бутылка. Вино выпили истину нашли бутылку разбили как бы все.
8 про слияние согласных согласна
9 А я как за!!! Очень рада что заходите. Ваши ценные советы, если даже мне не удается им следовать помогают мне научится разобиратся с стихах и, верю, работают на мое будущее.
10 Я счастлива что вы мне задаете вопросы.
Спасибо Вам большое. Ценю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-12-10 15:39:05 ]
А Знаете, со временем многое становится яснее )
Вот вернулась снова к этому стиху. Ровняя ритм, внесла еще несколько правок, получилось - следуя вашему совету, и непонятка с корсетами убрана))
И на дуже от того - приятно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 14:19:00 ]
Та Алексій просто натякав, що у тебе там одруківка: "прозНачно" :)
І ще одна: "привИчно"замість "привычно".
А з мідним тазом ти погарячкувала. Той рядок звучав - у прямому і переносному смислах, а цей - неживий, проскакуєш його, не затримуючись... Не з усіма зауваженнями, мабуть, можна погоджуватися. Тим більше, що чоловіки часом лукавлять: от як Сергієві - то можна було "коня в пальто" у свій вірш вставляти, а як Юлі "мідний таз" - то зась! І де ж логіка, де справедливість і гендерна рівність?! ^))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 15:58:47 ]
Мені перероблене більше сподобалось. Хай Сергій собі всталяє хоч коней хоч поней - він знає нашо. Я не для того просила критики. В тому тазу шось таке було на рівні відчуттів не красіве. Тут просто срост суб'єктивних думок.
Не сердься тільки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-19 09:08:28 ]
Елегантна у Вас поезія!
Чуттєва, експресивна, жіночна... Щирість емоцій захоплює. Кілька віршів прочитав, особливо цей сподобався і зачепив. І відгукнувся кількома рядочками. Пробачте, якщо це зайве на Вашу думку - я нічого поганого і образливого не хотів би. Мені відомо, що деякі люди ненавидять відгуки у віршах. Не знаю, як Ви ставитесь до такого поширеного на літпорталах явища... Особисто я такий собі критик - не зовсім моє це: розбирати чиїсь злети чи падіння, так би мовити. А от якщо в мене експромтом відгукнулося, це не необхідна, але достатня ознака того, що текст мені припав до душі. То ризикну зі сподіванням на Ваше поблажливе ставлення)

Рвет календарь, спешит,
Листья-страницы драмы.
Вроде я был прошит
Нервами, как вольфрамом.
Но без тебя они
Тоньше паучьей сети.
Не притупляют дни
Память о нашем лете.

Вид на жару с тобой
Ливнями заштрихован.
Я на других слепой,
Как глуховат Бетховен
На какофонный шум
Низменных баек-сплетен.
Всюду с собой ношу
Память о нашем лете.

Косточки слов своих
Вновь нанижу на строки.
Счеты стихов - на них
"Я тебя..." и упреки.
Солнечные деньки -
Серое лихолетье.
Ради и вопреки.
Память о нашем лете.

Знаю, проходит все.
Радости и печали.
То, что нутро грызет.
То, чем я измочален.
Было всего полно -
Кануло прочь в бесследье.
А не прошло одно:
Память о нашем лете.

Дякую Вам!