ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
* 31 *
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігрант
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Свої ж
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
Після пробудження
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Зотова (1975) / Вірші

 Еще одно утро

Мне кажется, что у каждого из нас есть свое отчаяние, тенью следующее за нашей уверенностью в себе, за нашим спокойным настоящим

Жан-Поль Сартр

Образ твору Стремительно надо забыть, запаролен архив.
Последней маршруткой отправлены наспех надежды.
А помнишь, тем летом в жару, мы почти без одежды,
почти в...

До боли зажата в корсет, остывает мой чай.
Дышу ровно столько, чтоб снова добраться до завтра.
"Давай на созвоне", и смех круче едкого натра,
давай...

Прозрачно от найденых истин, разбилось стекло.
Трезветь, забывая как счастье в ладонях гнездилось.
Предательски прошлое в тень новых фраз протеснилось.
Взошло...

3 октября 2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-03 18:06:51
Переглядів сторінки твору 13175
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.188 / 5.5  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 00:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 21:40:39 ]
Там як погуглити ше купа зсилок на словники...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 22:11:41 ]
ага, бачу. воно просто застаріле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 22:19:05 ]
Ти права... Я про протиснулось нічо не знала до сьогодні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 23:06:12 ]
Чорі, дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 23:06:33 ]
всіда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 10:59:49 ]
"Стремительно надо забыть, запаролен архив".
Осмелюсь полюбопытствовать - а что следует (или нужно) забыть?
Пускай бы это был некий проштрафившийся мачо. В таком случае можно было бы написать, что, мол, "тебя бы скорее забыть и внести бы в архив".
Над частицами "бы" можно поработать для того, чтобы была одна, а не две.
"надежды - одежды" - это очень хорошая рифма, например, для игры в рифмы, а для поэзии высокого полета, наверное (я не настаиваю на своем мнении), она слабовата.
"Последней маршруткой отправлены наспех надежды."
Куда отправлены надежды, если не секрет? "Наспех" - это всего лишь наречие. А вместо его можно было бы пристроить вполне понятное место.
"До боли зажато в корсеты".
Что именно зажато? "До боли" - это знакомое сочетание.
Как Вы понимаете, я ни в коем случае не критикую. Я не критик, а внимательный, любознательный и вдумчивый читатель.
Дальше - лучше. Я даже восхищаюсь хорошей рифмой "едкого натра" и "завтра". Не шучу.
А что такое "прозначно"?
Имеют место и слияния гласных.
Но читать Ваши стихотворения я не против.
Но хочется наслаждаться, а не задавать вопросы :)

Наилучшие пожелания - Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 13:46:57 ]
1 Если вы сами однозначно, не напрягаясь, угадали мачо как обьект забывания, то есть ли надобность о нем вспоминать?
2 В виду пункта 1 позвольте не упражнятся с "Бы" в отдельно взятом тексте. Утверждать не берусь, но смею предположить, что такая подача тоже может быть. Она весьма спорна, но не считаю сей ракурс провальным.
3 "надежды - одежды". Уважаю вашу "слабость" к простым рифмам, тут вы совершенно правильно меня ткнули, Настоятельно прошу вас это делать и впредь. Но... рифма, так четко легла на бумагу и так естественно тут находтся, что рука не поднимается ее подвинуть. Поверте это не лень, это чудачество.
4 Я хотела написать последней маршруткой отправлены на х.. надежды, но оно выбивалось из контекста да и зритель не готов. Был вариант когда я, в поиске легкого пути употребила цензурно-подростковое "нафиг" что вызвало легкий рвотный рефлекс, закончилось тем, что я употребила спасительное "наспех". Мне в этом повкусилась эдакая женская трепетность в порыве: "куда глаза глядят", или "далеко-далеко..." или "в неведомую бездну". Ну вобщем у дамочек так случается. Обещаю в дальнейшем не злоупотреблять дамскими приёмами.
5 А что можно зажать в корсеты? кроме него?.. Про это было в пункте 1 и 2.
6 Вот вы подходите к тексту как сканер
Одежды надежды - нельзя
Натра завтра - можно :) Я эти натра как в той песне "Я не люблю вас и люблю-у-у ва-а-ас"
Техничность в стихе важна. Есть метры которым писать стих, как сто приседаний. Они блестяще с этим справляются. А мне стыдно за натр. Я не работала с ним на уроках химии. Он не встречался мне в наборе юного химика который, я купила своему ребенку. Я нашла это слово в словаре рифм... Но я такая вся из себя гордая, что получилось, сделать достойную строчку. И мне так приятно что рифма "натра-завтра" удовлетворяет вашу требовательность.
7 Прозрачно от найденых истин, разбилось стекло. Снова отсылаю вас к пункту 1 и 2 плюс пояснения:
Когда разобрался в чемто установил истину говорят: "разогнал туман" или "прояснилось". Тут прозрачно как антоним к "туманно". Ну а вообще то это пустая винная бутылка. Вино выпили истину нашли бутылку разбили как бы все.
8 про слияние согласных согласна
9 А я как за!!! Очень рада что заходите. Ваши ценные советы, если даже мне не удается им следовать помогают мне научится разобиратся с стихах и, верю, работают на мое будущее.
10 Я счастлива что вы мне задаете вопросы.
Спасибо Вам большое. Ценю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-12-10 15:39:05 ]
А Знаете, со временем многое становится яснее )
Вот вернулась снова к этому стиху. Ровняя ритм, внесла еще несколько правок, получилось - следуя вашему совету, и непонятка с корсетами убрана))
И на дуже от того - приятно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 14:19:00 ]
Та Алексій просто натякав, що у тебе там одруківка: "прозНачно" :)
І ще одна: "привИчно"замість "привычно".
А з мідним тазом ти погарячкувала. Той рядок звучав - у прямому і переносному смислах, а цей - неживий, проскакуєш його, не затримуючись... Не з усіма зауваженнями, мабуть, можна погоджуватися. Тим більше, що чоловіки часом лукавлять: от як Сергієві - то можна було "коня в пальто" у свій вірш вставляти, а як Юлі "мідний таз" - то зась! І де ж логіка, де справедливість і гендерна рівність?! ^))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 15:58:47 ]
Мені перероблене більше сподобалось. Хай Сергій собі всталяє хоч коней хоч поней - він знає нашо. Я не для того просила критики. В тому тазу шось таке було на рівні відчуттів не красіве. Тут просто срост суб'єктивних думок.
Не сердься тільки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-19 09:08:28 ]
Елегантна у Вас поезія!
Чуттєва, експресивна, жіночна... Щирість емоцій захоплює. Кілька віршів прочитав, особливо цей сподобався і зачепив. І відгукнувся кількома рядочками. Пробачте, якщо це зайве на Вашу думку - я нічого поганого і образливого не хотів би. Мені відомо, що деякі люди ненавидять відгуки у віршах. Не знаю, як Ви ставитесь до такого поширеного на літпорталах явища... Особисто я такий собі критик - не зовсім моє це: розбирати чиїсь злети чи падіння, так би мовити. А от якщо в мене експромтом відгукнулося, це не необхідна, але достатня ознака того, що текст мені припав до душі. То ризикну зі сподіванням на Ваше поблажливе ставлення)

Рвет календарь, спешит,
Листья-страницы драмы.
Вроде я был прошит
Нервами, как вольфрамом.
Но без тебя они
Тоньше паучьей сети.
Не притупляют дни
Память о нашем лете.

Вид на жару с тобой
Ливнями заштрихован.
Я на других слепой,
Как глуховат Бетховен
На какофонный шум
Низменных баек-сплетен.
Всюду с собой ношу
Память о нашем лете.

Косточки слов своих
Вновь нанижу на строки.
Счеты стихов - на них
"Я тебя..." и упреки.
Солнечные деньки -
Серое лихолетье.
Ради и вопреки.
Память о нашем лете.

Знаю, проходит все.
Радости и печали.
То, что нутро грызет.
То, чем я измочален.
Было всего полно -
Кануло прочь в бесследье.
А не прошло одно:
Память о нашем лете.

Дякую Вам!