ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни. Воно стосувалось новин. Висновки за результатам

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Вірші

 Еще одно утро

Мне кажется, что у каждого из нас есть свое отчаяние, тенью следующее за нашей уверенностью в себе, за нашим спокойным настоящим

Жан-Поль Сартр

Образ твору Стремительно надо забыть, запаролен архив.
Последней маршруткой отправлены наспех надежды.
А помнишь, тем летом в жару, мы почти без одежды,
почти в...

До боли зажата в корсет, остывает мой чай.
Дышу ровно столько, чтоб снова добраться до завтра.
"Давай на созвоне", и смех круче едкого натра,
давай...

Прозрачно от найденых истин, разбилось стекло.
Трезветь, забывая как счастье в ладонях гнездилось.
Предательски прошлое в тень новых фраз протеснилось.
Взошло...

3 октября 2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-03 18:06:51
Переглядів сторінки твору 12818
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.188 / 5.5  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 00:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 21:40:39 ]
Там як погуглити ше купа зсилок на словники...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 22:11:41 ]
ага, бачу. воно просто застаріле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 22:19:05 ]
Ти права... Я про протиснулось нічо не знала до сьогодні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 23:06:12 ]
Чорі, дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 23:06:33 ]
всіда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 10:59:49 ]
"Стремительно надо забыть, запаролен архив".
Осмелюсь полюбопытствовать - а что следует (или нужно) забыть?
Пускай бы это был некий проштрафившийся мачо. В таком случае можно было бы написать, что, мол, "тебя бы скорее забыть и внести бы в архив".
Над частицами "бы" можно поработать для того, чтобы была одна, а не две.
"надежды - одежды" - это очень хорошая рифма, например, для игры в рифмы, а для поэзии высокого полета, наверное (я не настаиваю на своем мнении), она слабовата.
"Последней маршруткой отправлены наспех надежды."
Куда отправлены надежды, если не секрет? "Наспех" - это всего лишь наречие. А вместо его можно было бы пристроить вполне понятное место.
"До боли зажато в корсеты".
Что именно зажато? "До боли" - это знакомое сочетание.
Как Вы понимаете, я ни в коем случае не критикую. Я не критик, а внимательный, любознательный и вдумчивый читатель.
Дальше - лучше. Я даже восхищаюсь хорошей рифмой "едкого натра" и "завтра". Не шучу.
А что такое "прозначно"?
Имеют место и слияния гласных.
Но читать Ваши стихотворения я не против.
Но хочется наслаждаться, а не задавать вопросы :)

Наилучшие пожелания - Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 13:46:57 ]
1 Если вы сами однозначно, не напрягаясь, угадали мачо как обьект забывания, то есть ли надобность о нем вспоминать?
2 В виду пункта 1 позвольте не упражнятся с "Бы" в отдельно взятом тексте. Утверждать не берусь, но смею предположить, что такая подача тоже может быть. Она весьма спорна, но не считаю сей ракурс провальным.
3 "надежды - одежды". Уважаю вашу "слабость" к простым рифмам, тут вы совершенно правильно меня ткнули, Настоятельно прошу вас это делать и впредь. Но... рифма, так четко легла на бумагу и так естественно тут находтся, что рука не поднимается ее подвинуть. Поверте это не лень, это чудачество.
4 Я хотела написать последней маршруткой отправлены на х.. надежды, но оно выбивалось из контекста да и зритель не готов. Был вариант когда я, в поиске легкого пути употребила цензурно-подростковое "нафиг" что вызвало легкий рвотный рефлекс, закончилось тем, что я употребила спасительное "наспех". Мне в этом повкусилась эдакая женская трепетность в порыве: "куда глаза глядят", или "далеко-далеко..." или "в неведомую бездну". Ну вобщем у дамочек так случается. Обещаю в дальнейшем не злоупотреблять дамскими приёмами.
5 А что можно зажать в корсеты? кроме него?.. Про это было в пункте 1 и 2.
6 Вот вы подходите к тексту как сканер
Одежды надежды - нельзя
Натра завтра - можно :) Я эти натра как в той песне "Я не люблю вас и люблю-у-у ва-а-ас"
Техничность в стихе важна. Есть метры которым писать стих, как сто приседаний. Они блестяще с этим справляются. А мне стыдно за натр. Я не работала с ним на уроках химии. Он не встречался мне в наборе юного химика который, я купила своему ребенку. Я нашла это слово в словаре рифм... Но я такая вся из себя гордая, что получилось, сделать достойную строчку. И мне так приятно что рифма "натра-завтра" удовлетворяет вашу требовательность.
7 Прозрачно от найденых истин, разбилось стекло. Снова отсылаю вас к пункту 1 и 2 плюс пояснения:
Когда разобрался в чемто установил истину говорят: "разогнал туман" или "прояснилось". Тут прозрачно как антоним к "туманно". Ну а вообще то это пустая винная бутылка. Вино выпили истину нашли бутылку разбили как бы все.
8 про слияние согласных согласна
9 А я как за!!! Очень рада что заходите. Ваши ценные советы, если даже мне не удается им следовать помогают мне научится разобиратся с стихах и, верю, работают на мое будущее.
10 Я счастлива что вы мне задаете вопросы.
Спасибо Вам большое. Ценю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-12-10 15:39:05 ]
А Знаете, со временем многое становится яснее )
Вот вернулась снова к этому стиху. Ровняя ритм, внесла еще несколько правок, получилось - следуя вашему совету, и непонятка с корсетами убрана))
И на дуже от того - приятно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 14:19:00 ]
Та Алексій просто натякав, що у тебе там одруківка: "прозНачно" :)
І ще одна: "привИчно"замість "привычно".
А з мідним тазом ти погарячкувала. Той рядок звучав - у прямому і переносному смислах, а цей - неживий, проскакуєш його, не затримуючись... Не з усіма зауваженнями, мабуть, можна погоджуватися. Тим більше, що чоловіки часом лукавлять: от як Сергієві - то можна було "коня в пальто" у свій вірш вставляти, а як Юлі "мідний таз" - то зась! І де ж логіка, де справедливість і гендерна рівність?! ^))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 15:58:47 ]
Мені перероблене більше сподобалось. Хай Сергій собі всталяє хоч коней хоч поней - він знає нашо. Я не для того просила критики. В тому тазу шось таке було на рівні відчуттів не красіве. Тут просто срост суб'єктивних думок.
Не сердься тільки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-19 09:08:28 ]
Елегантна у Вас поезія!
Чуттєва, експресивна, жіночна... Щирість емоцій захоплює. Кілька віршів прочитав, особливо цей сподобався і зачепив. І відгукнувся кількома рядочками. Пробачте, якщо це зайве на Вашу думку - я нічого поганого і образливого не хотів би. Мені відомо, що деякі люди ненавидять відгуки у віршах. Не знаю, як Ви ставитесь до такого поширеного на літпорталах явища... Особисто я такий собі критик - не зовсім моє це: розбирати чиїсь злети чи падіння, так би мовити. А от якщо в мене експромтом відгукнулося, це не необхідна, але достатня ознака того, що текст мені припав до душі. То ризикну зі сподіванням на Ваше поблажливе ставлення)

Рвет календарь, спешит,
Листья-страницы драмы.
Вроде я был прошит
Нервами, как вольфрамом.
Но без тебя они
Тоньше паучьей сети.
Не притупляют дни
Память о нашем лете.

Вид на жару с тобой
Ливнями заштрихован.
Я на других слепой,
Как глуховат Бетховен
На какофонный шум
Низменных баек-сплетен.
Всюду с собой ношу
Память о нашем лете.

Косточки слов своих
Вновь нанижу на строки.
Счеты стихов - на них
"Я тебя..." и упреки.
Солнечные деньки -
Серое лихолетье.
Ради и вопреки.
Память о нашем лете.

Знаю, проходит все.
Радости и печали.
То, что нутро грызет.
То, чем я измочален.
Было всего полно -
Кануло прочь в бесследье.
А не прошло одно:
Память о нашем лете.

Дякую Вам!