Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.30
22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
2025.11.30
21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
2025.11.30
19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.30
12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
2025.11.30
10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
2025.11.29
18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Зотова (1975) /
Проза
Абрикоска
Так сталося, що в холодильнику залежались великі славні абрикоси. І їсти їх уже не хотілось, і шкода було, щоб зіпсувалися.
Крок 1
Берете два курячих яйця - домашніх (можливо, варто уточнити). Одне розбиваєте, відділяючи білок в окрему чашку, друге лупашите цілком. Добавляєте півсклянки цукру, збиваєте ложкою хвилин п'ять. Коли маєте міксер, то збивайте краще ним.
Цукор використовуєте звичайний - білий очищений. Противники очищеного цукру можуть націдити та виварити соку цукрового буряка і написати про результат, їхній досвід може бути корисним для інших противників очищеного цукру.
Крок 2
Над збитою масою ставите ложку з символічною кількістю соди і, не поспішаючи, чавите півлимона. Сода шипить, піна падає в миску... Ну, на видовищне шоу-фонтана на "Рошені" не тяне, але теж настрій підіймає.
Противники використання в харчах харчової соди можуть тримати ложку над умивальником, першу половину лимона чавити, спостерігаючи цікаву хімічну реакцію, а другу в цей час їсти, оскільки лимони дуже корисні для організму.
Крок 3
Додаєте до маси магазинну сметану (половину підготовленої кількості, грамів зо 100) , замішуєте ложкою. Підсипаєте муку, знову замішуєте ложкою. Ті, хто мають міксер, хай мають, але тут не використовують. Додаєте решту сметани (грамів 150). Ненав'язливо вирішуєте просту задачку - на скільки грамів перша половина сметани менша від другої. Потім згадуєте, що половини взагалі-то бувають тільки рівні... Отже, то були не половини! З цимим думками закінчуєте орудувати ложкою. Зробивши в тісті маленьку лунку, наливаєте у неї 50 грамів розтопленого на сковорідці теплого вершкового магазиного масла, і починаєте місити руками, доки тісто не почне відлипати від пальців.
З противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла важко не погодитись. Дуже часто під видом цих продуктів продають справжнісіньке фуфло. Але доки противники збирають сметану та б'ють масло, решта може згадати літери і почати читати склад продукції на обгортках.
Вчимося обирати з усьго фуфла відносно годне для харчування. Крім вміння читати тут потрібен ще й особливий нюх, оскільки на обгортках теж можуть написати бозна-що. Але якщо ви не володієте навичками виживання у кам'яних джунглях, то станьте противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла. Їдьте в село, купіть корову і не думайте багато. Не до думок тепер буде - тре корову чимось годувати...
Йдучи у магазин купувати "молочку", ви й без мене знаєте, що:
а) дешеве добрим не буває,
б) сметана називається СМЕТАНА, "несметана" називається СМЕТАНКА
в) вершкове масло з морозилки не ріжеться, а колеться шматочками, в розтопленому стані має смачний запах, біленьку плівку і в жирку плавають білі пластівці.
Крок 4
Готове тісто кладемо у морозилку хвилин на десять. Ніякої магії -просто з охолодженим тістом зручніше працювати. У ці 10 хвилин дістаємо з холодильника 10 великих суперських абрикосів, яких до цього було 100, але ті ,що залишилися, у свіжому вигляді вже просто не лізуть. Миємо, ріжемо на половинки, присипаємо двома чайними ложками цукру.
Противникам вживання цукру читати вище.
Крок 5
Згадуємо про білок у чашці від першого яйця. Беремо столову ложку і насипаємо в білок дві ложки цукру. Якщо згадане яйце було велике, то насипаємо з верхом.
Той, хто має міксер, кладе ложку, бере міксер і радіє життю та крутій білосніжній піні з білка, що аж стоїть. Той, у кого його немає, пробує шукати вінчик, а потім таки бере ложку, починає довго і нудно збивати білок із цукром.
Доки б'єш білок ложкою, згадуєш, що така езотична штука як вінчик залишилась у мами. Ти, починаючи власне життя у новій квартирі, думала (-ав), шо купиш міксер. Будеш собі газдиня чи газдо (хлопці теж з яйцями на "ти", особливо вранці, коли газдиня після клубу спить, а тобі перед роботою хоч би омлетом перегар перебити).
Але не купила (-ив). Були свої приорітети - спочатку комп, потім телефон, потім пакет на інтернет, потім апгрейд компа, потім дорожчий пакет на інтернет, зміна телефону на смартфон, а тут ще й айпад на підході...
Отако ти вже десять років живеш окремо від мами, від вінчика, і плани на міксер вже більше схожі на самообман. З такими думками, якщо не махлювати і взяти, як написано вище, домашнє яйце, то сяка-така білкова маса зіб'ється.
Противникам вживання цукру - більше про цукор ні слова.
Крок 6
Харош любуватись натюрмортом з дрельованих абрикосів! Включаємо духовку - нехай гріється. Дістаємо охолоджене тісто і ділимо, як на вареники. Беремо качалку. В кожній українській сім'ї є качалка. Якщо немає, то бігом купувати, пляшкою від пива користуватися - непатріотично.
Розкачуємо тісто. Вкладаємо начинку - абрикоску і заліплюємо по колу. Раз виходить квіточкою, раз шось схоже на хачапурик з дірочкою. Ну, як ліпиться, так і ліпиться - це не зламаний ніготь (ваш чи вашої газдині), тож не переймайтесь.
Абрикоску, що виглядає, накриваємо збитим білком.
Кладем у розігріту до 180 градусів духовку та випікаємо до готовності.
Хотіла ще присипати цукровою пудрою, щоб хоч якось врятувати презентацію, але з поваги до противників вживання цукру не стала.
Для печива "Абрикоска":
Яйця домашні - 2 шт.
Лимон - 1/2
Сода - 1 дрібка
Сметана - 250 г
Масло вершкове - 50 г
Цукор - 200 г
Абрикоси крупні - 10 шт.
Мука - скільки візьме.
Серпень 2011 року
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Абрикоска
Так сталося, що в холодильнику залежались великі славні абрикоси. І їсти їх уже не хотілось, і шкода було, щоб зіпсувалися.Крок 1
Берете два курячих яйця - домашніх (можливо, варто уточнити). Одне розбиваєте, відділяючи білок в окрему чашку, друге лупашите цілком. Добавляєте півсклянки цукру, збиваєте ложкою хвилин п'ять. Коли маєте міксер, то збивайте краще ним.
Цукор використовуєте звичайний - білий очищений. Противники очищеного цукру можуть націдити та виварити соку цукрового буряка і написати про результат, їхній досвід може бути корисним для інших противників очищеного цукру.
Крок 2
Над збитою масою ставите ложку з символічною кількістю соди і, не поспішаючи, чавите півлимона. Сода шипить, піна падає в миску... Ну, на видовищне шоу-фонтана на "Рошені" не тяне, але теж настрій підіймає.
Противники використання в харчах харчової соди можуть тримати ложку над умивальником, першу половину лимона чавити, спостерігаючи цікаву хімічну реакцію, а другу в цей час їсти, оскільки лимони дуже корисні для організму.
Крок 3
Додаєте до маси магазинну сметану (половину підготовленої кількості, грамів зо 100) , замішуєте ложкою. Підсипаєте муку, знову замішуєте ложкою. Ті, хто мають міксер, хай мають, але тут не використовують. Додаєте решту сметани (грамів 150). Ненав'язливо вирішуєте просту задачку - на скільки грамів перша половина сметани менша від другої. Потім згадуєте, що половини взагалі-то бувають тільки рівні... Отже, то були не половини! З цимим думками закінчуєте орудувати ложкою. Зробивши в тісті маленьку лунку, наливаєте у неї 50 грамів розтопленого на сковорідці теплого вершкового магазиного масла, і починаєте місити руками, доки тісто не почне відлипати від пальців.
З противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла важко не погодитись. Дуже часто під видом цих продуктів продають справжнісіньке фуфло. Але доки противники збирають сметану та б'ють масло, решта може згадати літери і почати читати склад продукції на обгортках.
Вчимося обирати з усьго фуфла відносно годне для харчування. Крім вміння читати тут потрібен ще й особливий нюх, оскільки на обгортках теж можуть написати бозна-що. Але якщо ви не володієте навичками виживання у кам'яних джунглях, то станьте противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла. Їдьте в село, купіть корову і не думайте багато. Не до думок тепер буде - тре корову чимось годувати...
Йдучи у магазин купувати "молочку", ви й без мене знаєте, що:
а) дешеве добрим не буває,
б) сметана називається СМЕТАНА, "несметана" називається СМЕТАНКА
в) вершкове масло з морозилки не ріжеться, а колеться шматочками, в розтопленому стані має смачний запах, біленьку плівку і в жирку плавають білі пластівці.
Крок 4
Готове тісто кладемо у морозилку хвилин на десять. Ніякої магії -просто з охолодженим тістом зручніше працювати. У ці 10 хвилин дістаємо з холодильника 10 великих суперських абрикосів, яких до цього було 100, але ті ,що залишилися, у свіжому вигляді вже просто не лізуть. Миємо, ріжемо на половинки, присипаємо двома чайними ложками цукру.
Противникам вживання цукру читати вище.
Крок 5
Згадуємо про білок у чашці від першого яйця. Беремо столову ложку і насипаємо в білок дві ложки цукру. Якщо згадане яйце було велике, то насипаємо з верхом.
Той, хто має міксер, кладе ложку, бере міксер і радіє життю та крутій білосніжній піні з білка, що аж стоїть. Той, у кого його немає, пробує шукати вінчик, а потім таки бере ложку, починає довго і нудно збивати білок із цукром.
Доки б'єш білок ложкою, згадуєш, що така езотична штука як вінчик залишилась у мами. Ти, починаючи власне життя у новій квартирі, думала (-ав), шо купиш міксер. Будеш собі газдиня чи газдо (хлопці теж з яйцями на "ти", особливо вранці, коли газдиня після клубу спить, а тобі перед роботою хоч би омлетом перегар перебити).
Але не купила (-ив). Були свої приорітети - спочатку комп, потім телефон, потім пакет на інтернет, потім апгрейд компа, потім дорожчий пакет на інтернет, зміна телефону на смартфон, а тут ще й айпад на підході...
Отако ти вже десять років живеш окремо від мами, від вінчика, і плани на міксер вже більше схожі на самообман. З такими думками, якщо не махлювати і взяти, як написано вище, домашнє яйце, то сяка-така білкова маса зіб'ється.
Противникам вживання цукру - більше про цукор ні слова.
Крок 6
Харош любуватись натюрмортом з дрельованих абрикосів! Включаємо духовку - нехай гріється. Дістаємо охолоджене тісто і ділимо, як на вареники. Беремо качалку. В кожній українській сім'ї є качалка. Якщо немає, то бігом купувати, пляшкою від пива користуватися - непатріотично.
Розкачуємо тісто. Вкладаємо начинку - абрикоску і заліплюємо по колу. Раз виходить квіточкою, раз шось схоже на хачапурик з дірочкою. Ну, як ліпиться, так і ліпиться - це не зламаний ніготь (ваш чи вашої газдині), тож не переймайтесь.
Абрикоску, що виглядає, накриваємо збитим білком.
Кладем у розігріту до 180 градусів духовку та випікаємо до готовності.
Хотіла ще присипати цукровою пудрою, щоб хоч якось врятувати презентацію, але з поваги до противників вживання цукру не стала.
Для печива "Абрикоска":
Яйця домашні - 2 шт.
Лимон - 1/2
Сода - 1 дрібка
Сметана - 250 г
Масло вершкове - 50 г
Цукор - 200 г
Абрикоси крупні - 10 шт.
Мука - скільки візьме.
Серпень 2011 року
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
