
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.07
08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юлія Зотова (1975) /
Проза
Абрикоска
Так сталося, що в холодильнику залежались великі славні абрикоси. І їсти їх уже не хотілось, і шкода було, щоб зіпсувалися.
Крок 1
Берете два курячих яйця - домашніх (можливо, варто уточнити). Одне розбиваєте, відділяючи білок в окрему чашку, друге лупашите цілком. Добавляєте півсклянки цукру, збиваєте ложкою хвилин п'ять. Коли маєте міксер, то збивайте краще ним.
Цукор використовуєте звичайний - білий очищений. Противники очищеного цукру можуть націдити та виварити соку цукрового буряка і написати про результат, їхній досвід може бути корисним для інших противників очищеного цукру.
Крок 2
Над збитою масою ставите ложку з символічною кількістю соди і, не поспішаючи, чавите півлимона. Сода шипить, піна падає в миску... Ну, на видовищне шоу-фонтана на "Рошені" не тяне, але теж настрій підіймає.
Противники використання в харчах харчової соди можуть тримати ложку над умивальником, першу половину лимона чавити, спостерігаючи цікаву хімічну реакцію, а другу в цей час їсти, оскільки лимони дуже корисні для організму.
Крок 3
Додаєте до маси магазинну сметану (половину підготовленої кількості, грамів зо 100) , замішуєте ложкою. Підсипаєте муку, знову замішуєте ложкою. Ті, хто мають міксер, хай мають, але тут не використовують. Додаєте решту сметани (грамів 150). Ненав'язливо вирішуєте просту задачку - на скільки грамів перша половина сметани менша від другої. Потім згадуєте, що половини взагалі-то бувають тільки рівні... Отже, то були не половини! З цимим думками закінчуєте орудувати ложкою. Зробивши в тісті маленьку лунку, наливаєте у неї 50 грамів розтопленого на сковорідці теплого вершкового магазиного масла, і починаєте місити руками, доки тісто не почне відлипати від пальців.
З противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла важко не погодитись. Дуже часто під видом цих продуктів продають справжнісіньке фуфло. Але доки противники збирають сметану та б'ють масло, решта може згадати літери і почати читати склад продукції на обгортках.
Вчимося обирати з усьго фуфла відносно годне для харчування. Крім вміння читати тут потрібен ще й особливий нюх, оскільки на обгортках теж можуть написати бозна-що. Але якщо ви не володієте навичками виживання у кам'яних джунглях, то станьте противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла. Їдьте в село, купіть корову і не думайте багато. Не до думок тепер буде - тре корову чимось годувати...
Йдучи у магазин купувати "молочку", ви й без мене знаєте, що:
а) дешеве добрим не буває,
б) сметана називається СМЕТАНА, "несметана" називається СМЕТАНКА
в) вершкове масло з морозилки не ріжеться, а колеться шматочками, в розтопленому стані має смачний запах, біленьку плівку і в жирку плавають білі пластівці.
Крок 4
Готове тісто кладемо у морозилку хвилин на десять. Ніякої магії -просто з охолодженим тістом зручніше працювати. У ці 10 хвилин дістаємо з холодильника 10 великих суперських абрикосів, яких до цього було 100, але ті ,що залишилися, у свіжому вигляді вже просто не лізуть. Миємо, ріжемо на половинки, присипаємо двома чайними ложками цукру.
Противникам вживання цукру читати вище.
Крок 5
Згадуємо про білок у чашці від першого яйця. Беремо столову ложку і насипаємо в білок дві ложки цукру. Якщо згадане яйце було велике, то насипаємо з верхом.
Той, хто має міксер, кладе ложку, бере міксер і радіє життю та крутій білосніжній піні з білка, що аж стоїть. Той, у кого його немає, пробує шукати вінчик, а потім таки бере ложку, починає довго і нудно збивати білок із цукром.
Доки б'єш білок ложкою, згадуєш, що така езотична штука як вінчик залишилась у мами. Ти, починаючи власне життя у новій квартирі, думала (-ав), шо купиш міксер. Будеш собі газдиня чи газдо (хлопці теж з яйцями на "ти", особливо вранці, коли газдиня після клубу спить, а тобі перед роботою хоч би омлетом перегар перебити).
Але не купила (-ив). Були свої приорітети - спочатку комп, потім телефон, потім пакет на інтернет, потім апгрейд компа, потім дорожчий пакет на інтернет, зміна телефону на смартфон, а тут ще й айпад на підході...
Отако ти вже десять років живеш окремо від мами, від вінчика, і плани на міксер вже більше схожі на самообман. З такими думками, якщо не махлювати і взяти, як написано вище, домашнє яйце, то сяка-така білкова маса зіб'ється.
Противникам вживання цукру - більше про цукор ні слова.
Крок 6
Харош любуватись натюрмортом з дрельованих абрикосів! Включаємо духовку - нехай гріється. Дістаємо охолоджене тісто і ділимо, як на вареники. Беремо качалку. В кожній українській сім'ї є качалка. Якщо немає, то бігом купувати, пляшкою від пива користуватися - непатріотично.
Розкачуємо тісто. Вкладаємо начинку - абрикоску і заліплюємо по колу. Раз виходить квіточкою, раз шось схоже на хачапурик з дірочкою. Ну, як ліпиться, так і ліпиться - це не зламаний ніготь (ваш чи вашої газдині), тож не переймайтесь.
Абрикоску, що виглядає, накриваємо збитим білком.
Кладем у розігріту до 180 градусів духовку та випікаємо до готовності.
Хотіла ще присипати цукровою пудрою, щоб хоч якось врятувати презентацію, але з поваги до противників вживання цукру не стала.
Для печива "Абрикоска":
Яйця домашні - 2 шт.
Лимон - 1/2
Сода - 1 дрібка
Сметана - 250 г
Масло вершкове - 50 г
Цукор - 200 г
Абрикоси крупні - 10 шт.
Мука - скільки візьме.
Серпень 2011 року
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Абрикоска

Крок 1
Берете два курячих яйця - домашніх (можливо, варто уточнити). Одне розбиваєте, відділяючи білок в окрему чашку, друге лупашите цілком. Добавляєте півсклянки цукру, збиваєте ложкою хвилин п'ять. Коли маєте міксер, то збивайте краще ним.
Цукор використовуєте звичайний - білий очищений. Противники очищеного цукру можуть націдити та виварити соку цукрового буряка і написати про результат, їхній досвід може бути корисним для інших противників очищеного цукру.
Крок 2
Над збитою масою ставите ложку з символічною кількістю соди і, не поспішаючи, чавите півлимона. Сода шипить, піна падає в миску... Ну, на видовищне шоу-фонтана на "Рошені" не тяне, але теж настрій підіймає.
Противники використання в харчах харчової соди можуть тримати ложку над умивальником, першу половину лимона чавити, спостерігаючи цікаву хімічну реакцію, а другу в цей час їсти, оскільки лимони дуже корисні для організму.
Крок 3
Додаєте до маси магазинну сметану (половину підготовленої кількості, грамів зо 100) , замішуєте ложкою. Підсипаєте муку, знову замішуєте ложкою. Ті, хто мають міксер, хай мають, але тут не використовують. Додаєте решту сметани (грамів 150). Ненав'язливо вирішуєте просту задачку - на скільки грамів перша половина сметани менша від другої. Потім згадуєте, що половини взагалі-то бувають тільки рівні... Отже, то були не половини! З цимим думками закінчуєте орудувати ложкою. Зробивши в тісті маленьку лунку, наливаєте у неї 50 грамів розтопленого на сковорідці теплого вершкового магазиного масла, і починаєте місити руками, доки тісто не почне відлипати від пальців.
З противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла важко не погодитись. Дуже часто під видом цих продуктів продають справжнісіньке фуфло. Але доки противники збирають сметану та б'ють масло, решта може згадати літери і почати читати склад продукції на обгортках.
Вчимося обирати з усьго фуфла відносно годне для харчування. Крім вміння читати тут потрібен ще й особливий нюх, оскільки на обгортках теж можуть написати бозна-що. Але якщо ви не володієте навичками виживання у кам'яних джунглях, то станьте противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла. Їдьте в село, купіть корову і не думайте багато. Не до думок тепер буде - тре корову чимось годувати...
Йдучи у магазин купувати "молочку", ви й без мене знаєте, що:
а) дешеве добрим не буває,
б) сметана називається СМЕТАНА, "несметана" називається СМЕТАНКА
в) вершкове масло з морозилки не ріжеться, а колеться шматочками, в розтопленому стані має смачний запах, біленьку плівку і в жирку плавають білі пластівці.
Крок 4
Готове тісто кладемо у морозилку хвилин на десять. Ніякої магії -просто з охолодженим тістом зручніше працювати. У ці 10 хвилин дістаємо з холодильника 10 великих суперських абрикосів, яких до цього було 100, але ті ,що залишилися, у свіжому вигляді вже просто не лізуть. Миємо, ріжемо на половинки, присипаємо двома чайними ложками цукру.
Противникам вживання цукру читати вище.
Крок 5
Згадуємо про білок у чашці від першого яйця. Беремо столову ложку і насипаємо в білок дві ложки цукру. Якщо згадане яйце було велике, то насипаємо з верхом.
Той, хто має міксер, кладе ложку, бере міксер і радіє життю та крутій білосніжній піні з білка, що аж стоїть. Той, у кого його немає, пробує шукати вінчик, а потім таки бере ложку, починає довго і нудно збивати білок із цукром.
Доки б'єш білок ложкою, згадуєш, що така езотична штука як вінчик залишилась у мами. Ти, починаючи власне життя у новій квартирі, думала (-ав), шо купиш міксер. Будеш собі газдиня чи газдо (хлопці теж з яйцями на "ти", особливо вранці, коли газдиня після клубу спить, а тобі перед роботою хоч би омлетом перегар перебити).
Але не купила (-ив). Були свої приорітети - спочатку комп, потім телефон, потім пакет на інтернет, потім апгрейд компа, потім дорожчий пакет на інтернет, зміна телефону на смартфон, а тут ще й айпад на підході...
Отако ти вже десять років живеш окремо від мами, від вінчика, і плани на міксер вже більше схожі на самообман. З такими думками, якщо не махлювати і взяти, як написано вище, домашнє яйце, то сяка-така білкова маса зіб'ється.
Противникам вживання цукру - більше про цукор ні слова.
Крок 6
Харош любуватись натюрмортом з дрельованих абрикосів! Включаємо духовку - нехай гріється. Дістаємо охолоджене тісто і ділимо, як на вареники. Беремо качалку. В кожній українській сім'ї є качалка. Якщо немає, то бігом купувати, пляшкою від пива користуватися - непатріотично.
Розкачуємо тісто. Вкладаємо начинку - абрикоску і заліплюємо по колу. Раз виходить квіточкою, раз шось схоже на хачапурик з дірочкою. Ну, як ліпиться, так і ліпиться - це не зламаний ніготь (ваш чи вашої газдині), тож не переймайтесь.
Абрикоску, що виглядає, накриваємо збитим білком.
Кладем у розігріту до 180 градусів духовку та випікаємо до готовності.
Хотіла ще присипати цукровою пудрою, щоб хоч якось врятувати презентацію, але з поваги до противників вживання цукру не стала.
Для печива "Абрикоска":
Яйця домашні - 2 шт.
Лимон - 1/2
Сода - 1 дрібка
Сметана - 250 г
Масло вершкове - 50 г
Цукор - 200 г
Абрикоси крупні - 10 шт.
Мука - скільки візьме.
Серпень 2011 року
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію