ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
* * *
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
"- Літо, літечко барвисте..."
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
* 190 *
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Мемуаровий* біль
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 7)
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
* * *
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
* 189 *
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
"Давно живу, та не збагну і досі..."
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай чумаковий — без плачу.
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
* * *
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 6)
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
* * *
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Скоро осінь
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як більшовики на Тамбовщині з селянами воювали в 1921 році
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Уже завересніло...
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Техаське Радіо & Біґ-Біт (The Doors)
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Зотова (1975) / Вірші

 Осіннє
Образ твору Юрій Лазірко
Така то осінь - що закрутило
і був я милим і повнокрилим
коли ти поруч...

Юлія Зотова
Коли ти поруч
я всіх забула, на все забила
осіннє щастя в мої долонях
Таке мінливе

Юрій Лазірко
Таке мінливе,
таке тен(10-ten)-дітне, що не донести
його до снігу. Рука ще пестить,
та де ті очі...

Юлія Зотова
Та де ті очі...
Сльза лоскоче і небо плаче.
Тобі здалося, що я здалася
Брудом позначать...

Юрій Лазірко
Брудом позначать,
від нього слизько, літати низько
як не літати, ти просто близько
уста налиті...

Юлія Зотова
Уста налиті
Торкнись їх легко й лети у вирій
Солодке сонце ліниві ранки
Прозорі мрії

Юрій Лазірко
Прозорі мрії.
Як так не вмію - із неба в тишу,
твоя рука мене опише.
Tрикрапка тліє...

Юлія Зотова
Трикрапка тліє
Палає осінь й жевріє жовтим
Тебе малюю, тебе ціную і мрію вкотре:
Тебе цілую...

Юрій Лазірко
Тебе цілую
І забуваю про все що малось...
В тобі розтану від щастя п`яним. Та миті мало,
як слів крилатих...

Юлія Зотова
Як слів крилатих...
Зірковий порох з пера посипав,
Яким ти пишеш, - листом стелюся
Ти знак залишиш.

Юрій Лазірко
Ти знак залишиш,
неначе тиша на серці млоснім.
Між нами легко, коли не простір...
коли вирує...

Юлія Зотова
Коли вирує...
Коли струмочить, що й не спинити
Бажання в руки, кохання з дому
Забудь любити...

Юрій Лазірко
Забудь любити...
Люби забуто, категорично,
не платонічно, не лаконічно.
В дощі не чути...

Юлія Зотова
В дощі не чути
В ночі не видно люби забуто
Ніхто не знає що далі буде
І все здобуто...

22 вересня 2009

Таке собі
ЛЮ&ЛЮ
тобто як подвійна кава
Лазірко
Юрій
і
Люблю
Юля

Все дозовано, у стіках :)
Пластмасово і гранульовано, проте ароматно і гаряче, то ж пийте
Вибачте що у пластикових стаканчиках :)





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-05 16:37:01
Переглядів сторінки твору 5185
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.248 / 5.5  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.830
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 00:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 16:38:23 ]
Юлькі Гриценко дякую, що підштовхнула знайти і опублікувати знову цей діалог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 16:42:38 ]
Прекрасний діалог! Сподобалось дуже!
Мелодійно і ніжно!
Зичу натхнення!!! Обом!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:20:24 ]
Дякую. Дуже приємно, Рада знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 19:39:35 ]
Чудова поетична розмова.
Дякую всім: і тим хто писав-творив діалог, і хто штовхав до публікації.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:21:12 ]
Дуже дякую, Євгеніє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 20:09:54 ]
О, то дуже нагадує марафон, поетичний звичайо, (не новорічний). В строфі ЛЮ напевно мало бути "І забуваю про все, ЩО малось...", нє? Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:23:23 ]
Такий собі осінній марафон )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 22:40:22 ]
Нарешті я віднайду спокій)
Юлю, дякую, що таки зібрали... Ви й не уявляєте, яку цей діалог має цінність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:23:41 ]
Дякую вам )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 06:24:58 ]
О, Юльцьо
То файні, що витягнуіла зі скриньки і відпорошила.
Падумать толька - а то вже 2 роки, як минуло від часу написання.
Дякую,
Цьомики,
ЛЮ
PS
Іванко має рацію - "що" пропущено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:25:18 ]
Цьомики, рідненький
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 16:22:53 ]
Гарно!
Читаю і розумію, що Господь зробив чоловіка і жінку не від "нічого робити", а щоб гармонійно доповнювали одне одного:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:24:22 ]
Дуже рада, що ти врешті зайшов, дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 16:36:34 ]
Весна замість осені -- це чудесно.

"Зірковий порох з пера посипав,
Яким ти пишеш" -- тут в вас таки ЛЮ.

Молодчинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:25:49 ]
Дякую ))