ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Вірші

 Осіннє
Образ твору Юрій Лазірко
Така то осінь - що закрутило
і був я милим і повнокрилим
коли ти поруч...

Юлія Зотова
Коли ти поруч
я всіх забула, на все забила
осіннє щастя в мої долонях
Таке мінливе

Юрій Лазірко
Таке мінливе,
таке тен(10-ten)-дітне, що не донести
його до снігу. Рука ще пестить,
та де ті очі...

Юлія Зотова
Та де ті очі...
Сльза лоскоче і небо плаче.
Тобі здалося, що я здалася
Брудом позначать...

Юрій Лазірко
Брудом позначать,
від нього слизько, літати низько
як не літати, ти просто близько
уста налиті...

Юлія Зотова
Уста налиті
Торкнись їх легко й лети у вирій
Солодке сонце ліниві ранки
Прозорі мрії

Юрій Лазірко
Прозорі мрії.
Як так не вмію - із неба в тишу,
твоя рука мене опише.
Tрикрапка тліє...

Юлія Зотова
Трикрапка тліє
Палає осінь й жевріє жовтим
Тебе малюю, тебе ціную і мрію вкотре:
Тебе цілую...

Юрій Лазірко
Тебе цілую
І забуваю про все що малось...
В тобі розтану від щастя п`яним. Та миті мало,
як слів крилатих...

Юлія Зотова
Як слів крилатих...
Зірковий порох з пера посипав,
Яким ти пишеш, - листом стелюся
Ти знак залишиш.

Юрій Лазірко
Ти знак залишиш,
неначе тиша на серці млоснім.
Між нами легко, коли не простір...
коли вирує...

Юлія Зотова
Коли вирує...
Коли струмочить, що й не спинити
Бажання в руки, кохання з дому
Забудь любити...

Юрій Лазірко
Забудь любити...
Люби забуто, категорично,
не платонічно, не лаконічно.
В дощі не чути...

Юлія Зотова
В дощі не чути
В ночі не видно люби забуто
Ніхто не знає що далі буде
І все здобуто...

22 вересня 2009

Таке собі
ЛЮ&ЛЮ
тобто як подвійна кава
Лазірко
Юрій
і
Люблю
Юля

Все дозовано, у стіках :)
Пластмасово і гранульовано, проте ароматно і гаряче, то ж пийте
Вибачте що у пластикових стаканчиках :)





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-05 16:37:01
Переглядів сторінки твору 4734
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.248 / 5.5  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.830
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.27 15:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 16:38:23 ]
Юлькі Гриценко дякую, що підштовхнула знайти і опублікувати знову цей діалог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 16:42:38 ]
Прекрасний діалог! Сподобалось дуже!
Мелодійно і ніжно!
Зичу натхнення!!! Обом!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:20:24 ]
Дякую. Дуже приємно, Рада знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 19:39:35 ]
Чудова поетична розмова.
Дякую всім: і тим хто писав-творив діалог, і хто штовхав до публікації.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:21:12 ]
Дуже дякую, Євгеніє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 20:09:54 ]
О, то дуже нагадує марафон, поетичний звичайо, (не новорічний). В строфі ЛЮ напевно мало бути "І забуваю про все, ЩО малось...", нє? Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:23:23 ]
Такий собі осінній марафон )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 22:40:22 ]
Нарешті я віднайду спокій)
Юлю, дякую, що таки зібрали... Ви й не уявляєте, яку цей діалог має цінність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:23:41 ]
Дякую вам )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 06:24:58 ]
О, Юльцьо
То файні, що витягнуіла зі скриньки і відпорошила.
Падумать толька - а то вже 2 роки, як минуло від часу написання.
Дякую,
Цьомики,
ЛЮ
PS
Іванко має рацію - "що" пропущено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:25:18 ]
Цьомики, рідненький
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 16:22:53 ]
Гарно!
Читаю і розумію, що Господь зробив чоловіка і жінку не від "нічого робити", а щоб гармонійно доповнювали одне одного:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:24:22 ]
Дуже рада, що ти врешті зайшов, дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 16:36:34 ]
Весна замість осені -- це чудесно.

"Зірковий порох з пера посипав,
Яким ти пишеш" -- тут в вас таки ЛЮ.

Молодчинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 00:25:49 ]
Дякую ))