"Всі ранки світу безповоротно минають"
Гійом Департьє

"Ещё одно утро...
Давай" :))

"дышу ровно столько, чтоб снова добраться до завтра." - хорошая строка.
а "чужих фраз протеснилось" - тяжело.

Ого. Прогресуєш на очах :))
Тільки вискакують не "с", а "из" маршрутки. І ще: по ритму доводиться читати "чУжих". А так... гарно, особливо "мідним тазом" накрита луна - ой, довго ще буде звучати - це ж майже дзвін ("колокол") вийшов...

текст як слабкий, так і сильний. окремими місцями.

подобається недосказаність, інтрига тексту. імпонує вільність поводження з рядками. тобто, хороша робота з ритмом і змістом: одне не заважає іншому :) а це не таке вже часте вміння, що свідчить про хороший рівень письма.

є сумніви щодо римування. я про незаримованість першого рядка і останнього слова у строфі. мабуть, могло бути цікавіше, якби вони були заримовані між собою. або, якби римувались між собою перші три рядки. тоді незаримоване слово звучало б ніби пострілом.

незрозуміле для мене порівняння з "натром". якщо це той, який їдкий, неясно що і як він вбирає, якщо це якийсь інший, незрозуміло, чи зможе читач оцінити силу цього образу взагалі. якщо ж це порівнюється сміх із натром, тоді саме порівняння побудоване неправильно. бо виходить, що лг всотала крутіше натра, а не що сміх крутіший натра. над цим рядком варто попрацювати.

в кількох місцях ситуацію з плутаниною змісту могли б покращити розділові знаки. наприклад:

"Стремительно надо забыть, я уже убегаю.
Из последней маршрутки выскакивали все надежды."

тут:

"До боли шнуровано, плотно зажато в корсеты:
дышу ровно столько, чтоб снова добраться до завтра."

в решті тексту також не завадило б додати розділових знаків. загалом, розд.знаки - важливий авторський інтрумент. вони вартують окремої уваги у текстах.

дуже хороше закінчення:

"Предательски прошлое в тень новых фраз протеснилось.
Взошло..."

сильний образ. він підводить жирну риску і також свідчить про усвідомленість письма.
а це - головне.

j,swzyt/
після такого розлогого редакторського коментаря мало що можна додати.
безумовно: у вірша є плюси. але деякі неоковирності виконання псують те добре, що робить його, власне, читабельним.
до плюсів можна віднести емоційність, внутрішню напругу, певну недомовленість, яка повисає в читацькій уяві після кожного чотирирядка,

Накрыв медным тазом - я розумію, що авторка хотіла сказати, але вийшло це не зовсім вдало. бо це простомовний вульгаризм. він не додає текстові ні відвертості, ні "побутовості", ні міцного образу, ні-чого, як на мене) навпаки - він вульгаризує весь текст, бо йде майже при кінці.

потім, навіть при такій формі, при такому задумі, при такій манері, всередині тексту має бути логіка фраз; оправданість низки образів; внутрішня міцна канва.

деякі штуки тут просто повисають в повітрі. і починаєш читати після розумової/ритмічної напруги /наруги)/. це не є добре, як на мене, бо вірш має читатись без звотньо_поступального зусилля.

долго все - звучить як долговсЁ. тобто - при такій манері має бути бездоганною ритміка.

дещо уривчасто, але доводиться вертатись то до тексту, то до коментаря Н.Н. - щоб не повторюватись.

Дуже дякую вам Ніко та Сергію за коменти, об'язково розберу все пострічково.
Щаслива що завітали

Юля, у меня сомнения по поводу слова "протеснилось". Есть "протиснулось".