ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.

Віктор Кучерук
2025.06.17 05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25

Хельґі Йогансен
2025.06.16 23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.

Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне

М Менянин
2025.06.16 22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші / Грен(ь)Ки

 Серпантинно-спіральне




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-03 20:22:32
Переглядів сторінки твору 19927
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.23 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 12:58:06 ]
Мудро і болісно. Скільки змісту всього у чотирьох рядках!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 15:27:25 ]
Дякую :)
Та ці думки кожного відвідують - за особистим графіком, звичайно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-04 13:01:42 ]
Мадам! Вам як чуждому нам сословію нєвєдомо можєт бить, что стойкоє прєодолєніє всєх жизнєнннних трудностєй являєтся залогом вєрному служєнію ідєалам бєскласового общєства, общєства нашєго будущєго. Общєства в катором нє будєт угнєтєнія чєловєком жєнщіни!
А пасєму, дарагая таваріщь мадам фараонша, ви находітєсь под защітой крістально чістого, вєрного завєтам рєвалюціі і єго вєрного бойца!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 15:19:51 ]
(Обережно відбираючи АКМ і червоне знамено)
- Ви б, пане-товаришу, частіше з лісу визирали... Я розумію, шо там повітря чисте і всякі грибочки-ягодки да цвіточки-лютіки, але тут у нас тим часом таке вже "общество" побудували, шо тільки "ой"...
Я, звичайно, безмежно вдячна за "защіту", але покажіть-но мені того "чєловєка", який би спромігся мене "поугнєтать" хоч один день! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-04 13:06:32 ]
Та хіба в нашому світі, в нашому краї є щось миліше серцю ніж жінка, в туфлях з страусиної шкіри яка прошкує яром, збиваючи поодинокі бабки і балабушки і ковтаючи сльози злості?
Ні, нема, нема вже таких ярів, лишенько!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 15:22:56 ]
Сашо, не рвіть собі серце. Тих ярів - до фіга, жінок у них - ще більше... От із туфлями зі страусиної шкіри - пока напряжонка, але страусячі ферми в Україні вже є, так що скоро і про цей дефіцит забудемо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 11:27:53 ]
О, як тут у Вас , Нуілі, велелюдно!
Як завжди.:))
А ще Юлю - "прорвало". І я цьому радий, а то вона останнім часом на себе не дуже похожа була...
Гадюки, мідянки, вужі і інші плазуни мені подобаються. Під сарайчиком живе приручена велика ящірка. Коли появляюся, вона чує, вилазить і дивиться на мене. Беру ніжно в руки. У спеку її боки чудно ходять ходуном. Хапає своїми кігтиками пальці і завмирає. Чухаю її спину і хвіст. Наливаю води у кавраточку, опускаю, щоб напилася. Ще бувало залізе вся у воду, розхлюпає і сховається під сарай...

"...ради чого?!" Перше, що приходить на думку, то для ДИТИНИ!!!
Сподобалося, Нуілі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 22:08:20 ]
Нічого собі у вас "домашня тваринка"... Не знаю, чи була б я рада такій - боюся плазунів, сни зі зміями - найнеприємніші, мабуть, з усіх... Правда, у нас такі "звірі" й не водяться - до мене хіба що котенята сусідські злазяться :)
"Для дитини" - так, звичайно, але все одно це - земне, плинне... скільки не забивай ним голову, а на небо глянеш - і знов думаєш: нащо це все? І я, і життя моє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 21:19:08 ]
Як Ваше дорогоцінне?
Виздоровлюйте, Нуілі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 15:35:03 ]
І все-то ви бачите, і все-то ви знаєте... ;)
Дякую, вже майже здорова :) І все завдяки Юлі - вона, бідолашна, під дощем по місту бігала, ліки для мене шукала :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-10 18:02:18 ]
Нуілі!
Отак, насправді, проявляють себе справжні Друзі!
Не тоді, коли вишнячок чи слив"яночка та ги-ги, а коли у гарячці і ніби хтось розібрав на гвинтики і ні рукою ні ногою, а голова, як чавун із печі...
А хтось у дощ чи ожеледицю принесе ліки...
Забираю свої слова (маячню) про догану і заслання Юлі у фіорд.
"Піду покараю себе трохи" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 20:35:17 ]
"за що" і "ради чого" це наче здається одне й те саме?

*чурхає за вухом Степана*

а може "ради кого" - ну, для різноманіття



свіжі уклінності... .



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:28:23 ]
Ну да, "за що" і "ради чого" - одне й те ж, тільки на різних ступенях (стадіях?) розвитку. А між ними було "ради кого"... тільки ж ця ниточка обтинається найлегше.
(Стьопка розплющує одне око (жовте), далі друге (голубе), вдячно муркоче, потім вивертається і підставляє живіт: отуточки ще почухайте... ага... і шийку ще ;)) )
Уклін у відповідь (правда, не дуже глибокий, бо навсидячки - горіхи лущу. Пригощайтесь - он у духовці вже ціле дечко підсмажених :) )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:37:43 ]
*вдячно жуючи, але! не плямкаючи.. .*

стадія розвитку інтересна річ -
спочатку не знати "за що"
потім не знати "ради кого"
а потім чи зрештою "ради чого"

*надто захоплюється горіхами і павутинка думки лусь*

*обривається.. .*

Стьопа тихо сопе з-за ліжка
(а може це післягоріховий спецехфект?)

*хм*

*вдячно жує..*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:51:06 ]
Втішає, що у всіх цих стадіях присутня хоч одна константа: "не знати" :))
А плямкати у нас можна - он Стьопка собі в цьому задоволенні не відмовляє...
За павутинку не переживайте, я вам павучка позичу - відремонтує... тих думок ще буде й буде, а от горіхів цього року вродило малувато...
(долучається до стьопиного сопіння і тихо сповзає за ліжко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:54:11 ]
*замислюється, дожовуючи*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 02:51:34 ]
а мені лапки зайві, бо у 3 і 4 рядку пряму мову виділено двокрапками)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 14:25:59 ]
Та можна і взагалі без розділових знаків, читачі й так зрозуміють, але я - прихильниця традиційної пунктуації :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 20:39:55 ]
А двері ж не засунуто
І віконниці відкрито...
Прямо та обережно ступаючи,
Борозною - не зтужавілою
Чи "серпантинно-спірально"
Добра Жінка може завітає...
"Говоріть до Неї"...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:13:08 ]
Нє, таки не вмієте ви запрошувати в гості. Тре' отакечки: "Заходь-но, жінко добра, у мене тут припасений шмат почеревини з часником, та й сто грам знайдеться..." ;))


1   2   3   4   5   Переглянути все