ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
* * *
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
asperitas
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
***
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,

Володимир Каразуб
2024.11.13 13:23
Безвість мови
Літак пролітає немов би минає вічність.
Фасади домів розвернули на північ дахи.
Ти, здається, смієшся без посмішки на обличчі,
І торкаєшся без руки.

І зникає блакить відкриваючи безвість мови,
І виманюють зорі розширити власне вікно.
Там — осяяні

Микола Дудар
2024.11.13 07:28
***
Будь ласочка, і ти оглянись
Заволоко із диму і крові…
Кілька жменьок, дозволь їм уввись
Кілька крапель лиши для Любові

Оминем коли відчай і страх,
І розвіються хмари у небі,
А вже з крові і диму той прах

Микола Соболь
2024.11.13 07:21
Різдвяне
Ховається за листопадом грудень,
шукає вітер схов у димарі,
а білий сніг ще неодмінно буде
і сонце червоніти на зорі,
і Божий день народиться в безденні,
впаде до ніг уже коротша тінь.
Засіється на рік новий із жмені,
в якій змішались жито і ячмінь

Ярослав Чорногуз
2024.11.13 06:57
Провіщає
Як хороше в осінньому саду.
Ще б трішечки тепла мені в долоні.
Дерева у осінньому меду
Завмерли чарівливо на осонні.

Притихлий вітер до землі примерз...
Стоїть незвична тиша урочиста.
А ясен обгорнуся геть увесь

Віктор Кучерук
2024.11.13 05:11
Він
Я від чутого погляд похнюпив
І сидів нерухомо від слів,
Як юнак спотикався об трупи
Та від страху між ними тремтів.
Як зі смертю водив перегони
По уламках зруйнованих стін, –
Як довідавсь про скиди із дронів
І розльоти осколків од мін.

Іван Потьомкін
2024.11.12 18:15
Ігорю Б., невтомному мандрівникові
І знов валізи пакувать...
Здається, пройдено півсвіта,
Та серце, невгамовністю зігріте,
Нізащо не хоче спочивать.
Уже відкрито всі материки,
Та їх він самотужки відкрива для себе:
Поміж реліктових секвой шукає просинь неба,
Змагається із норовом св

Віктор Михайлович Насипаний
2024.11.12 15:10
Жінка - осінь
Ця жінка, ніби осінь золотава.
Ще світла, тепла, щира і ласкава.
Вона така, як осінь ця казкова.
Душа її – феєрія квіткова.

Ця жінка – осінь, пані загадкова.
Вона, як тиша щемна, світанкова.
Хоча життя біжить, як літня злива.

Микола Дудар
2024.11.12 14:09
***
П’ять годин підряд і пішки
І назустріч — п’ять годин…
І згадались крики кішки,
Кілька бутлів сухих вин…

Щось не склалось, зупинились
Ні, щоб вимовить: — Ночліг,
Мізки залишком промили

Олександр Сушко
2024.11.12 12:09
Цілунки
Венері я й Ероту вірний фан,
Хоч нині дід, не хлопчик безбородий.
У щічки цілуватися - лафа,
А в губці - позаземна насолода.

А той, хто не цілується - глупак,
Жаготні цьоми додають наснаги.
Хапай красу ручицями за карк

Юрій Гундарєв
2024.11.12 10:55
Плани і справи
Кілька хвилин на початку дня
розмірковуй про свої плани.
Хай буде справа лише одна,
але зроблена - бездоганно.

Я і не думав писати цей вірш -
спочатку було нецікаво,
коли справи є важливі більш…

Віктор Кучерук
2024.11.12 07:48
* * *
Сповита темрявою тиша.
Земного спокою доба.
Поснули в теплих нірках миші,
Кота позбавивши забав.
Згустіла швидко ніч осіння.
Хитання тіней мовчазних, –
І безкінечні сновидіння,
Чи напівсонний стан без них.

Микола Соболь
2024.11.12 06:40
Пир чуми
– Скажи, інь чи янь?
– У чому різниця?
– Ти, просто поглянь, –
гуляє столиця,
пирує під час чуми.
Злетілись круки
з кремлівської вежі,
а тим залюбки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші / Грен(ь)Ки

 Серпантинно-спіральне
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-03 20:22:32
Переглядів сторінки твору 19162
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 12:58:06 ]
Мудро і болісно. Скільки змісту всього у чотирьох рядках!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 15:27:25 ]
Дякую :)
Та ці думки кожного відвідують - за особистим графіком, звичайно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-04 13:01:42 ]
Мадам! Вам як чуждому нам сословію нєвєдомо можєт бить, что стойкоє прєодолєніє всєх жизнєнннних трудностєй являєтся залогом вєрному служєнію ідєалам бєскласового общєства, общєства нашєго будущєго. Общєства в катором нє будєт угнєтєнія чєловєком жєнщіни!
А пасєму, дарагая таваріщь мадам фараонша, ви находітєсь под защітой крістально чістого, вєрного завєтам рєвалюціі і єго вєрного бойца!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 15:19:51 ]
(Обережно відбираючи АКМ і червоне знамено)
- Ви б, пане-товаришу, частіше з лісу визирали... Я розумію, шо там повітря чисте і всякі грибочки-ягодки да цвіточки-лютіки, але тут у нас тим часом таке вже "общество" побудували, шо тільки "ой"...
Я, звичайно, безмежно вдячна за "защіту", але покажіть-но мені того "чєловєка", який би спромігся мене "поугнєтать" хоч один день! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-04 13:06:32 ]
Та хіба в нашому світі, в нашому краї є щось миліше серцю ніж жінка, в туфлях з страусиної шкіри яка прошкує яром, збиваючи поодинокі бабки і балабушки і ковтаючи сльози злості?
Ні, нема, нема вже таких ярів, лишенько!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 15:22:56 ]
Сашо, не рвіть собі серце. Тих ярів - до фіга, жінок у них - ще більше... От із туфлями зі страусиної шкіри - пока напряжонка, але страусячі ферми в Україні вже є, так що скоро і про цей дефіцит забудемо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 11:27:53 ]
О, як тут у Вас , Нуілі, велелюдно!
Як завжди.:))
А ще Юлю - "прорвало". І я цьому радий, а то вона останнім часом на себе не дуже похожа була...
Гадюки, мідянки, вужі і інші плазуни мені подобаються. Під сарайчиком живе приручена велика ящірка. Коли появляюся, вона чує, вилазить і дивиться на мене. Беру ніжно в руки. У спеку її боки чудно ходять ходуном. Хапає своїми кігтиками пальці і завмирає. Чухаю її спину і хвіст. Наливаю води у кавраточку, опускаю, щоб напилася. Ще бувало залізе вся у воду, розхлюпає і сховається під сарай...

"...ради чого?!" Перше, що приходить на думку, то для ДИТИНИ!!!
Сподобалося, Нуілі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 22:08:20 ]
Нічого собі у вас "домашня тваринка"... Не знаю, чи була б я рада такій - боюся плазунів, сни зі зміями - найнеприємніші, мабуть, з усіх... Правда, у нас такі "звірі" й не водяться - до мене хіба що котенята сусідські злазяться :)
"Для дитини" - так, звичайно, але все одно це - земне, плинне... скільки не забивай ним голову, а на небо глянеш - і знов думаєш: нащо це все? І я, і життя моє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 21:19:08 ]
Як Ваше дорогоцінне?
Виздоровлюйте, Нуілі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 15:35:03 ]
І все-то ви бачите, і все-то ви знаєте... ;)
Дякую, вже майже здорова :) І все завдяки Юлі - вона, бідолашна, під дощем по місту бігала, ліки для мене шукала :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-10 18:02:18 ]
Нуілі!
Отак, насправді, проявляють себе справжні Друзі!
Не тоді, коли вишнячок чи слив"яночка та ги-ги, а коли у гарячці і ніби хтось розібрав на гвинтики і ні рукою ні ногою, а голова, як чавун із печі...
А хтось у дощ чи ожеледицю принесе ліки...
Забираю свої слова (маячню) про догану і заслання Юлі у фіорд.
"Піду покараю себе трохи" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 20:35:17 ]
"за що" і "ради чого" це наче здається одне й те саме?

*чурхає за вухом Степана*

а може "ради кого" - ну, для різноманіття



свіжі уклінності... .



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:28:23 ]
Ну да, "за що" і "ради чого" - одне й те ж, тільки на різних ступенях (стадіях?) розвитку. А між ними було "ради кого"... тільки ж ця ниточка обтинається найлегше.
(Стьопка розплющує одне око (жовте), далі друге (голубе), вдячно муркоче, потім вивертається і підставляє живіт: отуточки ще почухайте... ага... і шийку ще ;)) )
Уклін у відповідь (правда, не дуже глибокий, бо навсидячки - горіхи лущу. Пригощайтесь - он у духовці вже ціле дечко підсмажених :) )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:37:43 ]
*вдячно жуючи, але! не плямкаючи.. .*

стадія розвитку інтересна річ -
спочатку не знати "за що"
потім не знати "ради кого"
а потім чи зрештою "ради чого"

*надто захоплюється горіхами і павутинка думки лусь*

*обривається.. .*

Стьопа тихо сопе з-за ліжка
(а може це післягоріховий спецехфект?)

*хм*

*вдячно жує..*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:51:06 ]
Втішає, що у всіх цих стадіях присутня хоч одна константа: "не знати" :))
А плямкати у нас можна - он Стьопка собі в цьому задоволенні не відмовляє...
За павутинку не переживайте, я вам павучка позичу - відремонтує... тих думок ще буде й буде, а от горіхів цього року вродило малувато...
(долучається до стьопиного сопіння і тихо сповзає за ліжко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:54:11 ]
*замислюється, дожовуючи*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 02:51:34 ]
а мені лапки зайві, бо у 3 і 4 рядку пряму мову виділено двокрапками)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 14:25:59 ]
Та можна і взагалі без розділових знаків, читачі й так зрозуміють, але я - прихильниця традиційної пунктуації :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 20:39:55 ]
А двері ж не засунуто
І віконниці відкрито...
Прямо та обережно ступаючи,
Борозною - не зтужавілою
Чи "серпантинно-спірально"
Добра Жінка може завітає...
"Говоріть до Неї"...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:13:08 ]
Нє, таки не вмієте ви запрошувати в гості. Тре' отакечки: "Заходь-но, жінко добра, у мене тут припасений шмат почеревини з часником, та й сто грам знайдеться..." ;))


1   2   3   4   5   Переглянути все