ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
Нові зморшки
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Щодо скарбів Мідаса
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
Спека
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані…
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
***
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
* * *
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Кілька епізодів з «Київської козаччини» 1855 року
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
Ей добрий час (The Jimi Hendrix Experience)
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Країна потвор
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
***
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Славень з України
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше...
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Згадка про вагон і перон
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ПОЛОН

Світлані Драган,
художниці

Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-05 09:27:41
Переглядів сторінки твору 8503
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 10:04:36 ]
навіть не знаючи Світлани і не бачивши її картин, я вже її люблю - завдяки твоєму віршу.
лиш "з перстами" трохи важко прочиталося, але "з руками" - некрасиво, напевне "з перстами" - все-таки найкращий варіант, бо додає картинці таке цікаве забарвлення...

от цікаво було б почитати твої сучасні вірші - якщо ти, почавши писати, такі гарні речі створював, то що тепер? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 10:09:11 ]
Дякую, Олю! Але цей - не з перших моїх віршів. це вже друга половина мого творчого шляху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 10:14:38 ]
не спіши казати "половина") - всі половини ще попереду)
натхнення тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 10:25:01 ]
мав на увазі лише даний момент.
І дякую за побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 10:16:03 ]
а ти ж, Олю - одна з чотирьох, що прочитали мою "Цензуру!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 10:51:08 ]
Чудово, Ярославе! Які слова зумів підібрати... А я ось не можу таких, рівнозначних, щоб висловити своє враження від вірша, від того як делікатно і глибоко ти розкрив образ героїні...
Вражена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 11:41:13 ]
Дякую, Любо, за такі теплі і щирі слова! Ти підібрала їх!) Дуже вдячний тобі за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 11:16:55 ]
Мені подобається природність вашого вірша, Ярославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 11:35:08 ]
Дякую, Сін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-05 12:15:16 ]
Ярику, так майстерно, так гарно, так пронизливо про художницю Світлану Драган! Добре, що вона не розчарувалася в житті. Добре, що реалізовується у творчості, що зуміла знайти себе. Поезія пронизує, перебирає всі струни серця, душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 13:46:03 ]
Дякую, Маріанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 12:16:40 ]
Дуже проникливо і майстерно.
Отримала справжнє задоволення від Вашої поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 13:46:37 ]
Дякую, Оленко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 12:29:37 ]
так ритмічно і емоційно... гарний вірш.
маю одну пропозицію "ввижалася в вікні " поміняти на "ввижалась у вікні", видається мені, що буде плавніше. але то таке не вельми важливе.:о)
дякую за емоції!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 12:52:42 ]
Дякую, Яринко!
А з тим "ввижалась" - мабуть ви праві. І справді плинніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 14:16:03 ]
гарно, але що таке "ослуханості"? це те саме що російською "ослушаться"? якщо так, то я не певен, що це слово має право на життя, дуже схоже на звичайну кальку.
Світ замикався в полоні спротиву візка? Полоні спротиву візка... штучно, не дуже природно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 15:09:47 ]
Дякую, Сергію за відгук!
Я не дуже сильний в російській. Мені ближча польська.
Може я й не правий, але я не вважаю, що поетична мова обов"язково мусить бути настільки ж природньою як розмовна мова. Більше того, вважаю нормальним розвивати цю мову, створюючи (чи швидше всього повертаючи до вжитку загублені слова), зміст яких відчувається інтуїтивно. Бо погодьтеся, що ненормально було б, якщо б мова розвивалася лише за рахунок сленгу чи якихось технічних слів. Та не мені і не вам це розказувати. Я впевнений, що ви це розумієте краще мене.
А ослуханість - це іменник від слова "ослухатися", тобто, непідкорятися.
Тому "ослуханість ніг" і "спротив візка" тут і характеризують цей найжорстокіший людський полон - непідвладність власного тіла і залежність від чужородного нам залізяччя. А спротив - це ще й ворожість нашого пострадянського побуту до людей з обмеженими можливостями. Уявіть собі лише - як з тим візком заїхати в нашу середньостатистичну квартиру деколи з непрацюючим ліфтом чи (не дай Боже!) в громадський туалет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 15:28:15 ]
от "ослухатися" якраз і є калькою з російської мови. І я не впевнений, що калькуючи російські слова, ми розвиваємо мову... Це дуже дискутабельний і непростий момент.

"А спротив - це ще й ворожість нашого пострадянського побуту до людей з обмеженими можливостями. Уявіть собі лише - як з тим візком заїхати в нашу середньостатистичну квартиру деколи з непрацюючим ліфтом чи (не дай Боже!) в громадський туалет."

Мені вже трохи аж незручно повторювати одне й те саме сто п*ятдесятий раз))))), але: Те, що Ви хотіли написати - одне; Те, що написали - друге; Те, що у Вас читають - третє, четверте, сто вісімнадцяте відповідно... Пояснювати образи, намагатись переказувати їх прозою, тлумачити - це все одно що пояснювати анекдот. Після цього він стане несмішним. Так само й у поезії. Текст - самостійно існує в просторі, відірвано від Вас, автора. Тлумачити його - означає зізнаватись, що в ньому чогось не вистачає, якщо він потребує тлумачень. Текст повинен говорити сам за себе. А якщо він не говорить, чи говорить плутано, туманно, недостатньо чітко, то Ваші пояснення нічого не врятують, бо вони - окремо, а текст - окремо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 15:38:35 ]
Сергію. це я тільки вам пояснив).
Бо іншим все це напевно зрозумло, раз не перепитували, а говорили, що всі слова дуже влучні.
Нескладно щось і поміняти... але - для чого? Хіба цікава поезія, коли все розжовано, щоб лише проковтнути?(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 15:45:16 ]
А на рахунок нашого ґенетичного страху русизмів також скористаюся тим, про що вже я говорив.
А щоб пояснити свою позицію стосовно русизмів (може й спірну, але погодьтеся, що )я маю право мати свою думку) - процитую вам те, що вже писав в одній з дискусій на цю тему.

"...я не хочу виродити свою рідну мову до рівня есперанто. Особливо, щоб і близько не пахло словами, які нагадують російські. )Я - за співжиття діалектних, іншомовних, всяких цікавих "ізмів", і навіть "русизмів", які прижилися (Боже, що він верзе! (Грені нервово п"є валер"янку))і живуть паралельно з українськими словами, не загрожуючи їм, а тільки відображуючи якісь реалії сучасних мовних процесів. Це нормально! Так є у всїх світових мовах. Хоч я й трохи розумію тих, хто живе в двомовному середовищі і відчуває постійний страх і спротив поглинанню рідної мови мовою російською. Але для мене особисто, російська - всього лише одна з багатьох світових мов. Така ж як польська, португальська чи конкані. І в мене деколи навіть появляється бажання повернути деякі слова, які вийшли з української - і прижилися в російській як блудних синів. Бо чим багатша мова - тим це для неї (та й для нас - літераторів) - це краще."