ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
***
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
У пошуку логіки
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
Галюцинації віртуальної дійсності
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Чарівна мить
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
Прихід
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
* * *
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Першій дівчині, яку любив (The Incredible String Band)
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
Земноводні
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Лише повертайся
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Битва під Підгайцями 1667 року
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
* * *
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Рання осінь
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Кому вниз
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
* 28 *
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
Одеса: удар по пологовому будинку
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ПОЛОН

Світлані Драган,
художниці

Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-05 09:27:41
Переглядів сторінки твору 8787
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 10:04:36 ]
навіть не знаючи Світлани і не бачивши її картин, я вже її люблю - завдяки твоєму віршу.
лиш "з перстами" трохи важко прочиталося, але "з руками" - некрасиво, напевне "з перстами" - все-таки найкращий варіант, бо додає картинці таке цікаве забарвлення...

от цікаво було б почитати твої сучасні вірші - якщо ти, почавши писати, такі гарні речі створював, то що тепер? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 10:09:11 ]
Дякую, Олю! Але цей - не з перших моїх віршів. це вже друга половина мого творчого шляху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 10:14:38 ]
не спіши казати "половина") - всі половини ще попереду)
натхнення тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 10:25:01 ]
мав на увазі лише даний момент.
І дякую за побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 10:16:03 ]
а ти ж, Олю - одна з чотирьох, що прочитали мою "Цензуру!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 10:51:08 ]
Чудово, Ярославе! Які слова зумів підібрати... А я ось не можу таких, рівнозначних, щоб висловити своє враження від вірша, від того як делікатно і глибоко ти розкрив образ героїні...
Вражена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 11:41:13 ]
Дякую, Любо, за такі теплі і щирі слова! Ти підібрала їх!) Дуже вдячний тобі за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 11:16:55 ]
Мені подобається природність вашого вірша, Ярославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 11:35:08 ]
Дякую, Сін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-05 12:15:16 ]
Ярику, так майстерно, так гарно, так пронизливо про художницю Світлану Драган! Добре, що вона не розчарувалася в житті. Добре, що реалізовується у творчості, що зуміла знайти себе. Поезія пронизує, перебирає всі струни серця, душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 13:46:03 ]
Дякую, Маріанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 12:16:40 ]
Дуже проникливо і майстерно.
Отримала справжнє задоволення від Вашої поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 13:46:37 ]
Дякую, Оленко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 12:29:37 ]
так ритмічно і емоційно... гарний вірш.
маю одну пропозицію "ввижалася в вікні " поміняти на "ввижалась у вікні", видається мені, що буде плавніше. але то таке не вельми важливе.:о)
дякую за емоції!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 12:52:42 ]
Дякую, Яринко!
А з тим "ввижалась" - мабуть ви праві. І справді плинніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 14:16:03 ]
гарно, але що таке "ослуханості"? це те саме що російською "ослушаться"? якщо так, то я не певен, що це слово має право на життя, дуже схоже на звичайну кальку.
Світ замикався в полоні спротиву візка? Полоні спротиву візка... штучно, не дуже природно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 15:09:47 ]
Дякую, Сергію за відгук!
Я не дуже сильний в російській. Мені ближча польська.
Може я й не правий, але я не вважаю, що поетична мова обов"язково мусить бути настільки ж природньою як розмовна мова. Більше того, вважаю нормальним розвивати цю мову, створюючи (чи швидше всього повертаючи до вжитку загублені слова), зміст яких відчувається інтуїтивно. Бо погодьтеся, що ненормально було б, якщо б мова розвивалася лише за рахунок сленгу чи якихось технічних слів. Та не мені і не вам це розказувати. Я впевнений, що ви це розумієте краще мене.
А ослуханість - це іменник від слова "ослухатися", тобто, непідкорятися.
Тому "ослуханість ніг" і "спротив візка" тут і характеризують цей найжорстокіший людський полон - непідвладність власного тіла і залежність від чужородного нам залізяччя. А спротив - це ще й ворожість нашого пострадянського побуту до людей з обмеженими можливостями. Уявіть собі лише - як з тим візком заїхати в нашу середньостатистичну квартиру деколи з непрацюючим ліфтом чи (не дай Боже!) в громадський туалет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 15:28:15 ]
от "ослухатися" якраз і є калькою з російської мови. І я не впевнений, що калькуючи російські слова, ми розвиваємо мову... Це дуже дискутабельний і непростий момент.

"А спротив - це ще й ворожість нашого пострадянського побуту до людей з обмеженими можливостями. Уявіть собі лише - як з тим візком заїхати в нашу середньостатистичну квартиру деколи з непрацюючим ліфтом чи (не дай Боже!) в громадський туалет."

Мені вже трохи аж незручно повторювати одне й те саме сто п*ятдесятий раз))))), але: Те, що Ви хотіли написати - одне; Те, що написали - друге; Те, що у Вас читають - третє, четверте, сто вісімнадцяте відповідно... Пояснювати образи, намагатись переказувати їх прозою, тлумачити - це все одно що пояснювати анекдот. Після цього він стане несмішним. Так само й у поезії. Текст - самостійно існує в просторі, відірвано від Вас, автора. Тлумачити його - означає зізнаватись, що в ньому чогось не вистачає, якщо він потребує тлумачень. Текст повинен говорити сам за себе. А якщо він не говорить, чи говорить плутано, туманно, недостатньо чітко, то Ваші пояснення нічого не врятують, бо вони - окремо, а текст - окремо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 15:38:35 ]
Сергію. це я тільки вам пояснив).
Бо іншим все це напевно зрозумло, раз не перепитували, а говорили, що всі слова дуже влучні.
Нескладно щось і поміняти... але - для чого? Хіба цікава поезія, коли все розжовано, щоб лише проковтнути?(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 15:45:16 ]
А на рахунок нашого ґенетичного страху русизмів також скористаюся тим, про що вже я говорив.
А щоб пояснити свою позицію стосовно русизмів (може й спірну, але погодьтеся, що )я маю право мати свою думку) - процитую вам те, що вже писав в одній з дискусій на цю тему.

"...я не хочу виродити свою рідну мову до рівня есперанто. Особливо, щоб і близько не пахло словами, які нагадують російські. )Я - за співжиття діалектних, іншомовних, всяких цікавих "ізмів", і навіть "русизмів", які прижилися (Боже, що він верзе! (Грені нервово п"є валер"янку))і живуть паралельно з українськими словами, не загрожуючи їм, а тільки відображуючи якісь реалії сучасних мовних процесів. Це нормально! Так є у всїх світових мовах. Хоч я й трохи розумію тих, хто живе в двомовному середовищі і відчуває постійний страх і спротив поглинанню рідної мови мовою російською. Але для мене особисто, російська - всього лише одна з багатьох світових мов. Така ж як польська, португальська чи конкані. І в мене деколи навіть появляється бажання повернути деякі слова, які вийшли з української - і прижилися в російській як блудних синів. Бо чим багатша мова - тим це для неї (та й для нас - літераторів) - це краще."