Гарний вірш, Богдане!)
Але остання стрічка досить відчутно вибивається з ритму.
Думаю, що можна її підправити.

Дякую, Ярославе. З ритмом задумував саме так - ключовий рядок трохи виокремити. Хоча ще подумаю.

Я згоден із Ярославом, і тут є тонший нюанс...

Я вже, переглядаючи Ваші вірші, бачив, що існують дописувачі, які буцімто не можуть осягнути авторської думки. І цим дописувачам доводиться писати про щось вторинне, якщо не про своє.
А я днями вже не розвантажую цеглу на Корчуватому, а займаюсь укладанням угод, що потребує особливої уваги до стилістики, до форм і до грамотності у цілому.
Приблизно у такому аспекті я розглядаю і вірші.
"обі́руч " і "обру́ч" - цікава авторська знахідка або пробна куля, що адресована читачу. Сприйметься чи ні? І як саме? Особисто я у роздумах. Ще існує і прислівник "о́бруч". А побудова фрази зрозуміла...
Звертання до біблейської тематики - це доволі розповсюджене явище. І сміливий крок.
Існують такі кроки, які не всіма однаково трактуються, а потім виявляється, що людина була розвідником або політиком тонкої і високоплітичної гри.
Так буває і у поетів.
Тому я намагаюсь не критикувати, а занурюватись у роздуми. А замислюватись, НМСД, є над чим. Складна тема, а вірш лаконічний. Щоправда, збіг приголосних заліз. "ГеН_ВДалині". Читається важкувато.

З повагою,
Г.С.

Пане Іване, Ви мене заінтригували. Нюанси у вірші справді є, але що спало на гадку Вам?
Шановний Гаррі, пробних куль у моїх віршах - хоч відбавляй! І ще одне: живемо в час підтекстів!Збігом приголосних деколи грішу, бо до появи в Поетичних майстернях не вважав це за гріх.