ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.26 09:30
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно

Охмуд Песецький
2026.06.26 07:57
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...

Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,
Загнати у життєвий лабіринт.

Віктор Кучерук
2026.06.26 07:32
На берегах минулого сліди
Моїх, на жаль, непослідовних кроків, -
На берегах минулого - плоди
Не дуже добре вивчених уроків.
На берегах минулого - весна
І невичерпне джерело натхнення, -
На берегах минулого ясна
Пора завжди очікує на мене.

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Круки волають, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць

хома дідим
2026.06.25 08:44
як написав поет
не потрібно елегій
ні про життя
ні про смерть
серед шипшини цієї
півоній черемхи
ширяють птахи
розмаїто незмінні

Ігор Шоха
2026.06.25 08:20
Як неминучі дні ясні
і мимолітні темні ночі,
так моя доля уві сні
являє світло-карі очі,
так тінь її із висоти –
із піднебесся за рікою
іще вітається зі мною,
забувши спалені мости.

Ірина Вовк
2026.06.25 06:28
Розділ ІV. ВЕСІЛЬНИЙ ВІВТАР ТА ЗОЛОТА КЛЯТВА Травневий день у Реймсі 1051 року дихав грозою. Свинцеві хмари чіплялися за гострі шпилі величного собору, а повітря було таким густим, що здавалося, ніби його можна різати мечем. Французька знать та єписко

Віктор Кучерук
2026.06.25 06:25
Лиш почувся грому гуркіт,
Як метнувся пес у будку,
Де, згорнувшись у клубочок,
Ліг налякано в куточок,
Бо давно, з причин відомих,
Він боїться навіть грому.
25.06.26

Марія Дем'янюк
2026.06.24 14:44
Цілувало сонечко пальчик немовляти,
А воно сміялося — це мені від тата.

Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.

Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.

Олена Побийголод
2026.06.24 13:39
Олексій Сурков (1899-1983)

В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.

Борис Костиря
2026.06.24 13:25
Порину в сон чудовий і величний
Без страхітливих тюрем і тортур.
Чарівний птах у майбуття покличе,
Де вже нема маркізи Помпадур,
Де сяє світ новий, багатоликий,
Де розвалився споконвічний мур.

Нарешті висплюсь після злої битви,

Ірина Вовк
2026.06.24 11:13
Розділ ІV. ПЕРША ЗУСТРІЧ: ЗІТКНЕННЯ ДВОХ СВІТІВ «Травень розсипав цвіт над Реймсом, кам’яні химери застигли у німому подиві. Вона йде по кубах холодного каміння, двадцятирічна весна у вишитих шатах. Поруч – король, сивий від битв і років, дивиться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Палітра

Жовтень.
Пророцтва поволі забудуться.
Ти віддаляєшся, як корабель...

Сін Семілья

Образ твору Умбра.
Земля на загибель приречена.
Все переповнено серцебиттям.
Кожне навзаєм римоване речення –
самодостатнє свідоцтво життя.

Вохра.
Повітря, окроплене ладаном,
перед дорогою трохи хмільне.
У словоплетиві, нами розкраденім,
запам'ятай не поетом мене.

Кобальт.
Цей берег під небом знеболеним
вже не розгледіти із корабля.
Я почуваюсь покинутим Ґолемом,
що забуває для чого земля.

Кадмій.
Без чого я тільки не житиму,
тільки – мій Господи! – не забирай,
в місті, небесним по золоту шитому,
жінки, яка проведе мене в рай.

З вдячністю за вдячність...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Boswellia sacra


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-14 10:34:22
Переглядів сторінки твору 22441
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 22:15:06 ]
та перстань, які там гнівання-образи.
росте - значить росте.
наливаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 22:25:51 ]
О, це по-мужиканськи.
(тягнеться до слоїка з квашеними помідорами)
Люб, ти шо п`єш?
Треба коріння кадмію обмити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 22:47:56 ]
ну, так-так, "двох глухо-сліпо-німих". причому, обидва - це ти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 22:49:08 ]
я п"ю все, шо Татчин може налити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 22:55:24 ]
ще й на трьох :)
оце я розумію-літературна полеміка з пізнавальними нотками)
і я біля вас повчилася троха.
а і ще додаю свій плюсик за вибрану Сергієм структуру вірша із заголовним словом катрена у окремому рядочку. Це додає акценту висловленій думці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 23:09:55 ]
Як ледь підпитий джентельмен -
знову уступаю поважній дамі,
яку даремно у чому-небудь переконувати. :)
То вона така, що не перебирає -
мені попрошу Реммі_а_ля_Бурачанка - пор фавор.
:P


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 01:24:27 ]
ви шо, вже всьо випили без мене... /угрожающе/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 20:59:43 ]
...йду геть! дискусія якась... уникаю...
чи не занадто лопати? копати - не мій стиль. усе сказане автором - на розсуд самого автора!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 21:32:52 ]
та, загалом, ніякої дискусії. так... мєждусобойчик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 22:00:47 ]
...та я й бачу...( :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 23:24:09 ]
Мені аж якось невдобно за себе стало... Ото зайшла на сторінку Сін Семільї - а там, як і полагаєцця, сін_ом пахне... і все доречно, кожна травичка (себто вірш) - на своєму місці, розкішний такий гербарій... Сюди заглянула (під віршем коментів ще зовсім трошки було) - о, ведмедик! А поруч - така собі "розмальовка"-вірш. Майже дитяча кімната, тільки вірш недитячий, такий - нарешті! (пардон) - татчинський... А кольори - ну це ж класна знахідка! Стоїш і дивишся, як художник бере фарбу - задає настрій - і ось уже готова картина... друга... третя...
І чого мені все ясно? Якась я неправильна... :(
(виходить, зітхаючи згорьовано і бурмочучи щось собі під ніс)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 00:19:25 ]
просто вохряний ведмедик із кадмієвим вікном додали пояснення)))
ви саме така, не йдіть) тут затишно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 01:26:49 ]
ага-ага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 01:26:25 ]
от, блін, аж відлягло. автор думав, що він один такий - кольорово збочений.
дякую, Гренуіль:)


1   2   3   4   Переглянути все