ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,

Світлана Пирогова
2025.10.25 21:03
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.

Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Палітра

Жовтень.
Пророцтва поволі забудуться.
Ти віддаляєшся, як корабель...

Сін Семілья

Образ твору Умбра.
Земля на загибель приречена.
Все переповнено серцебиттям.
Кожне навзаєм римоване речення –
самодостатнє свідоцтво життя.

Вохра.
Повітря, окроплене ладаном,
перед дорогою трохи хмільне.
У словоплетиві, нами розкраденім,
запам'ятай не поетом мене.

Кобальт.
Цей берег під небом знеболеним
вже не розгледіти із корабля.
Я почуваюсь покинутим Ґолемом,
що забуває для чого земля.

Кадмій.
Без чого я тільки не житиму,
тільки – мій Господи! – не забирай,
в місті, небесним по золоту шитому,
жінки, яка проведе мене в рай.

З вдячністю за вдячність...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Boswellia sacra


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-14 10:34:22
Переглядів сторінки твору 21072
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.197 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 22:15:06 ]
та перстань, які там гнівання-образи.
росте - значить росте.
наливаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 22:25:51 ]
О, це по-мужиканськи.
(тягнеться до слоїка з квашеними помідорами)
Люб, ти шо п`єш?
Треба коріння кадмію обмити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 22:47:56 ]
ну, так-так, "двох глухо-сліпо-німих". причому, обидва - це ти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 22:49:08 ]
я п"ю все, шо Татчин може налити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 22:55:24 ]
ще й на трьох :)
оце я розумію-літературна полеміка з пізнавальними нотками)
і я біля вас повчилася троха.
а і ще додаю свій плюсик за вибрану Сергієм структуру вірша із заголовним словом катрена у окремому рядочку. Це додає акценту висловленій думці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 23:09:55 ]
Як ледь підпитий джентельмен -
знову уступаю поважній дамі,
яку даремно у чому-небудь переконувати. :)
То вона така, що не перебирає -
мені попрошу Реммі_а_ля_Бурачанка - пор фавор.
:P


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 01:24:27 ]
ви шо, вже всьо випили без мене... /угрожающе/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 20:59:43 ]
...йду геть! дискусія якась... уникаю...
чи не занадто лопати? копати - не мій стиль. усе сказане автором - на розсуд самого автора!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 21:32:52 ]
та, загалом, ніякої дискусії. так... мєждусобойчик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 22:00:47 ]
...та я й бачу...( :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 23:24:09 ]
Мені аж якось невдобно за себе стало... Ото зайшла на сторінку Сін Семільї - а там, як і полагаєцця, сін_ом пахне... і все доречно, кожна травичка (себто вірш) - на своєму місці, розкішний такий гербарій... Сюди заглянула (під віршем коментів ще зовсім трошки було) - о, ведмедик! А поруч - така собі "розмальовка"-вірш. Майже дитяча кімната, тільки вірш недитячий, такий - нарешті! (пардон) - татчинський... А кольори - ну це ж класна знахідка! Стоїш і дивишся, як художник бере фарбу - задає настрій - і ось уже готова картина... друга... третя...
І чого мені все ясно? Якась я неправильна... :(
(виходить, зітхаючи згорьовано і бурмочучи щось собі під ніс)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 00:19:25 ]
просто вохряний ведмедик із кадмієвим вікном додали пояснення)))
ви саме така, не йдіть) тут затишно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 01:26:49 ]
ага-ага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 01:26:25 ]
от, блін, аж відлягло. автор думав, що він один такий - кольорово збочений.
дякую, Гренуіль:)


1   2   3   4   Переглянути все