ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Суголосся
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
Серпень
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Лімерики нашого блогера
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
040826
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
* 162 *
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
* * *
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
1960. Доброго ранку!
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
Тільки так, а не інакше
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
"СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ…" (продовження 4)
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
* * *
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Відьма - хижак
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
У первіснім світлі
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
Вісті від Харона
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Лімерики F 2
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.

Володимир Мацуцький
2026.08.03 12:19
Народе, встань!
Народе, встань!
Лише тобі належить право
убити ворога
і знищити катів.
Ти є – країна, і ти є – держава.
Вставай – і піднімай братів.
Крокуй вперед –
І біль , і страх здолаєм,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Палітра

Жовтень.
Пророцтва поволі забудуться.
Ти віддаляєшся, як корабель...

Сін Семілья

Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Boswellia sacra


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-14 10:34:22
Переглядів сторінки твору 22859
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 10:46:15 ]
Супер!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 10:48:22 ]
думаєте? нема щоб рознести по камінчику...
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 11:03:14 ]
Сергію,причепитися можна й до стовпа.) Але це не той випадок. Бо коли читаєш такі чіткі і вишукані (як на мій смак) рядки - думаєш про позитивне... і дякую за прогулянку моїми віршами.
по-перше, дуже підняли мою самооцінку.
а по-друге, було відчуття руху якогось підводного човна, який час від часу виходить на поверхню (і посилає якісь коменти). Дуже дякую за справедливі зауваги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 18:35:34 ]
всіда пажалуста!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 10:47:57 ]
Красиво, сказав би навіть - афористично.

Я почуваюсь римованим Ґолемом,
що забуває для чого земля.

Я 4 рік граю у World of Warcraft. Там теж є всякі големи. Тому ці рядки для мене особливо близькі. Жартую.))))))

А насправді - я пробував читати і з підзаголовками, і без них. Особливої різниці не побачив. Хіба що без підзаголовків прозоріше і класичніше, а з ними - незвичніше. Мені це знову ж таки нагадує WOW - там є традиція вішати мітки на об*єкти.)))))

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 10:51:32 ]
дякую вам, Сергію.
це не підзаголовки. це, так би мовити, відірваний шматочок першого рядка, який є кольоровою міткою строфи. мені видає, що без них рядку не доставатиме цих двох складів.

цікаві у вас порівняння-паралелі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 11:00:41 ]
а потім - це щоб зберегти розмір першоджерела.
я спочатку хтів /рефреном/ використати виключно попсову вохру, але так /видає/ цікавіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 11:04:05 ]
Умбра. Охра... Кобальт. Сароніт. Етерній. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-14 11:35:44 ]
глауконіт, вівіаніт :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 13:40:00 ]
Мій син теж грає (катаклізм). Може, завдяки вам і поезію почне читати. Кажу йому, що граєте у ту саму гру, а він мені: "О, додай його в друзі!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 15:31:26 ]
Ну ось і я про це ж - це "ці мітки" зайві (це ж не псяча натура) :_), бо невикликають жодних асоціацій -
що і у твоєму варіанті, що і в назвах віршів авторки. Мені чомусь це нагадує інше -
назви які деколи автори подають англійською - а відкриваєш - текст іде рідною...
Так би мовити - інадорнає тєла, ось.
Ладно, іду кавусі ковтну.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 17:04:19 ]
ПСи
Про закінчання....
Сергійку,
А ти певний що то буде рай?
На нього хіда треба ще заслужити, нє?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 17:04:56 ]
Ooops... хіба тобто....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 18:21:25 ]
привіт, Юрцю. в мене художня освіта, тому твоє "невикликають жодних асоціацій", в свою чекргу, зовсім не зрозуміти мені. бо для мене це цілий світ: кожен колір зафарбовує строфу своїм відтінком. і це так очевидно, що навіть не знаю як і пояснювати таку очевидність.
а оця твоя цитата "що і в назвах віршів авторки" каже, що ти зовсім не зрозумів задум /чи малюнок першоджерела. там немає окремих віршів. там є один вірш на 4 строфи. і перше слово кожної строфи виокремлено новим рядком. для акцентування. це слово-рефрен. спеціатєльно для тебе пощу "класичний" варіант тексту:

Жовтень. Прозоре тремке павутиння
ніжним осонням лоскоче лице.
Ми цьому жовтневі ніби і винні,
та, достеменно, не віримо в це.

Жовтень. Печальна, як я, Аріадна,
не зупиняючись, нитку плете.
Нитка, просякнута миром і ладаном,
нас - врізнобоки - веде у святе.

Жовтень. Пророцтва поволі забудуться.
Ти віддаляєшся, як корабель.
все, що нагадано, ствердиться-збудеться:
Я залишаюсь чекати тебе.

Жовтень. Мені остаточно не віриться
в люту безвихідь з тупого кута.
Я каменію в порту. І зневіра ця,
як і жіноцтво, наївна й свята.

і мої слова-краски теж не є "назвами" віршів. це зміщене перше слово-ключ до кожного катрена. спеціательно для тебе пощу "класичний" варіант вже свого віршу:

Умбра. Земля на загибель приречена.
Все переповнено серцебиттям.
Кожне /навзаєм/ народжене речення -
самодостатнє свідоцтво життя.

Вохра. Повітря, окроплене ладаном,
перед дорогою трохи хмільне.
У словоплетиві, віршами краденім,
запам'ятай не поетом мене.

Кобальт. Цей берег під небом знеболеним
вже не розгледіти із корабля.
Я почуваюсь римованим Ґолемом,
що забуває для чого земля.

Кадмій. Без чого я тільки не житиму,
тільки - мій Господи! - не забирай,
в місті /небесним по золоту шитому/
жінки, яка проведе мене в рай.

вибач /а заодно і всі/, ти мене "винудив")))

то обов"язково буде рай: жити з цією жвнкою /для ліричного героя/ - значить однозначно заслужити його.

дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 18:48:33 ]
Та то файно, Сергійку, що у тебе така освіта.
У мене батько - художник і я дещо кумекаю в кольорах (десь на генетичному відчутті їх).
Твій вибір назв фарб у конкретному вірші мені не сподобався - чисто на суб`єктивно-сприйнятливому рівні.
Хіба маю право на власну оцінку? Нє?
Але це зовсім нічого не означає. Просто моє сприйняття.
За авторку - я говорив про її плеяду віршів, де кожна назва підігнана під якесь зело.
Мені це теж не сподобалось - то що краще промовчати?
Так і буду робити тоді.
Аби раптом якась моя тінь кого не заділа.
А так - поважаю тебе як автора, хоча не все, що пишеш приходиться до смаку, але то хіба треба би було бути
нещирим - аби думати інакше. Вибачай, коли що не так.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-14 10:53:13 ]
*** Я почуваюсь римованим Ґолемом,
що забуває для чого земля.

Кадмій.
Без чого я тільки не житиму,
тільки - мій Господи! - не забирай,
в місті, небесним - по золоту шитому,
жінки, яка проведе мене в рай..*** -

чуттєво
щиро
емоційно





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 10:59:02 ]
дякую вам, Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 10:58:24 ]
чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 11:01:01 ]
сенкс, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 11:12:42 ]
О, віршована табличка елементів Менделєєва, приправлена палітрою кольорів - це здорово) уявляєш який потужний цикл можна написати?) Посібник для юного хіміка..)
Насправді дуже тонко, тремко, натяками. Мені сподобалось і про кольорове шитво, і про Ґолема, і структура вірша, і метафори, і посвята. На жаль, не знайома ще з творчістю СС, тому "умбра" для мене гарно звучить, але слово невідоме.
Кобальтовий берег здалеку, як це знайомо, щем тривалої подорожі, передчуття зустрічі й невідомості чекань..
Чекаю продовження.


1   2   3   4   Переглянути все