ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Сарна
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я і ніч
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Запах
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Катарсис
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Неконтакт. Драматична трагікомедія.
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
* * *
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 12)
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Як заздрісна подруга ледь дівчину зі світу не звела
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Псяче Сопіння (Frank Zappa)
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
Купальський віночок біженки
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 *****
пусте колосся, змучена земля,
непересічна ніч, лайливі стебла,
липневий дощ своє вже відгуляв,
свого вже натрусив по саму греблю,

по вінця, по самісінький розмай,
шаленство пересичене шаманством,
аж задихався, я тебе пізнав,
я тебе вибрав, як солодку паску;

самотні, сумом виснажені дні
на відривнім календарі абатства,
я закохався, знемощів, на дні
пустелі слізний, а навколо паства

таких, як я, примарних; бо сердець
не вистачить, щоб кров всю розігнати,
п’ю горобинно, квітне барвінець,
блакить кричить несамовито; з ката

на мертве тіло захололий піт
зайшовся, наче хоче оживити,
кохано, я кохаю сотні літ
тебе, вмирав і воскресав, коли ти

не знала, що я є, що я стою
любов охороняючи від лиха,
ось моє серце, ось від нього ключ,
кохано, я кохаю тебе, крихто;

як може тільки вершник покохать
безкрає небо на безкраїй плоті,
як колихались язики багать
і обгортали ніч шалено, „годі!”, –

кричали ненависники, а ми
наосліп в закаблуки йшли навіщось,
поет напише про любов томи,
а ми рядок, що переважить вічність.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-10-17 12:58:09
Переглядів сторінки твору 2336
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-17 16:09:16 ]
*** непересічна ніч, лайливі стебла,*** -
сподобались ці стебла ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 18:38:07 ]
дуже цікаві, часом - аж надто вже непересічні, сміливі образи. Несподіваний кут зору на речі. Але технічна недбалість, яку Ви часто собі дозволяєте, загрожує все зіпсувати. Особливо - рими. більшість з них не сприймаються. Хоча в деяких рядках чується голос справжнього природного сильного поета:

по вінця, по самісінький розмай,
шаленство пересичене шаманством

Але текст потребує коректури, і дуже серйозної.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 21:21:19 ]
Мені не хотілось би намагатись доводити протилежне, але я не можу сказати, що рими не сприймаються. Мабуть, так само як і твір, рими теж мають свого читача. Я є одним з них. Вслуховуюсь у деякі: "Земля - відгуляв", "розмай - пізнав". Я їх сприймаю як асонанси (неповні рими, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки). І це, ІМХО, так. Більш розгорнутий аналіз я надам Костянтину, мабуть, у приватній бесіді за кавою. Бо куди поспішати? Твір можна покращити, так само як будь-який інший. Були б тільки поетичні ресурси (сили), наснага, дар. У Костянтина це все є.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 23:23:38 ]
а тут неможливо доводити протилежне, бо коли я кажу "не сприймаються", я маю на увазі "не сприймаються мною".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 08:42:06 ]
Не хотілось би доводити протилежне, але якщо пишеться "не сприймаються" і не вказується, ким саме (бо така побудова речення), то виникає думка, схожа на мою - мовляв, не сприймається взагалі. А якщо Вами - це ж зовсім інша справа. У Костянтина, ІМХО, доволі цікаві рими, над створенням яких він працює, а не біжить кудись уперед, аби писалося і розміщувалось. І коли я зараз пишу про рими, то я маю на увазі не тільки рими. Його вірші позбавлені будь-якого натяку на банальність. Суперечок він не полюбляє, а аналізує читацьке ставлення до його віршів. І коли, як ми бачимо, та частина читацької аудиторії, якій цікаво читати про "ги-ги" та "га-га" або захоплюватись такими поетичними образами, з яких нічого не витікає, крім авторського побажання створити поетичну "бомбу" (я в ніякому разі не роблю прозорих натяків), не відгукається на вірш, але відгукаєтесь Ви, шановний метре (я не жартую), то виходить так, що мушу відгукнутись і я, бо не все з написаного Вами я поділяю. І це, ІМХО, нормально.

Творчих успіхів і гарного настрою шановній громаді.
Хотілось би, щоб Костянтин завітав на Вашу авторську сторінку. Там є і цікаві вірші :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 21:00:24 ]
нда... я думав, що апріорі кожен говорить лише за себе, і цього доводити не треба. виходить що треба. я це врахую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-17 22:07:12 ]
Дякую усім за відгуки і поради.
!
:)