ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
***
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Смерть гетьмана Самійла Кішки 28 лютого 1602 року
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Записки дяді Жори. Записка 6. "Воюю"
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Записки дяді Жори. Записка 5. "Без змін"
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!

Юрій Гундарів
2026.05.14 18:40
У прямому етері
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)

Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть...
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботній день
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,

Юрій Гундарів
2026.05.14 12:28
Мій читацький денник. Андрій Мирохович
я хочу слів нових михайль семенко я хочу слів нових щоб ці слова не як полова щоб як трава Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який

Ірина Вовк
2026.05.14 11:52
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (продовження 2)
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА» Над Десною тумани, як сиве старе полотно, Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки. Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино, А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий. Над Десною розлилася ніч, гус

хома дідим
2026.05.14 09:55
* 78 *
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Чигирин
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Як ще не писав ніколи
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,

Тетяна Левицька
2026.05.14 07:25
Знов день промайнув...
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.

Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню

Віктор Кучерук
2026.05.14 06:54
* * *
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
***
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ляна Лада / Вірші

 Різдвяне диво
Образ твору Смішні сніги, розсудливі морози
П’янке Різдво в передчутті кохання
І щему серця збутися не в змозі
Зоря займеться перша і остання…

Чужі думки, самотні білі ночі
Гаптують мрії взором віщий сон
Сплелись магічним тлом дива пророчі
Завія з маревом кружляє в унісон

Й осіли чари на повіки сонні
Сльоза змела минулого сум’яття
І все рекли передріздвяні дзвони
Танки вертіли з сніжного латаття

І в хвилі тій що освітить звіздою
Аж до глибин дрімотного обійстя
Повстане образ свячений любов’ю
Що так давно стромить у серці вістрям

Таячи подих вийдеш в ніч зірчасту
Там сипле сніг окутуючи в ласку
Звінчає одіж осяйним намистом
Й ця ніч різдвяна зміниться на казку!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-26 09:52:44
Переглядів сторінки твору 4181
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.444 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.264 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.01.09 10:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-26 10:13:00 ]
Магія ночі перед Різдвом -
*** І все рекли передріздвяні дзвони
Танки вертіли з сніжного латаття*** - дуже гарно!
Павутинка щему бринить у вірші.

Одразу захотілося у казку:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-26 17:34:48 ]
Дякую за відгук!
Тішуся що вдалось передати настрій вірша і рада, що сподобалось)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 10:44:57 ]
Сподобалася образна картина. "...з сніжного"- важкувато читається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-26 17:36:36 ]
так, грішу трохи напевно надмірною образністю ... :)
Дякую, що не оминули увагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 11:23:58 ]
Інколи очікування казки цікавіше, ніж сама казка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-26 17:41:37 ]
Так, буває коли перемлієш очікуванням майбутнього і тоді дещо розчаровуєшся вже відомою реальністю.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-26 17:42:07 ]
Володимире, пригадуєте?... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-20 18:55:28 ]
Різдвяне диво (версія редактора :)...)

Смішні сніги, розсудливі морози
П’янке Різдво в передчутті кохання
Де щему серця збутися не в змозі
Зоря займеться перша і остання…

[Чужі думки,
самотні білі ночі
Гаптують мрії зором віщий сон
Сплелись
магічним тлом
дива пророчі
Завії з маревами в унісон

Осіли чари на повіки сонні,
стекла сльоза минулого безладдя,
і прорекли передріздвяні дзвони
танки п’янкого сніжного латаття]

І в хвилі тій, що визирне звіздою
Аж до глибин дрімотного обійстя
Повстане образ названий любов’ю
з устромленим у серце туги вістрям

Ввібравши подих, вийде в ніч зірчасту
Посипле снігом, кутаючи в ласку
Звінчає одіж осяйним намистом
У ніч різдвяну,
у прийдешню казку.

[З вдячністю Л.В.]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Морітурі (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 14:18:25 ]
Гарно передано настрій вірша)