ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Резонансне.

" Кажу ж вам, що за кожне слово
пусте, яке скажуть люди, дадуть вони
відповідь судного дня!"

Матв.12:36

Гей, ви, любителі модерну,
І брязкітливого слівця !!!
Хай вбереже Господь від скверни
Нетрадиційного митця.
Шлях до зірок, таки, крізь терни.
Страждання й муки (хоть не хоть).
Ех, ви, – заочники-екстерни...
Чи з вами заодно Господь ?

***
Святе і грішне - зась до злуки,
Бо не природній це союз.
Тут-бо в нотбуків певні глюки,
Або у головах - конфуз?



* Сьогодні в Європі відбувається процес переобладнання християнських храмів під світські потреби(бібліотеки, спортзали, тощо...). Така масова модернізація духовних установ викликана, насамперед, малою наповнюваністю прихожан своїх церков і, як наслідок, складнощі з фінансовим утримуванням будівель. Цей вірш-протест спрямований проти аналогічного «переобладнання» і вжитку (не за призначенням) духовних термінів у придворній поезії світського шику.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 14:32:45
Переглядів сторінки твору 6957
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.675
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 14:59:42 ]
Пане Василю, ви не мене часом мали на увазі? )
"Святе і грішне - зась до злуки" - можу не погодитись, згадуючи, що Бог приходить в першу чергу до грішників...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:42:45 ]
Заспокойтеся, Олю, не вас.
Так, Бог приходить в першу чергу до грішників... Але ( це суттєво) з якою метою: Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

Тут про інше: коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява! Не можна відбілювати гріх одягаючи його в духовні поняття, бо, як згадує апостол Павло у посланні до коринтян, "що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою...". А ми, через свою необачність чи інших причин, впрягаємося до цього "чужого ярма" .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 15:09:51 ]
Я готовий приєднати свій голос. Храм - не просто споруда, яку можна переобладнать під будь що. Слово "освячення" має у Біблії тільки одне значення - відділення чогось для служіння Господу. Це зовсім не те, що "освячення" казино. Не можна освятити ресторан, свій бізнес, який служить не Богу, а хто зна чому й кому. Словом розкидаються туди й сюди, освячують квартири, та що завгодно, тому те, що з розумом освячене, має служити Богу, інакше то вже окупація Божої власности.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:13:48 ]
але ж освячувати - це не просто кадилом помахати.
Тут щось набагато глибше, от тільки - що?
Просто "освятивши", можна з будь-чого наробити собі фетишів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 15:21:13 ]
Ну, якщо вже пішла ця тема, то саме освячення до кадила взагалі нічого спільного не має. Християнин, віддаючи Господу самого себе, освячує таким чином, тобто, відділяє себе на служіння Йому. Або, скажімо, кошти, або щось інше, якщо є палке бажання, щоб воно служило Господу, то для цього нічого не потрібно, жодного дійства, жодної театралізованої вистави. Договір з Господом укладається в розумі, у молитві, як патріарх Яків, побачивши уві сні сходи на Небо, пообіцяв Богу, що віддасть десяту частину з усього, чим Бог благословить його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:33:12 ]
Спробую заперечити. Кожний внутрішній поступ повинен супроводжуватися і зовнішніми атрибутами. Дух - невидимий, плоть - видима, але ж вони єдині.
Кадило теж відіграє свою роль у процесі освячення, як, скажімо, свячена вода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 18:07:04 ]
Підтримую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 18:08:10 ]
Ой, комент зісковзнув. Підтримую Ігоря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 18:42:45 ]
Отож, нас уже троє у човні :)
Дякую, пані Наталю. що висловили свою думку з приводу цієї публікації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 18:40:36 ]
Так, тут спостерігається зворотній процес ( індуктивний рух) - знеславлення. Бо те, що освятилося - святе, а зворотній рух, як такий, вже неможливий. Це, бажаємо ми цього чи ні, є осквернення.
Щиро дякую, пане Ігоре, що підтримали тему цієї розмови.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 15:17:31 ]
Пам'ятаймо: "Багато покликаних та мало вибраних..."
А чому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 15:22:13 ]
Можливо, запитання не до мене, але вже даруйте, що втручаюся. Бог закликає всіх. А хіба всі відгукуються?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:34:17 ]
Так, пане Іване, актуально: ЧОМУ !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 15:23:10 ]
Василю, а що таке "придворна поезія світського шику"? просвітить, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:42:13 ]
А хіба ми не про одне і те ? В "...сухом остатке" Ви підійшли до розв'язання цієї проблеми через благодійність ( кориснішу по багатьох параметрах від віршоманії) , а я лише деталізував це питання. Ось і все.
А "просвічувати", даруйте, Чорі, це вже не мій уділ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 15:48:59 ]
Ехе-хе... Кожен бачить те, що хоче побачити :)
там же не тільки про благодійність. і навіть не стільки про неї, скільки про саме життя - у всіх його проявах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:54:50 ]
Так, так...
Кожен бачить те, що вміє бачити, що йому відкрито :)
А сіль життя - у ставленні до ближнього і ... до Творця життя. Чи, може, не так ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 15:57:49 ]
О ні, я не знаю, у чому сіль життя. Думаю, що й Ви не знаєте, хоча вам хочеться думати не так :) Але точно - не у ставленні до ближнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 16:09:56 ]
Можливо...Але, все таки (перед ЙОГО заходом), здається, що пізнаю: ... у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах.... і все - заради ближнього і нас самих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 16:07:52 ]
Чорнявій жінці скажу, що пан Василь знає сутність життя. Вона і у ставленні до ближнього, але, у першу чергу, - ставленні до Бога. Відновлення гармонійних стосунків з Творцем впливає на всі сфери життя, абсолютно на всі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 16:17:31 ]
Так, любов до Господа найбільша й найперша заповідь. А друга, однакова з нею любов до ближнього. Як написано:на двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять. Але виконати це можливо лише коли пізнаєш. Без пізнання немає розуміння, без розуміння - служіння, а без цього не буде і любові, здатності до випробувань, протистоянь, терпінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 16:18:57 ]
Ігорю, я рада за Вашу непохитну віру. Але як бути, приміром, з невіруючими? Ви їм відмовляєте в праві на життя? Чи берете на себе відповідальність казати, що їхнє життя позбавлене змісту? Наприклад, племенам Індійського океану, у яких свої боги.
І чим життя квітки чи птаха провинилося перед життям людини? А хіба веселка після дощу - це не життя?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 16:35:01 ]
Називатись християнином і бути ним - не тотожні поняття. Християнин - це послідовник вчення Ісуса Христа. З хрестовими походами, як Ви вірно підмітили, не в'яжеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 16:53:09 ]
Чорі, племена Індійського океану, "у яких свої боги" - не можуть бути людьми невіруючими. Тут протиріччя. У них своя віра. Як і своя (специфічна) віра у атеїстів. Це питання віри: що може дати вона людині ? І яке це має відношення до права людини на життя. Віра - це можливість вибору людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 17:07:53 ]
ні, протиріччя немає. бо я казала про те, що племена не є христіанами, але це не позбавляє ї ані сенсу життя, ані його права.

У Творця багато облич. І кожен знаходить його рано чи пізно. Може, в цьому і є "сіль життя". Але зводити все це до "ставлення до ближнього" було б заналто просто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 18:10:23 ]
Яка розмова цікава! Хлопці, підтримую цілковито!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 21:02:21 ]
Якщо вірити біблійним текстам, то у Бога одне обличчя: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Мене!І хто зветься, як Я? / Iс.44:6/
І в чому Ви безперечно маєте рацію, що всі ми, рано чи пізно, станемо перед Його обличчям.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 16:25:05 ]
Жодне людське життя не може бути позбавлене змісту. Бог Себе проявляє у всьому і тим, хто має інших богів, теж дає можливість усвідомити, що є Творець всесвіту. Не маючи Закону, вони мають сумління, совість, яка підказує їм. Власне, сьогодні вже мало таких місць, де Євангелія не проповідується, тому відповідь на Боже запрошення за людиною. У тому то й справа, що Бог пропонує життя, але не нав'язує. Християни не можуть дати комусь таке право, або відняти. За всі вчинки відповідальність тільки перед Богом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 16:27:45 ]
"Християни не можуть дати комусь таке право, або відняти" - от би ваші слова та в ухи тих, хто йшов у хрестові походи. і тих, хто ставав їх жертвами :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 16:36:46 ]
Називатись християнином і бути ним - не тотожні поняття. Християнин - це послідовник вчення Ісуса Христа. З хрестовими походами, як Ви вірно підмітили, не в'яжеться.
Я іноді не туди "ліплю" відповіді, тому змушений робити повторні спроби. Вибачайте за ці повтори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 16:24:54 ]
Але, повертаючись до самого тексту - він сповнений протиріч і непорозумінь, нмд.
При чому тут модерн і нетрадиційний митець? Можна подумати, що "традиційний митець" - просто зразок високої, тим більше духовної, поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 16:48:50 ]
Бачимо, що хочемо побачити :)
Духовне... Хто під цим що розуміє. Як хто трактує. Який вкладає вміст у це поняття: рівень високої культури чи внутрішнє життя людини з Богом. Вже тут можлива підміна понять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 18:21:39 ]
...а я і є "любитель модерну", то що тепер робити?...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 18:36:07 ]
Перше - ще раз уважно перечитати (все таки, може, це не ви) ;)
друге - продовжувати ЙОГО любити ( бо у кожного своя доля і свій шлях широкий);))
третє - радий знову вас побачити на своїй сторінці ( коментарі - тлінні, а поезія - вічна):)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 18:42:18 ]
мої десять слів не стосуються теми/ідеї вірша, а стосуються вибору слів; "Сонячні кларнети" - це і модерн, і брязкітливі слівця...
Але то таке, а поезія дійсно - вічна!
Бідьмо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 18:46:54 ]
Зрозумів. Слова, а особливо їх сприйняття, багатогранні. Що тут вдієш. Маємо те, що маємо.
Тримаймося на плаву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 20:08:01 ]
Здається, це перша реакція на проблему. Але ж її треба осмислити і подати так, щоб читачеві було зрозуміло і без додаткових пояснень. Бо я, зізнаюся чесно, не второпав до чого тут модерн?
У католицьких храмах давно проходять концерти, але ж музика - це та сама духовність.
Думаю, тут мова має йти про духовність і моральність того, що відбувається в храмах, а не про митців і модернізм.
Щиро, Василю. Бажаю натхнення і добра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 20:49:10 ]
Дякую, пане Василю, за змістовний коментар.
Так, ця проблема вимагає глибокого критичного осмислення і, звісно, відповідного подання. Так що критику на свою адресу приймаю. Тут... швидше емоційний відголос, вирваний з контексту конкретних подій.
Щодо іншого, згадаймо Соломонову мудрість: Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем! Модернізувати варто не абсолютно все. Тут не зайва обачливість, особливо коли воно має відношення до Божого промислу. І справа не тільки у переобладнанні Божих храмів. Тут глибше. Нова структура цивілізації намагається піднести "нові стандарти" (людські) вище Декалогу. Звісно все це відбувається з благими намірами, які відомо куди ведуть. Модернізм грає тут не останню роль. Прострочуючи стежину до комфортного світосприйняття (матеріалістичного бачення), звужує, наприклад, молитовне спілкування з Господом до звичайного естетичного задоволення, отриманого від почутого співу або органної музики, вшанування ікон - до традиційного високомистецького художнього промислу і т. д. Схоже відбувається і в поезії. Йде підміна понять,як,наприклад, коли духовне ототожнюється з культурним, і т.д.
Надто широка тема, що озвучити її кількома рядками. Спробуємо прислухатися до Вашої поради і зробити це в кілька етапів... або, може, і взагалі не зачіпати. Не знаю...