ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Додому…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 21:47:14
Переглядів сторінки твору 12596
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.451 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.400 / 5.5  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:31:58 ]
Та не те щоб гарно, але думку нарешті озвучила, а то ж колотилося та й колотилося всередині...
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 11:02:39 ]
таки цікаво, Гренуіль.
Лиш з "котами" трохи не теє... дуже люблю котиків, але чи такі вже вони необхідні в цьому віршику?
Чи "коти" - тут вжито в сенсі дієслова?
Над цим рядком - ще би подумати, може, замінити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 14:04:06 ]
Коти тут справжнісінькі - вусаті і хвостаті :)
Справа в тому, що ЛГ настільки вже втомилася від цього світу, що готова забратися на той, аби нарешті відпочити - ну, хоча б "законно положених" 40 днів ;) Але у повній самоті залишатися моторошно, от вона й вибирає таке товариство. Чому саме котяче? Ну, від котів вона, принаймні, ні брехні, ні підступів не чекає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 13:42:58 ]
Мадам! В дезертири, в штаб чи не самодемобілізацію йдуть всілякі елементи чи римоплети сумнівної якості. А кращі люди, блискучі аристократки, в смислі поетки тільки на передову!
А інакше і бути не може, як же інакше?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 14:05:35 ]
Боюся, Сашо, що в смислі топографії наші поняття про передову прямо протилежні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 14:41:09 ]
Як тільки прочитала "Та навшпиньках – коти" - одразу була готова йти за ними. аж поки не побачила, куди їх ЛГ заманює :)
шо за настрої, га?! сказано - на передову, значить, на передову :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 14:44:58 ]
Додам вже сейозно. Знаєш, вчора бачила таку картину з життя: просто на землі, на теплому люку, спав бомж. Судячі зі всього, це його постійне "місце проживання", бо він був огорожений парасолькою на випадок дощу, поруч з ним стояли дві баклажки з водою. а гріли його ще дві-три собаки - це і була його сім"я.
А ти кажеш - "втомилася"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 15:56:05 ]
Передова - це як на мене окопи і... миші.
Котам, що навшпиньках, буде весело...ганятися.
Нє!!! Передова, фронт, окопи і бліндажі - це для чоловіків.
Нуілі!
"додому" - це ніби має бути радісно і тривожно.
А у Вас - трохи сумно...
Ну нічого. Веселіше, Нуілі. Он Чорі описала майже апокалоптичну картину сьогодення. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:14:39 ]
Чорі, та я теж - серйозно. Період "утріть мені сопельки, бо я вся така нещасненька" ЛГ давно вже пройшла. Кажу ж: втомилася від цього світу, тобто саме від того, про що ти пишеш. Мені навіть бомжів стрічати не обов'язково - щодня проходжу повз УТОС (Українське товариство сліпих), так що вже зранку всі приводи пожаліти себе якось самі собою відпадають... Ну і - куди ж дінешся від новин, навіть якщо не дивишся "ящик" і не включаєш радіо? Робота ж сама знаєш яка, та й вуха не заткнеш, коли люди говорять... Катастрофи, повені, терористи (далі - за списком), все це настільки страшно і безглуздо, що хапаюся за голову і питаю: що я роблю на цьому світі?! Я ж нічого не можу змінити! А дивитися на це все далі - не хочу. Сил нема. І з недавніх пір придумала собі втіху: я буду жити в іншому світі. І там не буде страху.
Найсмішніше, що я навіть не уявляю, як може бути по-іншому. Тобто - за якими принципами має бути побудований той "мій" світ. Боюся, що взагалі ніхто цього не уявляє. Ми ж нічого іншого не бачили... Але я собі так вирішила - і все. Так що якби ти бачила, як там класно, ти б таки пішла за тими котами ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 17:19:36 ]
Тоді запам"ятовуй все гарненько, шо там і як, а в грудні докладненько розкажеш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:21:00 ]
Василю, мої коти мишей ловити не будуть - ну, хіба що в хованки з ними гратимуться ;)
Ніяких окопів, воєн і революцій - ні для чоловіків, ні для жінок і котів. Ніяких смертей і жахів. Має ж бути якийсь інший варіант...
А додому - це таки класно. Хтось із мудрих (Сенека, здається) казав, що ми - лише гості на цій землі, причому гості небажані...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:23:00 ]
Е, нє, Чорі - все не розкажу! Має ж бути якась інтрига :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-01 12:53:32 ]
Перечитав ще раз і коментарі - теж. ПЕЧАЛЬНО...
Нуілі! Проженіть, будь ласка, думки про стежинку у інші світи за поріг і закрийте двері на засув...
"І не вся ще земля заметена
і побілена на святки..." - писав один поет.
А хто ж "замете", якщо не Ви?...
Хай Вам щастить, Нуілі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-01 22:38:00 ]
Та двері чогось не зачиняються - одвірки перекошені чи з завісами шось не те... а відремонтувати нема кому :)
Дуже подобається мені чоловіча аргументація: "Не йди! Залишся!! Бо хто ж замете (прибере, борщу наварить, сорочку випере, город скопає, дітям (і не лише) носи витре)..." Як казав Жванецький (хоч і з іншого приводу): "Придется жить - и жить вечно!" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 15:11:30 ]
Ну це вже трохи веселіше!
А то Ви мене прямо налякали...
І головне:
якщо вишукано і дотепно жартуєте(!) - то не все так безнадійно.
Вірю, що хандра мине і ми побачимо багато Ваших дивовижних творів... І про світло ще не згаслих зірок... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 20:35:35 ]
Я Тебе заберу
і підЕмо з Тобою назавжди
у інетівську пастку
даремно розтрачених літ...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 23:00:08 ]
Ха, налякав ;)
Та всі вони - даремно... але тут хоча б із задоволенням і в гарній компанії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 23:55:00 ]
Цей шмат
буття
інетівський
у павутиння
запліта... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 11:36:55 ]
Павутиння - то ще не страшно, аби мохом не порости ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-12-16 11:45:00 ]
Цікаво й страшно в одночас.Особливо того що непонятно до кого звернення. Нє яконешно не тупа, но... нє я навіть не буду про це думати.
А ше
Навіює спогад про Ромео і Джульєту, ну тут просто від бажання додумати гарний кінець поганому сну.
А мо то все мені від недоїдання поздавалося? мо це авітаміноз?
Ой! Ой! мені тре на сонце й воздух!!! Родзинок мені в шоколаді (отримує свою першу з трьох відкладених на добу курагу похапцем закладає її за щоку)


1   2   3   Переглянути все