ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
Пшеничне поле
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Годі
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
Слова-Зола --- танго - українська версія
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Застигло літо
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Хвороблива любов
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Ані до чого (Van der Graaf Generator)
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Ржевська битва 1942-1943 років
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
***
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами роману В. Ґюґо
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Додому…
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 21:47:14
Переглядів сторінки твору 11989
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.451 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.400 / 5.5  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:31:58 ]
Та не те щоб гарно, але думку нарешті озвучила, а то ж колотилося та й колотилося всередині...
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 11:02:39 ]
таки цікаво, Гренуіль.
Лиш з "котами" трохи не теє... дуже люблю котиків, але чи такі вже вони необхідні в цьому віршику?
Чи "коти" - тут вжито в сенсі дієслова?
Над цим рядком - ще би подумати, може, замінити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 14:04:06 ]
Коти тут справжнісінькі - вусаті і хвостаті :)
Справа в тому, що ЛГ настільки вже втомилася від цього світу, що готова забратися на той, аби нарешті відпочити - ну, хоча б "законно положених" 40 днів ;) Але у повній самоті залишатися моторошно, от вона й вибирає таке товариство. Чому саме котяче? Ну, від котів вона, принаймні, ні брехні, ні підступів не чекає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 13:42:58 ]
Мадам! В дезертири, в штаб чи не самодемобілізацію йдуть всілякі елементи чи римоплети сумнівної якості. А кращі люди, блискучі аристократки, в смислі поетки тільки на передову!
А інакше і бути не може, як же інакше?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 14:05:35 ]
Боюся, Сашо, що в смислі топографії наші поняття про передову прямо протилежні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 14:41:09 ]
Як тільки прочитала "Та навшпиньках – коти" - одразу була готова йти за ними. аж поки не побачила, куди їх ЛГ заманює :)
шо за настрої, га?! сказано - на передову, значить, на передову :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 14:44:58 ]
Додам вже сейозно. Знаєш, вчора бачила таку картину з життя: просто на землі, на теплому люку, спав бомж. Судячі зі всього, це його постійне "місце проживання", бо він був огорожений парасолькою на випадок дощу, поруч з ним стояли дві баклажки з водою. а гріли його ще дві-три собаки - це і була його сім"я.
А ти кажеш - "втомилася"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 15:56:05 ]
Передова - це як на мене окопи і... миші.
Котам, що навшпиньках, буде весело...ганятися.
Нє!!! Передова, фронт, окопи і бліндажі - це для чоловіків.
Нуілі!
"додому" - це ніби має бути радісно і тривожно.
А у Вас - трохи сумно...
Ну нічого. Веселіше, Нуілі. Он Чорі описала майже апокалоптичну картину сьогодення. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:14:39 ]
Чорі, та я теж - серйозно. Період "утріть мені сопельки, бо я вся така нещасненька" ЛГ давно вже пройшла. Кажу ж: втомилася від цього світу, тобто саме від того, про що ти пишеш. Мені навіть бомжів стрічати не обов'язково - щодня проходжу повз УТОС (Українське товариство сліпих), так що вже зранку всі приводи пожаліти себе якось самі собою відпадають... Ну і - куди ж дінешся від новин, навіть якщо не дивишся "ящик" і не включаєш радіо? Робота ж сама знаєш яка, та й вуха не заткнеш, коли люди говорять... Катастрофи, повені, терористи (далі - за списком), все це настільки страшно і безглуздо, що хапаюся за голову і питаю: що я роблю на цьому світі?! Я ж нічого не можу змінити! А дивитися на це все далі - не хочу. Сил нема. І з недавніх пір придумала собі втіху: я буду жити в іншому світі. І там не буде страху.
Найсмішніше, що я навіть не уявляю, як може бути по-іншому. Тобто - за якими принципами має бути побудований той "мій" світ. Боюся, що взагалі ніхто цього не уявляє. Ми ж нічого іншого не бачили... Але я собі так вирішила - і все. Так що якби ти бачила, як там класно, ти б таки пішла за тими котами ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 17:19:36 ]
Тоді запам"ятовуй все гарненько, шо там і як, а в грудні докладненько розкажеш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:21:00 ]
Василю, мої коти мишей ловити не будуть - ну, хіба що в хованки з ними гратимуться ;)
Ніяких окопів, воєн і революцій - ні для чоловіків, ні для жінок і котів. Ніяких смертей і жахів. Має ж бути якийсь інший варіант...
А додому - це таки класно. Хтось із мудрих (Сенека, здається) казав, що ми - лише гості на цій землі, причому гості небажані...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:23:00 ]
Е, нє, Чорі - все не розкажу! Має ж бути якась інтрига :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-01 12:53:32 ]
Перечитав ще раз і коментарі - теж. ПЕЧАЛЬНО...
Нуілі! Проженіть, будь ласка, думки про стежинку у інші світи за поріг і закрийте двері на засув...
"І не вся ще земля заметена
і побілена на святки..." - писав один поет.
А хто ж "замете", якщо не Ви?...
Хай Вам щастить, Нуілі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-01 22:38:00 ]
Та двері чогось не зачиняються - одвірки перекошені чи з завісами шось не те... а відремонтувати нема кому :)
Дуже подобається мені чоловіча аргументація: "Не йди! Залишся!! Бо хто ж замете (прибере, борщу наварить, сорочку випере, город скопає, дітям (і не лише) носи витре)..." Як казав Жванецький (хоч і з іншого приводу): "Придется жить - и жить вечно!" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 15:11:30 ]
Ну це вже трохи веселіше!
А то Ви мене прямо налякали...
І головне:
якщо вишукано і дотепно жартуєте(!) - то не все так безнадійно.
Вірю, що хандра мине і ми побачимо багато Ваших дивовижних творів... І про світло ще не згаслих зірок... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 20:35:35 ]
Я Тебе заберу
і підЕмо з Тобою назавжди
у інетівську пастку
даремно розтрачених літ...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 23:00:08 ]
Ха, налякав ;)
Та всі вони - даремно... але тут хоча б із задоволенням і в гарній компанії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 23:55:00 ]
Цей шмат
буття
інетівський
у павутиння
запліта... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 11:36:55 ]
Павутиння - то ще не страшно, аби мохом не порости ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-12-16 11:45:00 ]
Цікаво й страшно в одночас.Особливо того що непонятно до кого звернення. Нє яконешно не тупа, но... нє я навіть не буду про це думати.
А ше
Навіює спогад про Ромео і Джульєту, ну тут просто від бажання додумати гарний кінець поганому сну.
А мо то все мені від недоїдання поздавалося? мо це авітаміноз?
Ой! Ой! мені тре на сонце й воздух!!! Родзинок мені в шоколаді (отримує свою першу з трьох відкладених на добу курагу похапцем закладає її за щоку)


1   2   3   Переглянути все