ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
                    І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.

                    ІІ

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Додому…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 21:47:14
Переглядів сторінки твору 11437
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.451 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.400 / 5.5  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 21:55:57 ]
Вау, які люди!)))
Як я довго цього ждав!))) Гострив зуби об камінюку!))) Прочитав - а всі наголоси правильні! І русизмів немає! І граматичних помилок! І всі розділові знаки на місці... ех, не щастить, дуже пильний автор...)))

Проте - "лиш безмовність і морок" нагадало мені Котляревського - "там тільки тумани великі, і чути жалобнії крики" - це він про пекло писав. "Безмовність і морок" якось звучить ну дуже зужито.

А "де чекав стільки літ" і "довгожданний мій світ" - це теж банальності. Вірш випадає в нікуди, бо в ньому немає якогось ВАШОГО закінчення, висновку. А отой наголос в останньому рядку так і взагалі заважає сприйняттю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 21:59:52 ]
не наголос, а знак оклику! міль пардон


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:11:45 ]
Сергію, у мене тут сухарики є (дуже смачні, з домашнього житнього хлібчика), то я вам відсиплю... не пропадати ж зубам нагостреним ;))
А щодо банальності... так, звичайно, все це - банальщина дика. І небажання жити - таке банальне, шо аж встидно. Ну, осінь навіяла. Її й набийте... себто вкусіть :))
Немає МОГО закінчення - ну й холєра його бери, зате ТАМ буде МІЙ світ. Лише мій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:14:40 ]
Боже мій, про шо ми говоримо... свят свят свят.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:25:14 ]
А шо, нормальна тєма :)
А я вас щас розвеселю: ото прочитала ваше "ех, не щастить, дуже пильний автор..." - та й приказку "на те й щука в озері, щоб карась не дрімав" переробила так: "на те й осока в бЕрезі, щоб жабки стереглись" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:10:40 ]
Треба бути дуже знайомими (принаймні, на рівні походеньок до зоосаду чи якогось там Літнього чи ботанічного) людьми, щоб звертати увагу на дрібниці або, навпаки - так нахвалювати, як може це робити родич чи той самий дуже знайомий знайомець.
А я зверну увагу на асонанси як на неповні рими, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки і як слова, у яких відбувається (спостерігається) повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі.
Я млію від проявів цього явища і замиловуюсь ним, як може замиловуватись відвідувач картинної галереї рівня, скажімо, Третьяковської.
Так, дехто мені зможе зауважити - мовляв, тут три строфи і рима "ти - коти". А я відповім - мені відомі і інші вірші, і не такий я систематичний гість, щоб писати під одним віршем одне, під другим (можливо, таке ж саме) - друге. То краще напишу про глибоко позитивне.
Так і написав :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:13:30 ]
Гаррі, я вас люблю! Чесне слово. (І абсенту не пила. І взагалі нічого міцнішого за каву давно вже не п'ю...) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:27:56 ]
Так, згоден, що Гаррі - дуже класний хлопець. А Ксента - так нічо.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:45:20 ]
Славчику, я в абсенті зовсім не розбираюсь, але тобі повірю на слово - як спецу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 22:13:39 ]
ну що, здавалося б, слова, слова та голос - більш нічого...

Лиш безмовність і морок,
Та навшпиньках – коти.
Я посплю… днів зо сорок.(і - посплю...Днів за сорок)
І прокинусь. І ти (я - прокинусь і - ти...)

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:21:16 ]
Ага, мене те "зо" теж трохи муляло... але все-таки тут треба починати з "я посплю...", а то занадто вже кострубато буде. Та й кажуть же "днів зо три", то й "зо сорок" хай буде. Бо "із сорок" - негарно, язик об зуби порізати можна.
Дякую за увагу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 22:19:24 ]
"Та навшпиньках – коти" - як вісь, навколо якої обертається вірш. Або, як дельтаплан - 40 днів - і привіт!)
"Забери мене звідси.
Хоч кудись – забери!" :)
Файно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:27:02 ]
Дякую :)
Ага, коти - то моє всьо! Куди ж я, "котяча мамка", без них?! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 00:32:59 ]
"Забери мене звідси.
Хоч кудись – забери!" - знайомий настрій, чи не всі через нього проходять. Останнім часом все частіше думаю, що банальні думки і почуття, це те, що нас усіх об'днує,такі собі прикмети належності до собі подібних, і тому є цінним.
Точно знаю, що коли настрій "забери мене" - час змінюватись. Але і у цьому світі ще знайдеться, що обживати, правда ж, Грені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:27:14 ]
Так, ви праві - "усі думки давно вже передумані, і всі слова вже сказані до нас"... Перетасовуємо вкотре ту саму колоду.
А в цьому світі, схоже, "обживати" можна лише себе - і тут таке поле неоране, що життя навряд чи й вистачить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 07:53:15 ]
Мадам, обов'яково, обов'язково і тільки з собою. Але спочатку -самальоти і міравая рєвалюція!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:29:00 ]
Шо? Апять?! В смислі - знов революція? Ну, тоді запишіть мене у... дезертири ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 10:18:13 ]
Цікаво-цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:29:26 ]
Дякую-дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 10:57:10 ]
Гарно!


1   2   3   Переглянути все