ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
Мурлика — кіт Франка
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 8)
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
* * *
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Втікає дощик
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
* 213 *
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете -- з присмаком блюзу
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Мить
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Осіння звабо
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Доречно – про деякі речі
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 7)
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
* * *
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Ушкодження розуму (Pink Floyd)
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Додому…
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 21:47:14
Переглядів сторінки твору 12320
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.451 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.400 / 5.5  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 21:55:57 ]
Вау, які люди!)))
Як я довго цього ждав!))) Гострив зуби об камінюку!))) Прочитав - а всі наголоси правильні! І русизмів немає! І граматичних помилок! І всі розділові знаки на місці... ех, не щастить, дуже пильний автор...)))

Проте - "лиш безмовність і морок" нагадало мені Котляревського - "там тільки тумани великі, і чути жалобнії крики" - це він про пекло писав. "Безмовність і морок" якось звучить ну дуже зужито.

А "де чекав стільки літ" і "довгожданний мій світ" - це теж банальності. Вірш випадає в нікуди, бо в ньому немає якогось ВАШОГО закінчення, висновку. А отой наголос в останньому рядку так і взагалі заважає сприйняттю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 21:59:52 ]
не наголос, а знак оклику! міль пардон


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:11:45 ]
Сергію, у мене тут сухарики є (дуже смачні, з домашнього житнього хлібчика), то я вам відсиплю... не пропадати ж зубам нагостреним ;))
А щодо банальності... так, звичайно, все це - банальщина дика. І небажання жити - таке банальне, шо аж встидно. Ну, осінь навіяла. Її й набийте... себто вкусіть :))
Немає МОГО закінчення - ну й холєра його бери, зате ТАМ буде МІЙ світ. Лише мій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:14:40 ]
Боже мій, про шо ми говоримо... свят свят свят.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:25:14 ]
А шо, нормальна тєма :)
А я вас щас розвеселю: ото прочитала ваше "ех, не щастить, дуже пильний автор..." - та й приказку "на те й щука в озері, щоб карась не дрімав" переробила так: "на те й осока в бЕрезі, щоб жабки стереглись" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:10:40 ]
Треба бути дуже знайомими (принаймні, на рівні походеньок до зоосаду чи якогось там Літнього чи ботанічного) людьми, щоб звертати увагу на дрібниці або, навпаки - так нахвалювати, як може це робити родич чи той самий дуже знайомий знайомець.
А я зверну увагу на асонанси як на неповні рими, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки і як слова, у яких відбувається (спостерігається) повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі.
Я млію від проявів цього явища і замиловуюсь ним, як може замиловуватись відвідувач картинної галереї рівня, скажімо, Третьяковської.
Так, дехто мені зможе зауважити - мовляв, тут три строфи і рима "ти - коти". А я відповім - мені відомі і інші вірші, і не такий я систематичний гість, щоб писати під одним віршем одне, під другим (можливо, таке ж саме) - друге. То краще напишу про глибоко позитивне.
Так і написав :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:13:30 ]
Гаррі, я вас люблю! Чесне слово. (І абсенту не пила. І взагалі нічого міцнішого за каву давно вже не п'ю...) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:27:56 ]
Так, згоден, що Гаррі - дуже класний хлопець. А Ксента - так нічо.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:45:20 ]
Славчику, я в абсенті зовсім не розбираюсь, але тобі повірю на слово - як спецу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 22:13:39 ]
ну що, здавалося б, слова, слова та голос - більш нічого...

Лиш безмовність і морок,
Та навшпиньках – коти.
Я посплю… днів зо сорок.(і - посплю...Днів за сорок)
І прокинусь. І ти (я - прокинусь і - ти...)

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:21:16 ]
Ага, мене те "зо" теж трохи муляло... але все-таки тут треба починати з "я посплю...", а то занадто вже кострубато буде. Та й кажуть же "днів зо три", то й "зо сорок" хай буде. Бо "із сорок" - негарно, язик об зуби порізати можна.
Дякую за увагу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 22:19:24 ]
"Та навшпиньках – коти" - як вісь, навколо якої обертається вірш. Або, як дельтаплан - 40 днів - і привіт!)
"Забери мене звідси.
Хоч кудись – забери!" :)
Файно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:27:02 ]
Дякую :)
Ага, коти - то моє всьо! Куди ж я, "котяча мамка", без них?! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 00:32:59 ]
"Забери мене звідси.
Хоч кудись – забери!" - знайомий настрій, чи не всі через нього проходять. Останнім часом все частіше думаю, що банальні думки і почуття, це те, що нас усіх об'днує,такі собі прикмети належності до собі подібних, і тому є цінним.
Точно знаю, що коли настрій "забери мене" - час змінюватись. Але і у цьому світі ще знайдеться, що обживати, правда ж, Грені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:27:14 ]
Так, ви праві - "усі думки давно вже передумані, і всі слова вже сказані до нас"... Перетасовуємо вкотре ту саму колоду.
А в цьому світі, схоже, "обживати" можна лише себе - і тут таке поле неоране, що життя навряд чи й вистачить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 07:53:15 ]
Мадам, обов'яково, обов'язково і тільки з собою. Але спочатку -самальоти і міравая рєвалюція!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:29:00 ]
Шо? Апять?! В смислі - знов революція? Ну, тоді запишіть мене у... дезертири ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 10:18:13 ]
Цікаво-цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:29:26 ]
Дякую-дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 10:57:10 ]
Гарно!


1   2   3   Переглянути все