ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Вузли
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
* * *
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Що відділяє нас від плину часу?
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Чорнобиль
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
* 57 *
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
* * *
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
Нетривіальні думки – 3
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
Туманні перспективи
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
* 56 *
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Похід суздальців на Новгород у лютому 1170 року
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
Смерть під вітрилом
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
* * *
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Додому…
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 21:47:14
Переглядів сторінки твору 11683
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.451 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.400 / 5.5  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 21:55:57 ]
Вау, які люди!)))
Як я довго цього ждав!))) Гострив зуби об камінюку!))) Прочитав - а всі наголоси правильні! І русизмів немає! І граматичних помилок! І всі розділові знаки на місці... ех, не щастить, дуже пильний автор...)))

Проте - "лиш безмовність і морок" нагадало мені Котляревського - "там тільки тумани великі, і чути жалобнії крики" - це він про пекло писав. "Безмовність і морок" якось звучить ну дуже зужито.

А "де чекав стільки літ" і "довгожданний мій світ" - це теж банальності. Вірш випадає в нікуди, бо в ньому немає якогось ВАШОГО закінчення, висновку. А отой наголос в останньому рядку так і взагалі заважає сприйняттю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 21:59:52 ]
не наголос, а знак оклику! міль пардон


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:11:45 ]
Сергію, у мене тут сухарики є (дуже смачні, з домашнього житнього хлібчика), то я вам відсиплю... не пропадати ж зубам нагостреним ;))
А щодо банальності... так, звичайно, все це - банальщина дика. І небажання жити - таке банальне, шо аж встидно. Ну, осінь навіяла. Її й набийте... себто вкусіть :))
Немає МОГО закінчення - ну й холєра його бери, зате ТАМ буде МІЙ світ. Лише мій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:14:40 ]
Боже мій, про шо ми говоримо... свят свят свят.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:25:14 ]
А шо, нормальна тєма :)
А я вас щас розвеселю: ото прочитала ваше "ех, не щастить, дуже пильний автор..." - та й приказку "на те й щука в озері, щоб карась не дрімав" переробила так: "на те й осока в бЕрезі, щоб жабки стереглись" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:10:40 ]
Треба бути дуже знайомими (принаймні, на рівні походеньок до зоосаду чи якогось там Літнього чи ботанічного) людьми, щоб звертати увагу на дрібниці або, навпаки - так нахвалювати, як може це робити родич чи той самий дуже знайомий знайомець.
А я зверну увагу на асонанси як на неповні рими, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки і як слова, у яких відбувається (спостерігається) повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі.
Я млію від проявів цього явища і замиловуюсь ним, як може замиловуватись відвідувач картинної галереї рівня, скажімо, Третьяковської.
Так, дехто мені зможе зауважити - мовляв, тут три строфи і рима "ти - коти". А я відповім - мені відомі і інші вірші, і не такий я систематичний гість, щоб писати під одним віршем одне, під другим (можливо, таке ж саме) - друге. То краще напишу про глибоко позитивне.
Так і написав :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:13:30 ]
Гаррі, я вас люблю! Чесне слово. (І абсенту не пила. І взагалі нічого міцнішого за каву давно вже не п'ю...) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:27:56 ]
Так, згоден, що Гаррі - дуже класний хлопець. А Ксента - так нічо.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:45:20 ]
Славчику, я в абсенті зовсім не розбираюсь, але тобі повірю на слово - як спецу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 22:13:39 ]
ну що, здавалося б, слова, слова та голос - більш нічого...

Лиш безмовність і морок,
Та навшпиньках – коти.
Я посплю… днів зо сорок.(і - посплю...Днів за сорок)
І прокинусь. І ти (я - прокинусь і - ти...)

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:21:16 ]
Ага, мене те "зо" теж трохи муляло... але все-таки тут треба починати з "я посплю...", а то занадто вже кострубато буде. Та й кажуть же "днів зо три", то й "зо сорок" хай буде. Бо "із сорок" - негарно, язик об зуби порізати можна.
Дякую за увагу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 22:19:24 ]
"Та навшпиньках – коти" - як вісь, навколо якої обертається вірш. Або, як дельтаплан - 40 днів - і привіт!)
"Забери мене звідси.
Хоч кудись – забери!" :)
Файно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:27:02 ]
Дякую :)
Ага, коти - то моє всьо! Куди ж я, "котяча мамка", без них?! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 00:32:59 ]
"Забери мене звідси.
Хоч кудись – забери!" - знайомий настрій, чи не всі через нього проходять. Останнім часом все частіше думаю, що банальні думки і почуття, це те, що нас усіх об'днує,такі собі прикмети належності до собі подібних, і тому є цінним.
Точно знаю, що коли настрій "забери мене" - час змінюватись. Але і у цьому світі ще знайдеться, що обживати, правда ж, Грені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:27:14 ]
Так, ви праві - "усі думки давно вже передумані, і всі слова вже сказані до нас"... Перетасовуємо вкотре ту саму колоду.
А в цьому світі, схоже, "обживати" можна лише себе - і тут таке поле неоране, що життя навряд чи й вистачить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 07:53:15 ]
Мадам, обов'яково, обов'язково і тільки з собою. Але спочатку -самальоти і міравая рєвалюція!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:29:00 ]
Шо? Апять?! В смислі - знов революція? Ну, тоді запишіть мене у... дезертири ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 10:18:13 ]
Цікаво-цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:29:26 ]
Дякую-дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 10:57:10 ]
Гарно!


1   2   3   Переглянути все