ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Хуан Марі (1972) / Вірші

 Праздник
Образ твору Память – птица об одном крыле.
От прежней удали не осталось и следа.
Глаза закрою: по седой земле
С чужого праздника, усталый, еду.
А степь широкая, как душа.
И у печали – ни дна, ни края.
Я возвращаюсь, едва дыша,
А порою кажется, что умираю…

Огромным глазом загнанный конь
Влажно косится – вот-вот заплачет.
И разгорается под сердцем такой огонь,
Что погаснет со мной и никак иначе…

Темно надо мною от птичьих крыл.
И от горькой полыни – голова кругом.
На этом празднике я только пил
И тихо прощался со старым другом.
Своих там было – как яблок в саду,
А чужих и пришлых – и того боле.
Ещё немного и, кажется, упаду
В это широкое чистое поле…

А дорога долгая, как летний день.
Мне бы только доехать… Домой… А впрочем…
Дома – четыре угла и в каждом – тень.
И хмельные от браги слов ночи…

Далеко за лесом собирается дождь.
Ох, до чего же горек запах полыни!
И всё кажется, будто чего-то ждёшь,
И оно непременно случится ныне.
И такая ширь!
И день – как стекло.
И тихая песня из сердца льётся.
И болит душа, но болит светло.
Может быть, поэтому и поётся…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-12 14:40:43
Переглядів сторінки твору 4026
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.826 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.07 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 15:38:56 ]
Эхххх... (это чтобы много букаф не писать об эмоциях по поводу стихо). Думаю, Вы поймёте :)

В этой щемящей аритмии всё-таки хочется кое-что улучшить. Например, здесь:
"А порою кажется – умираю…"
"И разгорается в сердце такой огонь"
"лишь с ним" - тяжело.
"от браги слов" - два существительных в одинаковом падеже.
И в последней строке, имхо, не хватает двух слогов.
ПС1. Особый респект за картинку!
ПС2. Хорошо, что снова появились :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 22:31:44 ]
Извиняюсь за некоторую паузу...
По поводу первого замечания - "А порою кажется – умираю…" - я думал и так, и эдак. Почему-то написал так, как в тексте - со "что". Не могу определиться как мне больше нравится).
За остальное спасибо, но не совсем согласен: это достаточно субъективно... Скажем, не "в сердце", а под ним - это принципиально; от именительного "брага слов" по другому и не скажешь; "лишь с ним" можно заменить на "со мной" - может, так и лучше)
Я подумаю. Спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 19:43:47 ]
пою не потому
не от того что
пою
а жизнь не слаще
пою и я живу
пока
увы и песнь и жизнь так
неизбежно-проходяще

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 22:24:33 ]
Что-то типа того... или этого).
Спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 19:24:08 ]
о, ще один чудовий вірш!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 22:23:16 ]
Дякую вам, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 22:24:13 ]
Привіт,Хуане! Де пропадаєте?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 22:33:36 ]
Привіт, Ярославе)
Та в мене гаряча пора відряджень... А нетбука - щоб накльоцати пару повідомлень на ходу - немає(.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 22:38:03 ]
може ми б Майстернями скинулися?) Жарт.)
Але бракує нам тут вас.
А то тут уже говорять, що ви - це Микола Луцюк)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 22:42:58 ]
Та ви що! (Це я стосовно першого)
Та ви що! (Це я стосовно другого)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 22:48:44 ]
))
таки бракує вас! і якщо випадково десь побачите Сін Семілью, то передайте, що її також)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 23:06:20 ]
Дякую вам, Ярославе. Якщо побачу, то передам. Але то дуже сумнівно... Швидше за все ви її побачите на ПееМі першим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 23:10:53 ]
Знов надовго пропадете?(
А чому нічого не виставляєте? Все старе, варте уваги - вже оприлюднили тут?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 23:19:30 ]
Не виставляю, бо в дорозі. А віршів у мене достатньо - і старих, і нових. І навіть з десяток поем є!))) Не всі пам"ятаю, правда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 23:41:11 ]
Ну, тоді обнадіяли!)
Хоча, мене чомусь поеми лякають(
Як побачу вірш , більший як 10 строф, то одразу настрій псується)