ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Хуан Марі (1972) / Вірші

 Праздник
Образ твору Память – птица об одном крыле.
От прежней удали не осталось и следа.
Глаза закрою: по седой земле
С чужого праздника, усталый, еду.
А степь широкая, как душа.
И у печали – ни дна, ни края.
Я возвращаюсь, едва дыша,
А порою кажется, что умираю…

Огромным глазом загнанный конь
Влажно косится – вот-вот заплачет.
И разгорается под сердцем такой огонь,
Что погаснет со мной и никак иначе…

Темно надо мною от птичьих крыл.
И от горькой полыни – голова кругом.
На этом празднике я только пил
И тихо прощался со старым другом.
Своих там было – как яблок в саду,
А чужих и пришлых – и того боле.
Ещё немного и, кажется, упаду
В это широкое чистое поле…

А дорога долгая, как летний день.
Мне бы только доехать… Домой… А впрочем…
Дома – четыре угла и в каждом – тень.
И хмельные от браги слов ночи…

Далеко за лесом собирается дождь.
Ох, до чего же горек запах полыни!
И всё кажется, будто чего-то ждёшь,
И оно непременно случится ныне.
И такая ширь!
И день – как стекло.
И тихая песня из сердца льётся.
И болит душа, но болит светло.
Может быть, поэтому и поётся…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-12 14:40:43
Переглядів сторінки твору 4620
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.826 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.07 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 15:38:56 ]
Эхххх... (это чтобы много букаф не писать об эмоциях по поводу стихо). Думаю, Вы поймёте :)

В этой щемящей аритмии всё-таки хочется кое-что улучшить. Например, здесь:
"А порою кажется – умираю…"
"И разгорается в сердце такой огонь"
"лишь с ним" - тяжело.
"от браги слов" - два существительных в одинаковом падеже.
И в последней строке, имхо, не хватает двух слогов.
ПС1. Особый респект за картинку!
ПС2. Хорошо, что снова появились :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 22:31:44 ]
Извиняюсь за некоторую паузу...
По поводу первого замечания - "А порою кажется – умираю…" - я думал и так, и эдак. Почему-то написал так, как в тексте - со "что". Не могу определиться как мне больше нравится).
За остальное спасибо, но не совсем согласен: это достаточно субъективно... Скажем, не "в сердце", а под ним - это принципиально; от именительного "брага слов" по другому и не скажешь; "лишь с ним" можно заменить на "со мной" - может, так и лучше)
Я подумаю. Спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 19:43:47 ]
пою не потому
не от того что
пою
а жизнь не слаще
пою и я живу
пока
увы и песнь и жизнь так
неизбежно-проходяще

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 22:24:33 ]
Что-то типа того... или этого).
Спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 19:24:08 ]
о, ще один чудовий вірш!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 22:23:16 ]
Дякую вам, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 22:24:13 ]
Привіт,Хуане! Де пропадаєте?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 22:33:36 ]
Привіт, Ярославе)
Та в мене гаряча пора відряджень... А нетбука - щоб накльоцати пару повідомлень на ходу - немає(.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 22:38:03 ]
може ми б Майстернями скинулися?) Жарт.)
Але бракує нам тут вас.
А то тут уже говорять, що ви - це Микола Луцюк)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 22:42:58 ]
Та ви що! (Це я стосовно першого)
Та ви що! (Це я стосовно другого)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 22:48:44 ]
))
таки бракує вас! і якщо випадково десь побачите Сін Семілью, то передайте, що її також)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 23:06:20 ]
Дякую вам, Ярославе. Якщо побачу, то передам. Але то дуже сумнівно... Швидше за все ви її побачите на ПееМі першим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 23:10:53 ]
Знов надовго пропадете?(
А чому нічого не виставляєте? Все старе, варте уваги - вже оприлюднили тут?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 23:19:30 ]
Не виставляю, бо в дорозі. А віршів у мене достатньо - і старих, і нових. І навіть з десяток поем є!))) Не всі пам"ятаю, правда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 23:41:11 ]
Ну, тоді обнадіяли!)
Хоча, мене чомусь поеми лякають(
Як побачу вірш , більший як 10 строф, то одразу настрій псується)