ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це джерела,
що не стільки напувають, як живлять
мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Хуан Марі (1972) / Вірші

 Небо
Образ твору Холодное небо моей Родины —
такое высокое и такое синее,
напоминает мне,
что далеко-далеко, у самого края,
где оранжевое солнце каждый вечер касается земли,
в каменном доме над безымянной рекою
живёт моя Смерть.

Она мне видится женщиной, которой едва за сорок
и у которой всё ещё нет мужа.
И прекрасные черты её тронуты печатью покоя и вечности,
а в бездонных глазах – всё одиночество человека в мире.

И от того как она напевает песню,
или рассеянно улыбается, или листает книгу,
веет неведомой здесь печалью
и чем-то родным, но давно забытым,
что смутно томит и тревожит сердце,
и от чего мне бывает не по себе.
Особенно в полдень.

Впрочем,
я думаю о ней легко –
об этой странной далёкой женщине,
которая ждёт меня вернее матери,
и у которой повсюду раскрытые книги,
а в одной из комнат — сухие цветы.

И где бы я ни был в этом волшебном мире,
смеясь и мечтая,
поднимаясь к вершинам любви и плача,
я знаю, что в доме на краю земли меня ждёт женщина.
И ещё я знаю, что она непременно меня дождётся.

И тогда сила, подобная ветру,
подхватит и унесёт меня к садящемуся солнцу,
и я торжественно ступлю на последнюю в этой жизни дорогу.
И прекрасная женщина, вся в белом,
улыбнётся мне издали и пойдёт навстречу.
И только глядя в её лицо,
я успокоюсь и наконец пойму,
кого она напоминала мне все эти годы.

1996

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-15 00:40:10
Переглядів сторінки твору 5440
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.826 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.07 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-12-15 01:01:38 ]
Поки що можу сказати лише одне - сподобалося, Хуане!
Перечитаю ще завтра на свіжу голову.
Завжди щиро радію вашим гарним віршам, бо дехто ще й досі вважає, що ви - це я)
Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-15 01:06:31 ]
Гадаю, не так вже й важливо - хто кого з ким "ототожнює". Якщо комусь нема чим перейматись - на здоров"я!
Дякую, Ярославе.
(А де пропадаєте ви?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 18:34:27 ]
Власне, Ярославе! Ти що заради того й вигулькнув аби всіх запевнити, що ти, - то не він:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 01:15:13 ]
Гарно. Як раз під настрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-15 01:17:23 ]
Дякую вам, Кішко.
Бажаю вам тільки гарного настрою. Тим більше - новорічні свята на порозі...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 01:20:07 ]
Дяка)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 12:12:25 ]
Давненько Вас не было :)

Смиренный такой текст. Даже ностальгичный, я бы сказала. Если можно ностальгировать о Смерти. Но Вы ведь не совсем о ней? :)

Мне кажется, что "раскрыты книги" звучало бы лучше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2011-12-15 13:17:11 ]
ностальгия о Смерти... как раз очень интересно... ностальгия о будущем-прошлом... это как "будущее в прошедшем" время в некоторых языках, что-то вроде того...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 14:13:38 ]
Что-то типа того.
Спасибо Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 14:18:15 ]
И не о ней, и о ней одновременно. Что-то такое компилятивное - с миру по нитке)
Спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 15:57:58 ]
Який цікавий погляд на Смерть...:) Ваша героїня ледь не чарівна принцеса, а то ж як звикли... Кощава, стара з косою...
Сподобалось. Навіть дуже.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 14:15:06 ]
Дякую, Адель.
Як за віком, то не зовсім вже й принцеса, а як за "статусом" - то може й так)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 18:32:36 ]
Дуже милою вийшла та жінка у вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 14:15:50 ]
Дякую, Володимире.
Саме так - мила така Смерть)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 20:52:42 ]
Справді, цікавий погляд... заспокійливий я б сказала, заворожуючий навіть, гіпнотичний. Може, Вас зацікавить і мій погляд на цю дивну пані... Хоча, Чорі права, мені теж здалось, що у ВАс не зовсім про неї. І все-таки...

http://maysterni.com/publication.php?id=54974


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 14:16:49 ]
Дякую, Любове.
/Зараз читатиму/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-02-08 11:56:08 ]
Красиво і непесимістично :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-08 20:25:19 ]
І багатообіцяюче)
Дякую.