ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Хуан Марі (1972) / Вірші

 Небо
Образ твору Холодное небо моей Родины —
такое высокое и такое синее,
напоминает мне,
что далеко-далеко, у самого края,
где оранжевое солнце каждый вечер касается земли,
в каменном доме над безымянной рекою
живёт моя Смерть.

Она мне видится женщиной, которой едва за сорок
и у которой всё ещё нет мужа.
И прекрасные черты её тронуты печатью покоя и вечности,
а в бездонных глазах – всё одиночество человека в мире.

И от того как она напевает песню,
или рассеянно улыбается, или листает книгу,
веет неведомой здесь печалью
и чем-то родным, но давно забытым,
что смутно томит и тревожит сердце,
и от чего мне бывает не по себе.
Особенно в полдень.

Впрочем,
я думаю о ней легко –
об этой странной далёкой женщине,
которая ждёт меня вернее матери,
и у которой повсюду раскрытые книги,
а в одной из комнат — сухие цветы.

И где бы я ни был в этом волшебном мире,
смеясь и мечтая,
поднимаясь к вершинам любви и плача,
я знаю, что в доме на краю земли меня ждёт женщина.
И ещё я знаю, что она непременно меня дождётся.

И тогда сила, подобная ветру,
подхватит и унесёт меня к садящемуся солнцу,
и я торжественно ступлю на последнюю в этой жизни дорогу.
И прекрасная женщина, вся в белом,
улыбнётся мне издали и пойдёт навстречу.
И только глядя в её лицо,
я успокоюсь и наконец пойму,
кого она напоминала мне все эти годы.

1996

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-15 00:40:10
Переглядів сторінки твору 4861
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.826 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.07 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-12-15 01:01:38 ]
Поки що можу сказати лише одне - сподобалося, Хуане!
Перечитаю ще завтра на свіжу голову.
Завжди щиро радію вашим гарним віршам, бо дехто ще й досі вважає, що ви - це я)
Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-15 01:06:31 ]
Гадаю, не так вже й важливо - хто кого з ким "ототожнює". Якщо комусь нема чим перейматись - на здоров"я!
Дякую, Ярославе.
(А де пропадаєте ви?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 18:34:27 ]
Власне, Ярославе! Ти що заради того й вигулькнув аби всіх запевнити, що ти, - то не він:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 01:15:13 ]
Гарно. Як раз під настрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-15 01:17:23 ]
Дякую вам, Кішко.
Бажаю вам тільки гарного настрою. Тим більше - новорічні свята на порозі...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 01:20:07 ]
Дяка)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 12:12:25 ]
Давненько Вас не было :)

Смиренный такой текст. Даже ностальгичный, я бы сказала. Если можно ностальгировать о Смерти. Но Вы ведь не совсем о ней? :)

Мне кажется, что "раскрыты книги" звучало бы лучше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2011-12-15 13:17:11 ]
ностальгия о Смерти... как раз очень интересно... ностальгия о будущем-прошлом... это как "будущее в прошедшем" время в некоторых языках, что-то вроде того...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 14:13:38 ]
Что-то типа того.
Спасибо Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 14:18:15 ]
И не о ней, и о ней одновременно. Что-то такое компилятивное - с миру по нитке)
Спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 15:57:58 ]
Який цікавий погляд на Смерть...:) Ваша героїня ледь не чарівна принцеса, а то ж як звикли... Кощава, стара з косою...
Сподобалось. Навіть дуже.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 14:15:06 ]
Дякую, Адель.
Як за віком, то не зовсім вже й принцеса, а як за "статусом" - то може й так)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 18:32:36 ]
Дуже милою вийшла та жінка у вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 14:15:50 ]
Дякую, Володимире.
Саме так - мила така Смерть)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-15 20:52:42 ]
Справді, цікавий погляд... заспокійливий я б сказала, заворожуючий навіть, гіпнотичний. Може, Вас зацікавить і мій погляд на цю дивну пані... Хоча, Чорі права, мені теж здалось, що у ВАс не зовсім про неї. І все-таки...

http://maysterni.com/publication.php?id=54974


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 14:16:49 ]
Дякую, Любове.
/Зараз читатиму/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-02-08 11:56:08 ]
Красиво і непесимістично :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-08 20:25:19 ]
І багатообіцяюче)
Дякую.