ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
Подорожі
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Сергій СергійКо
2025.09.22 19:07
Чи потрібна осінь?
Сонет)

Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Життєдайне кохання
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Моя любов (пісня)
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
* * *
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
Nota bene
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
Із «Б’юіка–Шість» (Bob Dylan)
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
«Скавичщина» - бій за Київ 1658 року
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Гарна осінь (пісня)
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
А може, це мені здалося?
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Ми стрінемося!
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,

Віктор Кучерук
2025.09.21 09:35
* * *
Минулого немає, майбутнє - не настало, -
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек

Володимир Ляшкевич
2025.09.20 17:31
Заводься!
Гей, там, в тилу,
в квартирі, чи в своєму домі,
ти депресуєш у страху.
чи сохнеш у якійсь утомі!
Лишай те все, - на передку,
в бронежилеті, у шоломі,
ти на покликанні шляху,
а не в переляку полоні!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 Пізня осінь (етюд)
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-13 17:56:18
Переглядів сторінки твору 8951
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 18:30:34 ]
яке гарне слово "о х о л о л е" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:00:09 ]
так, якщо його вголос промовити:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:34:34 ]
А якщо уголос - то і зовсім не про холод...
Дякую, Володимире, за цю опосередковану присутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:30:43 ]
О, так, - є в ньому інший зміст... Ви дуже чутливі.
Дякую, Чорняво Жінко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 18:46:24 ]
Мені сподобалось. Особливо - вже листя можна полічити. Щасти Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:40:52 ]
Володимире! Щиро дякую і навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:13:01 ]
насичена театральна завіса!
гарно, Маріє)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:52:39 ]
Маріє, Ваш і попередні коментарі одну цікавинку мені висвітлили: смислові акценти при прочитанні на певному рядку ("охололе" за Чорнявою Жінкою, "вже листя можна полічити" за Володимиром Потебнею і Ви - "театральна завіса") - "вигранюють" вірш ...
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 19:15:27 ]
чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:55:10 ]
Дякую, Зоряно, - рада Вас чути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:17:07 ]
Гарна картина осені. Мені чогось проситься в кінцівку дописати ще пару слів за принципом зменшення:
і ми побачимо сонце
віддалене
охололе
байдуже
кволе
*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 20:05:01 ]
Дякую, Ярославе за прихильний відгук!
Але зробити таку кінцівку - о, ні, Ярославе! Тоді зовсім інакше прочитується, -з"являється песимізм... Тут сонце дає землі відпочити, воно знає міру, у природи свій порядок і нема нашого людського квиління за промайнулим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 21:33:16 ]
І вже дерево від дерева можна відрізнити, якщо дивитись, скажімо, на Дніпровські схили. Важлива, НМСД, деталь - це листя.
Щоправда, якщо зазирати у затрашнє чи сучасне, то, НМСД, "небо, затягнене хмарами" - це попри їхню непрозорість, може розглядатись як щось учорашнє, якщо мислити категоріями часовими категоріями, вказаними мною вище.
Та картин природи нікуди не діти. Вони є і будуть нас оточувати, аж поки не поліземо закопуватись у бетонні сховища, у яких можна буде на тиждень довше пожити, сховавшись від сонячного випромінювання. А воно набирає сил. І про це свідчить кожна аномальна зима.
Не розцінюйте як флуд мої роздуми біля картини, змальованої Вами. Якщо виникають образи, то є на базі (підставі) чого :) Це - Ваш твір.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:03:13 ]
Гаррі, 8 коротких рядків викликали такий розлогий коментар, а швидше - рефлексію. В рефлексії видно вже, власне, її автора, його думки, а не сам вірш. Може, в цьому і є одне з призначень поезії...

Дякую, з повагою .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:28:13 ]
Справді - "наступний акт" не за горами. Але у вірші він сприймається не песимістично, ми побачимо сонце, хоч і на певний час охололе. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:06:22 ]
Цікаво, Іване, як така собі коротка пейзажна замальовка сприймається. Дякую за світле сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 22:44:35 ]
вже листя можна полічити : де: в небі, на деревах?
небо затягнене хмарами
як театральна завіса : може, -ою завісою
перед наступним актом...
скоро вони розвіються : хто? Хмари?
і ми побачимо сонце : може "сонце" тре з великої літери?
віддалене : а влітку хіба Сонце не віддалене
охололе - гарне слово.

Завжди не розумів авторів, які не ставлять розділових знаків - от, що зміниться, якщо розділові знаки в цьому вірші розставити - воно стане гіршим, чи кращим, чи не зміниться? Просто цікаво?
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:11:37 ]
Костянтине, і полюбляєте ж Ви "мокре рядно"!
У кожного своє уявлення про поезію...

Бажаю натхнення і в поезії, і в коментуванні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:20:52 ]
... ну, не ображайтесь: видаліть мій коментар і скажіть - "ніззя". Не буду, але що є, те є...
З повагою (підкреслюю!)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 09:47:46 ]
Видаляти, навіть з Вашого дозволу, комент, Костянтине, не буду. Притримуюсь (і тут я повторюся) того, що в першу чергу коментар розповідає про його автора - систему поглядів та ін., а з тим і стає зрозумілим, чому вірш цим коментатором сприймається чи ні. Отже, ображатися тут нема на що.
Ваша пропозиція поставити "завісою" може і слушна, але тут "небо... як театральна завіса", а не хмари. Думаю, поезія витримує різні зміщення реальності, може не дотримуватися "лінійності"...

З повагою.