ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.

С М
2026.08.08 04:44
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш

Ольга Садкова
2026.08.07 21:51
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того

Борис Костиря
2026.08.07 11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.

Холодний вітер продиктує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 Пізня осінь (етюд)



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-13 17:56:18
Переглядів сторінки твору 9715
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 18:30:34 ]
яке гарне слово "о х о л о л е" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:00:09 ]
так, якщо його вголос промовити:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:34:34 ]
А якщо уголос - то і зовсім не про холод...
Дякую, Володимире, за цю опосередковану присутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:30:43 ]
О, так, - є в ньому інший зміст... Ви дуже чутливі.
Дякую, Чорняво Жінко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 18:46:24 ]
Мені сподобалось. Особливо - вже листя можна полічити. Щасти Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:40:52 ]
Володимире! Щиро дякую і навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:13:01 ]
насичена театральна завіса!
гарно, Маріє)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:52:39 ]
Маріє, Ваш і попередні коментарі одну цікавинку мені висвітлили: смислові акценти при прочитанні на певному рядку ("охололе" за Чорнявою Жінкою, "вже листя можна полічити" за Володимиром Потебнею і Ви - "театральна завіса") - "вигранюють" вірш ...
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 19:15:27 ]
чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:55:10 ]
Дякую, Зоряно, - рада Вас чути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:17:07 ]
Гарна картина осені. Мені чогось проситься в кінцівку дописати ще пару слів за принципом зменшення:
і ми побачимо сонце
віддалене
охололе
байдуже
кволе
*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 20:05:01 ]
Дякую, Ярославе за прихильний відгук!
Але зробити таку кінцівку - о, ні, Ярославе! Тоді зовсім інакше прочитується, -з"являється песимізм... Тут сонце дає землі відпочити, воно знає міру, у природи свій порядок і нема нашого людського квиління за промайнулим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 21:33:16 ]
І вже дерево від дерева можна відрізнити, якщо дивитись, скажімо, на Дніпровські схили. Важлива, НМСД, деталь - це листя.
Щоправда, якщо зазирати у затрашнє чи сучасне, то, НМСД, "небо, затягнене хмарами" - це попри їхню непрозорість, може розглядатись як щось учорашнє, якщо мислити категоріями часовими категоріями, вказаними мною вище.
Та картин природи нікуди не діти. Вони є і будуть нас оточувати, аж поки не поліземо закопуватись у бетонні сховища, у яких можна буде на тиждень довше пожити, сховавшись від сонячного випромінювання. А воно набирає сил. І про це свідчить кожна аномальна зима.
Не розцінюйте як флуд мої роздуми біля картини, змальованої Вами. Якщо виникають образи, то є на базі (підставі) чого :) Це - Ваш твір.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:03:13 ]
Гаррі, 8 коротких рядків викликали такий розлогий коментар, а швидше - рефлексію. В рефлексії видно вже, власне, її автора, його думки, а не сам вірш. Може, в цьому і є одне з призначень поезії...

Дякую, з повагою .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:28:13 ]
Справді - "наступний акт" не за горами. Але у вірші він сприймається не песимістично, ми побачимо сонце, хоч і на певний час охололе. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:06:22 ]
Цікаво, Іване, як така собі коротка пейзажна замальовка сприймається. Дякую за світле сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 22:44:35 ]
вже листя можна полічити : де: в небі, на деревах?
небо затягнене хмарами
як театральна завіса : може, -ою завісою
перед наступним актом...
скоро вони розвіються : хто? Хмари?
і ми побачимо сонце : може "сонце" тре з великої літери?
віддалене : а влітку хіба Сонце не віддалене
охололе - гарне слово.

Завжди не розумів авторів, які не ставлять розділових знаків - от, що зміниться, якщо розділові знаки в цьому вірші розставити - воно стане гіршим, чи кращим, чи не зміниться? Просто цікаво?
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:11:37 ]
Костянтине, і полюбляєте ж Ви "мокре рядно"!
У кожного своє уявлення про поезію...

Бажаю натхнення і в поезії, і в коментуванні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:20:52 ]
... ну, не ображайтесь: видаліть мій коментар і скажіть - "ніззя". Не буду, але що є, те є...
З повагою (підкреслюю!)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 09:47:46 ]
Видаляти, навіть з Вашого дозволу, комент, Костянтине, не буду. Притримуюсь (і тут я повторюся) того, що в першу чергу коментар розповідає про його автора - систему поглядів та ін., а з тим і стає зрозумілим, чому вірш цим коментатором сприймається чи ні. Отже, ображатися тут нема на що.
Ваша пропозиція поставити "завісою" може і слушна, але тут "небо... як театральна завіса", а не хмари. Думаю, поезія витримує різні зміщення реальності, може не дотримуватися "лінійності"...

З повагою.