ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
* * *
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,

Роман Миронов
2026.06.21 12:33
Наднова
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –

Аж до критичного струму.

У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –

Віктор Кучерук
2026.06.21 06:58
* * *
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
Рясних очей глибокий зміст (Романс)
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
Спіралі
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Зустріч
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Хвазани
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
* 117 *
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
* * *
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
Пшеничне поле
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Годі
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
Слова-Зола --- танго - українська версія
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Застигло літо
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 Пізня осінь (етюд)
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-13 17:56:18
Переглядів сторінки твору 9598
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 18:30:34 ]
яке гарне слово "о х о л о л е" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:00:09 ]
так, якщо його вголос промовити:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:34:34 ]
А якщо уголос - то і зовсім не про холод...
Дякую, Володимире, за цю опосередковану присутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:30:43 ]
О, так, - є в ньому інший зміст... Ви дуже чутливі.
Дякую, Чорняво Жінко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 18:46:24 ]
Мені сподобалось. Особливо - вже листя можна полічити. Щасти Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:40:52 ]
Володимире! Щиро дякую і навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:13:01 ]
насичена театральна завіса!
гарно, Маріє)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:52:39 ]
Маріє, Ваш і попередні коментарі одну цікавинку мені висвітлили: смислові акценти при прочитанні на певному рядку ("охололе" за Чорнявою Жінкою, "вже листя можна полічити" за Володимиром Потебнею і Ви - "театральна завіса") - "вигранюють" вірш ...
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 19:15:27 ]
чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:55:10 ]
Дякую, Зоряно, - рада Вас чути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:17:07 ]
Гарна картина осені. Мені чогось проситься в кінцівку дописати ще пару слів за принципом зменшення:
і ми побачимо сонце
віддалене
охололе
байдуже
кволе
*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 20:05:01 ]
Дякую, Ярославе за прихильний відгук!
Але зробити таку кінцівку - о, ні, Ярославе! Тоді зовсім інакше прочитується, -з"являється песимізм... Тут сонце дає землі відпочити, воно знає міру, у природи свій порядок і нема нашого людського квиління за промайнулим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 21:33:16 ]
І вже дерево від дерева можна відрізнити, якщо дивитись, скажімо, на Дніпровські схили. Важлива, НМСД, деталь - це листя.
Щоправда, якщо зазирати у затрашнє чи сучасне, то, НМСД, "небо, затягнене хмарами" - це попри їхню непрозорість, може розглядатись як щось учорашнє, якщо мислити категоріями часовими категоріями, вказаними мною вище.
Та картин природи нікуди не діти. Вони є і будуть нас оточувати, аж поки не поліземо закопуватись у бетонні сховища, у яких можна буде на тиждень довше пожити, сховавшись від сонячного випромінювання. А воно набирає сил. І про це свідчить кожна аномальна зима.
Не розцінюйте як флуд мої роздуми біля картини, змальованої Вами. Якщо виникають образи, то є на базі (підставі) чого :) Це - Ваш твір.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:03:13 ]
Гаррі, 8 коротких рядків викликали такий розлогий коментар, а швидше - рефлексію. В рефлексії видно вже, власне, її автора, його думки, а не сам вірш. Може, в цьому і є одне з призначень поезії...

Дякую, з повагою .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:28:13 ]
Справді - "наступний акт" не за горами. Але у вірші він сприймається не песимістично, ми побачимо сонце, хоч і на певний час охололе. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:06:22 ]
Цікаво, Іване, як така собі коротка пейзажна замальовка сприймається. Дякую за світле сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 22:44:35 ]
вже листя можна полічити : де: в небі, на деревах?
небо затягнене хмарами
як театральна завіса : може, -ою завісою
перед наступним актом...
скоро вони розвіються : хто? Хмари?
і ми побачимо сонце : може "сонце" тре з великої літери?
віддалене : а влітку хіба Сонце не віддалене
охололе - гарне слово.

Завжди не розумів авторів, які не ставлять розділових знаків - от, що зміниться, якщо розділові знаки в цьому вірші розставити - воно стане гіршим, чи кращим, чи не зміниться? Просто цікаво?
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:11:37 ]
Костянтине, і полюбляєте ж Ви "мокре рядно"!
У кожного своє уявлення про поезію...

Бажаю натхнення і в поезії, і в коментуванні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:20:52 ]
... ну, не ображайтесь: видаліть мій коментар і скажіть - "ніззя". Не буду, але що є, те є...
З повагою (підкреслюю!)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 09:47:46 ]
Видаляти, навіть з Вашого дозволу, комент, Костянтине, не буду. Притримуюсь (і тут я повторюся) того, що в першу чергу коментар розповідає про його автора - систему поглядів та ін., а з тим і стає зрозумілим, чому вірш цим коментатором сприймається чи ні. Отже, ображатися тут нема на що.
Ваша пропозиція поставити "завісою" може і слушна, але тут "небо... як театральна завіса", а не хмари. Думаю, поезія витримує різні зміщення реальності, може не дотримуватися "лінійності"...

З повагою.