ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Крізь роки і сузір'я" (2002)

 ***
Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-16 09:31:44
Переглядів сторінки твору 6915
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 09:41:22 ]
Доброго ранку, пані Любове!
Отримала величезну насолоду од Вашого "Віщого...", а вчора перегорнула першу сторінку "Феєрії весни". Дякую за мудрість і неперевершену афористичність. Дуже містко і ємко.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 09:50:49 ]
Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 09:52:54 ]

В таких випадках роблять аналіз ДНК)))


А якщо серйозно, то гарний і щемливий вірш, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 09:53:47 ]
Гарні порівняння, Любо! Як і сам вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 10:22:34 ]
Класний вірш. "Вечірнього неба // ряхтить позолота" - майстерний мазок! А закінчення загадкове - щось більше тут і перевіряти ДНК ні до чого (та його це син)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 10:44:35 ]
Подейкують, що доні подібні на своїх татусів, а сини схожі на мамусь. Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 10:57:54 ]
Болючий вірш!А останні рядки - нокаут...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 11:34:00 ]
Сильній - мій захват! Дякую, вірш - бомба.
Останні рядки - удар стилетом - тільки жінка вміє отак всадити мізерікордію і перерізати останню нитку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 11:42:32 ]
Ну, про мізерікордію НМСД ти трохи загнула Наталю.) Вона якраз була придуманя з ціллю милосердя. А тут більше відчувається бажання допекти своєму коханому. хоча з вірша відчутно, що ЛГ має на це право. а все-таки, мізерікордія - це суто чоловіча зброя) Наукою доведено, що жінки зліші від чоловіків)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 11:48:05 ]
Як на мене, то це милосердя до самої себе. Може, то укол-докір для нього, але насправді все глибше... Жінка сама собі той кинжал вгаратала - все, кінець цьому коханню, я тебе відпустила цілком, йди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 11:52:23 ]
Дякую, Оленко, що поділились враженням. Радію, що Ви не розчаровані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 11:54:01 ]
Дякую, Луцюк!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 11:55:42 ]
Дякую, Ярославе, за відгук... Тут ДНК не допоможе та й без потреби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 11:57:18 ]
Таки без потреби... А син - ліргороїні. Дякую, Маріє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 11:58:27 ]
А ще подейкують, що такі діти матимуть щасливу долю... Дякую, Терцино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 11:59:52 ]
Точно, п.В'ячеславе, - нокаут... от лиш для кого? Хай це буде загадкою. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 12:07:51 ]
Щиро дякую, Наталко! Я, щоправда, поняття не маю, що то моя ЛГ "всадила", і що таке "мізерікордія"? А щодо "ниточки", то там і відрізати нічого було. Просто "є речі, яких не змінити ніколи". І ця "несхожість" - лише одна з них... Природна, закономірна, фатальна несхожість... Насправді, все набагато простіше (чи складніше?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 12:15:00 ]
О, Любо!
Напали тут панімаєш: давай аналізи!..
Ні!
Якщо "погасло вікно", то це ще не значить, що вже не буде розвиднятися. Зачарований, Любо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 12:15:10 ]
Ярославе, ще раз тобі дякую за намагання збагнути "жіночу логіку". Проте, я змушена тебе розчарувати (і не тільки тебе, по моєму й інших читачів теж) - тут немає жодного "бажання допекти своєму коханому". Це просто сумна констатація факту - для самої себе, навіть не стільки самого факту, як неможливості його змінити. Цього не може бути, бо цього просто не може бути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 12:26:48 ]
Згоден, Любо! Але як не раз тут звучало - вірші живуть своїм життям, окремо від задумів і пояснень автора. Значить так якось неоднозначно це все сприймається читачем. І може в цьому є й якась принада цієї поезії. Кожен буде знаходити в ній щось своє.