ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
1989. Весілля №2 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
* * *
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Зірки за методом Холмса

"Ватсон, Уотсон, так само як Гудзон і Хадсон, - різні транскрипції одних і тих самих оригінальних англійських власних імен."

Ярослав Петришин

Образ твору Не так давно, а мо' й давненько,
хіба хто бачив тих пройдох,
з наметом на Десну стареньку
прибули нишпорка і йог.

Допомогли комусь з місцевих
пропащу курку розшукать:
хтось із сусідів галузевих
не встиг було її сховать.

Винагороду брать не стали,
взяли лиш трохи карасів,
аби вечеря смакувала
за харч готельних номерів.

Щоб не подумали "Альфонси",
в намет вселилися удвох.
Один назвавсь, здається, Холмсом,
а інший - Рапсом. Той, що йог.

Перекурили, ляси точать
про "..в МОРІ вАРТий був мужик..."
Такий, що голови морочить,
бо вже давно до того звик.

А там нарешті і поснули
(чого б його вночі й не спать!).
В те літо і вітри не дули,
щоб сонце й місяць не злякать...

Та раптом ворушитись стали
незграбно спальні два мішки:
- Скажіть-но, Ватсоне! Хоч мало
Ви знаєте що про зірки?

- Зірки? Зірки... Зірки є різні:
гіганти, карлики... Ну, ці,
що хоч за щільністю й залізні,
а менші яблучка в руці...

- Елементарно все це, друже!
З чиєїсь легкої руки
намет потрібен нам не дуже...
Тому ми й бачимо зірки.

17.11.2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-17 00:27:47
Переглядів сторінки твору 3105
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-17 00:38:33 ]
Хм... Цікавенько так... з гумором...
Знаєте, Михайле, мені вірш сподобався... Ідея класна... Гарна вийшла оповідка... Вітаю!!!!!!
Зичу натхнення, сер!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-17 00:56:04 ]
В детективів ...б-р-р... пародистів граємось, Михайле.
Доволі гарненько. А шо Ярослав ? Спить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-17 17:12:07 ]
Тішуся з того, пані Ірино, що сподобалося!Дяка!Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-17 17:15:05 ]
Вітаю, Василю! Ярослав у Скотланд-Ярді...
Вельми вдячний, так - аж лячно (не мені, звісно)!!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-17 19:17:58 ]
якщо вечеря ще попереду, то не можна казати
"смакува(ли), а смакувати",
з увагою, Ксенія

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-17 19:36:23 ]
Доброго гумору, Ксеніє! Іноді дієслова одного часу мають можливість позначати інший. Щиро вдячний за пораду. На жаль, сію неувагою занадто часто, що стало "звичкою"... Приємно було побачитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-17 19:54:22 ]
теорія цікава та, на жаль, не в даному випадку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-18 08:59:36 ]
Дотепний і майстерний вірш, Михайле!)
Хоч цей анекдот достатньо таки відомий.
Але зате тепер у віршованій формі)
І дякую за популяризацію мого, надіюся, колись відомого імені!)
До речі, в мене там не "Гудсон", а "ГудЗон".
Є така річка, що протікає через Нью-Йорк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-18 15:00:28 ]
То здається не річка, а затОка! Файно, Полковнику, "заварганив"! Дедуктивним методом "доїхали" хто намет спер?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-18 15:21:26 ]
Ну я не був в Нью-Йорку, Іване, на відміну від тебе)
сам дивувався, але ґуґл підтвердив, що це річка.

The Hudson is a 315-mile (507 km) river that flows from north to south through eastern New York.

http://en.wikipedia.org/wiki/Hudson_River

Але мабуть є і затока.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-18 16:13:39 ]
Уже виправив, шановний пане Ярославе! Даруйте за неуважність.. Вже дуже кваплюсь (як кролик), боючись, що ідею до мене "оброблять"... Ваш комент надзвичайно тішить. Анекдот, звісно, відомий: покладаюсь на те, що скористався фольклором!! А ось Ваш тонкий іронічний погляд, який спостерігається протягом тривалого часу у Ваших коментах (ну і, звісно, віршах) надихнув мене на цей "досвід". Тому саме на Вашу оцінку я й очікував. Безмежна дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-18 16:17:31 ]
Дякую, Михайле! Приємно почути добрі слова в свою адресу! І давайте далі спілкуватися на "ти", ок?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-18 16:16:40 ]
Генерале! Всупереч зайнятості, тримаєш під контролем...:))) Дяка! Отака дяка!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-18 16:20:30 ]
Ярославе! Я почув тебе.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-18 18:15:10 ]
Дуже дотепно про зірки, Полковнику! :))
А ще вірш нагадав про зірки на погонах...
Оце смикався писати Генералу рапорт-подання, але ж устав і субординація - це святе! То прошу тебе подумати щодо присвоєння якогось звання Ксенії. З огляду на те, що Вона народилась із джерела (чистого, як сльоза) озера, то може варто взяти звання, які характерні морському флоту. Надіюсь Генерал-Адмірал не буде заперечувати.
Хай щастить і із Музами- Зірками - теж!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-18 21:15:27 ]
Взято до уваги, Капітане!
Привіт!
Дяка!
Заходь іще, коли хочеш :))