ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
***
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Ще б пак
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Райдуга
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
На дозвіллі
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Безкровне
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Одарчина кицька
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Побажай – і я воскресну
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
До Великодня
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
* * *
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Молитва

Загуби мене, Боже, благаю
І нехай я сліпою зостанусь.
А голодні ненависні зграї,
Хай все бачать, усе помічають.
Поможи не дивитись, благаю.
Не дозволь мені, Боже, почути,
Як дерева сколихує вітер.
Не дозволь мені більше дивитись,
Я навік усе хочу забути.

Юлька Гриценко

Образ твору Віднови мене, Боже, благаю...
І нехай я прозрію Тобою,
серед хижо-голодної зграї,
що зоветься сліпою юрбою
хай відкриються очі широко,
і напружено слухають вуха
плин живого життєвого соку
у артеріях сильного духу.
Не дозволь же боятися більше...
У студених лещатах морозу
хай любов гріє серце сильніше,
очі зрошують щирості сльози.
Віднови мене, милий мій Боже,
на землі я не звідаю раю...
Хай ця згуба мене не тривожить -
Ти зі мною вовіки, я знаю.

2011





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-19 20:54:26
Переглядів сторінки твору 5493
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.611 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.874
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-11-19 21:24:24 ]
Радий пані Аделе, що Ви так своєчасно відгукнулися на вірш Юльки Гриценко.
Хай не покидає Вас на довгі роки життєдайне бачення світу, якого так бракує багатьом.
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-11-19 21:39:14 ]
Дякую, пане Іване, за щире і тепле побажання, чого і Вам зичу і кожному, і собі самій, бо також буваю слабкою, а маємо бути сильними.:)
З повагою і теплом, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-11-19 21:48:46 ]
що це сьогодні всі масово протистоять юрбі?)) як і моя ЛГ...

ти - молодець!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-11-19 21:53:38 ]
Щось в повітрі;)))
Дякую, Рудокоса.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-19 21:49:11 ]
голос з юрби: гей, а хто тут каже, що юрба сліпа?…
я все бачу :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-11-19 21:54:42 ]
ти не юрба! ти - індівідіальніссссть...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-19 21:55:31 ]
все 'дно за юрбу абидна :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-11-19 21:58:03 ]
тю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-11-19 21:55:41 ]
Ти видюща, просто заблукала.;)))
Дякую, Олечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-19 22:25:06 ]
Молитовно...
Доволі вдалий дует.
А чому саме "віднови" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-11-19 22:29:42 ]
Потеребило життя трошки.:)))
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-19 23:18:43 ]
Погоджуюся з Василем щодо дуету... Вірш справді сприймається, як молитва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-11-19 23:25:30 ]
Дякую щиро, пане Богдане.Приємно чути.
Воно і є свого роду дуетом. І молитвою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-19 23:28:06 ]
щиро, на одному подиху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-11-19 23:31:24 ]
Дякую, Зоряночко!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-20 00:19:11 ]
Щиро, справжньо...
Вірю, що Бог допоможе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-11-20 12:52:36 ]
І я вірю.
Дякую, пане Василю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-20 01:48:34 ]
Вірш - зо-ло-тий! Чудовий і чудодійний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-11-20 12:53:37 ]
Спасибі, пані Ларисо. Приємно чути такий теплий відгук.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілля Радуський (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-20 10:55:00 ]
Дяка Всевишньому за людей, які розуміють, що саме Він є тим невичерпним Джерелом Животворного Духу, що саме завдяки Його обдаруванню ми можемо відчувати себе, хай маленькою, але особистістю, тим самим виринаючи із тілесної гордині бути Йому любими. Нехай Святе Слово Творця Вічності проймає Вашу душу, шановна Адель, і щедро напоює дух прозрінням, так потрібним кожному. Щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-11-20 12:58:30 ]
Дякую щиро за такі хороші слова і побажання! А також дякую Богу за читачів, котрі читають серцем і вміють ділитися частинкою своєї душі.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-20 14:13:05 ]
Вiтаю, Адель!
Дякую Вам,щиро радiю Вашiй силі- Духу.
Зростайте з Богом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-11-20 14:37:27 ]
Дякую Вам, пане Олександре! Навзаєм!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-01 02:51:52 ]
Аделю, Ваша Молитва мене полонила.Я забула дихати, коли чатала. Хочеться і мені сказати: "Віднови мене Боже!".Дякую за можливість це читати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-01 10:16:50 ]
Вам дякую, Роксолано!
Приємно, що вірш торкнувся Вашого серця.:)
І дякую, що завітали на мою сторіночку.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 22:19:44 ]
Чудово заплетене у рядки самоувердження і щира розмова з Богом.
Можливо ось тут дещо поміркувати:
"очі зрошують щирості сльози." - хоча я розумію, що сльози - підмет, але граматично можна прочитати двояково, тобто хто-кого зрошує
залишається інігматичним.
Щиро,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-07 10:09:25 ]
Гм... дійсно. Навіть не знаю, що тут придумати... Якось воно мені так вляглося, що важко підібрати щось інше. Я подумаю...
Дякую, ЛЮ!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Малєєва (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-13 08:51:49 ]
Гарно... Тільки... Юрба не сліпа, я вірю, що у грудях кожної людини б'ється живе серце, яке може любити, любить... І якщо вірити в це щиро, можна пізнати щастя й на землі. У кожного свій хрест, але є й такі, з якими можна літати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-13 09:57:49 ]
Дякую, Оленко.
Я також вірю, що у кожної людини в грудях живе серце, це без сумніву. Тільки не про окремо взяту людину йде тут мова. Я, звичайно, можу помилятися, але маю переконання, що юрба стирає індивідуальність, накладає свої чіткі відбитки, диктує свої правила, керує процесом де спрацьовує, пробачте на грубому порівнянні, "стадний інстинкт". Тоді живе серце втрачає голос, хрипне так би мовити, не в силі докричатися до холодної машини розуму, котра знаходиться під впливом часто жорстоких, ницих, нелюдськх міркувань.
Тому для мене особисто юрба сліпа. Ще й дуже.
А хрест і справді у кожно свій. І нести його мусимо гідно. Від хреста відмовитись не можливо, бо не чужий.