ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Зелений змій
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Солоний дощ
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
* * *
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Контроверсійне
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Пустир
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Біла труна (рондель). Пам'яті жертв ракетного обстрілу Тернополя 19.11.2025 року
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
З циклу "Французькі увертюри" (2019 р.)
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
У тебе срібло (The Rolling Stones)
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
***
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
До подій в Чехословаччині 1968 року
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Музика кохання
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
Голодомор
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
Довбуш і Ребе
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Володимир Мацуцький
2025.11.22 19:21
Голодомор 1932-1933
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці

«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Проза

 Щиросердечно Твоя Каталіна (Частина I)

Проміння висохле стебло –
гербарій слайдовий з теплом,
де місто, збите у качан,
стає байдужим до прочан.
Емоцїї вбирають все,
їх сенс приносить й серце ссе.
Життя моменти попаруй!
Хто справжній з них, а хто нехлюй?
Народжених реалій стос
запалює очима хтось.
Вогнями вулиць плаче світ,
годують кроки перехід.
Підземні дотики метро.
Скрегоче поїзд – їсть нутро,
щурі шукають рай собі,
бенкет нічний – смітник людський.
І запах їх веде за ніс.
Бенкетуватимуть вони
аж поки пельку не заткнуть
їм збирачі сміття і сну.
Цю маску з міста не зірвуть
події і голодна ртуть.
Ламається – де треба – ніж,
втискається – де можа – гріш.
То мною дихає цей смог,
зелений править в місті бог.
Так важко вислідити тінь
на тлі скляному, не в куті.
У морі масок – десь моя
пливе у човнику “Це я?”

city of shadows ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-06 19:23:11
Переглядів сторінки твору 5772
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2025.11.21 21:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 19:59:33 ]
Цікаво. Чекаю на продовження.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:37:43 ]
Дякую,
Ось пробую себе в дещо довшій за обсягом прозі.
Був би лише час втілити задумане. Але план є і світлішає з дня на день.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:15:02 ]
І, мені здається, доволі вдало.:)
В першій половині особливо сподобалось відчуття переплетеності минулого і сучаснисті. І то, чомусь, давно минулого, старовини.:)
Вражає різниця бесіди старої пані і молодих, з натяжкою сказати, панянок.:)))
Гарно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:33:35 ]
Розмова не засоромливою вийшла? Не знаю чому - але такою вона мені пропливла думками - то ж записав "як було" :)
А для старшої жіночки у мене відведена дуже відповідна роль і ... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:47:11 ]
Ні, вона якраз "жива". Як би це правильно виразити...справа в тому, що навіть, якщо відчутний низький рівень, я б сказала поверховий рівень спілкування тих молодих жінок, то, він бодай, описаний вами, саме таким, як є у житті. І добре, що є противага - бесіда старої пані, котра є уособленням іншого, "чистішого" часу людського існування.
Ця противага змушує читача звернути увагу на те, як виглядаємо уже ми, ще будучи сучасниками тих поколінь, а уже так віддалившись не у кращий, на жаль бік, поспішаючи за цивілізацією. :)
Але що ще я хочу сказати, що ви зуміли дуже точно і тонко передати це спілкування, поведінку, манери і т.п. Живо.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 22:03:38 ]
Я лише боявся перегнути палку.
У частині ІІ... їхня розмова продовжиться...
Дякую за враження, дорога Адель.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:19:25 ]
у тебе нове амплуа?) зраджуєш поезію?) яскраво і, все одно, поетично)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:47:29 ]
Ні, Сонце, я не зраджую, а урізноманітнюю :)
Виставив - аби зрозуміти, чи щось таке створює хоч якусь цікавість у читача, чи у нього/неї виникає бажання
дізнатися - "а що далі", або, може, не вистарчає терпеливості - дочитати до кінця - бо беліберда.
Твір ще дещо недопечений, але цей вступ приблизно вказує на його формат.
Дякую, цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:50:06 ]
Хіх,
А КП рулз - краще ніж в мої віршах :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:00:35 ]
ну у прозі КП южеллі рулз)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 20:44:34 ]
Поетична проза, Юр. Натхнення тобі. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:57:34 ]
Дякую, Юль,
Натхнення є. Ось із часом - запарка.
Але по-воленьки - якось воно буде.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:48:06 ]
Не могу представить тебя америкосом со "сникерсом", "баунти" или всяческими "догами" и "чизами". Ты просто украинец определенной ее полосы.
Читается хорошо, а десяток знаков пунктуации - пустяк. Все было бы прекрасно понятно даже без них, потому что превалируют иные ценности.
Их великолепием я тихо поражен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:03:13 ]
Спасибі, тобі Добр-Человек, Друже Олексію.
Граматику треба буде ще перевіряти, там напевно не все гладко.
Я міг би підігнати місто під Нью Йорк, але чомусь перед очима у мене - те, що ти читаєш.
То я просто не пручаюсь, а пишу так як воно до мене приходить.
І виходить приблизно ось так...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:23:50 ]
Огрехи на уровне таких (цитирую): [і, майже,] - сущий пустяк. "Майже" не является вводным ("вставним") словом. Выделять его не нужно.
И вот (цитирую также): [легкість, ще не отруєного загазованістю, повітря]. Здесь запятые также излишне.
Но это все пустяки. Говорю честно.
Журналисты пишут хуже. Мне хочется читать интернет-прессу. Хорошо, хоть не поголовно все.
И плюс - существуют такие произведения как твои. Их читаю :)
Бывай здоров. гуд лак :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:38:15 ]
Дякую, Олексіє,
Я зрозумів. Я просто майже не пишу прози (ти знаєш), тому це все у мене ще не обкатане.
Зауваги приймаю.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:17:46 ]
"Я міг би підігнати місто під Нью Йорк, але чомусь перед очима у мене - те, що ти читаєш."

Я чомусь побачила Львів.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:26:49 ]
Напевно, що таки текст тягнеться до Львова, лише метро дещо віддаляє його від моєї "колиски" - метро таки там, нажаль, нема.
Але багато чого взяте з пам`яті саме про це місто. Не буду забігати наперід, але деякі сцени будуть "зняті" з живих у моїх споминах місць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:52:53 ]
Львів відчутний у першій частині частини першої.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 22:07:26 ]
Хочу вам щиро признатися, що тут, в Америці (де я проживав давніше) на першому поверсі був такий "трунний склеп", він правда, по-іншому називався - "Труни по знижці"(коли перекласти).