ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Проза

 Щиросердечно Твоя Каталіна (Частина I)

Проміння висохле стебло –
гербарій слайдовий з теплом,
де місто, збите у качан,
стає байдужим до прочан.
Емоцїї вбирають все,
їх сенс приносить й серце ссе.
Життя моменти попаруй!
Хто справжній з них, а хто нехлюй?
Народжених реалій стос
запалює очима хтось.
Вогнями вулиць плаче світ,
годують кроки перехід.
Підземні дотики метро.
Скрегоче поїзд – їсть нутро,
щурі шукають рай собі,
бенкет нічний – смітник людський.
І запах їх веде за ніс.
Бенкетуватимуть вони
аж поки пельку не заткнуть
їм збирачі сміття і сну.
Цю маску з міста не зірвуть
події і голодна ртуть.
Ламається – де треба – ніж,
втискається – де можа – гріш.
То мною дихає цей смог,
зелений править в місті бог.
Так важко вислідити тінь
на тлі скляному, не в куті.
У морі масок – десь моя
пливе у човнику “Це я?”

city of shadows ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-06 19:23:11
Переглядів сторінки твору 5093
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 19:59:33 ]
Цікаво. Чекаю на продовження.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:37:43 ]
Дякую,
Ось пробую себе в дещо довшій за обсягом прозі.
Був би лише час втілити задумане. Але план є і світлішає з дня на день.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:15:02 ]
І, мені здається, доволі вдало.:)
В першій половині особливо сподобалось відчуття переплетеності минулого і сучаснисті. І то, чомусь, давно минулого, старовини.:)
Вражає різниця бесіди старої пані і молодих, з натяжкою сказати, панянок.:)))
Гарно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:33:35 ]
Розмова не засоромливою вийшла? Не знаю чому - але такою вона мені пропливла думками - то ж записав "як було" :)
А для старшої жіночки у мене відведена дуже відповідна роль і ... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:47:11 ]
Ні, вона якраз "жива". Як би це правильно виразити...справа в тому, що навіть, якщо відчутний низький рівень, я б сказала поверховий рівень спілкування тих молодих жінок, то, він бодай, описаний вами, саме таким, як є у житті. І добре, що є противага - бесіда старої пані, котра є уособленням іншого, "чистішого" часу людського існування.
Ця противага змушує читача звернути увагу на те, як виглядаємо уже ми, ще будучи сучасниками тих поколінь, а уже так віддалившись не у кращий, на жаль бік, поспішаючи за цивілізацією. :)
Але що ще я хочу сказати, що ви зуміли дуже точно і тонко передати це спілкування, поведінку, манери і т.п. Живо.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 22:03:38 ]
Я лише боявся перегнути палку.
У частині ІІ... їхня розмова продовжиться...
Дякую за враження, дорога Адель.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:19:25 ]
у тебе нове амплуа?) зраджуєш поезію?) яскраво і, все одно, поетично)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:47:29 ]
Ні, Сонце, я не зраджую, а урізноманітнюю :)
Виставив - аби зрозуміти, чи щось таке створює хоч якусь цікавість у читача, чи у нього/неї виникає бажання
дізнатися - "а що далі", або, може, не вистарчає терпеливості - дочитати до кінця - бо беліберда.
Твір ще дещо недопечений, але цей вступ приблизно вказує на його формат.
Дякую, цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:50:06 ]
Хіх,
А КП рулз - краще ніж в мої віршах :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:00:35 ]
ну у прозі КП южеллі рулз)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 20:44:34 ]
Поетична проза, Юр. Натхнення тобі. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:57:34 ]
Дякую, Юль,
Натхнення є. Ось із часом - запарка.
Але по-воленьки - якось воно буде.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:48:06 ]
Не могу представить тебя америкосом со "сникерсом", "баунти" или всяческими "догами" и "чизами". Ты просто украинец определенной ее полосы.
Читается хорошо, а десяток знаков пунктуации - пустяк. Все было бы прекрасно понятно даже без них, потому что превалируют иные ценности.
Их великолепием я тихо поражен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:03:13 ]
Спасибі, тобі Добр-Человек, Друже Олексію.
Граматику треба буде ще перевіряти, там напевно не все гладко.
Я міг би підігнати місто під Нью Йорк, але чомусь перед очима у мене - те, що ти читаєш.
То я просто не пручаюсь, а пишу так як воно до мене приходить.
І виходить приблизно ось так...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:23:50 ]
Огрехи на уровне таких (цитирую): [і, майже,] - сущий пустяк. "Майже" не является вводным ("вставним") словом. Выделять его не нужно.
И вот (цитирую также): [легкість, ще не отруєного загазованістю, повітря]. Здесь запятые также излишне.
Но это все пустяки. Говорю честно.
Журналисты пишут хуже. Мне хочется читать интернет-прессу. Хорошо, хоть не поголовно все.
И плюс - существуют такие произведения как твои. Их читаю :)
Бывай здоров. гуд лак :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:38:15 ]
Дякую, Олексіє,
Я зрозумів. Я просто майже не пишу прози (ти знаєш), тому це все у мене ще не обкатане.
Зауваги приймаю.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:17:46 ]
"Я міг би підігнати місто під Нью Йорк, але чомусь перед очима у мене - те, що ти читаєш."

Я чомусь побачила Львів.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:26:49 ]
Напевно, що таки текст тягнеться до Львова, лише метро дещо віддаляє його від моєї "колиски" - метро таки там, нажаль, нема.
Але багато чого взяте з пам`яті саме про це місто. Не буду забігати наперід, але деякі сцени будуть "зняті" з живих у моїх споминах місць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:52:53 ]
Львів відчутний у першій частині частини першої.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 22:07:26 ]
Хочу вам щиро признатися, що тут, в Америці (де я проживав давніше) на першому поверсі був такий "трунний склеп", він правда, по-іншому називався - "Труни по знижці"(коли перекласти).