ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.12.04 10:17
Справжній Казанова
Що там не кажи - життя чудове!
Є у ньому радісні моменти.
Я тепер - махровий Казанова,
Колекціоную компліменти.

Я не знав: відчую незабаром,
Вийшовши з будинку необачно,
Поцілунок разом з перегаром

Микола Дудар
2024.12.04 09:39
***
Щебече ластівка… щебече
Заслухавсь вітер, зліз із хмар
І відкотив могильний вечір
І вийшов з церкви паламар…
Стояли й слухали молитву
Таку молитву з молитов
Весною й літечком сповиту
Немов рождалися… немов…

Микола Соболь
2024.12.04 05:36
Спокуса
Вечір чорніший за каву,
кіт, як брудний коминяр,
повні чекає появу
не співрозмовник – казкар,
ніжно слова огортають
і у вечірній габі,
наче на сходинках раю
пастку готує тобі.

Віктор Кучерук
2024.12.04 05:35
* * *
Забув про сни і мало їм,
І легко збуджуюсь щоденно,
Бо привела навічно в дім
Безсоння хміль і шал натхнення.
Ще стільки пристрасті ні в кім
Не проявлялось безнастанно, –
Вона кипить в єстві твоїм
І парко дихає коханням.

Микола Дудар
2024.12.03 21:11
Мініатюра...
Хоч кричи, хоч вішайсь — сенсу нуль…
( Пам’ятайте батькові поради… )
Дрихне гарно втомлений пітбуль —
Втіха наша кожної розради…
Настрій нижче плінтуса… Приліг,
Дивиться з-під лоба і бурмоче:
«Викинь свої крики за поріг
І зривати горло перехочеш…»

Світлана Пирогова
2024.12.03 20:20
"Люблю" із візерунків
Накинула зима мереживо на віття.
Розсипала сніжинки, ніби білоквіття.
І закохала очі сині в карі.
Благословляли з неба світлість хмари.

І сніжно-біла ніжність пудрила обличчя.
Здавалося, яскраве миготіння кличе.
В магічні ті обійми теплі-теплі.

Борис Костиря
2024.12.03 19:42
* * *
Землю вкрив густий туман.
У ньому ховаються чудовиська,
які простягають свої клешні
до наших заповітних мрій.
В імлі зависають думки
і стають застиглими,
безбережними, драглистими,
усепроникненими, як цей туман.

Козак Дума
2024.12.03 17:10
Єднаймося
Єднаймося… дорогою у прірву,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*

Єднаймося мерщій, аби спаситися,
аби урятувати хоч дітей!
Як довго ще ми будемо трястися,

Юрій Гундарєв
2024.12.03 09:52
Гамлет Зіньківський, стріт-артист
Це не просто звичайний художник, а стріт-артист, який перетворив вулиці рідного Харкова на цілу галерею графічних робіт - справді філософських, навіть поетичних.
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап

Віктор Кучерук
2024.12.03 06:19
Чому?..
Чому в далекій юності дівчата
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?

Микола Соболь
2024.12.03 05:55
Дух вольності
Чи марні сни були ті, чи примарні?
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл

Артур Сіренко
2024.12.03 01:33
Ноктюрн катеринщика Курта
Портрет намальований зорями
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські

Іван Потьомкін
2024.12.02 22:40
***
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Борис Костиря
2024.12.02 19:48
* * *
Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,

Володимир Каразуб
2024.12.02 19:34
Фортеця віршів
Іноді вірш скидається на неприступну фортецю,
І його ні мечем, ні облогою — ніяк не здужати,
Слова атакують інші слова на серці,
Чорніє земля, а фортеця тримається мужньо.
На схили театру війни приходять союзники
Тримають герби, що в девізах минулих

Редакція Майстерень
2024.12.02 15:17
Гекзаметри
В коментарях бажано залишати суто дворядкові композиції ___________________________________________________________ Гекзаметр, або Гексаметр (грец. hexmetros — шестимірник) — метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU), де в кожній ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Проза

 Щиросердечно Твоя Каталіна (Частина I)

Проміння висохле стебло –
гербарій слайдовий з теплом,
де місто, збите у качан,
стає байдужим до прочан.
Емоцїї вбирають все,
їх сенс приносить й серце ссе.
Життя моменти попаруй!
Хто справжній з них, а хто нехлюй?
Народжених реалій стос
запалює очима хтось.
Вогнями вулиць плаче світ,
годують кроки перехід.
Підземні дотики метро.
Скрегоче поїзд – їсть нутро,
щурі шукають рай собі,
бенкет нічний – смітник людський.
І запах їх веде за ніс.
Бенкетуватимуть вони
аж поки пельку не заткнуть
їм збирачі сміття і сну.
Цю маску з міста не зірвуть
події і голодна ртуть.
Ламається – де треба – ніж,
втискається – де можа – гріш.
То мною дихає цей смог,
зелений править в місті бог.
Так важко вислідити тінь
на тлі скляному, не в куті.
У морі масок – десь моя
пливе у човнику “Це я?”

city of shadows ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-06 19:23:11
Переглядів сторінки твору 5296
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.062 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.110 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2024.11.29 17:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 19:59:33 ]
Цікаво. Чекаю на продовження.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:37:43 ]
Дякую,
Ось пробую себе в дещо довшій за обсягом прозі.
Був би лише час втілити задумане. Але план є і світлішає з дня на день.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:15:02 ]
І, мені здається, доволі вдало.:)
В першій половині особливо сподобалось відчуття переплетеності минулого і сучаснисті. І то, чомусь, давно минулого, старовини.:)
Вражає різниця бесіди старої пані і молодих, з натяжкою сказати, панянок.:)))
Гарно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:33:35 ]
Розмова не засоромливою вийшла? Не знаю чому - але такою вона мені пропливла думками - то ж записав "як було" :)
А для старшої жіночки у мене відведена дуже відповідна роль і ... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:47:11 ]
Ні, вона якраз "жива". Як би це правильно виразити...справа в тому, що навіть, якщо відчутний низький рівень, я б сказала поверховий рівень спілкування тих молодих жінок, то, він бодай, описаний вами, саме таким, як є у житті. І добре, що є противага - бесіда старої пані, котра є уособленням іншого, "чистішого" часу людського існування.
Ця противага змушує читача звернути увагу на те, як виглядаємо уже ми, ще будучи сучасниками тих поколінь, а уже так віддалившись не у кращий, на жаль бік, поспішаючи за цивілізацією. :)
Але що ще я хочу сказати, що ви зуміли дуже точно і тонко передати це спілкування, поведінку, манери і т.п. Живо.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 22:03:38 ]
Я лише боявся перегнути палку.
У частині ІІ... їхня розмова продовжиться...
Дякую за враження, дорога Адель.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:19:25 ]
у тебе нове амплуа?) зраджуєш поезію?) яскраво і, все одно, поетично)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:47:29 ]
Ні, Сонце, я не зраджую, а урізноманітнюю :)
Виставив - аби зрозуміти, чи щось таке створює хоч якусь цікавість у читача, чи у нього/неї виникає бажання
дізнатися - "а що далі", або, може, не вистарчає терпеливості - дочитати до кінця - бо беліберда.
Твір ще дещо недопечений, але цей вступ приблизно вказує на його формат.
Дякую, цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:50:06 ]
Хіх,
А КП рулз - краще ніж в мої віршах :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:00:35 ]
ну у прозі КП южеллі рулз)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 20:44:34 ]
Поетична проза, Юр. Натхнення тобі. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:57:34 ]
Дякую, Юль,
Натхнення є. Ось із часом - запарка.
Але по-воленьки - якось воно буде.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:48:06 ]
Не могу представить тебя америкосом со "сникерсом", "баунти" или всяческими "догами" и "чизами". Ты просто украинец определенной ее полосы.
Читается хорошо, а десяток знаков пунктуации - пустяк. Все было бы прекрасно понятно даже без них, потому что превалируют иные ценности.
Их великолепием я тихо поражен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:03:13 ]
Спасибі, тобі Добр-Человек, Друже Олексію.
Граматику треба буде ще перевіряти, там напевно не все гладко.
Я міг би підігнати місто під Нью Йорк, але чомусь перед очима у мене - те, що ти читаєш.
То я просто не пручаюсь, а пишу так як воно до мене приходить.
І виходить приблизно ось так...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:23:50 ]
Огрехи на уровне таких (цитирую): [і, майже,] - сущий пустяк. "Майже" не является вводным ("вставним") словом. Выделять его не нужно.
И вот (цитирую также): [легкість, ще не отруєного загазованістю, повітря]. Здесь запятые также излишне.
Но это все пустяки. Говорю честно.
Журналисты пишут хуже. Мне хочется читать интернет-прессу. Хорошо, хоть не поголовно все.
И плюс - существуют такие произведения как твои. Их читаю :)
Бывай здоров. гуд лак :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:38:15 ]
Дякую, Олексіє,
Я зрозумів. Я просто майже не пишу прози (ти знаєш), тому це все у мене ще не обкатане.
Зауваги приймаю.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:17:46 ]
"Я міг би підігнати місто під Нью Йорк, але чомусь перед очима у мене - те, що ти читаєш."

Я чомусь побачила Львів.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:26:49 ]
Напевно, що таки текст тягнеться до Львова, лише метро дещо віддаляє його від моєї "колиски" - метро таки там, нажаль, нема.
Але багато чого взяте з пам`яті саме про це місто. Не буду забігати наперід, але деякі сцени будуть "зняті" з живих у моїх споминах місць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:52:53 ]
Львів відчутний у першій частині частини першої.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 22:07:26 ]
Хочу вам щиро признатися, що тут, в Америці (де я проживав давніше) на першому поверсі був такий "трунний склеп", він правда, по-іншому називався - "Труни по знижці"(коли перекласти).