ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
3. Добрий пастир
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Сонце
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Базарська трагедія листопада 1921 року
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Не клич мене
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
* * *
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Свої - чужі
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
* 135 *
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
надіянадиво
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Рокі Ракун (The Beatles)
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
* * *
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Роксолана Вірлан
2026.07.09 03:55
Готель ' Каліфорнія
Летовиська душа - наскрізний протяг,
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак.

А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то

Тетяна Левицька
2026.07.08 13:08
Не ловіть мене
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.

хома дідим
2026.07.08 10:43
* 134 *
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч

Віктор Кучерук
2026.07.08 06:57
* * *
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.

Катерина Савельєва
2026.07.08 00:50
Поспiшай
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.

Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Проза

 Щиросердечно Твоя Каталіна (Частина I)

Проміння висохле стебло –
гербарій слайдовий з теплом,
де місто, збите у качан,
стає байдужим до прочан.
Емоцїї вбирають все,
їх сенс приносить й серце ссе.
Життя моменти попаруй!
Хто справжній з них, а хто нехлюй?
Народжених реалій стос
запалює очима хтось.
Вогнями вулиць плаче світ,
годують кроки перехід.
Підземні дотики метро.
Скрегоче поїзд – їсть нутро,
щурі шукають рай собі,
бенкет нічний – смітник людський.
І запах їх веде за ніс.
Бенкетуватимуть вони
аж поки пельку не заткнуть
їм збирачі сміття і сну.
Цю маску з міста не зірвуть
події і голодна ртуть.
Ламається – де треба – ніж,
втискається – де можа – гріш.
То мною дихає цей смог,
зелений править в місті бог.
Так важко вислідити тінь
на тлі скляному, не в куті.
У морі масок – десь моя
пливе у човнику “Це я?”

city of shadows ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-06 19:23:11
Переглядів сторінки твору 6234
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2026.06.30 01:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 19:59:33 ]
Цікаво. Чекаю на продовження.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:37:43 ]
Дякую,
Ось пробую себе в дещо довшій за обсягом прозі.
Був би лише час втілити задумане. Але план є і світлішає з дня на день.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:15:02 ]
І, мені здається, доволі вдало.:)
В першій половині особливо сподобалось відчуття переплетеності минулого і сучаснисті. І то, чомусь, давно минулого, старовини.:)
Вражає різниця бесіди старої пані і молодих, з натяжкою сказати, панянок.:)))
Гарно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:33:35 ]
Розмова не засоромливою вийшла? Не знаю чому - але такою вона мені пропливла думками - то ж записав "як було" :)
А для старшої жіночки у мене відведена дуже відповідна роль і ... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:47:11 ]
Ні, вона якраз "жива". Як би це правильно виразити...справа в тому, що навіть, якщо відчутний низький рівень, я б сказала поверховий рівень спілкування тих молодих жінок, то, він бодай, описаний вами, саме таким, як є у житті. І добре, що є противага - бесіда старої пані, котра є уособленням іншого, "чистішого" часу людського існування.
Ця противага змушує читача звернути увагу на те, як виглядаємо уже ми, ще будучи сучасниками тих поколінь, а уже так віддалившись не у кращий, на жаль бік, поспішаючи за цивілізацією. :)
Але що ще я хочу сказати, що ви зуміли дуже точно і тонко передати це спілкування, поведінку, манери і т.п. Живо.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 22:03:38 ]
Я лише боявся перегнути палку.
У частині ІІ... їхня розмова продовжиться...
Дякую за враження, дорога Адель.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:19:25 ]
у тебе нове амплуа?) зраджуєш поезію?) яскраво і, все одно, поетично)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:47:29 ]
Ні, Сонце, я не зраджую, а урізноманітнюю :)
Виставив - аби зрозуміти, чи щось таке створює хоч якусь цікавість у читача, чи у нього/неї виникає бажання
дізнатися - "а що далі", або, може, не вистарчає терпеливості - дочитати до кінця - бо беліберда.
Твір ще дещо недопечений, але цей вступ приблизно вказує на його формат.
Дякую, цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:50:06 ]
Хіх,
А КП рулз - краще ніж в мої віршах :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:00:35 ]
ну у прозі КП южеллі рулз)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 20:44:34 ]
Поетична проза, Юр. Натхнення тобі. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:57:34 ]
Дякую, Юль,
Натхнення є. Ось із часом - запарка.
Але по-воленьки - якось воно буде.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 20:48:06 ]
Не могу представить тебя америкосом со "сникерсом", "баунти" или всяческими "догами" и "чизами". Ты просто украинец определенной ее полосы.
Читается хорошо, а десяток знаков пунктуации - пустяк. Все было бы прекрасно понятно даже без них, потому что превалируют иные ценности.
Их великолепием я тихо поражен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:03:13 ]
Спасибі, тобі Добр-Человек, Друже Олексію.
Граматику треба буде ще перевіряти, там напевно не все гладко.
Я міг би підігнати місто під Нью Йорк, але чомусь перед очима у мене - те, що ти читаєш.
То я просто не пручаюсь, а пишу так як воно до мене приходить.
І виходить приблизно ось так...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:23:50 ]
Огрехи на уровне таких (цитирую): [і, майже,] - сущий пустяк. "Майже" не является вводным ("вставним") словом. Выделять его не нужно.
И вот (цитирую также): [легкість, ще не отруєного загазованістю, повітря]. Здесь запятые также излишне.
Но это все пустяки. Говорю честно.
Журналисты пишут хуже. Мне хочется читать интернет-прессу. Хорошо, хоть не поголовно все.
И плюс - существуют такие произведения как твои. Их читаю :)
Бывай здоров. гуд лак :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:38:15 ]
Дякую, Олексіє,
Я зрозумів. Я просто майже не пишу прози (ти знаєш), тому це все у мене ще не обкатане.
Зауваги приймаю.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:17:46 ]
"Я міг би підігнати місто під Нью Йорк, але чомусь перед очима у мене - те, що ти читаєш."

Я чомусь побачила Львів.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 21:26:49 ]
Напевно, що таки текст тягнеться до Львова, лише метро дещо віддаляє його від моєї "колиски" - метро таки там, нажаль, нема.
Але багато чого взяте з пам`яті саме про це місто. Не буду забігати наперід, але деякі сцени будуть "зняті" з живих у моїх споминах місць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 21:52:53 ]
Львів відчутний у першій частині частини першої.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 22:07:26 ]
Хочу вам щиро признатися, що тут, в Америці (де я проживав давніше) на першому поверсі був такий "трунний склеп", він правда, по-іншому називався - "Труни по знижці"(коли перекласти).