Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.11
13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.
У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.
У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим
2026.05.11
12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.
Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.
Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом
2026.05.11
11:56
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін
2026.05.11
09:30
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.
Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.
Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень
2026.05.11
09:03
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри
2026.05.11
09:02
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.
І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.
І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,
2026.05.11
07:00
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...
2026.05.11
01:47
Нема чого прибріхувати про вік,
а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим.
На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою
охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках,
і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона.
А тебе цим часом тільки п
2026.05.10
23:12
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.
2026.05.10
15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
2026.05.10
13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
2026.05.10
10:40
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
2026.05.10
09:59
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
2026.05.10
07:45
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
2026.05.10
06:47
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
2026.05.10
00:00
Дошкуляє запах димового нікотину,
який осів на шторах ще не твоєї квартири,
але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим,
і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення –
ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей
і прогулянок - ні, не там, де тусуєть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Назар Назаров /
Проза
Як правильно читати (7 порад для позерів)
1. Головне не те, що ти читаєш, а те, де і перед ким ти це читаєш.
2. Чи подобається тобі прочитане, не має значення, має значення лише товщина книжки і міра роззявленості ротів зачудованих глядачів твого читання.
3. Тому читати книжки треба якомога товщі в якомога людніших місцях. І чим товща книжка, тим люднішим має бути місце для її читання, бо сили, витрачені на її транспортування, мають бути компенсовані загальною увагою і громадським схваленням. Тому Джойса чи Толстого краще читати на вокзалах, мітингах, у переповненому автобусі, у метро в годину пік.
4. Для досягнення відповідного ефекту не обов’язково читати книжку. Головне покласти її у себе на руках таким чином, щоб якомога більша кількість людей могла бачити її і оцінити ваш потенціал носія важких книжок, а отже заніміти в побожному мовчанні.
5. Нікого не здивуєш товстою книжку загальнозрозумілими мовами. Навіть з допомогою одного аркуша якоюсь екзотичною мовою досягається здивувальний ефект, у десятки разів сильніший, ніж від якогось там Толстого. Тому вітаються арабська, японська, а особливо клинописні книги. Щоправда, глина важча, ніж папір. Але ж ефект моментальний!
6. Читаючи чи тримаючи книжку на руках, не забувайте про контакт із вашою аудиторією. Ваш глядач має розуміти, що то ви не для себе так надриваєтеся, а для нього, для вашого дорогоцінного глядача. Тому ви маєте час від часу підтримувати зоровий контакт із публікою. Ледве підводячи від сторінки обважнілі від насичення глибокими думками очі, ви пильно кілька секунд дивитеся в обличчя сусідів, і ви побачите схвалення, а може й обурення – значить, усе йде правильно. Проте якщо вам ніхто не відповість жодним чином, нагадайте про себе – впустіть книжку, погортайте похапцем сторінки, цим ви знову привернете до себе увагу.
7. Не забувайте, як багато при читанні важить ваша міміка. Читайте з таким обличчям, ніби кожен рядок вам – як перепилювання кісток напилком. Нехай люди бачать і жахаються від того, як ви страждаєте заради них. Навіть казки братів Грім, прочитані із правильним виразом обличчя, можуть створити ефект разючіший, ніж цілий том Канта, прочитаний із відстороненим обличчям десь у куточку, так, щоб ніхто не бачив.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Як правильно читати (7 порад для позерів)
1. Головне не те, що ти читаєш, а те, де і перед ким ти це читаєш.
2. Чи подобається тобі прочитане, не має значення, має значення лише товщина книжки і міра роззявленості ротів зачудованих глядачів твого читання.
3. Тому читати книжки треба якомога товщі в якомога людніших місцях. І чим товща книжка, тим люднішим має бути місце для її читання, бо сили, витрачені на її транспортування, мають бути компенсовані загальною увагою і громадським схваленням. Тому Джойса чи Толстого краще читати на вокзалах, мітингах, у переповненому автобусі, у метро в годину пік.
4. Для досягнення відповідного ефекту не обов’язково читати книжку. Головне покласти її у себе на руках таким чином, щоб якомога більша кількість людей могла бачити її і оцінити ваш потенціал носія важких книжок, а отже заніміти в побожному мовчанні.
5. Нікого не здивуєш товстою книжку загальнозрозумілими мовами. Навіть з допомогою одного аркуша якоюсь екзотичною мовою досягається здивувальний ефект, у десятки разів сильніший, ніж від якогось там Толстого. Тому вітаються арабська, японська, а особливо клинописні книги. Щоправда, глина важча, ніж папір. Але ж ефект моментальний!
6. Читаючи чи тримаючи книжку на руках, не забувайте про контакт із вашою аудиторією. Ваш глядач має розуміти, що то ви не для себе так надриваєтеся, а для нього, для вашого дорогоцінного глядача. Тому ви маєте час від часу підтримувати зоровий контакт із публікою. Ледве підводячи від сторінки обважнілі від насичення глибокими думками очі, ви пильно кілька секунд дивитеся в обличчя сусідів, і ви побачите схвалення, а може й обурення – значить, усе йде правильно. Проте якщо вам ніхто не відповість жодним чином, нагадайте про себе – впустіть книжку, погортайте похапцем сторінки, цим ви знову привернете до себе увагу.
7. Не забувайте, як багато при читанні важить ваша міміка. Читайте з таким обличчям, ніби кожен рядок вам – як перепилювання кісток напилком. Нехай люди бачать і жахаються від того, як ви страждаєте заради них. Навіть казки братів Грім, прочитані із правильним виразом обличчя, можуть створити ефект разючіший, ніж цілий том Канта, прочитаний із відстороненим обличчям десь у куточку, так, щоб ніхто не бачив.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
