Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Назар Назаров /
Проза
Як правильно читати (7 порад для позерів)
1. Головне не те, що ти читаєш, а те, де і перед ким ти це читаєш.
2. Чи подобається тобі прочитане, не має значення, має значення лише товщина книжки і міра роззявленості ротів зачудованих глядачів твого читання.
3. Тому читати книжки треба якомога товщі в якомога людніших місцях. І чим товща книжка, тим люднішим має бути місце для її читання, бо сили, витрачені на її транспортування, мають бути компенсовані загальною увагою і громадським схваленням. Тому Джойса чи Толстого краще читати на вокзалах, мітингах, у переповненому автобусі, у метро в годину пік.
4. Для досягнення відповідного ефекту не обов’язково читати книжку. Головне покласти її у себе на руках таким чином, щоб якомога більша кількість людей могла бачити її і оцінити ваш потенціал носія важких книжок, а отже заніміти в побожному мовчанні.
5. Нікого не здивуєш товстою книжку загальнозрозумілими мовами. Навіть з допомогою одного аркуша якоюсь екзотичною мовою досягається здивувальний ефект, у десятки разів сильніший, ніж від якогось там Толстого. Тому вітаються арабська, японська, а особливо клинописні книги. Щоправда, глина важча, ніж папір. Але ж ефект моментальний!
6. Читаючи чи тримаючи книжку на руках, не забувайте про контакт із вашою аудиторією. Ваш глядач має розуміти, що то ви не для себе так надриваєтеся, а для нього, для вашого дорогоцінного глядача. Тому ви маєте час від часу підтримувати зоровий контакт із публікою. Ледве підводячи від сторінки обважнілі від насичення глибокими думками очі, ви пильно кілька секунд дивитеся в обличчя сусідів, і ви побачите схвалення, а може й обурення – значить, усе йде правильно. Проте якщо вам ніхто не відповість жодним чином, нагадайте про себе – впустіть книжку, погортайте похапцем сторінки, цим ви знову привернете до себе увагу.
7. Не забувайте, як багато при читанні важить ваша міміка. Читайте з таким обличчям, ніби кожен рядок вам – як перепилювання кісток напилком. Нехай люди бачать і жахаються від того, як ви страждаєте заради них. Навіть казки братів Грім, прочитані із правильним виразом обличчя, можуть створити ефект разючіший, ніж цілий том Канта, прочитаний із відстороненим обличчям десь у куточку, так, щоб ніхто не бачив.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Як правильно читати (7 порад для позерів)
1. Головне не те, що ти читаєш, а те, де і перед ким ти це читаєш.
2. Чи подобається тобі прочитане, не має значення, має значення лише товщина книжки і міра роззявленості ротів зачудованих глядачів твого читання.
3. Тому читати книжки треба якомога товщі в якомога людніших місцях. І чим товща книжка, тим люднішим має бути місце для її читання, бо сили, витрачені на її транспортування, мають бути компенсовані загальною увагою і громадським схваленням. Тому Джойса чи Толстого краще читати на вокзалах, мітингах, у переповненому автобусі, у метро в годину пік.
4. Для досягнення відповідного ефекту не обов’язково читати книжку. Головне покласти її у себе на руках таким чином, щоб якомога більша кількість людей могла бачити її і оцінити ваш потенціал носія важких книжок, а отже заніміти в побожному мовчанні.
5. Нікого не здивуєш товстою книжку загальнозрозумілими мовами. Навіть з допомогою одного аркуша якоюсь екзотичною мовою досягається здивувальний ефект, у десятки разів сильніший, ніж від якогось там Толстого. Тому вітаються арабська, японська, а особливо клинописні книги. Щоправда, глина важча, ніж папір. Але ж ефект моментальний!
6. Читаючи чи тримаючи книжку на руках, не забувайте про контакт із вашою аудиторією. Ваш глядач має розуміти, що то ви не для себе так надриваєтеся, а для нього, для вашого дорогоцінного глядача. Тому ви маєте час від часу підтримувати зоровий контакт із публікою. Ледве підводячи від сторінки обважнілі від насичення глибокими думками очі, ви пильно кілька секунд дивитеся в обличчя сусідів, і ви побачите схвалення, а може й обурення – значить, усе йде правильно. Проте якщо вам ніхто не відповість жодним чином, нагадайте про себе – впустіть книжку, погортайте похапцем сторінки, цим ви знову привернете до себе увагу.
7. Не забувайте, як багато при читанні важить ваша міміка. Читайте з таким обличчям, ніби кожен рядок вам – як перепилювання кісток напилком. Нехай люди бачать і жахаються від того, як ви страждаєте заради них. Навіть казки братів Грім, прочитані із правильним виразом обличчя, можуть створити ефект разючіший, ніж цілий том Канта, прочитаний із відстороненим обличчям десь у куточку, так, щоб ніхто не бачив.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
