Виглядай мене із полювання по той край біди,
де годинник у дзьобі несе боривітер білусі.
І танцює крижина, немовби дівчисько - льонок.
І люстерко дає – срібне, ніби моєї бабусі…
Виглядай мене завтра, то, може, колись заживуть…
Три ножі, три тюльпани, три ночі, тритони. Три суки
лижуть руки мені, лижуть руки! Три суки твої,
білі-білі, як сонце жури, я беру на поруки...
Їх очиська лукаві, – лакизи, – сміються услід…
Гавкіт небо колишнє колише: не слухайся – слухай!
Їм несу у кишені гостинці – а хочеться … ртуть,
бо вони б одна одну терзали довіку за вуха.
Біля ніг полягали та дивляться дико. Гладкі.
Їхні пещені носики чують… І котиться слина…
Як же любить тебе наша псота! І бреше на схід,
аж із неба летить в анемії зірок половина…
Виглядай мене з ловів на лева по той край біди.
Як не стане кривава луна – заспіваю білусі,
всі годинники скинувши з неба, полину в льонок.
І люстерко візьму: це тепер, наче дотик бабусі…

На картинці вест хайленд уайт тер’єри (мисливська порода, виведена в Шотландії)

За академічним тлумачним словником:
сука (и) - самка свійського собаки, а також інших тварин родини собачих. — Ой ти, гарний Се- мене, Не ходи ж ти до мене: Єсть у мене лиха сука, Як укусить — буде мука (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 76);