ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2025.04.15 18:54
І ти мені явилася у сні,
журлива музо, зірвана з орбіти…
Кому довічні дала ти обіти,
що цвіт убрався у студений сніг?
Кому віддала крила золоті,
сама упавши у німу безодню? —
Колодязі глибокі і безводні,
а ночі — невиразні і густі.

Іван Потьомкін
2025.04.15 14:58
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від н

Володимир Бойко
2025.04.15 14:09
«Миротворці» - трамп із маском
Терендять російську казку.
Схаменіться, ви ж не діти –
Скільки можна терендіти!

Козак Дума
2025.04.15 13:57
Я камінь філософський все шукав
і намагався сенс життя збагнути,
відвідав не один його анклав,
і рвав не раз одвічні долі пута.

Ішов угору в бурю і туман,
спускався долу у палюче сонце.
Блукав поміж химерій і оман,

Юрій Гундарєв
2025.04.15 09:26
квітня у засвіти відійшов один із корифеїв латиноамериканського магічного реалізму.
Всесвітньо відомий перуанський письменник завжди щиро підтримував Україну. У листопаді 2014 року він побував у Києві та Дніпрі. Так, під час зустрічі зі студентами Київсь

Тетяна Левицька
2025.04.15 07:33
Остання крапля впала зі щоки
і відлягло, мов відпустила в літо
того, ким сповивала всі думки,
рапсодії присвячувала світлі.

Нам потай заздрив осяйний дивак,
що не пізнав шаленої любові.
Та спурхнув птах у небо, як літак,

Віктор Кучерук
2025.04.15 06:06
Коли чужий ступає до порога,
Чи зупиняється в чеканні край воріт, –
Оповіщає гавканням тривогу
Управний охоронець наш – Джигіт.
Нема в гостей ніякої надії
Зайти у двір, бо пес і круть, і верть, –
Як хижий звір, собака шаленіє,
Зі зла аж наїжачуєт

Борис Костиря
2025.04.14 21:29
Де знаходиться
справжня сутність людини?
На яких хвилях?
На якій глибині?
Ми ковзаємо поверхнею,
не торкаючись
глибинної магми.
Чи не злякаємося ми,

Віктор Кучерук
2025.04.14 15:26
Оглядає вулиці
Безгомінна ніч, –
До парканів тулиться
Вздовж пустих узбіч.
Стала на обочині,
Вибившись із сил, –
Чи іти не хочеться
Далі їй звідсіль?

Козак Дума
2025.04.14 14:39
Не говоріть мені про бога,
не заїкайтеся про честь!
Вони втонули од знемоги
у цьому безмірі безчесть.

І не кажіть мені про гідність,
а за сумління – нічичирк!
Гнітить духовна світу бідність

Іван Потьомкін
2025.04.14 13:28
Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на

Юрій Гундарєв
2025.04.14 09:28
квітня під час виконання бойового завдання на літаку F-16 загинув український льотчик Павло Іванов.
Герою України було лише 26 років…

Літак F-шістнадцять.
Пілот - двадцять шість.
Замовкла рація.
Зупинилась мить…

Тетяна Левицька
2025.04.13 23:33
Моїх поезій чуйний режисер,
вишневих сакур садівник жаданий.
Я завагітніла від тебе і тепер
ношу під серцем сонце полум'яне.

Дві лінії на смужечці надій —
тест позитивний... гормональні зміни...
Перлини щастя на веселці вій,

Борис Костиря
2025.04.13 21:53
Минуле повернутися не може
Як цілісність, як цілий континент,
Та все-таки воно усіх тривожить,
Як вічність, переплавлена в момент.

Минуле повертається в частинах
Чи в образах, гештальтах і листах.
Минуле проповзе крізь павутину

Євген Федчук
2025.04.13 13:55
Спеленатий арканами він їхав на коні
Між двох монголів, що кінці тримали
І холодно на нього позирали.
А в нього думи в голові сумні.
Бо ж розумів, що смерть його чека.
Тохта слова на вітер не кидає.
Та ніякого розпачу немає,
Хай смерть йому і буде

Світлана Пирогова
2025.04.13 09:36
Слова для пісні від імені чоловіка)

З блиском котиків вербових сірі очі.
Зупинився, ніби дивиться весна.
А на вулиці струмки дзвенять співочі,
В серці ніжно виграє легка струна.

Приспів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Зелененька / Вірші

 ***
Образ твору Білі дерева йдуть,
ніби прочани, в ніч.
Хто тебе вбереже
в цьому житті, опріч
левів і звіздарів,
спогадів і розп’ять?
Я так далеко, а
груші у сни біжать.
Білі дерева... Хто
ріже сукно полів?..
Голос мені твій, мов
пальчик той, одболів!..
Хто тебе вбереже
в цьому житті, окрім
спогадів і розп’ять,
левів і звіздарів?..

2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-23 20:04:40
Переглядів сторінки твору 3614
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.230 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.140 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.11 15:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 20:25:08 ]
а ритм, а образи!
чудово :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 20:30:53 ]
Щиро вдячна! Приємнісінько!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 20:52:46 ]
Голос мені твій, мов
пальчик той, одбрлів...!!! Дуже проникливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 21:51:32 ]
Гарно, лірично. А про пальчик - і поготів.
Нагадало:
Порізала пальчик - та й болить,
зелений листочок не гоїть,
зелений листочок не гоїть, не гоїть,
поцілуй мя, милий, загоїть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 22:28:01 ]
Цуднє, Іринко!
Хіба що тут:
"пальчик той, одболів!.. " ---> "пальчик, що одболів!.."
Я завше... заворожує,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2012-01-24 11:31:55 ]
Так зворушливо і щиро про голос... Мені сподобались ці дерева, що біжать...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2012-02-08 11:16:11 ]
Щиро вдячна, дорогі мої колеги! Із морозцем, будьте здорові! )

Звісно, можна було би використати варіант "пальчик, що одболів", але нагромадяться шиплячі; мабуть, залишу без змін.

Творчих успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2012-07-01 07:40:45 ]
Добра містерія. Нечуйвітер стояв тут зачудовано і хухав на пальці :)

Голос уже давно
пальчиком одболів - ще один варіант без приголосних :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2012-07-02 11:57:06 ]
Вдячна за увагу!
Зима в читанні при літі - екзотика; перечитала, пережила ... й запрагла снігу. )

Приємний варіант.