ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Сидорович (1973) / Вірші

 Ліні Костенко
Образ твору Взяла до рук «Мадонну перехресть».
Душа святкує, плаче, їй не спиться.
Тут є порядність, мешкає тут честь.
Що не сторінка – вірш, як райська птиця.

Вона ж така: в неволі не живе.
Її плекає жінка, ймення – Ліна.
Тут кожне слово вмите, як нове,
Як навесні проросла насінина.

Тут благородство, ніжність і любов.
Тут казка, диво, що тепер не в моді.
Шукаємо екстриму і обнов…
Не бачим: диво – сонях у городі!

Шалений вік. Епоха потрясінь.
За вікнами – то феєрверк, то вибух…
Коли поет шанує власну тінь,
То з лав поетів, імовірно, вибув.

Але Вона… Спокійна, як колись,
До примхи слави, до недолі й долі.
Де чоловік, який не помиливсь?
Де є душа, що не була в неволі?

Даруйте, Ліно, що пишу про Вас.
Це не тому, що нічого писати.
А Ваші вірші гоять від образ.
А Ваші вірші помагають Знати.

Що ми шукаєм? Щастя? Суєти?
Уліво, вправо, знов нова дорога.
А що нам треба? Істину знайти.
А відповідь проста: вона у Бога.

10.12.2012.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-12 22:31:48
Переглядів сторінки твору 4760
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.055 / 5.5  (4.848 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.638 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.26 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 06:32:52 ]
Щиро, сердечно й схвильовано, з любов'ю... Славно! Ще б гарну риму в першу строфу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 08:50:24 ]
Чудовий вірш, Лесю, ліг на душу.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-13 08:54:40 ]
***Шалений вік. Епоха потрясінь.
За вікнами – то феєрверк, то вибух…*** - нагадало її " Записки українського самашедшего".

Вірш - без зайвого пафосу. З гарною істиною в останніх рядочках.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 09:32:45 ]
Не маю зараз дуже часу, але не втрималась, зайшла... Бо дуже мені вірш сподобався! До Вас прийшли саме ті слова, найщмріші і найкращі (в певному розумінні), і найправдивіші, нмд. Молодець! Теж люблю поезію Ліни Костенко, бо:
Це не поезія, це - магія.
Це - біла магія пера.
Це правда на межі у марення,
на грані дійсності - міраж.
Це свято в фартушку буденності,
це будень з німбом золотим.
Це побутовість незбагненності
і загадковість простоти.
...Цвіте любові дика фрезія,
казковий ліс росте з трави...
Це - магія. Це - не поезія.
Це біла магія строфи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 10:50:10 ]
Вірш гарний. Дозвольте порадити, пані Лесю. Сміється і птиця - таки помітно, що не рима. А тому пропоную "душа святкує, плаче, їй не спиться...". Все логічно і рима є. Рядок не постраждає.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 10:57:08 ]
...і не вельми погоджуся із "Коли поет шанує власну тінь, то з лав поетів вже, напевно, вибув..." ВВ збіг. Це вірш Ваш, але я б написала так: "Якщо поет шанує власну тінь, то з лав глашатаїв, напевно, вибув". Це моє бачення. ) Справжній поет має шанувати і себе, і ближніх, бо...що створить автор без самоповаги? Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 11:15:58 ]
Ще раз перечитала Ваш вірш, справді дуже гарний. Забаглося порадити ще таке. Ліна-насінина. рима така...
А якщо "Як насінина, що росте крізь піну".
Тут малюються і майські грози, коли - піна, тут і ...піна - на вустах недоброзичливців справжнього поета. Успіхів!
З повагою - Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 13:48:55 ]
Лесю, для запобігання збігу приголосних пропоную варіант:
"То з лав поетів імовірно вибув."

А думка про "шанування власної тіні" - дуже влучна.

І в останніх рядках двічі "вона" - не дуже. Може, так?
"І що нам треба? Істину знайти.
А відповідь проста: вона у Бога."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 14:37:30 ]
Ви мене надихнули :)
http://maysterni.com/publication.php?id=72271


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-14 22:49:16 ]
Щиро вражена такою кількістю відгуків. Дуже дякую усім-усім за доречні поради і підказки. Обовязково перегляну все й підшліфую. Усім натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 22:53:40 ]
Навзаєм...!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-15 11:56:06 ]
гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 15:05:17 ]
Пані Лесю, в оновленого рядка "Якщо поет шанує власну тінь, то з лав поетів, імовірно, вибув" може бути така коннотація.... Відомо, що Ліна Костенко справді вийшла з лав НСПУ. Але ж є першорядним поетом! то...як тоді бути із твердженям, що мають бути "лави" поетів для розвою? Застаріло.
ІВ...ІМ не вельми читається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-19 18:17:01 ]
Я не мала на увазі жодних літературних угруповань.