ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.22 09:07
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50. СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях

Віктор Кучерук
2024.05.22 06:37
Зручно влаштувавшись за столом на кухні,
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я

Микола Соболь
2024.05.22 05:33
Нічний гадючник: музика, вино,
у караоке хтось волає Лепса
і на пілоні крутиться – воно…
не зрозуміло принц то чи принцеса.

У нас 200-тим їде тракторист,
а комбайнеру відірвало руки.
В столиці не почути міни свист,

Артур Курдіновський
2024.05.22 02:03
Мені заснути не дають
Чиїсь обличчя у тумані.
Веде крізь сни в часи жадані
Незрозуміла біла путь,

Де весни сліз гірких не ллють
На дні солодкої омани.
Мені заснути не дають

Ілахім Поет
2024.05.22 00:07
Не дивуйся, що я дуже різний та непростий.
Наче троє живуть в мені. Схожі, немов брати.
Але досить відмінні характерами вони.
Перший – той не злякається чорта або труни.
Добивається, хоч бич чого та кого хотів.
Навіть танк не посунув би з обраних ни

Борис Костиря
2024.05.21 23:17
Жебрак на землі просить на хліб.
Падати далі нікуди.
Нижче тільки пекло.
Він сходив землю
уздовж і впоперек,
Знає її родимки, шрами,

Роксолана Вірлан
2024.05.21 21:39
Боги Богів...і тих Богів Боги,
і той, хто над Богами й над собою,
скажіть нам, людям, де ті береги,
де хвилі духу б'ються до прибою -
й радіють грою.

Де врозсип розлітаються зірки,
а згустки душ - насилених на нитку -

Володимир Каразуб
2024.05.21 20:32
А тепер забери у мови усю її кров,
Щоб кожен рядок став глухою стіною розпачу,
Щоб сонце здавалося болем старих розмов
А слово — веслом, що постійно гребе до острова.
До острова, подібних якому цілий архіпелаг
У морі самотнього вітру порожніх роздумі

Юрій Гундарєв
2024.05.21 11:51
СО-СУ-КУР

Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!


Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,

Володимир Бойко
2024.05.21 11:25
Вертить римами поет,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.

Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,

Леся Горова
2024.05.21 10:58
Мрії збуваються.

https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k

Світлана Пирогова
2024.05.21 08:12
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.

А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,

Віктор Кучерук
2024.05.21 07:03
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси

Артур Курдіновський
2024.05.21 04:06
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.

Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 * * *




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-11 17:40:15
Переглядів сторінки твору 4575
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.587 / 5.5  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 18:11:47 ]
"Ти поглянеш на нього крізь кригу очей" - то все зима винна. А у кохання всі вірять, навіть ті, хто це заперечує. Бажаю Вашій ЛГ розморозитись (ну як вона зможе зберегти свою кригу, якщо в неї така бабуся?). :)Дякую за вірш, Юлю, він мені дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 18:17:24 ]
Дякую Вам, Тетяно, за відгук!) Крига - так, це, мабуть, зима вплинула. Взагалі спочатку була "книга". Є ще над чим подумати.
Бабуся є тільки в спогадах. І в цьому вірші. Але все одно Є!
А щодо кохання, то сама розумію, що сприймається як "вірити в кохання", але малося на увазі "вірити коханню". Як на мене, одне іншому не заважає. Тобто кохання може бути, ти в нього віриш, можеш чекати нового, більш щасливого, та чи зможеш повірити ЙОМУ, щиро, відкрито... Бо там може бути й неправда. Такі роздуми...
Дякую, що завітали!)
Усього Вам найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 19:48:15 ]
Трошки рано попрощалась:) Олю, то закоханість ставить питання «вірити-не вірити», бо вона трошки підсліпувата, а її окуляри здатні одне перебільшувати, а інше зменшувати до повної непоміченості, що потім призводить до результату «коханню гаплик». А чи воно було? Закоханість підштовхує привласнити об’єкт, вимагає паритетних відносин. А кохання інше… Коли кохаєш по-справжньому, то всі недоліки знаєш, але розумієш, прощаєш, намагаєшся доходити згоди, а як неможливо – відпускаєш кохану людину йти своїм шляхом, бо то для неї краще. Принаймні, я так бачу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 19:52:17 ]
Ой, вибач, Юлечко, з ім'ям наплутала, неуважна тітка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:46:22 ]
Так, згодна з Вашими роздумами. Складно інколи розібратися, кохання це чи тільки закоханість - ілюзія кохання. І сумно, коли час відпустити кохану людину, бо колія роздвоюється, далі шляху разом немає...
Дякую! Мене розрадили Ваші роздуми, принесли більше тверезості в розуміння життя. Таке воно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 00:37:02 ]
Юлю, я колись думала, що шляхи розійшлися. Мене зупинили дві жінки, котрих у мене не було жодних підстав запідозрити у дружньому ставлені до мене. Жодна подруга потрібних слів не знайшла, а вони знайшли. Я була така вражена, що послухала. І вже потім зрозуміла, що ми просто двоє впертих малюків, і комусь треба подорослішати і навчитись розрізняти правду і гру розгніваної уяви. Прірви бувають уявними… Дуже складно розрізнити, чи насправді дороги розходяться, чи то тільки здається…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:47:11 ]
Так, згодна з Вашими роздумами. Складно інколи розібратися, кохання це чи тільки закоханість - ілюзія кохання. І сумно, коли час відпустити кохану людину, бо колія роздвоюється, далі шляху разом немає...
Дякую! Мене розрадили Ваші роздуми, принесли більше тверезості в розуміння життя. Таке воно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 18:36:30 ]
Скільки розуму збито «машиною часу»! -гарно і сумно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:50:03 ]
Дякую, Тетяно! Завжди буває - якийсь образ привертає особливу увагу. Приємно,що Ви помітили цей. А він так спонтанно виник. Напевне, в цьому й перевага подібних з"яв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 10:04:36 ]
А оце - особливе - "Ти давно вже не віриш коханню й казкам
І спиваєш цей світ, як гірку давню юшку". Так точно підмічено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 18:38:46 ]
дуже сподобалися ваші роздуми, особливо про машину часу - влучно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:51:16 ]
Спасибі, Олю, за враження!
Творчих успіхів!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 20:09:46 ]
Тут так кілька тем переплітаються: і кохання, і віра-зневіра і оте особливо щемливе відчуття присутності у своєму життя рідних, яких нема, і нахлинаючі спогади дитинства, солодших від яких нічого немає... Одним словом дуже сподобалося!
А щодо кохання, то Тетяна Роса повністю права...)
Щасти Вам )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:55:02 ]
Щиро дякую Вам, Олено, за розуміння і таке проникливе спостереження!
І Вам усього найкращого!)))