ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
* * *
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
* * *
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Дві голови (Jefferson Airplane)
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Серед акул
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Найменше зло тріади
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
* * *
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
Легенди про самшит
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Бумерангом вернеться
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
* * *
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Рожеві метелика
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
ПАПУГИ ШАЛЕНОГО ВІССАРІОНА
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
Архів
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Квочка
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Лагідний Кеп Клек (Procol Harum)
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 * * *
Під подушкою ще залишаються сни.
Ще не встигли втекти, прилягли відпочити.
Відкривай чорні книги очей і дочитуй,
Жалюгідний цей світ відбивається в них.

Під подушкою ще сірий зайчик засів,
Отой самий, в якого зрубали ялину.
Він приніс тобі свій запізнілий гостинець,
Ти ж давно вже не віриш в гостинці зайців.

Ти поглянеш на нього крізь кригу очей.
В нього інша ялинка, як й інші вже зими.
В нього зграї онуків, він весь зовсім сивий.
А прийшов крізь твій сон і сидить за плечем.

Ти давно вже не віриш коханню й казкам
І спиваєш цей світ, як гірку давню юшку.
Прочиняє бабуся небесний Сезам
І гостинчик від зайця кладе під подушку.

Як прокинешся ти, а вона відповість:
«Він приходив так рано, не міг залишитись.
Поспішав, бо у нього малесенькі діти…»
Отакий твій невидимо-видимий гість!

…Як прокинешся ти. Все було й не було.
Скільки розуму збито «машиною часу»!
Закривавлений стовбур і сніг – біле тло,
І гірлянди в руках у черствого мовчання…

11.02.2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-11 17:40:15
Переглядів сторінки твору 4856
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.587 / 5.5  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 18:11:47 ]
"Ти поглянеш на нього крізь кригу очей" - то все зима винна. А у кохання всі вірять, навіть ті, хто це заперечує. Бажаю Вашій ЛГ розморозитись (ну як вона зможе зберегти свою кригу, якщо в неї така бабуся?). :)Дякую за вірш, Юлю, він мені дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 18:17:24 ]
Дякую Вам, Тетяно, за відгук!) Крига - так, це, мабуть, зима вплинула. Взагалі спочатку була "книга". Є ще над чим подумати.
Бабуся є тільки в спогадах. І в цьому вірші. Але все одно Є!
А щодо кохання, то сама розумію, що сприймається як "вірити в кохання", але малося на увазі "вірити коханню". Як на мене, одне іншому не заважає. Тобто кохання може бути, ти в нього віриш, можеш чекати нового, більш щасливого, та чи зможеш повірити ЙОМУ, щиро, відкрито... Бо там може бути й неправда. Такі роздуми...
Дякую, що завітали!)
Усього Вам найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 19:48:15 ]
Трошки рано попрощалась:) Олю, то закоханість ставить питання «вірити-не вірити», бо вона трошки підсліпувата, а її окуляри здатні одне перебільшувати, а інше зменшувати до повної непоміченості, що потім призводить до результату «коханню гаплик». А чи воно було? Закоханість підштовхує привласнити об’єкт, вимагає паритетних відносин. А кохання інше… Коли кохаєш по-справжньому, то всі недоліки знаєш, але розумієш, прощаєш, намагаєшся доходити згоди, а як неможливо – відпускаєш кохану людину йти своїм шляхом, бо то для неї краще. Принаймні, я так бачу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 19:52:17 ]
Ой, вибач, Юлечко, з ім'ям наплутала, неуважна тітка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:46:22 ]
Так, згодна з Вашими роздумами. Складно інколи розібратися, кохання це чи тільки закоханість - ілюзія кохання. І сумно, коли час відпустити кохану людину, бо колія роздвоюється, далі шляху разом немає...
Дякую! Мене розрадили Ваші роздуми, принесли більше тверезості в розуміння життя. Таке воно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 00:37:02 ]
Юлю, я колись думала, що шляхи розійшлися. Мене зупинили дві жінки, котрих у мене не було жодних підстав запідозрити у дружньому ставлені до мене. Жодна подруга потрібних слів не знайшла, а вони знайшли. Я була така вражена, що послухала. І вже потім зрозуміла, що ми просто двоє впертих малюків, і комусь треба подорослішати і навчитись розрізняти правду і гру розгніваної уяви. Прірви бувають уявними… Дуже складно розрізнити, чи насправді дороги розходяться, чи то тільки здається…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:47:11 ]
Так, згодна з Вашими роздумами. Складно інколи розібратися, кохання це чи тільки закоханість - ілюзія кохання. І сумно, коли час відпустити кохану людину, бо колія роздвоюється, далі шляху разом немає...
Дякую! Мене розрадили Ваші роздуми, принесли більше тверезості в розуміння життя. Таке воно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 18:36:30 ]
Скільки розуму збито «машиною часу»! -гарно і сумно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:50:03 ]
Дякую, Тетяно! Завжди буває - якийсь образ привертає особливу увагу. Приємно,що Ви помітили цей. А він так спонтанно виник. Напевне, в цьому й перевага подібних з"яв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 10:04:36 ]
А оце - особливе - "Ти давно вже не віриш коханню й казкам
І спиваєш цей світ, як гірку давню юшку". Так точно підмічено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 18:38:46 ]
дуже сподобалися ваші роздуми, особливо про машину часу - влучно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:51:16 ]
Спасибі, Олю, за враження!
Творчих успіхів!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 20:09:46 ]
Тут так кілька тем переплітаються: і кохання, і віра-зневіра і оте особливо щемливе відчуття присутності у своєму життя рідних, яких нема, і нахлинаючі спогади дитинства, солодших від яких нічого немає... Одним словом дуже сподобалося!
А щодо кохання, то Тетяна Роса повністю права...)
Щасти Вам )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:55:02 ]
Щиро дякую Вам, Олено, за розуміння і таке проникливе спостереження!
І Вам усього найкращого!)))