ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.27 20:56
***
Щасливі ті, хто перед сном моливсь
За день минулий і прийдешній Усевишньому.
Мене ж і у вісні тривожать думи навісні:
Не все так твориться, як Він замислив.
Він дав усе, щоб голоду не знали ми,
Опікувавсь не лиш юдеями,- Людьми,
Навчав, як праведним

Артур Сіренко
2026.05.27 15:40
Найда
У селі сталася новина. Про неї говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять йом

Борис Костиря
2026.05.27 12:44
* * *
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.

Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки

Вячеслав Руденко
2026.05.27 10:41
Дотичність , або - чи схожий ти на гусака?
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка

по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій

хома дідим
2026.05.27 08:29
* 95 *
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще

Віктор Кучерук
2026.05.27 07:36
* * *
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26

Кока Черкаський
2026.05.27 00:58
Зяблик
А новина у мене ось яка:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!

Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:

хома дідим
2026.05.26 21:30
* 93 *
чого ти брате галасуєш
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд

Борис Костиря
2026.05.26 21:04
Новий рік
Це святкування, певно, особливе,
Коли нічого ти уже не ждеш.
Де ж той провидець гострий, прозорливий,
Що розпізнає спадахи пожеж
І катаклізми без всіляких меж?

Цей рік новий стрічаєш у тривозі
Під вибухи і напади брехні.

Іван Потьомкін
2026.05.26 19:58
Веніамін Блаженний (1921-1999)
Якийсь таємний хід у всесвіті знайшов він,
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл

Артур Курдіновський
2026.05.26 17:59
Непрочитаний рукопис (велике коло ронделів)
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".

Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.

Олена Побийголод
2026.05.26 15:56
1986. Розстання
Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)

Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.

В майбуті, – жінка впевнена, –

Вячеслав Руденко
2026.05.26 15:07
В клітках життя Судоку
Згарище

Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,

Борис Костиря
2026.05.26 13:11
Перший сніг
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.

Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди

Ігор Терен
2026.05.26 12:46
Тотеми вічності
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.

Вячеслав Руденко
2026.05.26 11:02
В дзеркальній правді випадковій
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе

немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 * * *
Під подушкою ще залишаються сни.
Ще не встигли втекти, прилягли відпочити.
Відкривай чорні книги очей і дочитуй,
Жалюгідний цей світ відбивається в них.

Під подушкою ще сірий зайчик засів,
Отой самий, в якого зрубали ялину.
Він приніс тобі свій запізнілий гостинець,
Ти ж давно вже не віриш в гостинці зайців.

Ти поглянеш на нього крізь кригу очей.
В нього інша ялинка, як й інші вже зими.
В нього зграї онуків, він весь зовсім сивий.
А прийшов крізь твій сон і сидить за плечем.

Ти давно вже не віриш коханню й казкам
І спиваєш цей світ, як гірку давню юшку.
Прочиняє бабуся небесний Сезам
І гостинчик від зайця кладе під подушку.

Як прокинешся ти, а вона відповість:
«Він приходив так рано, не міг залишитись.
Поспішав, бо у нього малесенькі діти…»
Отакий твій невидимо-видимий гість!

…Як прокинешся ти. Все було й не було.
Скільки розуму збито «машиною часу»!
Закривавлений стовбур і сніг – біле тло,
І гірлянди в руках у черствого мовчання…

11.02.2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-11 17:40:15
Переглядів сторінки твору 5213
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.587 / 5.5  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 18:11:47 ]
"Ти поглянеш на нього крізь кригу очей" - то все зима винна. А у кохання всі вірять, навіть ті, хто це заперечує. Бажаю Вашій ЛГ розморозитись (ну як вона зможе зберегти свою кригу, якщо в неї така бабуся?). :)Дякую за вірш, Юлю, він мені дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 18:17:24 ]
Дякую Вам, Тетяно, за відгук!) Крига - так, це, мабуть, зима вплинула. Взагалі спочатку була "книга". Є ще над чим подумати.
Бабуся є тільки в спогадах. І в цьому вірші. Але все одно Є!
А щодо кохання, то сама розумію, що сприймається як "вірити в кохання", але малося на увазі "вірити коханню". Як на мене, одне іншому не заважає. Тобто кохання може бути, ти в нього віриш, можеш чекати нового, більш щасливого, та чи зможеш повірити ЙОМУ, щиро, відкрито... Бо там може бути й неправда. Такі роздуми...
Дякую, що завітали!)
Усього Вам найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 19:48:15 ]
Трошки рано попрощалась:) Олю, то закоханість ставить питання «вірити-не вірити», бо вона трошки підсліпувата, а її окуляри здатні одне перебільшувати, а інше зменшувати до повної непоміченості, що потім призводить до результату «коханню гаплик». А чи воно було? Закоханість підштовхує привласнити об’єкт, вимагає паритетних відносин. А кохання інше… Коли кохаєш по-справжньому, то всі недоліки знаєш, але розумієш, прощаєш, намагаєшся доходити згоди, а як неможливо – відпускаєш кохану людину йти своїм шляхом, бо то для неї краще. Принаймні, я так бачу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 19:52:17 ]
Ой, вибач, Юлечко, з ім'ям наплутала, неуважна тітка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:46:22 ]
Так, згодна з Вашими роздумами. Складно інколи розібратися, кохання це чи тільки закоханість - ілюзія кохання. І сумно, коли час відпустити кохану людину, бо колія роздвоюється, далі шляху разом немає...
Дякую! Мене розрадили Ваші роздуми, принесли більше тверезості в розуміння життя. Таке воно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 00:37:02 ]
Юлю, я колись думала, що шляхи розійшлися. Мене зупинили дві жінки, котрих у мене не було жодних підстав запідозрити у дружньому ставлені до мене. Жодна подруга потрібних слів не знайшла, а вони знайшли. Я була така вражена, що послухала. І вже потім зрозуміла, що ми просто двоє впертих малюків, і комусь треба подорослішати і навчитись розрізняти правду і гру розгніваної уяви. Прірви бувають уявними… Дуже складно розрізнити, чи насправді дороги розходяться, чи то тільки здається…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:47:11 ]
Так, згодна з Вашими роздумами. Складно інколи розібратися, кохання це чи тільки закоханість - ілюзія кохання. І сумно, коли час відпустити кохану людину, бо колія роздвоюється, далі шляху разом немає...
Дякую! Мене розрадили Ваші роздуми, принесли більше тверезості в розуміння життя. Таке воно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 18:36:30 ]
Скільки розуму збито «машиною часу»! -гарно і сумно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:50:03 ]
Дякую, Тетяно! Завжди буває - якийсь образ привертає особливу увагу. Приємно,що Ви помітили цей. А він так спонтанно виник. Напевне, в цьому й перевага подібних з"яв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 10:04:36 ]
А оце - особливе - "Ти давно вже не віриш коханню й казкам
І спиваєш цей світ, як гірку давню юшку". Так точно підмічено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 18:38:46 ]
дуже сподобалися ваші роздуми, особливо про машину часу - влучно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:51:16 ]
Спасибі, Олю, за враження!
Творчих успіхів!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 20:09:46 ]
Тут так кілька тем переплітаються: і кохання, і віра-зневіра і оте особливо щемливе відчуття присутності у своєму життя рідних, яких нема, і нахлинаючі спогади дитинства, солодших від яких нічого немає... Одним словом дуже сподобалося!
А щодо кохання, то Тетяна Роса повністю права...)
Щасти Вам )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:55:02 ]
Щиро дякую Вам, Олено, за розуміння і таке проникливе спостереження!
І Вам усього найкращого!)))