ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Григоренко (1964) / Публіцистика

 Великое Одно
Обширный океан творческого, беспредельного и подвижного пространства Бога кристально чист, но полностью пропитан вибрирующей всепроникающей энергией. Потому излучаемая энергия известна как субстанция, вмещающая в растворенной форме все субстанции и элементы, взвешенные в гармоничных соотношениях и готовые откликнуться на призыв вибраций той скорости, которая позволит им срастись в форму. Когда в мыслях человека, который сотрудничает с единым целым, устанавливается надлежащее вибрационное влияние, элементы, не имея иной возможности, вливаются и наполняют форму, сотворенную желанием. Это есть абсолютный закон, и ничто не способно противостоять его истинному течению. Когда управление вибраций принимает Дух, -это управление много сильнее материального, ибо ему подвластен намного более широкий диапазон вибраций, чем вибрации чисто физические. Это управление гараздо чувствительнее к контролю мыслительных воздействий, или вибраций, поскольку мышление намного теснее единится и сотрудничает с Духом. Материальное ограничено теплом и действует лишь вблизи него. Кроме того, оно полностью сводится к действиям тепла, но не распостраняется на его реакции. Там, где дело касается телесных реакций, мы есть Дух, если рассматриваем это как Дух. Дух пронизывает каждый атом так называемого материального, взаимопроникает также мельчайшие части любой субстанции, плотной или же газообразной. В действительности, Дух есть сила, задающая ту форму, от которой субстанция заимствует свои разнообразные структуры. У субстанции нет иного способа, позволяющего принимать различные формы. ЧЕЛОВЕК является единственным составителем планов и координатором того множества структур, которые свойственны субстанции. Позволю себе сделать небольшое отступление. "Включим" воображение и посмотрим на великое центральное светило нашей вселенной, пылающее во всем его великолепии.
Наша вселенная, обращающаяся вокруг своего центрального светила, является лишь одной из девяносто одной подобных вселенных, вращающихся вокруг одного центрального солнца. Это центральное солнце, в девяносто одну тысячу раз больше, чем совокупная масса всех девяносто и одной вселенных.Центральное светило настолько велико, что каждая из девяносто одной вселенных, вращающихся вокруг него в совершенной согласованности и упорядочности, настолько мала в сравнении с ним, как мала мельчайшая частица, вращающаяся вокруг центра, по отношению к ядру атома. Вселенной требуется 26 8000 лет, чтобы совершить один оборот вокруг этого великого центрального светила. Период ее обращения точно согласуется с полной прецессией Поляриса, или Полярной звезды. Можно ли усомнится в существовании великой и положительной божественной силы, управляющей всем сущим?
2012г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-13 14:46:54
Переглядів сторінки твору 1359
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.654 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.818 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.29 22:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-02-16 07:09:46 ]
Дуже цікаво...читаю :) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-16 11:09:08 ]
Рад и весьма,
А слов цена, скажу Вам - вечна.
Гость в моем доме - клад...
И сокровищем хозяин, слов сердечных,
Господь даровал - богат.
В горах ВиТает много слов,
Как будто ожерелье жемчугов.
Здоровья Вам принцесса. Помните - дыши?
Да будет мир меж нами!.
Диханье - оболочка,
Слово - то, что внутри.
МИР в мире - без насилия и обид,
На камне справедливости стоит.
(Мною слышен был крик сердца,
Добрейшая душа обнажила недра,
Ибо видел руки вознесенные в небеса.)
Ваше имя красиво, и мудрено...
Спасибо, что в гости зашли. Удивили.
Цікавості Вашій радий вельми.
Якщо цікаво - продовжувати?
Дякую, Роксолано/Ланочко/:о)
Вам - щасти!