ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Григоренко (1964) / Публіцистика

 Великое Одно
Обширный океан творческого, беспредельного и подвижного пространства Бога кристально чист, но полностью пропитан вибрирующей всепроникающей энергией. Потому излучаемая энергия известна как субстанция, вмещающая в растворенной форме все субстанции и элементы, взвешенные в гармоничных соотношениях и готовые откликнуться на призыв вибраций той скорости, которая позволит им срастись в форму. Когда в мыслях человека, который сотрудничает с единым целым, устанавливается надлежащее вибрационное влияние, элементы, не имея иной возможности, вливаются и наполняют форму, сотворенную желанием. Это есть абсолютный закон, и ничто не способно противостоять его истинному течению. Когда управление вибраций принимает Дух, -это управление много сильнее материального, ибо ему подвластен намного более широкий диапазон вибраций, чем вибрации чисто физические. Это управление гараздо чувствительнее к контролю мыслительных воздействий, или вибраций, поскольку мышление намного теснее единится и сотрудничает с Духом. Материальное ограничено теплом и действует лишь вблизи него. Кроме того, оно полностью сводится к действиям тепла, но не распостраняется на его реакции. Там, где дело касается телесных реакций, мы есть Дух, если рассматриваем это как Дух. Дух пронизывает каждый атом так называемого материального, взаимопроникает также мельчайшие части любой субстанции, плотной или же газообразной. В действительности, Дух есть сила, задающая ту форму, от которой субстанция заимствует свои разнообразные структуры. У субстанции нет иного способа, позволяющего принимать различные формы. ЧЕЛОВЕК является единственным составителем планов и координатором того множества структур, которые свойственны субстанции. Позволю себе сделать небольшое отступление. "Включим" воображение и посмотрим на великое центральное светило нашей вселенной, пылающее во всем его великолепии.
Наша вселенная, обращающаяся вокруг своего центрального светила, является лишь одной из девяносто одной подобных вселенных, вращающихся вокруг одного центрального солнца. Это центральное солнце, в девяносто одну тысячу раз больше, чем совокупная масса всех девяносто и одной вселенных.Центральное светило настолько велико, что каждая из девяносто одной вселенных, вращающихся вокруг него в совершенной согласованности и упорядочности, настолько мала в сравнении с ним, как мала мельчайшая частица, вращающаяся вокруг центра, по отношению к ядру атома. Вселенной требуется 26 8000 лет, чтобы совершить один оборот вокруг этого великого центрального светила. Период ее обращения точно согласуется с полной прецессией Поляриса, или Полярной звезды. Можно ли усомнится в существовании великой и положительной божественной силы, управляющей всем сущим?
2012г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-13 14:46:54
Переглядів сторінки твору 1397
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.654 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.818 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.29 22:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-02-16 07:09:46 ]
Дуже цікаво...читаю :) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-16 11:09:08 ]
Рад и весьма,
А слов цена, скажу Вам - вечна.
Гость в моем доме - клад...
И сокровищем хозяин, слов сердечных,
Господь даровал - богат.
В горах ВиТает много слов,
Как будто ожерелье жемчугов.
Здоровья Вам принцесса. Помните - дыши?
Да будет мир меж нами!.
Диханье - оболочка,
Слово - то, что внутри.
МИР в мире - без насилия и обид,
На камне справедливости стоит.
(Мною слышен был крик сердца,
Добрейшая душа обнажила недра,
Ибо видел руки вознесенные в небеса.)
Ваше имя красиво, и мудрено...
Спасибо, что в гости зашли. Удивили.
Цікавості Вашій радий вельми.
Якщо цікаво - продовжувати?
Дякую, Роксолано/Ланочко/:о)
Вам - щасти!