Цей нарис про золоті часи свободи на широких дорогах, які настали після указу про розпуск ДАІ.
Хар їхав у машині із знайомим суддею. Раптом з кущів вибіг даїшник та перекрив рух. Довелося зупинитися. Підкований суддя знайшовся зі словом:
- Зникни, привиде, нема тебе, ДАІ розпущено!
- Ви гадаєте, що привиди сумирніші за даїшників? Зараз обкладу Вас, і ніхто не знатиме, бо мене немає, - атакував привид.
- Зникни, привиде, - повторив суддя, перехрестивши нечистого кишеньковим іконостасиком.
Сталось диво, привид козирнув та розчинився у придорожніх кущах. Дорогою ще кілька разів з’являлися привиди у міліцейській формі, але чудодійна сила іконостасика прокладала дорогу крізь ряди нежиті. Хар воістину увірував у чудодійну силу святого слова та святого образу.
Щойно проїхали страшне автопобоїще, як машину зупинив черговий даїшник.
- Ви б допомогли потерпілим у аварії, - докорив Хар. – А не заважали б нам їхати.
- Так нема ж мене, щоб допомогти, - щиро посміхнувся привид.
- А як хабарі брати, то є?
- Є. Є постійні речі – страх і голод. Твій страх і мій голод.
- Зникни нечистий, - сказав Хар і перехрестив даїшника, але той продовжував щиро посміхатися. Хар дав десятку. – Скільки ж треба на твій голод?
Даїшник узяв десятку і просвітив Хара:
- Мій голод не фізичний, а психологічний. Коршак убиває більше, ніж споживає, він підтримує кваліфікацію, форму. А я підтримую форму, бо форма підтримує мене.
Далі іде філософська бесіда, яку можна пропустити.
- А що первинне: форма чи форма? - поцікавився Хар.
- Я думаю, що форма, - відповів даїшник. – Але якщо старший скаже, що форма, то буде форма. Бо первинним є слово. Слово старшого.
Кінець філософської бесіди.
Хар повернувся до машини з претензіями до судді.
- Хто на твоїх іконостасах? Мазепа! Таких не напасешся, подивись на мій, - і суддя простягнув посвідчення судді. – Мазеп багато, а я один!
- І я один! – гордо сказав Хар.
- В тому ж і річ, що один, а за мною – третя гілка державної влади!
- А за мною четверта, - дискутував молодий журналіст Хар.
- Четверта – не гілка, а молодий слабенький пагін, з якого систематично зрізають молоді перспективні відростки. Ти перспективний? Якщо ще живий, то ні.

2005