По телевізору дали повідомлення про епідемію пташиного грипу.
До Хара увалився гурт друзів, озброєних до зубів:
- Ходімо на полювання!
- В мене ж ні зброї, ні ящику горілки! – спробував заперечити Хар.
- То пусте, зараз людство у небезпеці! Ми обрані! Ми маємо уберегти людство від страшної епідемії. Влада закликала мисливців усіма силами боротися з перелітними птахами, бо ті проводять бомбардування України біологічною зброєю зі штамами пташиного грипу!
- То це війна?
- Так, і твій клинок потрібен Батьківщині!
- Я готовий! – підвівся Хар, беручи зі столу кухонного ножа.
Усівшись гуртом до „Ниви”, як годиться, купили у магазині ящик горілки та батон.
- А чи є жертви у цій війні? – поцікавився Хар.
- Так уже сімдесят таїландців відправлено хворобою на той світ, нам же треба уберегти українців.
Дорогою проїздили якесь село. Джип зупинився перед гуртом свійських гусей.
- Хлопці, ці дворушники, ворожі сателіти!
- В полон не брати! – пролунала команда, і команда командос висипала з БМП, розстрілюючи впритул ворожих агентів, з контрольними пострілами в голову. Хар пішов врукопашну, але на допомогу ворожим агентам з лайкою замість бойового оклику вибігла газдиня з граблями наперевіс. Сили були нерівні: жінка з граблями проти п’ятьох чоловіків з дулами, і команді командос довелося відступити, залишаючи трофеї на полі бою. Бліц-кригу не вийшло, і довелося платити контрибуцію ящиком горілки та половиною батону. Довго ще заднє вікно „Ниви” відбивало лайку та камінюки.
В іншому селі розгорнулася картина Варфоломіївського побоїща, там свідомі селяни власноруч боролися з потенційною загрозою по своїх обійстях, безголові півні робили останнє коло пошани, газдині смикали пір’я з трупів, а газди з кожним помахом сокири вписували себе до чорної книги зеленого світу.
Приїхавши на лиман, командос зрозуміли, що вони вже спізнилися. Напаркувалося так багато „Чероки”, „Ланд крузерів”, „Ланд роверів”, „Експлоерів” та „Запорожців”, що один спритник став збирати платню за паркову. У повітрі стояв стійкий пороховий дим, на березі росла купа суцільного суспільного трофею з гусей, качок, гав та зайців, доганяючи купу порожніх горілчаних пляшок. Усі мисливці, щоб уникнути особистого контакту з інфікованим ворогом, у протигазах та гумових чоботах. Генерал місцевої частини перевершив решту мисливців загалом, стріляючи з армійської зенітної установки.

Все. Україна безкрила. Війна закінчилися, як завжди, перемогою американців. Зелене світло спритним „бушовим” ніжкам!

По телевізору дали повідомлення про епідемію людського грипу...

2005