* * *
Хто цілував мене, і де, й чому,
Забула я; й хто вже не пригорне
Вночі так ніжно; й лиш дощу сумне
Зітхання чути, що видінь юрму
Являє тих, кого не обніму.
Щем не замре й біль в серці не мине
За тими хлопцями, що знов мене
Вже не позвуть, як ніч згуща пітьму.
Так дерево в снігів самотині
Не знає, яких птахів позбулось,
Лиш помічає: тиша вже німа.
Любовей скільки втратить довелось,
Не відаю, лиш знаю, що в мені
Спів літа щойно чувсь – і вже нема.

Edna St. Vincent Millay
* * *
What lips my lips have kissed, and where, and why,
I have forgotten, and what arms have lain
Under my head till morning; but the rain
Is full of ghosts tonight, that tap and sigh
Upon the glass and listen for reply,
And in my heart there stirs a quiet pain
For unremembered lads that not again
Will turn to me at midnight with a cry.
Thus in winter stands the lonely tree,
Nor knows what birds have vanished one by one,
Yet knows its boughs more silent than before:
I cannot say what loves have come and gone,
I only know that summer sang in me
A little while, that in me sings no more.

* * *
О, не вважай, що клятві так вже вірна;
Як не любовна – це для мене гніт:
Розстанусь і з тобою, якщо спірна,
Бо за красою лину слід у слід.
Не будь водою для моєї спраги
І їжею для голоду мого –
Тебе б забула й інших вже уваги
Шукала б, як твоєї до того.
А ти, немов повітря, весь у русі,
Й мінливі твої чари, мов приплив;
Буть схожою і я не забарюся:
Такий могутній твій на мене вплив.
Зрадливцю мій, як ти, я буть стараюсь –
Й на вірність віроломством присягаюсь.

Edna St. Vincent Millay
* * *
Oh, think not I am faithful to a vow!
Faithless am I save to love's self alone.
Were you not lovely I would leave you now:
After the feet of beauty fly my own.
Were you not still my hunger's rarest food,
And water ever to my wildest thirst,
I would desert you--think not but I would!
And seek another as I sought you first.
But you are mobile as the veering air,
And all your charms more changeful than the tide,
Wherefore to be inconstant is no care:
I have but to continue at your side.
So wanton, light and false, my love, are you,
I am most faithless when I most am true.

Перша дрібка

Горить моя свічка в пітьми темнім крузі
З кінців двох – не стачить на ніч.
Та –о! – мої недруги, й – о! – мої друзі,
Як ясно стає навсібіч!

Друга дрібка

Дім похмурий звівсь на скелі монолітному куску, –
Йдіть і гляньте на палац мій сонцесяйний на піску!

Edna St. Vincent Millay

FIRST FIG

My candle burns at both ends;
It will not last the night;
But ah, my foes, and oh, my friends–
It gives a lovely light!

SECOND FIG

Safe upon the solid rock the ugly houses stand:
Come and see my shining palace built upon the sand!