* * *
Тебе забуду, любий, незабаром;
Ще тішся в цім короткім вже ряду
Днів, тижнів, місяців любові даром,
Перш ніж забуду або ж геть піду
Й розстанемось назавжди. Поступово
Тебе забуду; нині ж – певна в цім –
На кожне ніжне і лестиве слово
Тобі своїм зізнанням відповім.
Я знаю справді, що любов живуча,
Що клятви не такі уже й крихкі;
В природі все ж поразка неминуча,
Хай розтяглось змагання й на роки.
Й знайшлось чи ні жадане – нам вже звично,
Якщо сприймати все біологічно.

Edna St. Vincent Millay
* * *
I shall forget you presently, my dear,
So make the most of this, your little day,
Your little month, your little half a year,
Ere I forget, or die, or move away,
And we are done forever; by and by
I shall forget you, as I said, but now,
If you entreat me with your loveliest lie
I will protest you with my favorite vow.
I would indeed that love were longer-lived,
And vows were not so brittle as they are,
But so it is, and nature has contrived
To struggle on without a break thus far,
Whether or not we find what we are seeking
Is idle, biologically speaking.

* * *
Любов не все, не харч і не напій,
Ні сон, ні дах, де від негоди схов,
Ні дошка, що плавцям рятунок в ній,
Як хвиля їх здійма і топить знов.
Любов не сповнить диханням легень,
Кров не очистить, кістку не зростить;
Все ж багатьом – мов найчорніший день,
Як їм вона не стрілася й на мить.
Могло б так статись, що у час важкий,
Як біль прониже й туга самоти,
Без сил вже, з думкою про супокій –
Могла б твою любов на торг нести
Чи спомин про цю ніч мінять на хліб.
Могло б так буть… Не з тих я, що змогли б.

Edna St. Vincent Millay
* * *
Love is not all: it is not meat nor drink
Nor slumber nor a roof against the rain;
Nor yet a floating spar to men that sink
And rise and sink and rise and sink again;
Love can not fill the thickened lung with breath,
Nor clean the blood, nor set the fractured bone;
Yet many a man is making friends with death
Even as I speak, for lack of love alone.
It well may be that in a difficult hour,
Pinned down by pain and moaning for release,
Or nagged by want past resolution's power,
I might be driven to sell your love for peace,
Or trade the memory of this night for food.
It well may be. I do not think I would.