Ви тавруєте мене ганьбою, бо живу не на ваш манір, - і почуваєте себе праведниками. Поливаєте мене брудом наклепів, щоб самим виглядати чистими.
А я, спаплюжений у ваших очах, спокійно іду на Вищий суд, тому що сумління моє чисте. За те й женете мене неприязню, що вам не вигідно бачити мою душу, і в слід кидаєте кпини, аби насміхом глушить свою несправедливість.
Тяжко мені від цього, та я не маю часу виправдвуватись перед кожним - суть не в показних словах, а в діянях. Тож насамперед шукаю злагоди й любові у Бога. І вас до цього закликаю, поскільки земля - Його долоня, а небо - Його очі: де б ви не були, що б не робили й не думали - Він завжди з вами і не залишить вас заради срібла-злота чи тілесних потреб.
Думайте про це й очищайтеся од скверни, щоб не впасти зі Святої руки, і не здіймайте гамору розбрату, щоб почути голос Істини, яка веде до світла Досконалості й Любові.
22.11.91