ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Записки дяді Жори. Записка 8. "Тріо придуричів" (одноактова трагедія)
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Місячна сопілка
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Місячний камінь
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Волелюбні
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
* 81 *
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Вернувсь товариш із війни
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
* * *
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 4)
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
Cкажи – приречені чи ще?
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Приходиш уві сні
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
* * *
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
***
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
Праліс--- український атмосферік
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
* 80 *
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Rosemary (Grateful Dead)
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Відьма
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Рецензії

 МАНДРИ В КОСМОСІ 10. НАЇВ. АНТИПАРОДІЇ. (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Я Саландяк. Наїв.

Вільна Айлен (1985)
Мій перший віршик

Напевне усі починали писати вірші у ранньому дитинстві.
А чи не соромно зараз нам їх згадувати, кому вони присвячувалися і
чи взагалі ви їх пам'ятаєте?

Капає, капає дощик,
Потім помалу зника.
Сонечко з хмарок виходить -
Дощику зовсім нема.

Тільки на синьому небі
Райдуга вийшла така -
Ніжними фарбами світла
Різноманітна вона.

Навколо райдуги діти,
Радісно пісні співа.
Краще іде всім робота
й настрій у всіх підійма...
1994 рік.

НАЇВ

Наїв (примітивізм) як творчий метод мені добре відомий і рідний як стиль живопису...але якщо «наїв» - творчий метод, то наївність - стан душі. Душі якої?.. Яка не знає страху! Отже, все довкола і поезія також...підвладна тому пориву. Поезія, що є наївною за змістом, наївною за формою!.. Мандруючи сторінками Поетичних Майстерень, натрапив на подібні тексти у Айлен, а наведений вище текст ще й зумисне наголошує на наївності...
Але... усі поети, не дивлячись на їхню сьогоднішню величину, та вміння майстерно жонглювати словами, переймаючись, насамперед, тим, щоб це було майстерно, дуже часто за звучними зворотами та ретельно дібраними римами, правильними наголосами та вирахованою кількістю складів у рядках, гублять той початковий найщиріший (наївний) зміст.
Але! Усі поети були колись наївними... пишучи свій перший віршик!
Ось і мій перший римований текст:

ОСІНЬ

Уже тепло
З землі пішло.
Лишилась осінь
І вітер носить
Пожовкле листя.

Квіти пов’яли,
Вітер гуляє
Там, де вони
Собі росли,
Мов діти в колисці.

Сум заповзає -
Серце стискає...
Осінь в душі,
Мов надворі.
Небо сльозиться...
1976

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10242


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-28 20:16:34
Переглядів сторінки твору 3478
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 20:33:04 ]
Майстерність проти Наївності. Іноді таланту вдається не втратити останнього, здобувши перше. Решта - боротьба зерен творчості з власником, котрий переслідує певну мету.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кобринюк Ірина Айлен (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-31 12:07:38 ]
напевне саме наші безсмертні поети(такі як Тарас Шевченко, Леся Українка..) без інтернету і відповідної літератури уміли не тільки передати душу у своїх творіннях, а й майстерно зробити із кожного рядка неповторний шедевр))))

Нам є що повчитися у класиків))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 21:32:13 ]
Гарний малюнок, хлопчик так схожий на одного з моїх учнів очицями своїми наївно_цікавими, і губки точ_в_точ.

наївність - класна риса, і бажано зберегти якнайдовше здатність дивувати і дивуватись


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 21:33:12 ]
а при чім тут антипародії?)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-29 05:10:48 ]
Найчастіше саме на твори наївних і пишуться пародії...
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кобринюк Ірина Айлен (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-31 12:00:07 ]
О, як цікаво!

Щиро дякую перш за все, що звернули увагу на мої роботи. І за ваш яскравий малюнок до мого віршика.

Дуже вдячна, що так охарактеризували мої творіння. НАЇВ - це цікаве класифікування віршів. Я ніколи не задумувалася, які саме у мене вірші. Хоча я завжди старалася донести суть своєї думки у римах, щоб її із легкістю могли зрозуміти інші. І не знала, що це виходить наївно. Я пробувала писати майстерні вірші, але напевне мені ще не вистачає майстерності, чи так втрачається суть....

Ваш вірш також цікавий. Я дуже люблю осінь, тому "кожна осіння краплинка, як радісна в серці сльозинка".

Дякую)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-01 17:17:09 ]
Наїв це теж майстерність...майстерність бути собою. На ваші твори я звернув увагу ще з першого відвідання Поетичних майстерень...
А от на моєму малюнку бракує... веселки. Домалюю!
Всього Вам найкращого!