ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.15 06:42
Чи не ти казала досі
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?

М Менянин
2025.08.14 23:34
Тримаєш жезли у руці –
виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.

14.08.2025р. UA

Володимир Бойко
2025.08.14 22:55
Сховавши ідентичність десь на дно,
Вбачаючи у зраді доброчинство, Пишається змосковщене лайно Своїм холуйським недоукраїнством.

У нетрях зубожілої душі
Усе чуже, холодне і вороже. Позбутися московської іржі Здається, тільки куля допоможе.

Борис Костиря
2025.08.14 21:45
Ти намагаєшся когось знайти
у натовпі, але все марно.
Натовп - це магма,
це хаотичний потік.
Ти думаєш, що знайомі
прийдуть на цей захід,
але вони десь забарилися,
щезли у випадкових справах.

Євген Федчук
2025.08.14 20:17
В Московії чимало тих «святих»,
Яким хіба лише до пекла є дорога.
Вони ж не надто переймаються від того,
Бо в москалів завжди усе святе для них,
На кого вкаже нинішній їх «цар».
Нехай тавра уже на ньому ставить ніде,
Для москалів святий такий, однач

Василь Дениско
2025.08.14 15:02
На маленькій ділянці огороду, де не було ніяких рослин, після зливи, що заплескала землю, я угледів нірку. Спершу подумав, що це лисиця мишкувала. Тут неподалік на покинутому обійсті вона давно хазяйнує. Напено бігати з лісу, щоб вполювати крілика чи кур

Юрко Бужанин
2025.08.14 15:01
Весною уже сонце повернулось...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.

Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...

С М
2025.08.14 06:43
Дівицю я жду яка спить у бігуді
Дівицю я жду а за гроші не нуди
Наш автобус ось прибув
Дівицю я жду заводську

Дівицю я жду ну коліна затовсті
Дівицю я жду і за шапку їй шарфи
Змійка зламалась унизу

Віктор Кучерук
2025.08.14 06:32
Про усе дізнатись хоче
Самостійно змалку хлопчик
І тому вмовляє тата
Научить його читати
Буквара, що в їхню хату
Дід колись уніс для брата.

Батько вчитель нікудишній,

Іван Потьомкін
2025.08.13 22:53
Усе було готове до весілля: біла сукня зі шлейфом, який нестимуть діти; законвертовано запрошення гостям, ресторан замовлено... Затримка була за молодим. Воює в Газі – в цьому гніздовиську терористів, за будь-яку ціну готових нищить юдеїв не тільки в Ізр

Борис Костиря
2025.08.13 22:02
Блок спалює свої щоденники.
Ми ніколи не дізнаємося
про таємницю "Скіфів"
і "Дванадцяти".
Це те саме, що Гоголь
спалює 2-й том "Мертвих душ".
Блок спалює свої щоденники.
Спалює важливі одкровення,

Артур Курдіновський
2025.08.13 20:49
Моя поезія - сумна,
Бо в мене доля невесела.
Мої пегасові джерела -
Не квіточки та не весна,

А смерть, самотність і війна,
Скорботи вбивчі децибели.
Моя поезія - сумна,

Леся Горова
2025.08.13 19:00
Серпня шовковий дотик,
Літа дарунок теплий
Пахне посохлим зіллям.
В обрію теракотах
Зрілі пониклі стебла
Вправно насіння сіють:

Степу руда лямівка

М Менянин
2025.08.13 13:43
Адверза* тактика –
є така практика.
Мабуть і нині
щось в Україні.

Пройдено гірше все –
зась коїть більше це,
поруч нам жити –

Віктор Кучерук
2025.08.13 07:25
День щезає за днем,
Наче зерна в ріллі,
А ми далі живем
На поверхні землі.
Повні мріями вщерть,
Любим радість і сміх, –
І дівається смерть
Із майбутніх доріг.

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Рецензії

 МАНДРИ В КОСМОСІ 10. НАЇВ. АНТИПАРОДІЇ. (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Я Саландяк. Наїв.

Вільна Айлен (1985)
Мій перший віршик

Напевне усі починали писати вірші у ранньому дитинстві.
А чи не соромно зараз нам їх згадувати, кому вони присвячувалися і
чи взагалі ви їх пам'ятаєте?

Капає, капає дощик,
Потім помалу зника.
Сонечко з хмарок виходить -
Дощику зовсім нема.

Тільки на синьому небі
Райдуга вийшла така -
Ніжними фарбами світла
Різноманітна вона.

Навколо райдуги діти,
Радісно пісні співа.
Краще іде всім робота
й настрій у всіх підійма...
1994 рік.

НАЇВ

Наїв (примітивізм) як творчий метод мені добре відомий і рідний як стиль живопису...але якщо «наїв» - творчий метод, то наївність - стан душі. Душі якої?.. Яка не знає страху! Отже, все довкола і поезія також...підвладна тому пориву. Поезія, що є наївною за змістом, наївною за формою!.. Мандруючи сторінками Поетичних Майстерень, натрапив на подібні тексти у Айлен, а наведений вище текст ще й зумисне наголошує на наївності...
Але... усі поети, не дивлячись на їхню сьогоднішню величину, та вміння майстерно жонглювати словами, переймаючись, насамперед, тим, щоб це було майстерно, дуже часто за звучними зворотами та ретельно дібраними римами, правильними наголосами та вирахованою кількістю складів у рядках, гублять той початковий найщиріший (наївний) зміст.
Але! Усі поети були колись наївними... пишучи свій перший віршик!
Ось і мій перший римований текст:

ОСІНЬ

Уже тепло
З землі пішло.
Лишилась осінь
І вітер носить
Пожовкле листя.

Квіти пов’яли,
Вітер гуляє
Там, де вони
Собі росли,
Мов діти в колисці.

Сум заповзає -
Серце стискає...
Осінь в душі,
Мов надворі.
Небо сльозиться...
1976

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10242


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-28 20:16:34
Переглядів сторінки твору 3269
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.07.20 13:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 20:33:04 ]
Майстерність проти Наївності. Іноді таланту вдається не втратити останнього, здобувши перше. Решта - боротьба зерен творчості з власником, котрий переслідує певну мету.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кобринюк Ірина Айлен (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-31 12:07:38 ]
напевне саме наші безсмертні поети(такі як Тарас Шевченко, Леся Українка..) без інтернету і відповідної літератури уміли не тільки передати душу у своїх творіннях, а й майстерно зробити із кожного рядка неповторний шедевр))))

Нам є що повчитися у класиків))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 21:32:13 ]
Гарний малюнок, хлопчик так схожий на одного з моїх учнів очицями своїми наївно_цікавими, і губки точ_в_точ.

наївність - класна риса, і бажано зберегти якнайдовше здатність дивувати і дивуватись


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 21:33:12 ]
а при чім тут антипародії?)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-29 05:10:48 ]
Найчастіше саме на твори наївних і пишуться пародії...
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кобринюк Ірина Айлен (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-31 12:00:07 ]
О, як цікаво!

Щиро дякую перш за все, що звернули увагу на мої роботи. І за ваш яскравий малюнок до мого віршика.

Дуже вдячна, що так охарактеризували мої творіння. НАЇВ - це цікаве класифікування віршів. Я ніколи не задумувалася, які саме у мене вірші. Хоча я завжди старалася донести суть своєї думки у римах, щоб її із легкістю могли зрозуміти інші. І не знала, що це виходить наївно. Я пробувала писати майстерні вірші, але напевне мені ще не вистачає майстерності, чи так втрачається суть....

Ваш вірш також цікавий. Я дуже люблю осінь, тому "кожна осіння краплинка, як радісна в серці сльозинка".

Дякую)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-01 17:17:09 ]
Наїв це теж майстерність...майстерність бути собою. На ваші твори я звернув увагу ще з першого відвідання Поетичних майстерень...
А от на моєму малюнку бракує... веселки. Домалюю!
Всього Вам найкращого!