
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.22
14:26
Вийде «Адмірал… їх …Кузнєцов»,
Аналогів якому в світі «нєту»,
Так засмердить одразу всю планету,
Бо так уже димить, що будь здоров.
Вони ж гордяться всі коритом тим,
Бо ж, бачте, то у них авіаносець.
Щоправда, літаки не часто носить,
Все більш вони
Аналогів якому в світі «нєту»,
Так засмердить одразу всю планету,
Бо так уже димить, що будь здоров.
Вони ж гордяться всі коритом тим,
Бо ж, бачте, то у них авіаносець.
Щоправда, літаки не часто носить,
Все більш вони
2025.06.22
11:17
Чи задумувалися ми над тим, чому так часто у нас буває нудьга, тривога і поганий настрій? Звісно, знайти безліч причин нескладно: війна, стреси, перевтома, невизначеність, криза, проблеми зі здоров’ям та в особистому житті. Об’єктивно ці речі впливають на
2025.06.22
10:23
Шлюзування необхідно
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.
2025.06.22
09:36
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
2025.06.21
21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
2025.06.21
20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.05.20
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
МАНДРИ В КОСМОСІ 10. НАЇВ. АНТИПАРОДІЇ. (вибрані тексти Поетичних Майстерень)

Вільна Айлен (1985)
Мій перший віршик
Напевне усі починали писати вірші у ранньому дитинстві.
А чи не соромно зараз нам їх згадувати, кому вони присвячувалися і
чи взагалі ви їх пам'ятаєте?
Капає, капає дощик,
Потім помалу зника.
Сонечко з хмарок виходить -
Дощику зовсім нема.
Тільки на синьому небі
Райдуга вийшла така -
Ніжними фарбами світла
Різноманітна вона.
Навколо райдуги діти,
Радісно пісні співа.
Краще іде всім робота
й настрій у всіх підійма...
1994 рік.
НАЇВ
Наїв (примітивізм) як творчий метод мені добре відомий і рідний як стиль живопису...але якщо «наїв» - творчий метод, то наївність - стан душі. Душі якої?.. Яка не знає страху! Отже, все довкола і поезія також...підвладна тому пориву. Поезія, що є наївною за змістом, наївною за формою!.. Мандруючи сторінками Поетичних Майстерень, натрапив на подібні тексти у Айлен, а наведений вище текст ще й зумисне наголошує на наївності...
Але... усі поети, не дивлячись на їхню сьогоднішню величину, та вміння майстерно жонглювати словами, переймаючись, насамперед, тим, щоб це було майстерно, дуже часто за звучними зворотами та ретельно дібраними римами, правильними наголосами та вирахованою кількістю складів у рядках, гублять той початковий найщиріший (наївний) зміст.
Але! Усі поети були колись наївними... пишучи свій перший віршик!
Ось і мій перший римований текст:
ОСІНЬ
Уже тепло
З землі пішло.
Лишилась осінь
І вітер носить
Пожовкле листя.
Квіти пов’яли,
Вітер гуляє
Там, де вони
Собі росли,
Мов діти в колисці.
Сум заповзає -
Серце стискає...
Осінь в душі,
Мов надворі.
Небо сльозиться...
1976
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ 10. НАЇВ. АНТИПАРОДІЇ. (вибрані тексти Поетичних Майстерень)

Вільна Айлен (1985)
Мій перший віршик
Напевне усі починали писати вірші у ранньому дитинстві.
А чи не соромно зараз нам їх згадувати, кому вони присвячувалися і
чи взагалі ви їх пам'ятаєте?
Капає, капає дощик,
Потім помалу зника.
Сонечко з хмарок виходить -
Дощику зовсім нема.
Тільки на синьому небі
Райдуга вийшла така -
Ніжними фарбами світла
Різноманітна вона.
Навколо райдуги діти,
Радісно пісні співа.
Краще іде всім робота
й настрій у всіх підійма...
1994 рік.
НАЇВ
Наїв (примітивізм) як творчий метод мені добре відомий і рідний як стиль живопису...але якщо «наїв» - творчий метод, то наївність - стан душі. Душі якої?.. Яка не знає страху! Отже, все довкола і поезія також...підвладна тому пориву. Поезія, що є наївною за змістом, наївною за формою!.. Мандруючи сторінками Поетичних Майстерень, натрапив на подібні тексти у Айлен, а наведений вище текст ще й зумисне наголошує на наївності...
Але... усі поети, не дивлячись на їхню сьогоднішню величину, та вміння майстерно жонглювати словами, переймаючись, насамперед, тим, щоб це було майстерно, дуже часто за звучними зворотами та ретельно дібраними римами, правильними наголосами та вирахованою кількістю складів у рядках, гублять той початковий найщиріший (наївний) зміст.
Але! Усі поети були колись наївними... пишучи свій перший віршик!
Ось і мій перший римований текст:
ОСІНЬ
Уже тепло
З землі пішло.
Лишилась осінь
І вітер носить
Пожовкле листя.
Квіти пов’яли,
Вітер гуляє
Там, де вони
Собі росли,
Мов діти в колисці.
Сум заповзає -
Серце стискає...
Осінь в душі,
Мов надворі.
Небо сльозиться...
1976
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10242Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію