Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.02
05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
2026.07.02
05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ
Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т
2026.07.02
04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
2026.07.01
20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
2026.07.01
19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
2026.07.01
16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
2026.07.01
12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
2026.07.01
11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
2026.07.01
10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
2026.07.01
09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ
Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл
2026.07.01
07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
2026.06.30
22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]
Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств
органи; людина або тварина обох статей.]
Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств
2026.06.30
18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю
2026.06.30
12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.
Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.
Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,
2026.06.30
10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики
2026.06.30
10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ:
ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ
Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Матінки Гуски
Із Матінки Гуски 16
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Матінки Гуски 16
* * *
Іни, міни, бени, буч,
Втримай тигра голіруч;
А як вирвавсь, то й не муч,
Іни, міни, бени, буч.
* * *
Ене, бене, тузи, вузи, –
Де поділись всі французи?
На схід, на захід понесло
В старе вороняче кубло.
* * *
Дівчина в долині, що не вимовляла чітко,
Крикнула: “Кулди, кулди, кулди.”
Чоловік на горбі, що не міг іти швидко,
Вниз побіг: кульги, кульги, кульги.
* * *
Бе-ні, ме-ні, мо!
На лови йдемо!
Лисицю впіймаєм
І в скриню запхаєм:
Втекти ж – не дамо!
* * *
Візник, вояк,
М’ясник, моряк,
Лісник, лайдак,
Багач, бідняк,
Жандарм, жебрак.
* * *
Один – це ще мало,
Два – більше стало,
Три – вже чимало,
Чотири – юрма,
А п’ять – це вже тьма.
* * *
Я мав малу корівку,
Гей, коник-стрибунець,
Й щоб мала теж домівку,
Їй збудував хлівець,
Гей, коник-стрибунець,
Вже пісеньці кінець.
* * *
Я – король цього краю,
А ти йди геть, шахраю!
* * *
Танцюй для татка,
Моє дитятко;
Танцюй для татка, моє ягнятко!
Матимеш рибку
І хліба скибку,
Як вернеться човен мій із морів.
Танцюй для татка,
Моє дитятко;
Для татка танець, для мами – спів.
Матимеш стрічку
І рукавичку,
Бо вже вернувсь мій човен з морів.
* * *
Чарлі Варлі мав теличку
Чорно-білу, невеличку,
Й випасать гнав на травичку,
Й сіна їй придбав копичку.
Іни, міни, бени, буч,
Втримай тигра голіруч;
А як вирвавсь, то й не муч,
Іни, міни, бени, буч.
* * *
Ене, бене, тузи, вузи, –
Де поділись всі французи?
На схід, на захід понесло
В старе вороняче кубло.
* * *
Дівчина в долині, що не вимовляла чітко,
Крикнула: “Кулди, кулди, кулди.”
Чоловік на горбі, що не міг іти швидко,
Вниз побіг: кульги, кульги, кульги.
* * *
Бе-ні, ме-ні, мо!
На лови йдемо!
Лисицю впіймаєм
І в скриню запхаєм:
Втекти ж – не дамо!
* * *
Візник, вояк,
М’ясник, моряк,
Лісник, лайдак,
Багач, бідняк,
Жандарм, жебрак.
* * *
Один – це ще мало,
Два – більше стало,
Три – вже чимало,
Чотири – юрма,
А п’ять – це вже тьма.
* * *
Я мав малу корівку,
Гей, коник-стрибунець,
Й щоб мала теж домівку,
Їй збудував хлівець,
Гей, коник-стрибунець,
Вже пісеньці кінець.
* * *
Я – король цього краю,
А ти йди геть, шахраю!
* * *
Танцюй для татка,
Моє дитятко;
Танцюй для татка, моє ягнятко!
Матимеш рибку
І хліба скибку,
Як вернеться човен мій із морів.
Танцюй для татка,
Моє дитятко;
Для татка танець, для мами – спів.
Матимеш стрічку
І рукавичку,
Бо вже вернувсь мій човен з морів.
* * *
Чарлі Варлі мав теличку
Чорно-білу, невеличку,
Й випасать гнав на травичку,
Й сіна їй придбав копичку.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
